Главная Обратная связь

Дисциплины:






Якісна характеристика фахівців спеціальності

«Фізичне виховання» в технологіях збереження здоров’я (%)

Складові профілактики травматизму Високий рівень знань Достатній рівень знань Середній рівень знань Низький рівень знань
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
1. Підготовка місць занять, обладнання
2. Травмопрофілак-тичний інструктаж
3. Добір підготовчих вправ
4. Дозування фізичних навантажень
5. Здійснення допомоги в складних вправах
6. Правила виконання елементів страховки
7. Навчання елементів самостраховки
8. Добір безпечного екіпірування
9. Добір підвідних вправ у складних рухах
10. Визначення відповід-ності рухового завдання фізичній готовності учня
  Середні значення якості знань студентів за складовими травмопрофілактики 12,2 1,2 31,6 14,5 43,2 80,3

Підготовкою наукових рефератів та наукових статей керували завідувачі випускових кафедр університетів. До цієї роботи були залучені магістранти спеціальності «Фізичне виховання», які проходили педагогічну практику на профільних кафедрах.

За програмою педагогічного експерименту групою експертів здійснювався поточний і підсумковий контроль якості знань за розробленими критеріями та шкалою оцінювання. Для контролю якості травмопрофілактичної підготовки майбутніх фахівців були розроблені комплекси тестових завдань.

Рівні знань студентів визначались за такими складовими профілактики шкільного травматизму: підготовка місць занять, обладнання; травмопрофілактичний інструктаж; підбір підготовчих вправ; дозування фізичних навантажень; здійснення допомоги в складних вправах; правила виконання елементів страховки; навчання елементів самостраховки; добір безпечного екіпірування; добір підвідних вправ у складних рухах; визначення відповідності рухового завдання фізичній готовності учня. Результати підсумкового контролю аналізувалися на підставі «зрізів» знань і наведені в таблиці 2.6.

 

Рис. 2.3. Якість здоров’язбережувальної підготовки за складовою «Підготовка місць занять, обладнання»

 

Дані експериментальних досліджень свідчать, що рівень знань з усіх компонентів (складових) профілактики шкільного травматизму у студентів експериментальної групи значно вищий, ніж у студентів контрольної групи.




У результаті впровадження технології профілактики шкільного травматизму в процес фахової підготовки майбутніх учителів фізичного виховання визначено якість знань студентів з травмопрофілактичної підготовки за складовою «Підготовка місць занять, обладнання" (рис. 2.3).

Аналіз даних свідчить про те, що високого рівня знань досягли 36% студентів експериментальної групи (ЕГ) і всього 4% студентів контрольної групи (КГ). Достатній рівень знань показали 24% студентів ЕГ та 11% – КГ. Середнього рівня знань досягли 32% студентів ЕГ і 24% – КГ.

Переважна більшість студентів КГ (61%) і тільки 8% ЕГ показали низький рівень знань з проблеми підготовки місць занять та обладнання для занять фізичною культурою. За першим компонентом травмопрофілактичної підготовки 92% студентів ЕГ і 39% КГ засвоїли потрібний матеріал.

Теоретичну інформацію з питань травмопрофілактичного інструктажу в ЕГ та КГ на високому рівні засвоїли 19% та 2% студентів відповідно.

Рис. 2.4. Якість підготовки за складовою «Інструктаж"

 

Достатній рівень знань показали 21 % студентів ЕГ та 8% – КГ. 48% майбутніх учителів ЕГ та 13% КГ досягли середнього рівня знань. Тільки 12% студентів ЕГ і 77% студентів КГ показали низький рівень знань. Добре засвоїли інформацію з травмопрофілактичного інструктажу 88% студентів ЕГ і тільки 23% студентів КГ.

 

 

Рис. 2.5. Якість підготовки за складовою «Здійснення допомоги»

 

Дані експериментальної роботи за наступним компонентом травмопрофілактичної підготовки «Дозування фізичних навантажень» свідчать, що 34% студентів ЕГ та 8% КГ засвоїли даний матеріал. Середнього рівня знань досягли 36% студентів ЕГ та 8% КГ. Достатній та високий рівень знань продемонстрували тільки студенти ЕГ (8%).

Результати тестування, проведеного в ЕГ, та їх співставлення з результатами, отриманими в КГ, підтверджують ефективність розробленої педагогічної технології профілактики шкільного травматизму і за компонентом «Здійснення допомоги у складних вправах» (рис. 2.5).

