Главная Обратная связь

Дисциплины:






Категорійно-понятійний апарат системного аналізу типової юридичної конструкції фінансового права



Історія розвитку науки переконує, що величезна більшість наукових досліджень взагалі, в тім числі наукових праць у сфері юриспруденції в цілому та науці фінансового права зокрема, здійснювалися раніше та проводяться нині з позицій загальноприйнятих підходів, у межах усталених наукових парадигм, з допомогою загальновживаного категорійно-понятійного апарату.

Саме такою, традиціоналістською, як переконує аналіз, є ситуація у постсоціалістичній вітчизняній та зарубіжній юриспруденції в цілому та науці фінансового права зокрема щодо вивчення системних характеристик права як явища в цілому, його окремих галузей, інститутів та інших якісно виокремлених компонентів. Зокрема, блискучою ілюстрацією вище наведеної тези є, на нашу думку, безсумнівно ґрунтовне наукове дослідження податкового права М.П.Кучерявенка (Курс налогового права. В шести томах. – Харьков: «Легас», «Право», 2002-2007.*[1], що суттєво збагатило панівну нормативістську доктрину фінансового права та стало певним внеском у цю ж доктрину юриспруденції в цілому. Поділяючи більшість сутнісних оцінок та висновків А.О.Селіванова[2] щодо даного дослідження М.П.Кучерявенка, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що системні характеристики фінансового права даються останнім з допомогою категорійно-понятійного апарату не системного, а елементаристського типу дослідження.

Тобто, ним податкове право розглядається, як механічна сукупність податково-правових норм (а складний інститут податкового права як така ж сукупність простих інститутів податкового права*, обумовлених, на думку М.П. Кучерявенка, «об’єктивними податковими відносинами». Не випадково левова частка уваги М.П.Кучерявенком приділена з’ясуванню та вивченню зовнішніх ознак, рис та проявів податкового права. І навіть у тих випадках, коли М.П.Кучерявенко прагне дослідити системні якості податкового права з допомогою таких категорій системного дослідження, як «структура» та «система», він, на нашу думку, вживає їх традиційно для науки фінансового права не у адекватному їх розумінні (наприклад, загальною теорією систем*, а в елементаристський традиції.

Що ж стосується переважної більшості радянських та пострадянських наукових праць з фінансового права, то у них взагалі не вживається категорійно-понятійний апарат системних досліджень, не здійснювалися системні дослідження фінансово-правової матерії. Звідси зрозуміло, що за цих умов неможливо скористатися уже напрацьованим науковим інструментарієм пізнання юридичної конструкції фінансового права як системи, насамперед таких її основоположних якостей, як системність та структуровність.

Тобто, це є свідченням єдиного явища – продовження у юриспруденції домінування елементаристського типу пізнання об’єктивної , в тому числі правової реальності. Можна зробити висновок, що домінує логіка мислення, що склалась ще в античності і заснована у значній мірі на аристотелівській схемі родо-видових відносин. Саме цей тип пізнання домінував у радянській науці фінансового права і повністю механічно перенесений у пострадянську теорію фінансового права, причому у крайніх його формах механіцизму і редукціонізму з їх принципом прямолінійного детермінізму.



Відкидати даний тип пізнання у науці, в тім числі й у правознавстві, було б абсурдним – він не замінимий у поясненні феноменологічних, онтологічних сутностей права в цілому та фінансового права зокрема, у з’ясуванні його зовнішніх ознак та ознак його частин. Тобто, він своєрідно зорієнтований на пошук відповідей на запитання типу «Що таке право?», «Що таке фінансове право?», «Що таке інститут фінансового права?» і т.д. В той же час з позицій даного підходу неможливо знайти відповіді на запитання типу «Як влаштоване право?», «Як діє, функціонує право?», «Як функціонують його якісно виокремлені частини?»

Інакше кажучи, з позицій елементаристського підходу неможливо досліджувати право, як систему. Структуровність – одна із властивостей права в цілому як системи, в тім числі юридичної конструкції фінансового права як якісно виокремленого конкретного системного утворення права. Тому дослідження структуровності як властивості юридичних конструкцій фінансового права можливе лише з позицій системного підходу до пізнання права на основі методу структурно-функціонального аналізу. Поставлене завдання ускладнюється тим, що у юриспруденції в цілому та науці фінансового права особливо даний підхід лише починає торувати собі дорогу. Найвиразніше це проявляється у відсутності адекватного категорійно-понятійного апарату.

Не знайшла свого кардинального вирішення дана ситуація й по наш час. Щоправда, нині стало можливим запозичувати та модифікувати вкрай потрібний для здійснення системних досліджень складних об’єктів категорійно-понятійний апарат, насамперед, загальної теорії систем, яка протягом останнього півстоліття здійснила якісний прорив у своєму розвитку та вийшла на новий рівень знань. Одну з перших, на нашу думку, успішних спроб запозичення юриспруденцією категорійно-понятійного апарату загальної теорії систем продемонстрував у пострадянському правознавстві В.М. Протасов. «У тих випадках, - зазначає він, - коли положення теорії систем використовуються в юриспруденції, як і в більшості філософських робіт, присвячених системному підходу, одні і ті ж категорії останнього вживаються з різним значенням. Тому необхідно вказати на зміст, у якому вони будуть вживатися у подальшому викладі» [3]. В.В.Протасов вказує на основоположні категорії, які, на його думку, необхідні для системного аналізу правовідношення, як системи, та надає їм правове «оранжування»: Система, Елемент,Склад, Структура, Функції, Функціонування, Мета.

