Главная Обратная связь

Дисциплины:






Характеристика емоцiй

Емоцiї (Е) (лат. emoveo – збуджувати, хвилювати) – це фiзiологiчний стан органiзму, який характеризується активацiєю великої кiлькостi функцiй органiзму, пiдвищеною чутливiстю та яск- раво вираженим особистим ставленням людини до навколишньої дiйсностi й до себе.

В емоціях розрiзняють два «компоненти».

1. Суб'єктивний, який проявляється переживаннями – тривогою, пристрастю, люттю, задоволенням тощо.

2. Об'єктивний,для якого властива напруга фiзiологiчних систем органiзму.

Змiни в дiяльностi вегетативних систем можуть бути настiльки значними, що призводять до стану, який звуть «вегетативною бурею». Ця «буря» проявляється рiзким пiдвищенням дiяльностi серцево-судинної, дихальної, м'язової систем; у цей час блокуються механiзми втоми, активуються процеси катаболiзму й гальмуються процеси анаболiзму. Цi реакцiї виникають i закрiплюються в процесi еволюцiї тваринного свiту як форма термiнової мобiлiзацiї всiх енергетичних i пластичних ресурсiв при небезпечних для життя обставинах.

Головне призначення Е – мобiлiзуюче; їх бiологiчне значення для органiзму – вижити. Це древнi реакцiї. Серед них є такi, що притаманнi як тваринам, так i людинi (загальнобiологiчнi), тобто базовi. Пов'язанi вони з порушенням гомеостазу та спрямованi на задоволення життєво необхiдних потреб – по- треба в їжi, питтi, самозахистi (збереження iндивiда), розмноженнi (збереження виду). Звiдси видiляють Е їжодобувнi, орiєнтовно-дослiдницькi, агресивно-захиснi, статевi.

Особливо рiзноманiтними є Е людськi, якi пов'язанi з задоволенням особистих та соцiальних потреб – iнтелектуальних, моральних, естетичних, взаємодiї з iншими членами групи, самозбереження тощо. Цi вищi Е розвиваються на базi свiдомостi й тому здiйснюють гальмiвний контролюючий вплив на нижчi Е.

Емоцiї подiляють також на негативнi (незадоволеного пошуку) i позитивнi (задоволеного пошуку). Задоволення нижчих Е викликає насичення. Ця бiологiчна реакцiя спрямована на запобiгання пере-

вантаження органiзму.

Задоволення вищих Е викликає позитивнi вiдчуття (радiсть), якi тим сильніші, чим краще була вираже- на мотивацiя. Постiйним джерелом радостi є збiльшення iнформацiйних ресурсiв, а оскiльки iнформацiя є вирiшальним фактором боротьби з невiдомiстю, тому для людини характерним є пошук додаткової iнформацiї, вiдчуття «iнформацiйного голоду», «спрага знань», «принаднiсть новизни». Тому iнформацiйний потiк, як джерело позитивних Е, практично невичерпний. Припинення iнформацiйного по- току викликає нудьгу, яка супроводжується негативними Е. Виникнення позитивних Е пiд час опанування нової iнформацiї i розвиток нестерпної нудьги при припиненнi цього потоку стають могутнiм стимулом для навчання i творчостi.



Згiдно iнформацiйної теорiї П.В.Симонова, доповненiй Г.I.Косицьким, знак Е може бути визначений наступним рiвнянням:

РН = М(Ii´Еi´Чi – Iн´Ен´Чн),де РН– реакцiя напруги (емоцiя), М– мета, завдання, потреба, мотивацiя, I– iнформацiя, Е– енергiя, Ч– час; i– iснуючi, н– необхiднi.

Емоції виникають у тому випадку, коли перед органiзмом постає будь-яке завдання (потреба, мета), а засобiв для вирiшення його (задоволення, досягнення) недостатньо. Засобами є три названi фактори: iнформацiя, енергiя та час. Оскiльки будь-яка новина приховує в собi невiдомiсть, тобто дефiцит iнформацiї, тому ступiнь емоцiйної напруги буде залежати вiд ступеня обiзнаностi (iнформацiї) про харак- тер подiї (небезпеки). Важливими є також внутрiшнi можливостi (запас енергiї), необхiдної для подолання перешкоди, або для вирішення проблеми. Нарешті, необхідний певний запас часу як на пiдготовку до боротьби, так i на саму боротьбу. Чим менша iнформацiя, що необхiдна для вирiшення завдання, тим бiльший ступiнь емоцiйної напруги.

