Главная Обратная связь

Дисциплины:






Як визначаються проценти за простою процентною ставкою



У разі постійної бази використовуються прості процентні ставки. Прості проценти, як правило, нараховуються за короткостроковими позичками або у випадках, коли проценти не приєднуються до основного боргу. При цьому користуються формулою:

де S — нарощена сума, або сума в кінці строку;

Р— первісна сума боргу;

I — проценти за весь період позички;

п — строк позички;

i — ставка нарощування (десятковий дріб).

6.Коли доцільно застосовувати складні проценти? Напишіть формулу визначення складних процентів.

Складні проценти нараховуються тоді, коли проценти вкладникові не виплачуються після їх нарахування за певний період (місяць, квартал, рік), а приєднуються до суми боргу для нарощення. Тобто база для нарахування процентів з кожним періодом збільшується. Нарощена сума на момент настання строку повернення боргу визначається за формулою:

а проценти за цей самий період дорівнюватимуть:

 

7. Дайте визначення процентної маржі.

Маржа (від фр. marge — край) — різниця між процентними ставками за наданий кредит і за залучені ресурси. Розмір маржі залежить від фінансового стану позичальника, строку кредиту, темпів інфляції, процентної ставки, яка сплачена за залучені кредитні ресурси тощо, і може бути постійним або змінним протягом терміну існування кредитних відносин між сторонами кредитної угоди. Інколи її розмір може обмежуватись центральним банком країни.

8. Чому при кредитуванні окрім номінальної слід враховувати реальну процентну ставку?

Розрізняють реальні й номінальні процентні ставки. Реальними називають процентні ставки, скориговані відповідно до зміни рівня цін (на рівень інфляції). Номінальними є процентні ставки, які не скориговані на зміну рівня цін.

Досі при розгляді процентних ставок ураховувалася лише номінальна процентна ставка. Але на прогнозовану чи фактичну вартість позички окрім розглянутих чинників впливає також інфляція. Тому для визначення справжньої вартості позички при прийнятті економічних рішень користуються не номінальною (i), а реальною процентною ставкою (іr), під якою розуміють номінальну процентну ставку, скориговану на очікувані зміни у рівні товарних цін e):

Реальна процентна ставка сприяє збереженню позичкового капіталу кредитором і не є перешкодою для отримання позички позичальником.

9. Яка позичка називається позичкою з незмінним платежем?

Позичка з незмінним платежем передбачає однакові щомісячні чи щоквартальні платежі для погашення основної суми борі у і сплати процентів за частину боргу, що залишилась з моменту отримання позички.

10.Як визначається величина купонного платежу за купонною облігацією



За купонною облігацією дохід виплачується після подання інвестором емітентові купона, в якому зазначена сума доходу (купонна ставка) за певний період (квартал, півріччя чи рік). Дохід визначається на основі номінальної вартості облігації і встановленої процентної ставки.

11.За якою формулою визначається вартість дисконтної облігації

Дисконтні облігації продаються за ціною, яка нижча від їх номінальної вартості, тобто зі знижкою (дисконтом), а в момент погашення облігації інвестору виплачується її номінальна вартість.

Вартість розраховується за формулою:

I=(F-Pd)/ Pd, де

F-номінальна ціна дисконтної облігації

I-дохід від одноразової дисконтної облігації

Pd-поточна ціна дисконтної облігації

12. Чому дохід на момент погашення є найточнішим вимірником процентних ставок?

Найточнішим вимірником процентних ставок вважається дохід на момент погашення, тобто процентна ставка, що дорівнює відношенню поточної вартості платежів, отриманої від боргового інструменту, до його вартості сьогодні.

Для простої позички дохід на момент погашення дорівнює простій процентній ставці. Для позички з незмінним платежем (наприклад, іпотечної) відомими величинами є щорічний незмінний платіж і кількість років до строку повного погашення позички.

13.Яка суперечність вирішується за допомогою кредиту?

14. Що є спільного між кредитом та грошима, кредитом та фіскально-бюджетними відносинами

Кредит як форма суспільних відносин має багато спільного з іншими економічними категоріями — грошима, фінансами, торгівлею, капіталом та ін. Зокрема, всі вони є ціннісними категоріями, обслуговують рух цінності в процесі відтворення. Вони тісно переплітаються між собою функціонально. Так, гроші як засіб платежу з'явилися на ґрунті кредитних відносин. Кредит обслуговує рух капіталу, сприяє формуванню фінансових ресурсів, розвитку торгівлі. Особливо тісно пов'язаний кредит з грошима, і цей зв'язок дедалі посилюється в міру розвитку суспільного виробництва й ускладнення економічних відносин .

15.Які існують сутнісні відмінності між кредитом та грошима?