З представників пострадянської науки фінансового права найбільш повно та послідовно з позицій системного підходу веде мову про категорійно-понятійний апарат досліджень права, зокрема, юридичної конструкції податку І.І.Бабін. Зокрема, він відзначає: «Зважаючи на неоднорідність явищ, що позначаються тими або іншими поняттями, а також на правову природу власне юридичної конструкції податку, весь масив системних понять, що її позначають та відображають, … доцільно розбити на декілька груп. Першу з цих груп утворюють поняття, що належать до описання внутрішньої будови юридичної конструкції податку. Сюди належать поняття «цілісність», «елемент», «зв’язок», «відношення», «структура», «організація», «середовище» та деякі інші. Більшість із зазначених явищ мають множинний характер. Наприклад, фіскальні елементи, організаційні елементи, захисні елементи. Саме явища, що позначаються цими поняттями, наповнюють реальним змістом юридичну конструкцію податку. Друга група системних понять юридичної конструкції податку пов’язана з відображенням функціонування цієї конструкції і включає у себе поняття «функція», «стійкість», «рівновага» (у різних її формах*, «регулювання», «гомеостазис», «зворотній зв'язок», «управління», «самоорганізація» і т.д. Як неважко переконатися, - завершує свою думку І.І.Бабін, - «методологічна вага» різних системних понять далеко не однакова, як різною є їх поширеність та затребуваність юридичною теорією і практикою. Одні з вище наведених системних понять мають суто специфічний смисл і вживаються рідко (наприклад, гомеостазис*, водночас інші поняття знаходять застосування не тільки у системних дослідженнях проблем оподаткування, а й у науці фінансового права, у юриспруденції в цілому»[4].

Безсумнівно, категорійно-понятійний апарат системного дослідження юридичної конструкції податку, наведений І.І.Бабіним, генетично ближчий до потреб системного дослідження типової юридичної конструкції фінансового права. Однак дану його перевагу для цілей даної теми, на мою думку, повністю анулює відсутність тлумачення І.І.Бабіним категорій і понять системного дослідження юридичної конструкції податку, що ним вживаються. Тому в подальшому для дослідження основоположних системних характеристик юридичної конструкції фінансового права ми послуговуватимося, за одним принциповим винятком, категоріями і поняттями, запропонованими вище В.М. Протасовим, оскільки вони хоча й стосуються права в цілому, проте вибудувані системно та забезпечені необхідним їх тлумаченням.

Юридичні конструкції податку фінансового права належать до числа складних систем, елементи яких та їх якісно виокремлені групи пов’язані між собою та із зовнішнім середовищем структурними, функціональними та генетичними зв’язками. Їх об’єктивний всебічний аналіз неможливий без застосування адекватного наукового інструментарію, насамперед категорійно-понятійного апарату. Наукою фінансового права цей апарат лише почав вироблятись та з’ясовуватись.

Системність юридичної конструкції фінансового права з позицій системного підходу може бути досліджена з допомогою наступних категорій та понять: внутрішня форма юридичної конструкції фінансового права; елемент юридичної конструкції фінансового права; якісно виокремлені групи елементів юридичної конструкції фінансового права; склад юридичної конструкції фінансового права; відношення елементів юридичної конструкції фінансового права; система елементів юридичної конструкції фінансового права; мета юридичної конструкції фінансового права; адекватне зовнішнє середовище юридичної конструкції фінансового права; системність юридичної конструкції фінансового права; структурованість юридичної конструкції фінансового права.

Структуровність юридичної конструкції фінансового права повиннадосліджуватися з допомогою таких категорій і понять, як: структуровність юридичної конструкції фінансового права; внутрішня форма юридичної конструкції фінансового права; мета юридичної конструкції фінансового права; просторовий внутрішній зв’язок елементів та якісно виокремлених груп елементів юридичної конструкції фінансового права; просторовий зовнішній зв’язок елементів та якісно виокремлених елементів юридичної конструкції фінансового права; вхідні зв’язки юридичної конструкції фінансового права; вихідні зв’язки юридичної конструкції фінансового права; функції елементів та якісно виокремлених груп елементів юридичної конструкції фінансового права; функціонування елементів та якісно виокремлених груп елементів юридичної конструкції фінансового права; адекватне зовнішнє середовище юридичної конструкції фінансового права.


[1] Див.: Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В шести томах. – Харьков: «Легас», «Право», 2002-2007.

[2] Див.: Селіванов А.О. Фундаментальна праця з податкового права // Право України. – 2008. - №2. – С.128-130.

[3]Протасов В.Н. Что и как регулирует право: Учебное пособие. – 96 с.

[4]Бабін І.І. Структурно-функціональний аналіз юридичної конструкції податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип.348. Правознавство. – С.76-85.

 

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...