Главная Обратная связь

Дисциплины:






Поняття, призначення, кластеризація банківського сектору за власністю, обсягах та регіонами



 

Базовою ланкою кредитної системи, основою, на якій ґрунтується уся діяльність, пов'язана з кредитно-фінансовим обслуговуванням господарства, є комерційні банки. Вони являють собою другий рівень. Комерційні банки - це багатопрофільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення.

Основними функціями комерційних банків, що визначають їх суть та роль у кредитній системі, є: прийом депозитів від юридичних та фізичних осіб; кредитування підприємств і населення; організація та здійснення розрахунків у господарстві; випуск кредитних знарядь обігу. Усі функції тісно пов'язані між собою та дозволяють комерційному банку виступати у якості органа, що емітує платіжні засоби для обслуговування усього кругообороту капіталу в процесі виробництва й обігу товарів. Найважливіша особливість комерційних банків полягає у їх можливості створювати за рахунок кредиту додаткові платіжні засоби шляхом збільшення залишків на поточних рахунках клієнтів. Усі інші інститути кредитної системи, крім центрального банку, не можуть використовувати емітовані кошти як джерело кредитних ресурсів. У той же час комерційні банки не мають права самостійно емітувати готівкові кошти, оскільки це є монополією центрального банку.

Окрім зазначених базових функцій, комерційні банки можуть виконувати ряд інших операцій, конкретне коло яких визначається особливостями різних секторів ринку і потребами тих груп клієнтів банку, на які він орієнтує свою діяльність. У цьому полягає відмінність комерційних банків від спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що надають обмежене коло послуг. Важливою особливістю комерційних банків є те, що окрім своїх традиційних функцій, вони, як правило, можуть виконувати практично всі функції інших інститутів кредитної системи ( крім центрального банку), а тому є по суті фінансово-кредитними установами універсального типу, у зв'язку з чим їх ще називають фінансовими універмагами. Сучасні комерційні банки здатні виконувати до 200 різних видів операцій залежно від своїх розмірів, сфери діяльності потреб клієнтів та інших ознак.

Основнепризначеннякомерційних банків полягає в наступному:банківські установи організовують рух і перерозподіл ресурсів суспільства в їх грошовому виразі, саме КБ виконують важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх в реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції, забезпечуючи таким чином потреби економіки в додаткових ресурсах

Побудова банківської системи України за дворівневим принципом передбачає функціонування банків другого рівня, що обслуговують юридичних та фізичних осіб.

Основними принципами діяльності сучасних банків другого рівня є:



- комерційний розрахунок;

- діяльність у межах реально наявних ресурсів;

- повна економічна самостійність;

- економічна відповідальність за результати діяльності;

- побудова взаємовідносин з клієнтурою на партнерських засадах;

- підбір висококваліфікованих кадрів;

- державний контроль за банківською діяльністю.

Регулюється діяльність банків другого рівня Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121-III, згідно з яким банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Види банків

1. За формою власності банки в Україні можуть бути:

- державними;

- із колективною формою власності.

Форма власності визначає особливості формування статутного капіталу. Якщо статутний капітал створюється за рахунок коштів держави, такий банк називають державним, якщо за рахунок коштів приватної особи — приватним, а якщо за рахунок коштів кількох власників (юридичних та фізичних осіб) — банком із колективною формою власності.

Упродовж усього періоду існування банківської системи України на другому рівні функціонують державні банки: Державний ощадний банк України (ВАТ «Ощадбанк») та Державний експортно-імпортний банк України (ВАТ «Укрексімбанк»). Статутні капітали цих банків сформовано за рахунок бюджетних коштів.

Згідно з нормами чинного законодавства в Україні можуть створюватися нині державні банки за умови наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України та позитивного висновку Національного банку України щодо доцільності заснування такого банку.

Інші вітчизняні комерційні банки - це банки з колективною формою власності, Хоча у деяких із них частка держави становить більше 99% (Родовід банк –санаційний з 2012 р, Укргазбанк (92,99% акцій) і банк «Київ (99,94%), вони не є повністю державними.

Колективні за формою власності банки можуть бути приватними по суті, оскільки відповідно до чинного законодавства частка кожного із засновників у статутному капіталі банку не обмежена і не виключена можливість заснування та функціонування товариств за участі однієї особи.