Від грошей (як грошей) кредит відрізняється такими рисами:

—у них різний склад суб'єктів-носіїв відповідно грошових і кредитних відносин: у першому випадку ними є продавець і покупець, у другому — кредитор і позичальник, які можуть не збігатися;

—у них різний характер руху цінності: в суто грошових відносинах має місце зустрічне, еквівалентне переміщення двох різних форм цінності — товарної і грошової, а в кредитних відносинах — нееквівалентне переміщення цінності в грошовій або в товарній формі;

—у них різне суспільне призначення в процесі відтворення. Гроші призначені забезпечити реалізацію споживної цінності і довести її до кінцевого споживача. Вони також є засобом накопичення реалізованої цінності. Кредит призначений задовольняти тимчасові потреби в додаткових коштах одних економічних суб'єктів та сприяти вигідному розміщенню вільних коштів других;

— кредит за сферою використання є більш «вузькою» категорією, ніж гроші. Гроші обслуговують реалізацію всього ВВП (крім бартеру), розподіл і перерозподіл його цінності, а кредит обслуговує рух тільки частини ВВП у процесі відтворення. Тому учасниками грошових відносин є всі юридичні і фізичні особи суспільства, а кредитних відносин — тільки певна частина їх;

— рух грошей від одного економічного суб'єкта до іншого (у некредитних відносинах) завжди супроводжується зміною власника відповідної цінності, представленої грошима: право власності на гроші переходить від платника до одержувача. При кредитному переміщенні цінності власником її завжди залишається кредитор. Навіть продаючи товари у кредит, продавець зберігає за собою право власності на відповідну цінність, яке підтверджується поверненням її при погашенні боргу покупцем

16. У чому полягають відмінності між кредитом та фіскально-бюджетними відносинами?

Істотні відмінності є між кредитом і фіскально-бюджетними відносинами. На відміну від кредиту, фіскально-бюджетні відносини формуються в процесі розподілу цінності (кредит - у процесі перерозподілу), рух її у цих відносинах пов'язаний зі зміною власності, не є зворотним і платним, визначається переважно неринковими, адміністративно-вольовими чинниками. Фіскально-бюджетні відносини і кредит функціонують переважно паралельно, на відокремлених економічних сегментах, доповнюючи, а не підміняючи один одного.

17.Які стадії Ви можете виділити у відтворювальному русі кредиту?

можна виділити такі етапи відтворювального руху кредиту:

1-ша стадія — формування вільної цінності як джерела и;і дання позичок (операція ВЦ);

2-га стадія — розміщення вільної цінності в позичку (операції РП—ОП);

3-тя стадія — використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження (операція ВП);

4-та стадія — вивільнення використаних позичальником коштів її з його обороту або формування в нього доході, достатніх для повернення позички (операція ВК);

5-та стадія — повернення позичальником вартості кредитору (операції ПК—ОК) та сплата процента. На цьому етапі завершується рух позиченої цінності і закінчуються відносини між кредитором і позичальником щодо даної позички.

18. Назвіть основні закономірності руху кредиту на мікро- і макрорівнях

На мікроекономічному рівні основними закономірностями руху кредиту є:

— зворотність руху цінності, що передана в позичку.

— тимчасовість перебування позиченої цінності в обороті позичальника, яка визначається тривалістю одного кругообороту його капіталу.

— збереження позиченої цінності в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі. У цій закономірності центральним місцем є збереження позиченої цінності, тому що повернути позичку можливо і за рахунок іммобілізації власного капіталу позичальника. Проте в такому випадку кредит не буде вигідним для позичальника, відбудеться трансформація його сутності;

— залежність маси наданої позички від наявних обсягів вільних коштів. Ця закономірність зумовлена реальним характером об'єкта кредитування. Надання в позичку неіснуючих коштів неминуче призведе до розбалансованості ринку, кризових явищ у монетарній сфері.

На макроекономічному рівні закономірності руху кредиту полягають у такому:

— кількісні параметри розвитку кредиту (за динамікою зростання кредитних вкладень) повинні бути адекватними динаміці обсягів ВВП. Якщо темпи розвитку кредитних вкладень істотно випереджатимуть темпи зростання ВВП, відбудеться надмірне розбухання грошового капіталу, виникне загроза (фінансової кризи, інфляції. Якщо ж темпи розвитку кредиту відставатимуть від зростання ВВП, економіці загрожуватиме демонетизація, платіжна криза;

— оскільки кожна позичкова операція є двояко о і як зобов'язання, як актив і як пасив, загальні суми кредитних вкладень і позичених ресурсів у макромасштабах завжди балансуються. Цим рух кредиту на макрорівні відрізні власного капіталу та бюджетних ресурсів. Водночас у цьому криється загроза перекредитування економіки: банки. центральні, надаючи позички, створюють вільні ресурси, які використовуються як джерела нових позичок;

— зворотність і платність кредиту робить його ватним ринковим умовам інструментом фінансування зростання капіталу в реальному секторі економіки. Якраз йому належать вирішальна роль у переміщенні величезних мас заощаджених у сфері особистого споживання коштів у сферу виробниче Тому переважне переміщення вільної цінності з сектору домашніх господарств у сектор фірм теж є закономірністю руху кредиту;

—платність кредиту і здатність приносити де суб'єктам визначають таку закономірність міжгалузевого руху кредиту, як спрямування коштів із галузей і секторів економіки з низькою рентабельністю у високорентабельні галузі, види виробництва. Причому таке спрямування здійснюється під економічним примусом — власники низькорентабельних підприємств вивільнювати з них свої кошти і спрямовувати на кредитних засадах у високорентабельні. Ця закономірність руху кредиту визначає його важливу роль у забезпеченні економічного розвитку.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...