Навчальний матеріал з даної проблеми 9% студентів ЕГ та 2% КГ засвоїли на високому рівні. Достатній рівень показали 11% майбутніх учителів ЕГ та 9% – КГ; середній рівень зафіксовано в 38% студентів ЕГ та 28% – КГ. Узагальнивши дані, можна констатувати, що здійснити допомогу при виконанні складних фізичних вправ зможуть 58% студентів ЕГ та 39% – КГ.

Рис. 2.6. Якість підготовки за складовою «Правила виконання елементів страховки»

 

Рівень знань майбутніх фахівців фізичного виховання з травмопрофілактичної підготовки за компонентом, який передбачає засвоєння правил виконання елементів страховки при виконанні фізичних вправ, в ЕГ вищий порівняно з КГ (рис. 2.6).

Аналіз отриманих результатів засвідчує, що 49% студентів ЕГ і 14% КГ засвоїли матеріал на належному рівні, а саме: високого рівня
знань досягли тільки студенти ЕГ (12%); достатній рівень показали
14% (ЕГ) та 2% (КГ); середній рівень у 23% студентів ЕГ та 12% – КГ;
слабкі знання продемонстрували 51% (ЕГ) та 86% (КГ).

Високий та достатній рівень сформованості знань з компоненту «Навчання елементів самостраховки» у профілактиці шкільного травматизму показали 6% та 10% студентів ЕГ відповідно. Середній рівень виявився в 19% студентів ЕГ і 7% КГ. Недостатні знання з даного розділу профілактики травм спостерігаються в 65% майбутніх учителів ЕГ та 93% – КГ.

 

 

Рис. 2.7. Якість підготовки за складовою «Визначення відповідності рухового завдання фізичній готовності учня»

 

Дані експериментальної роботи свідчать, що за наступним критерієм «Підбір безпечного екіпірування» 14% студентів ЕГ та 4% КГ засвоїли матеріал на високому рівні; 17% в ЕГ та 6% у КГ мають достатній рівень знань; 26% в ЕГ та 11% у КГ – середній рівень знань; 43% в ЕГ та 79% у КГ – володіють знаннями на низькому рівні.

Аналіз результатів педагогічного експерименту дозволив констатувати, що в процесі фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здійснення травмопрофілактичної роботи з компоненту «Добір підвідних вправ у складних рухах» 8% та 12% майбутніх учителів ЕГ засвоїли даний матеріал на високому та достатньому рівнях відповідно; 27% студентів ЕГ та 16% КГ – на середньому рівні; 53% студентів ЕГ та 84% КГ мають низькі знання з цього розділу.

Проаналізувавши дані, отримані після проведення педагогічного експерименту з упровадження травмопрофілактичних технологій у фахову підготовку майбутніх фахівців фізичного виховання, було визначено, що рівень знань за компонентом «Визначення відповідності рухового завдання фізичній готовності учня» вищий у студентів ЕГ, а саме: високого та достатнього рівня досягли 7% та 14% студентів ЕГ відповідно; 33% студентів ЕГ та 14% КГ досягли середнього рівня; 46% (ЕГ) та 86% (КГ) майбутніх учителів мають низький рівень знань (рис. 2.7).

У результаті проведення експериментальних досліджень можна дійти загального висновку про те, що рівень знань майбутніх фахівців з фізичного виховання за всіма компонентами травмопрофілактичної підготовки у студентів експериментальної групи значно вищий порівняно з представниками контрольної групи.

Таким чином можна зазначити, що наше експериментальне дослідження підтвердило ефективність упровадження дидактичних технологій запобігання травматизму в підготовку майбутнього вчителя фізичної культури.

У ході нашого дослідження було проведено статистичний аналіз даних щодо випадків шкільного травматизму у школах, який засвідчив, що серед загальної кількості шкільних травм переважають травми, отримані на уроках фізичної культури – 60,6%, потім травми, що трапились на перервах – 35,4% та травми, які учні отримали безпосередньо в класі – 4%.

У зв’язку з цим актуальним є пошук технологій травмопрофілактики в системі організації освітньо-виховного процесу загальноосвітніх шкіл і особливо – при проведені занять з фізичного виховання. Таким нагальним є поглиблене вивчення чинників, що впливають на рівень дитячого травматизму в сьогоднішніх умовах; побудова науково обґрунтованих індивідуальних програм їх фізичного виховання з урахуванням попередження травматичних ушкоджень.

У результаті аналізу даних серед основних причин ушкоджень виділено: неякісну підготовку місць занять, порушення методики проведення занять, відсутність інструктажу та лікарського контролю, незадовільний стан спортивного інвентарю та організації уроку (перенасичення залів, погана дисципліна учнів, відсутність контролю з боку вчителя), власну необачність, переоцінку своїх можливостей, відсутність відповідного одягу та взуття.

