Главная Обратная связь

Дисциплины:






Пам’ять та її природа.Фізіологічні механізми пам’яті



Па́м'ять — психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини. У психології пам'яттю позначають комплекс пізнавальних здібностей і вищих психічних функцій по накопиченню, збереженню та відтворення знань і навичок. Пам'ять в різних формах і видах притаманна всім вищим істотам. Найбільш розвинений рівень пам'яті характерний для людини.

Природа пам’яті.Серед форм психічного життя людини особливе місце посідає пам'ять як один із важливих аспектів єдиної аналітико-синтетичної роботи мозку.Пам'ять — процеси запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом його попереднього досвіду.Матеріальною основою процесів пам'яті є здатність кори головного мозку утворювати тимчасові нервові зв'язки, зберігати, закріплювати і відновлювати сліди минулих вражень. Запам'ятовування і зберігання ґрунтуються на утворенні й закріпленні тимчасових нервових зв'язків, а забування — на їх гальмуванні.

Фізіологічні основи пам’яті.Пам’ять – це властивість будь-якої системи, в тому числі нервової, зберігати в закодованому вигляді інформацію, що за певних умов може бути виведена з системи без порушення запису. Термін «пам’ять» широко застосовують у біології (біологічна пам’ять) і в техніці (електронна пам’ять кібернетичних машин).
В утворенні тимчасових умовно-рефлекторних зв’язків і слідів пам’яті вчені вбачають спільність механізмів, проте не всі ототожнюють поняття пам’яті і умовного рефлексу. Пам’ять – це більш складний процес, найбільш інтенсивно вона завантажується у період оволодіння мовою. Щоб розуміти мову і вміти говорити, потрібно навчитися впізнавати окремі звуки людської мови в різних умовах, незалежно від того, як вони проголошені (голосно чи тихо, швидко чи повільно, високим чи низьким голосом), вміти пізнавати кожний окремий звук в швидкому потоці людської мови, встигати скласти окремі звуки в слова і впізнавати їх, опанувати артикуляцією тощо. Звичайно, це досить важке завдання для нервової системи, воно під силу тільки високолабільному і пластичному мозку дітей.

Формами біологічної пам’яті є генетична пам’ять, імунологічна пам’ять, нейронна пам’ять. Носієм генетичної пам’яті є дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК), яка забезпечує певну спадковість. Імунологічна пам’ять людини полягає в здатності Т-лімфоцитів і В-лімфоцитів після першої зустрічі з чужорідним агентом (антигеном), запам’ятовувати його і при повторному контакті забезпечувати захисну імунологічну реакцію. Нейронна або нервова пам’ять – здатність головного мозку сприймати, відбирати, закріплювати, зберігати і втрачати інформацію.

З допомогою пам’яті нервова система має можливість відновлювати минулий досвід, багаторазово вводити інформацію в сферу свідомості і поведінку. В складі пам’яті виділяють процеси запам’ятовування, збереження і відтворення, що включає узнавання, спогад, пригадування.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...