Главная Обратная связь

Дисциплины:






Поняття валюти та валютних цінностей



Поняття валюти (італ. valuta, від лат. valeo - коштую* розглядають у декількох аспектах:

- як грошову одиницю, яка є основою грошової системи держави;

- як тип грошової системи держави (валюта золота, валюта срібна, валюта паперова*;

- як грошові знаки іноземних держав, кредитні і платіжні документи, що використовуються у міжнародних розрахунках (іноземна валюта*.

У законодавстві України визначаються правові категорії "валюта України", "іноземна валюта", "валютні цінності", які співвідносяться як частина та ціле, Відповідно до ст. 1 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93 (далі - Декрет КМУ №15-93*поняття "валютні цінності" охоплює такі елементи:

- валюту України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських, білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти*, боргові розписки. акредитиви, чеки,банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи*, виражені у валюті України;

- іноземну валюту - іноземні грошові знаки у вигляді банкноті казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових* одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться, до банківських, та інших, фінансових установ за межами України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти*, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи*, виражені в іноземній валюті або банківських металах;

- банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані* до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

У системі валютних цінностей особливий статус має валюта України. Відповідно до ст. 92 Конституції України винятково законами України встановлюється статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.



Статтею 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" визначено, що гривня як грошова одиниця (національна валюта* є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Як правило, розрізняють три правових валютних режими, які використовуються державами: а* режим державної валют­ної монополії (яка був у СРСР*; б* режим валютного регулю­вання (наприклад, в Україні такий режим установлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регу­лювання та валютного контролю"; в* режим вільно конверто­ваної валюти.

Тип валютного режиму визначає принципи здійснення ва­лютних операцій, права й обов'язки органів держави, які регу­люють валютні відносини, і повноваження юридичних і фізич­них осіб, які беруть участь у валютних відносинах з приводу придбання, володіння, використання валютних цінностей, та відповідальність за порушення валютного законодавства.

У радянський період існування валютних відносин об­межувалось лише сферою зовнішньої (торговельної та неторго­вельної* діяльності держави. Ця позиція вітчизняних спеціаліс­тів обумовлювалася існуванням в ті часи повної валютної монополії держави, однак вона не відповідає тим економічним умовам, які склалися сьогодні в Україні. В процесі переходу України від адміністративно-командної до ринкової економіки було розширено коло суб'єктів валютних відносин і коло опера­цій з валютними цінностями, які вони можуть здійснювати. Зок­рема, при дотриманні встановлених чинним законодавством ви­мог фізичні та юридичні особи — резиденти України — отримали право використовувати валютні цінності як засіб пла­тежу, застави на території України, відкривати поточні та депо­зитні рахунки в іноземній валюті в українських банках. Тобто, до кола валютних відносин входять як відносини, що виникають в сфері зовнішньоекономічної діяльності, так і внутрішньодержав­ні відносини. У той же час валютному режиму, який існує в Україні, притаманні певні обмеження. Враховуючи прагнення України до світових стандартів економіки, економічну політику в цілому та валютну політику зокрема наша держава повинна про­водити, виходячи із міжнародних принципів у зазначеній сфері.

22 липня 1944 р., на Міжнародній валютно-фінансовій конфе­ренції Об'єднаних Націй у Бреттон-Вудсі (США* було ухвалено рішення про створення Міжнародного валютного фонду (МВФ*. Основні принципи валютного регулювання закріплені у Статуті МВФ, який набрав чинності 27 грудня 1945 р. На сьогодні МФВ — провідна міжнародна валютно-кредитна організація, яка з 1947 р. має статус спеціалізованої установи ООН. За членським складом МВФ є глобальною міжнародною організацією, в діяльності якої бере участь переважна кількість країн світу. У 1950 р. членами МВФ були 49 держав, а на початку XXI ст. — 184 держави. Україна набула членства в МВФ 3 вересня 1992 р.Основні за­вдання МВФ — 1. стабілізація валютних курсів,

2. сприяння конвертованості валют,

3. надання країнам-членам кредитів для врегулю­вання дефіцитів платіжних балансів,

4. установлення між ними багатосторонньої системи платежів за поточними операціями,

5. надання консультативної допомоги з фінансових та валютних пи­тань, випуск спеціальних прав запозичень (СПЗ*.

За класифікацією МВФ, нині у світі практикують п'ять основ­них типів валютних режимів:

курс, фіксований щодо однієї ва­люти;

фіксований щодо кошика валют;

з обмеженою гнучкістю;

з керованою гнучкістю;

незалежно плаваючий курс.

Україна, як і більшість держав СНД, входить до групи країн із керованими плаваючими курсами.

Важливою характеристикою будь-якої національної валюти є конвертованість (від лат. converters - обертати, перетворювати, міняти* її здатність виконувати функції засобу платежу у будь-якій державі та вільно обмінюватися на іноземну валюту відповідно до офіційного валютного курсу і навпаки для всіх охочих без прямого втручання держави у процес обміну.

Залежно від кола осіб і змісту операцій з валютою її конвертованість може бути:

- повною (вільною*, коли грошова одиниця певної країни обмінюється на будь-які іноземні валюти за всіма видами міжнародних угод; - частковою (обмеженою*, якщо її конвертованість обмежена певним колом іноземних валют та операцій.

Розрізняють також конвертованість національної валюти:

- зовнішню - можливість юридичних осіб і громадян іноземних держав вільно обмінювати свої платіжні засоби на платіжні засоби певної країни;внутрішню - можливість юридичних і фізичних осіб певної держави без обмежень переказувати платіжні засоби в національній валюті за кордон або вільно обмінювати їх на іноземні платіжні засоби згідно зі встановленим обмінним курсом.