Доцільність дослідження проблеми травмопрофілактичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури зумовлена необхідністю опанування цією категорією фахівців професійними знаннями та практичними технологіями збереження здоров’я школярів, оволодіння діяльнісним компонентом функціонального забезпечення техніки безпеки на уроках фізичної культури, а також навчання прийомів страховки та самостраховки учнів.


У результаті визначення рівня знань студентів виявлено, що більшість студентів (76%) не володіють методиками дозування фізичних навантажень залежно від контингенту учнів та виду уроку фізичної культури. Значні труднощі викликають завдання, пов’язані з добором підготовчих вправ, які повинні передувати основним вправам та за напрямом анатомо-фізіологічного впливу збігатися з базовими обраними засобами фізичного виховання програмного уроку. Під час відвідування виробничої педагогічної практики 42% студентів не можуть правильно підібрати підвідні вправи для вивчення основаних вправ, запропонованих за шкільною програмою, а назвати параметри санітарно-гігієнічних вимог до спортивних залів, майданчиків інвентарю, обладнання та спортивної форми змогли тільки 12% майбутніх учителів фізичної культури.

Визначено, що необхідною умовою для підвищення теоретичних знань та практичних умінь майбутніх фахівців фізичної культури в системі попередження травматизму на уроках фізичної культури є необхідність удосконалення навчальних програм дисциплін фахового спрямування за рахунок розробки тем змістових модулів, які направлені на вивчення методик шкільної травмопрофілактики в процесі фізичного виховання учнів. Тому важливим етапом наших досліджень була деталізація шкільних програм з фізичного виховання, системний аналіз яких дозволив нам розробити та запропонувати навчальну програму для попередження травматизму на уроках фізичної культури.

Створено експериментальну «Програму профілактики шкільного травматизму» в інтегральну модель якої було включено такі розділи: у першому розділі представлено перелік обов’язкових до вивчення фізичних вправ або їх базових елементів; другий розділ визначає роботу опорно-рухового апарату та режими роботи м’язів; третій та четвертий розділи містять бази даних для добору підготовчих та підвідних вправ; п’ятий – оптимальний підбір необхідного інвентарю та обладнання; у шостому розділі дібрані методи попередження та профілактики травматизму учнів. Матеріал програми, якій подано за загальною схемою, дає можливість використовувати програму для якісної підготовки студентами спеціальності «Фізична культура» до планування і проведення уроків фізичної культури в школі.

Запропонована педагогічна технологія профілактики шкільного травматизму в системі фізичного виховання одночасно з використанням «Програми травмопрофілактики шкільного травматизму» передбачає: підготовку і здійснення інструктажу (вступного, поточного, заключного); постійний контроль техніки безпеки на уроках фізичного виховання; виконання гігієнічних вимог до спортивного одягу, взуття та місць занять; опанування прийомами та методикою страховок і самостраховок.

Для ефективного формування знань та умінь з травмопрофілактичної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури розроблено та впроваджено в навчальний процес нові навчальні програми та тематичні модулі травмопрофілактичної підготовки студентів без зміни кількості навчальних годин за рахунок удосконалення змісту тематики робочої навчальної програми дисципліни «Біомеханіка», «Основи наукових досліджень», «Теорія та методика фізичного виховання».

Для вирішення проблеми зменшення випадків шкільного травматизму у фізичному вихованні нами створено технологію травмопрофілактичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Здійснення розробленої технології потребує відповідної професійної підготовки вчителя
фізичної культури; наявності знань, умінь та навичок у технології травмопрофілактики як структурного елемента педагогічних технологій; створення організаційно-методичних умов компетентної підготовки майбутнього фахівця фізичної культури; удосконалення змісту спеціально-практичних дисциплін навчального плану та впровадження нових змістових навчальних модулів, пов’язаних із профілактикою травматизму.

Рівні знань студентів визначались за такими складовими профілактики шкільного травматизму, як: підготовка місць занять, обладнання; травмопрофілактичний інструктаж; добір підготовчих вправ; дозування фізичних навантажень; здійснення допомоги в складних вправах; правила виконання елементів страховки; навчання елементів самостраховки; добір безпечного екіпірування; добір підвідних вправ у складних рухах; визначення відповідності рухового завдання фізичній готовності учня.

Проаналізувавши дані, отримані після проведення педагогічного експерименту з упровадження травмопрофілактичних технологій у фахову підготовку студентів факультету фізичного виховання, було визначено, що рівень знань майбутніх фахівців за всіма компонентами травмопрофілактичної підготовки у студентів експериментальної групи значно вищий порівняно з представниками контрольної групи.

Основні положення та результати дослідження, представлені у другому розділі, висвітлено в наукових публікаціях [23, 24, 25].

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...