Главная Обратная связь

Дисциплины:






Поняття і зміст бюджетного процесу



Інструментом стабілізації економіки, засобом контролю державних видатків є бюджетний процес (в юридичній літературі вживаються також поняття "бюджетне планування" як сукупність правових норм, які виникають у ході діяльності державних органів з планування доходів та видатків бюджету, "формування бюджету" як система суспільних відносин, пов'язана з плануванням органами виконавчої влади пріоритетних видатків, вишукуванням достатніх для цього джерел, виданням цими органами ряду нормативно-правових актів, що регулюють процес планування*.

Але поняття "бюджетний процес" є значно ширшим, і його розуміють як регламентовану нормами права діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що утворюють бюджетну систему України.

Бюджетний кодекс України визначає бюджетний процесяк регламентований бюджет­ним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звіту­вання про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства, (п. 10 ч. 1 ст. 2 БК*. Закріплюючи це поняття і розкриваючи його зміст, регламентуючи стадії бю­джетного процесу, БК виконує своє завдання як базовий акт бюджетного законодавства. Саме у ході бюджетного процесу закладається стратегія економічної і соціальної політики держави та органів місцевого самоврядування.

Процес у сфері бюджету є необхідним порядком реалізації матеріально-правових бюджет­них норм. Процесуальні норми, закріплені у БК, обслуговують конкретні норми фінансового права (у першу чергу — бюджетного*. При цьому характер взаємозв'язку матеріальних і про­цесуальних норм бюджетного права істотно відрізняється від характеру зв'язку, наприклад, цивільного матеріального і цивільного процесуального права, які існують як самостійні галузі права. Бюджетний процес і матеріальні норми, хоч і є окремими правовими інститутами, але об'єднані у підгалузь фінансового права. Взаємозв'язок між ними носить не міжгалузевий, а внутрішньогалузевий характер.

Будь-яка матеріальна галузь права вимагає процедурних форм реалізації її норм, і всі нор­ми, що регулюють організаційну діяльність державних органів, мають процесуальний харак­тер. Актуальною така вимога є і щодо діяльності у галузі застосування бюджетно-правових норм, адже з бюджетом пов'язані всі державні органи, організації, установи, які безпосередньо чи опосередковано беруть участь у формуванні та виконанні бюджету. Сутність такого про­цесу складна та багатогранна.

Широке розуміння бюджетного процесу полягає в тому, що вся діяльність, яка базується на повноваженнях тих чи інших органів, має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують законність, доцільність та обґрунтованість цієї діяльності. Тому чіт­кий порядок, ретельно розроблений і регламентований у всіх своїх елементах, вимагається не лише для організації й узгодження роботи всієї системи державних органів чи органів місцевої влади або місцевого самоврядування з формування та виконання бюджету, а й для правильно­го розв'язання проблем, що його супроводжують.



Перед учасниками бюджетного процесу стоїть ряд завдань, зокрема: максимальне ви­явлення всіх матеріальних і фінансових резервів з метою створення збалансованого ринку; визначення доходів бюджету за окремими податками та обов'язковими платежами, а також загального обсягу відповідно до прогнозів і цільових програм соціально-економічного роз­витку; узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, спрямованої на подолання інфляційних тенденцій в економіці та забезпечення стабільності національної гро­шової одиниці; здійснення бюджетного регулювання з метою збалансування бюджетів різного рівня шляхом перерозподілу джерел доходів держави між ними та сферою господарства, еко­номічними регіонами; скорочення та ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел; посилення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Бюджетний процес слід розглядати як нерозривний цілісний процес, що являє взаємопов'язану і взаємообумовлену сукупність трьох складових, через які реалізують його стадії: 1* період формування проекту бюджету та затвердження акта про бюджет — «до по­чатку бюджетного року»; 2* самого «бюджетного року», тобто бюджетного періоду, коли ви­конується затверджений акт про бюджет; 3* період після закінчення «бюджетного року», коли складається, розглядається і затверджується звітність про виконання бюджету.