Розрiзняють чотири ступеня емоцiйної напругилюдини.

Першийхарактеризується пiдвищенням уваги, мобiлiзацiєю iнтелектуальних i фiзичних ресурсiв органiзму. Пiд час емоцiйного пiдйому особливо гостро сприймаються впливи навколишнього середови- ща. У людини з'являється натхнення, радiсть творчостi.

Другий ступiньвключає стенiчнi, негативнi Е, коли спостерiгається максимальна мобiлiзацiя ресурсiв


 

органiзму. Психологiчно другий ступiнь проявляється станом обурення, гнiву, лютi.

Третiй ступiньастенiчних негативних Е виникає тодi, коли для подолання перешкоди або вирiшення завдання необхiдно значно бiльше сил i часу, нiж є в розпорядженнi органiзму. Психологiчно ця стадiя проявляється вiдчуттям жаху, нудьги. При цьому знижуються iнтелектуальнi й енергетичнi ресурси органiзму, зменшується iмунологiчний захист. «Вегетативна буря» може перейти в «безладдя». «Страх, нудьга, смуток – пошкоджують тiло, вiдкриваючи доступ рiзним захворюванням» (I.П.Павлов). Цей ступiнь є своєрiдним захистом – людина вимушено вiдмовляється вiд розв'язання завдання. Але якщо значущiсть мети зберiгається, розвивається фiнальний ступiнь.

Четвертий ступiньневроз, розлад регуляторних механiзмiв (виснаження), хвороба.

Кожен iз ступенiв може виникати й без попереднiх. У складi будь-якої Е є 3 компоненти.

1. Мотивацiя, тобто фiзiологiчний стан, який виникає в разi необхiдностi задовольнити ту чи iншу по- требу органiзму. Суб'єктивно вiн проявляється вiдчуттями (голоду, спраги, страху, лютi, задоволення, незадоволення, радостi, тривоги, любовi тощо). Принципову відміну суб'єктивних проявів негативних та позитивних Е прекрасно відмічено в романi Л.Толстого «Анна Каренiна»: «Усi щасливi сiм'ї подiбнi одна на одну, кожна нещаслива сiм'я нещаслива по-своєму». Варіантів відчуттів з негативними знаками значно більше.

2. Ефекторний(руховий, ендокринний) компонент зовнiшньоповедiнкових реакцiй – рух до їжi або вiдмова вiд неї, споживання їжi; втеча; комплекс реакцiй по вiдношенню до особи протилежної статi (ритуальнi танцi птахiв, бої оленiв, поведiнка закоханих у рiзнi перiоди); мiмiка з наданням рiзних виразiв обличчя, iнтонацiя голосу (об'єктивна психологiчна оцiнка радiопереговорiв з космонавтами пiд час поль- оту; ряд порад центру керування польотами для створення позитивного емоцiйного настрою). Л.М.Толстой в романi «Вiйна i мир» описує 100 видiв посмiшки. Б.Шоу писав, що слово «так» можна ска- зати 50-ма способами, слово «нi» – 500. Почерк у людей в рiзному емоцiйному стані рiзний. (Графологiя в психологічному плані – цiла наука).

3. Вегетативнийкомпонент має свої особливості – це змiни дiяльностi серцево-судинної, дихальної систем, потовидiлення, слиновидiлення тощо. Якщо перших два компоненти можна загальмувати (у цьо- му виявляється рiвень вихованостi, самоконтролю, майстерностi гри актора), тоді третiй, вегетативний, завжди залишається. З урахуванням цього запропоновано використання полiграфа – «детектора брехнi». У деякiй мiрi можна керувати й цим компонентом завдяки аутотренингу, використанню системи йоги, гіпнозу тощо.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...