Національні валюти також поділяють на групи за ступенем конвертованості на вільно конвертовані, частково конвертовані та неконвертовані. За законодавством України конвертованою є іноземна валюта, що зарахована до цієї категорії НБУ.

Відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 4 лютого 1998 року №34 (далі - Класифікатор*, вільно конвертовані валюти поділяють на дві групи: 1* вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями" та продаються на головних валютних ринках, світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали: австралійські долари, англійські фунти стерлінгів, датські крони, долари США, ісландські крони, канадські долари, норвезькі крони, шведські крони, швейцарські франки, японські єни, евро, золото, паладій, платина, срібло; 2* вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу: білоруські рублі, леви (Болгарія*, вірменські драми, грузинські ларі, долари Гонконгу, естонські, крони, ізраїльські нові шекелі, індійські рупії, казахстанські тенге, киргизькі соми, кувейтські динари, латвійські, лати, литовські літи, мальтійські ліри, молдавські леї, новозеландські долари, польські злоті, республіки Корея вони, російські рублі, румунські леї, Саудівські ріали, сінгапурські словацькі крони, словенські толари, турецькі ліри, угорські форинти, хорватські куни, юані Женьміньбі (Китай*, інші валюти.

Неконвертованими є валюти країн, у яких за всіма видами валютних операцій наявні валютні обмеження і які перебувають в обігу лише в одній країні. Неконвертованими є валюти держав, що не ратифікували VIIIДоговору про Міжнародний валютний фонд, яким передбачено незастосування обмежень за платежами та переказами за поточними міжнародними угодами, а також відмову від будь-яких дискримінаційних заходів або практики множинності валютних курсів. Відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів неконвертованими валютами є: азербайджанські, манати, єгипетські фунти, нові тайванські долари, таджицькі сомоні, туркменські манати, узбецькі суми, югославські динари, та всі інші валюти, що не належать до 1 та 2 груп валют.

На державному та місцевому рівнях формуються валютні фонди - фонди іноземної валюти, що є у розпорядженні держави, міністерств і відомств, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, банків. Розрізняють державний і місцеві валютні фонди та валютні фонди підприємств. Державний валютний фонд України формує КМУ за рахунок коштів Державного бюджету України у межах сум видатків, затверджених ВРУ,шляхом купівлі валютних цінностей на міжбанківському валютному ринку України або за погодженням з НБУ на міжнародному валютному ринку та одержання кредитів у іноземній валюті у межах затвердженого ВРУ ліміту зовнішнього державного боргу України, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством. Рада Міністрів АРК,місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети місцевих рад формуютьмісцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах затверджених Верховною Радою АРК, місцевими радами сум видатків, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, і виступають розпорядниками коштів цих валютних фондів. Валютні фонди підприємств - це сукупність належних підприємствам коштів у іноземній валюті, які перебувають в їхньому розпорядженні для здійснення експортно-імпортних операцій та утворюються в результаті реалізації товарів (послуг* на зовнішньому ринку за затвердженими нормативами і зберігаються на валютних рахунках підприємств.

Здійснення валютного регулювання передбачає встановлення курсів національних валют відповідно до чинних правових норм і практики - валютне котирування. Його проводять національні або найбільші банки прямим чи зворотним способом: при прямому котируванні курс іноземної валюти подається як кількість одиниць національної валюти за одиницю іноземної валюти; при зворотному - навпаки.

Ціна грошової одиниці певної країни, виражена через грошову одиницю іншої країни, а також через розрахункові (клірингові* одиниці - це валютний курс. Існують офіційний і вільний (ринковий* курси валюти.

Офіційний курс визначають уповноважені органи держави (в Україні - НБУ*, ринковий - утворюється стихійно на валютних біржах залежно від попиту та пропозицій щодо конкретної валюти. Ринковий курс буває фіксованим і таким, що коливається.

Фіксований ринковий курс - офіційно визначене співвідношення між національними валютами, що базується на встановлених у законодавчому порядку валютних паритетах за умови суворого обмеження коливань ринкових курсів валют (у межах 1%*. Ринковий курс, що коливається, - це курс, який змінюється залежно від попиту і пропозицій. Різновидом його є курс, який "плаває", тобто такий, що передбачає свободу вибору режиму валютного курсу, пов'язаного з динамікою валютного курсу інших країн і валютним кошиком.

На валютний курс впливають стан платіжного балансу держави, рівень інфляції, економічна і політична стабільність, конвертованість валюти тощо.

В Україні встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових та тимчасових грошових одиниць, а також офіційний (обліковий* курс банківських металів (далі - офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів* здійснює НБУ відповідно до Порядку, визначеного у відповідному Положенні, затвердженому Правлінням НБУ від 12 листопада 2003 року №496 (далі - Положення №496*. Він використовується резидентами та нерезидентами України для здійснення бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою та банківськими металами, а також для здійснення НБУ валютних операцій з Держказначейством України.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється:

- щоденно - для вільно конвертованих валют (1-а група Класифікатора*, для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України, і для банківських металів;

- один раз на місяць - для інших іноземних валют;

- один раз на місяць повторно - для спеціальних прав запозичення.

Порядок розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів з використанням інформації про котирування іноземних валют за станом на останню дату визначений у п.п.3-8 Положення №496. Інформація про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів розміщується в міжнародній комп'ютерній мережі Інтернет, надсилається територіальним управлінням НБУ та банкам.

НБУ у межах своїх повноважень щодо забезпечення стабільності гривні може впливати на формування офіційного валютного курсу в результаті купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Суспільні відносини, які виникають у процесі утворення, розподілу та використання валютних фондів, а також щодо здійснення операцій з валютними цінностями як всередині держави, так і за її межами, складають предмет валютного права.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...