Складання актів про бюджет (у першу чергу — проекту Закону про державний бюджет*, їх наступне прийняття створюють юридичні можливості для здійснення волі представниць­кого органу влади. Під час цієї діяльності враховуються середньострокова та довгострокова перспективи, встановлюється зв'язок із визначеними цілями соціально-економічного розви­тку держави, регіонів, територіальних одиниць. Так, прийняттям закону про державний бюджет закінчується формування бюджету, коли органи законодавчої і виконавчої влади вико­ристовують свої права та обов'язки щодо складання і затвердження бюджету. Водночас суть бюджетного процесу зосереджується на безпосередньому виконанні затвердженого акта про бюджет, яке повинно постійно контролюватися з боку органів державної влади для досягнення відповідності між запланованими і реальними показниками.

Все це має бути чітко врегульовано правовими нормами, які закріплюють основні принципи бюджетного процесу, які повинні відповідати принципам бюджетного права. Таке закріплення принципів у нормах чинного бюджетного законодавства надає їм загальнообов'язкового харак­теру, проаналізувати їх та цим уникнути суб'єктивізму у тлумаченні та застосуванні.

Нормам бюджетного процесу притаманний ряд рис, що його характеризує, зокрема: визначення складу учасників; закріплення їх повноважень у чіткій послідовності дій; визначення організаційно-правової форми кожної дії; визначення обов'язкового порядку прийняття рішень у сфері реа­лізації бюджетних повноважень.

Стадія бюджетного процесу являє собою етап діяльності держави чи місцевого органу влади, внаслідок якого бюджет набуває нових якостей. Як правило, цей етап закінчується при­йняттям правового акта. Стадії бюджетного процесу взаємопов'язані за своїм змістом і діями та взаємозумовлені, їх послідовність не тільки встановлена БК, а й визначена логікою та іс­торичною природою самого процесу. Вони охоплюють діяльність органів державної влади від зародження потреби у видатках та доходах, їх прогнозування та оцінки до контролю за ви­конанням бюджету. Під час проходження стадій бюджетного процесу реалізуються завдання і заходи, що охоплюють складання, затвердження, виконання бюджету, оцінку ефективності використаних коштів.

Усі стадії бюджетного процесу засновані наєдиних принципах організації правового регулювання бюджетуі мають відповідну правову регламентацію. До основних з них можна віднести наступні:

принцип розподілу повноважень представницьких та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, який означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів у процес складання, затвердження і виконан­ня бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві;

принцип реальності включення показників доходів і видатків визначає, що доходи ма­ють включатися до бюджету за джерелами, видатки — за цільовим призначенням;

принцип гласності полягає у тому, що показники бюджету (у тому числі і зведеного* і звіту про його виконання можуть і повинні оприлюднюватися через засоби масової інформації;

принцип наочності означає, що відображення показників бюджету у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні відбувається шляхом використання за­собів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певни­ми ознаками, які дають можливість здійснити як загальнодержавне, так і міжнародне зіставлення бюджетних даних;

принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожного бюджету включаються всі кошти, що направляються із прибутково-видаткової частини;

принцип застосування балансового методу спрямований на встановлення правильного співвідношення між доходами і видатками всіх бюджетів, а також між натуральними і фінансовими показниками.

БК виділяє чотири стадії бюджетного процесу, що знаходять чітку регламентацію у таких його главах:

1* складання проектів бюджетів (детально регламентується у главі 6 БК щодо державного бюджету та статтях 75-76 щодо місцевих бюджетів*; Перша стадія, тобто стадія складання проектів державного та місцевих бюджетів, здійснюється з метою визначення обсягу коштів, необхідних для задоволення загальносуспільних потреб, а також функціонування держави та органів місцевого самоврядування. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між муніципальними утвореннями;

2*розгляд проекту та прийняття закону про державний бюджет України (рішення про міс­цевий бюджет* (чітко та послідовно визначається у главі 7 БК щодо державного бюджету та статті 77 щодо місцевих бюджетів*;

3*виконання бюджету, у тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про дер­жавний бюджет України (рішення про місцевий бюджет* (регламентовано у главі 8 та главі 9 щодо державного бюджету та статтях 78-79 щодо місцевих бюджетів*;

4*підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього (визначено у главі 10 БК щодо державного бюджету тастатті 80 щодо місцевих бюджетів*.

Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевому рівнях залежить під тісної співпраці всіх гілок влади. Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. її складність під­вищується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет України, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється контроль за дотриманням бюджетного законодавства (глава 17 БК*, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами (ст. 26 БК*. Усі стадії бюджетного процесу грунтуються на правових засадах, які повинні га­рантувати чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за ви­конанням усіх видатків. Для цього вимагається чітка організація бюджетного процесу, дотри­мання встановлених БК процедур та процесуальних строків.

У забезпеченні фінансового контролю та аудиту беруть участь як органи загальної ком­петенції, тобто Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, так і спеціально уповноважені у сфері фінансової діяльності ор­гани, зокрема, Рахункова палата, Рахункова палата АРК, Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи, органи Державного казначейства, Державна фінансова інспекція тощо.

Учасниками бюджетного процесує органи, установи та посадові особи,наділені бю­джетними повноваженнями(правами та обов'язками з управління бюджетними коштами*.

Таким чином, у бюджетному процесі приймають участь усі органи державної влади, ор­гани місцевої влади та органи місцевого самоврядування, бюджетні установи, організації, що беруть участь у бюджетній діяльності. Інші юридичні, а також фізичні особи за чинним за­конодавством та сталою фінансово-правовою доктриноюне можуть бути суб'єктами бюджетних відносин, і, відповідно, не є учасниками бюджетного процесу.Вони можуть бути лише одержувачами бюджетних коштів, але отриму­ють їх не напряму, а через учасників бюджетного процесу, зокрема — розпорядників бюджет­них коштів.

До учасників бюджетного процесу відносяться такі органи, установи та їх посадові особи.

Верховна Рада України:

—розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бю­джетному кодексі;

—приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики;

—розглядає проект закону про державний бюджет;

—ухвалює Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період;

—вносить зміни і доповнення до Закону про Державний бюджет України;

—здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бю­джетного процесу;

—проводить контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету;

—забезпечує контроль за здійсненням таємних видатків із Державного бюджету України;

—заслуховує звіти про стан виконання Державного бюджету України, у тому числі за­слуховує звіти розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державно­го бюджету України;

—розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бю­джет України;

—здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету:

—бере участь у всіх стадіях бюджетного процесу;

—розглядає і вносить пропозиції до Основних напрямів бюджетної політики, проект яких представляється урядом;

—здійснює контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період;

—готує Бюджетні висновки, що приймаються Верховною Радою України;

—бере участь у підготовці, розгляді, узагальненні пропозицій, доповідях на усіх стадіях розгляду і затвердження проекту Закону про державний бюджет;

—забезпечує контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству;

—розглядає звіт про проведені таємні видатки;

—розглядає ситуацію із перевиконання доходної частини бюджету;

—готує співдоповідь про виконання Державного бюджету України.

Президент України:

—підписує Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік;

—у разі незгоди із Законом про Державним бюджет, прийнятим Верховною Радою Укра­їни, накладає вето на окремі його статті або на Закон в цілому;

—вносить на розгляд Верховної Ради України в установленому чинним законодавством порядку зміни та доповнення до Закону про Державний бюджет;

—вносить на розгляд Верховної Ради України законопроекти, які стосуються бюджет­ного процесу;

—здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК.

Кабінет Міністрів України:

—подає на розгляд Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної по­літики на наступний бюджетний період;

—розробляє проект Закону про Державний бюджет України;

—доопрацьовує проект Закону про Державний бюджет України після першого та друго­го читань у Верховній Раді України;

—забезпечує виконання Державного бюджету України;

—приймає рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

—подає річний звіт про виконання Державного бюджету Верховній Раді України;

—доводить до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконав­чих органів відповідних рад положення та показники міжбюджетних трансфертів та інші показники, необхідні для затвердження місцевих бюджетів;

—здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК, Законом Украї­ни «Про Кабінет Міністрів України».

Рахункова палата України:

—здійснює від імені Верховної Ради України контроль за надходженням коштів до Дер­жавного бюджету України та їх використанням;

—забезпечує контроль за фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що сто­сується використання коштів Державного бюджету України;

—провадить контроль за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

—здійснює контроль за проведенням таємних видатків разом з Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Верховною Радою України;

—забезпечує контроль за використанням бюджетних коштів, виділених із Державного бюджету України, у частині фінансування повноважень місцевих державних адміні­страцій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках;

—здійснює зовнішній контроль за аудит фінансової та господарської діяльності бюджет­них установ у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету;

—готує співдоповідь щодо виконання Державного бюджету;

—здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК, Законом Украї­ни «Про Рахункову палату України» від 11.07.96 р. № 315/96-ВР (із змінами*.