2. Банки в Україні створюються за організаційно-правовою формою у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників шляхом емісії і розміщення акцій банку. Причому всі емітовані акції мають бути іменними, оскільки банки за чинним законодавством не мають права на випуск акцій на пред'явника. Власником капіталу є акціонерне товариство, тобто банк. Акціонери не мають права вимагати від банку повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважаються більш стійкими і надійними.

Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність». Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за .діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку не встановлюється Національним банком України Кожним учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі і у капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

3. Залежно від величини активів усі вітчизняні банки НБУ у 2013 році поділяв на групи:

- 4 група -малі банки з активами менше 3 млрд.грн. грн.;

- 3 група -середні — з активами більше 3 млрд.грн;

- 2 група -великі — з активами більше 5 млрд. грн.;

- 1 група - найбільші банки з активами більше 20 млрд. грн.

4. За розміром статутного капіталу вітчизняні банки можна поділити на

- малі — зі статутним капіталом 120 млн. грн.;

- середні — зі статутним капіталом від 120 до 150 млн. грн.;

- великі — зі статутним капіталом від 150 до 300 млн. грн.;

- найбільші — зі статутним капіталом понад 300 млн. грн.

5. За часткою іноземного капіталу при формуванні статутного капіталу в Україні розрізняють:

- банки з національним капіталом;

- банки з іноземним капіталом.

Статутний капітал банку з національним капіталом формується за рахунок коштів резидентів і незначної (до 10 %) частки коштів нерезидентів. Якщо 10 % і більше статутного капіталу вітчизняного банку належить хоча б одному нерезиденту, такий банк вважається за національним законодавством банком з іноземним капіталом.

Так, з 176 діючих за станом на 01.01.2013 р. (198 станом на 1.01.2012 р.,) - 53 з іноземним капіталом, з них – 22 з 100% іноземним капіталом. Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків складає близько 39,5% у 2012 році (41,9% у 2011 році), станом на 01.12.2013 р. частка іноз. капіталу склала 33,7% при загальній кількості банків – 183 установи, у тому числі з іноземним капіталом- 50 банків, з них з 100% іноземним капіталом -21 банківська установа.

6. За обсягом зобов'язань банки України поділяють на:

- системоутворювальні;

- несистемоутворювальні.

За чинним законодавством банки, зобов'язання яких становлять не менше 10 % зобов'язань усієї банківської системи, вважаються системоутворювальними.

7. За секторами ринку, на яких функціонують банківські установи, всі банки можна поділити на:

- міжнародні, які здійснюють свою діяльність як в Україні, так і за її межами;

- міжрегіональні, які здійснюють свою діяльність на території всієї України;

- регіональні, що обслуговують, як правило, клієнтів одного регіону (міста, району, області).

8. Залежно від наявності і кількості банківських установ розрізняють банки:

- багатофілійні;

- малофілійні;

- безфілійні.

Міжрегіональні банки не можуть бути безфілійними, зазвичай такі банки паї атофілійні, а коли їх діяльність обмежена лише кількома областями, то малофілійні. Регіональні банки, навпаки, — малофілійні або безфілійні, а от міжнародні з невеликою кількістю своїх установ в Україні функціонують не пише на національному, а й на міжнародному ринку.

9. Залежно від діапазону операцій, що їх виконують банки, в сучасних банківських системах розрізняють:

- спеціалізовані банки, які у своїй діяльності орієнтуються на:

1)обслуговування певної категорії клієнтів — банки з клієнтською спеціалізацією;

2)обслуговування переважно юридичних та фізичних осіб у рамках певної галузі — банки з галузевою спеціалізацією;

3)надання невеликого кола послуг для більшості своїх клієнтів — банки і з функціональною спеціалізацією;

- універсальні банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам.

В Україні згідно з чинним законодавством можуть функціонувати як універсальні, так і спеціалізовані банки. Причому банк вважається спеціалізованим, якщо понад 50 % його активів є активами одного типу. Якщо понад 50 % пасивів банку є вкладами фізичних осіб, такий банк набуває і статусу спеціалізованого ощадного банку.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...