Міністерство фінансів України:

— визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків бюджету, обсяг його фінансування для підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету України;

—готує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік разом із пропозиціями щодо визначення строку і порядку його розгляду в Кабінеті Міністрів України;

—готує та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Держав­ного бюджету України;

—розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з під­готовки бюджетних запитів, визначає порядок і строк їх подання;

—здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законо­давства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством;

—здійснює методичне керівництво з питань складення та виконання бюджету;

—регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними цільо­вими фондами;

—подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення міжбюджетних від­носин;

—координує у межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої вла­ди, пов'язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів* до державного та місцевих бюджетів;

—здійснює у межах своїх повноважень операції з державним боргом з метою погашення та обслуговування державних боргових зобов'язань;

—забезпечує контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бю­джетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України;

—здійснює інші повноваження, встановлені БК, поточними законами про державний бюджет, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України», іншими нормативно-правовими актами.

Державне казначейство України:

—забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: 1*розрахунково-касове об­слуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; 2* контроль за здій­сненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; 3* в межах своїх повноважень контр­оль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; 4* ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

—здійснює управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

—визначає механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання дер­жавного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів;

—відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

—провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти дер­жавного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

—нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

—здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Респу­бліки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бю­джетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

—проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;

—- веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі роз­порядників і одержувачів бюджетних коштів; виконує контрольні функції, пов'язані із закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»;

—здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

—встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає Інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;

—здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;

—здійснює інші повноваження, визначені БК, постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державного казначейства України», актами Міністерства фінансів України, іншими нормативно-правовими актами.

Національний банк України:

—відкриває Державному казначейству України Єдиний казначейський рахунок;

—подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України Проект Основних за­сад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік;

—подає до Кабінету Міністрів України Проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік;

—здійснює інші повноваження, встановлені БК, Законом України «Про Національний банк України».

Органи Державної фінансової інспекції:

—здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

—забезпечують контроль за цільовим використанням і своєчасним поверненням креди­тів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України

—організують контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звіт­ності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів;

—забезпечують надання щомісячних узагальнених результатів звітів про проведені пере­вірки Верховній Раді України та Міністерству фінансів України;

—здійснює інші повноваження, передбаченні законодавством.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим:

—затверджує бюджет АРК та вносить зміни до нього;

—здійснює контроль за виконанням бюджету, приймає рішення щодо звіту про його ви­конання;

—визначає порядок управління майном, яке належить АРК;

—установлює податки і пільги щодо оподаткування згідно із законами України;

—за поданням Ради міністрів АРК затверджує програми АРК з питань соціально-еконо­мічного і культурного розвитку; раціонального природокористування, охорони навко­лишнього середовища відповідно до загальнодержавних програм;

—розглядає та затверджує звіт про виконання бюджету АРК після завершення бюджет­ного періоду або приймає інше рішення;

—здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, Конституцією Авто­номної Республіки Крим, БК, іншими нормативно-правовими актами.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим:

—розробляє проект бюджету АРК;

—готує проект постанови про бюджет АРК;

—забезпечує виконання бюджету АРК;

—здійснює контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затвердженого бюджету, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ сто­совно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів АРК;

—здійснює інші повноваження, встановлені чинним законодавством.

Місцеві державні адміністрації;

—складають і подають на затвердження проекти відповідного бюджету та забезпечують його виконання;

—забезпечують контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показ­ників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно місцевих бюджетів;

—подають в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансо­ві показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субвенцій, дані про зміну складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню;

—отримують від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власнос­ті інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету;

—здійснюють фінансування підприємств, установ і організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами;

—здійснюють інші повноваження, встановлені БК, та Закономи України, іншими нормативно-пра­вовими актами.

Місцеві ради:

—розглядають і затверджують відповідний місцевий бюджет, вносять зміни до нього;

—забезпечують контроль за виконанням відповідного місцевого бюджету;

—установлюють місцеві податки і збори та розміри їх ставок у межах, визначених зако­нодавством (сільські, селищні, міські ради*;

—приймають рішення щодо випуску місцевих позик;

—розглядають та затверджують квартальні та річні звіти про виконання місцевого бю­джету після завершення бюджетного періоду або приймають інше рішення;

—здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодавством, у тому числі БК та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (із змінами*.

Виконавчі органи місцевих рад:

—складають і подають на затвердження проекти відповідного бюджету та забезпечують його виконання;

—готують програми соціально-економічного та культурного розвитку місцевих громад, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, організують їх виконання та готують звіти про результати їх виконання;

—забезпечують контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показ­ників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст;

—забезпечують виконання затвердженого місцевого бюджету та готують звіт про його виконання за підсумками бюджетного періоду;

— здійснюють інші повноваження, встановлені БК, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативно-правовими актами.

Головні розпорядники бюджетних коштів:

—розробляють плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні пері­оди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів**;

—організовують та забезпечують на підставі плану діяльності та індикативних прогноз­них показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подають їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу*;

—отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет*; приймають рішення щодо делегу­вання повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляють та до­водять до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

—затверджують кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани ви­користання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів*, якщо інше не перед­бачено законодавством;

—розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджет­ними програмами;

—розробляють та затверджують паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх ви­конання, здійснюють аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосу­вання програмно-цільового методу у бюджетному процесі*;

—здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;

—здійснюють контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик*, отриманих державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста*, та ко­штів, наданих під державні (місцеві*гарантії;

—здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бю­джетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;

—забезпечують організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фі­нансової і бюджетної звітності;

—забезпечують доступність інформації про бюджет.

Відповідальні виконавці бюджетних програм:

—безпосередньо забезпечують виконання однієї або ряду бюджетних програм у системі головного розпорядника;

—ведуть в установленому порядку облік та звітність;

—здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодавством України, зокре­ма, Інструкцією про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особли­вості їх участі у бюджетному процесі, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001 р. № 574. Зазначеною Інструкцією розмежовуються повнова­ження, права і відповідальність головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм у процесі складання, затвердження та виконання бюджету в умовах упровадження програмно-цільового методу у бюджет­ний процес. Відповідальними виконавцями можуть бути: 1* головний розпорядник — за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом; 2* розпорядники коштів державного бюджету нижчого рівня та одержувачі коштів державного бюджету, які виконують бюджетні програми у системі головного розпорядника.

 

Окрім органів та їх посадових осіб, що є учасниками бюджетного процесу, Бюджетний кодекс до числа останніх відносить також установи. Йдеться, звісно, про бюджетні установи. Згідно п. 12 ч. 1 ст. 2 БК бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Всі бюджетні установи є неприбутковими.

Повноваження бюджетних установ як учасників бюджетного процесу визначаються у Бю­джетному кодексі й деталізуються у положеннях, порядках та регламентах їх діяльності, що затверджуються актами уповноважених на те органів (в т. ч. органів вищого рівня*.

В частині 3 статті 19 БК сказано, що учасниками бюджетного процесу є ті ор­гани, установи та посадові особи, що наділені бюджетними повноваженнями. При цьому самі ці повноваження визначаються як права та обов'язки з управління бюджетними коштами.

Відповідно до п. 49 ч. 1 ст. 2 БК України управління бюджетними коштами - це сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов'язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного зако­нодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльнос­ті та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Отже, під бюджетними повноваженнями учасників бюджетного процесуслід розуміти їхні права та обов'язки, які виникають в процесі їх діяльності, пов'язаної з формуванням та викорис­танням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і яка спрямована на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності (що обу­мовлена їх правовим статусом і спрямована на виконання визначених цим статусом повноважень* та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Нормами бюджетного законодавства встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Якщо у процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністр фінансів України (керівник місцевого фінансового органу* приймає рішення про приведення у відповідність бюджетного призначення Державного бюджету України (місцевого бюджету*. КМУ (Рада міністрів АРК, місцева державна адміністрація, виконавчий орган відповідної ради* у двотижневий термін подає до ВРУ (Верховної Ради АРК, відповідної ради* у встановленому порядку пропозиції про приведення у відповідність бюджетних призначень Державного бюджету України (місцевого бюджету* .

Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...