Главная Обратная связь

Дисциплины:






Основи регулювання, нагляду та контролю банківської діяльності.



Банківське регулювання, нагляд і контроль це різні види діяльності, що спрямовані на забезпечення надійного та стабільного функціонування банків та їх фінансової безпеки.

Банківське регулювання є складною, багатоаспектною категорією. З одного боку – це функція державного управління, по відношенню до якого вона виступає засобом реалізації політики держави. З іншого боку, банківське регулювання можна розглядати як управлінську діяльність, що має свої методи та форми реалізації. Об’єктом банківського регулювання є банківська діяльність. Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Державне регулювання банківської діяльності здійснюється перш за все в межах банківської системи та виражається у впливі центрального банку на комерційні.

Вплив центрального банку на діяльність комерційних здійснюється за такими основними напрямками:

1) організаційно-правовий напрямок – створення законодавчих та інших умов, які б дозволили комерційним банкам реалізувати свої економічні інтереси;

2) напрямок опосередкованого економічного впливу – встановлення економічних нормативів та нагляд за їх дотриманням з метою забезпечення ліквідності банківської діяльності.

Банківське регулювання – це система заходів, за допомогою яких центральний банк забезпечує стабільне, безпечне функціонування банків, запобігає дестабілізуючим процесам у банківському секторі. Відповідно до ст.1 ЗУ про НБУбанківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства;

Регулювання діяльності банків – це важлива функція держави, яку вона виконує з метою забезпечення стабільності банківської системи.

Важливою і специфічною складовою процесу регулювання діяльності банків є наглядза банками, під яким розуміють насамперед моніторинг процесів, що мають місце у банківській сфері на різних стадіях функціонування банків, а саме:

― створення нових банків та їхніх установ;

― діяльності банків;

― реорганізації та ліквідації банків.

Ефективність банківського регулювання залежить значною мірою від того, наскільки чітко визначені завдання, що стоять перед відповідними регулятивно-наглядовими органами, наскільки добре ці завдання розуміють і підтримують органи, що розробляють економічну політику держави і несуть відповідальність за реалізацію цієї політики.



Основні завдання регулювання діяльності банків:

― підтримання стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;

― захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Інтереси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельми недостатній і вони не мають можливості самостійно оцінити, який ризик беруть на себе, розміщуючи свої кошти в тому чи іншому банку;

― створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків. Завдяки банківській конкуренції знижуються процентні ставкизапозичками, підвищуються процентні ставки за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології тощо;

― забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності банківського сектору в цілому і кожного банку окремо. Підвищення відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики;

― підтримування необхідного рівня стандартизації і професіо­налізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг.

Банківський нагляд згідно зі ст.1 Закону України «Про Національний банк» - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку. Основні напрямки системи банківського нагляду:- державний нагляд, що здійснюється НБУ;- внутрішній банківський контроль (внутрішній аудит);- зовнішній аудит.

У світовій практиці існують різні підходи до організації банківського нагляду. З інституційної точки зору можна виділити три групи країн, що відрізняються способами організаційної побудови органів нагляду, місцем та роллю центрального банку в цих структурах:

1) країни в яких нагляд здійснюється виключно центральними банками (Австралія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Португалія, Україна);

2) країни, в яких нагляд здійснюється центральними банками разом з іншими органами ( США – разом з міністерством фінансів, Швейцарія – разом з Федеральною банківською комісією, Німеччина – разом з Федеральною службою кредитного контролю);

3) країни в яких нагляд за діяльністю КБ здійснюється не центральним банком,а іншими органами ( Канада, Австрія, Фінляндія, Норвегія, Швеція).

Отже, у світовій практиці існують різні моделі інституційної побудови системи банківського регулювання, проте для всіх їх дуже важливо, щоб регулятивно-наглядові органи мали всі необхідні повноваження для ефективного виконання поставлених перед ними завдань. Крім того, ці повноваження мають бути передбачені на законодавчому рівні.

До основних повноважень органів банківського регулювання належать:

― регулювати доступ до банківської системи. Це означає, по-перше, можливість визначати певні вимоги й умови, що є обов’язковими для отримання ліцензії на право здійснювати банківську діяльність, і, по-друге, здійснювати нагляд за дотриманням цих вимог та умов;

― установлювати для банків економічні нормативи, що регламентують капітальну базу, ліквідну позицію та ризики у діяльності банків;

― вимагати від банків формування резервів для покриття ризиків від проведення активних операцій, а також вимагати резервування частини залучених депозитів у межах установленої норми обов’язкових резервів;

― ініціювати створення системи гарантування банківських депозитів та забезпечувати ефективність її функціонування;

― установлювати для банків принципи та стандарти ведення бухгалтерського обліку, правила складання статистичної звітності та порядок проведення внутрішнього аудиту;

― здійснювати методичне забезпечення організації банківського кредитування та організації грошових розрахунків;

― регулярно отримувати від банків звітність і на базі аналізу цієї звітності проводити безвиїзний нагляд, тобто дистанційний моніторинг діяльності окремих банків і банківської системи в цілому. Безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дає змогу регулятивно-наглядовим органам ухвалювати рішення про застосування до банків коригувальних заходів до загострення ситуації в банках або до проведення інспекційної перевірки на місці;

― проводити інспекційні перевірки банків на місцях. Порівняно з безвиїзним наглядом інспекційні перевірки надають регулятивно-наглядовим органам більше можливостей щодо виявлення реальної якості банківських активів, якості управління банком і взагалі якості управління банківськими ризиками. Оптимальний варіант банківського нагляду передбачає координацію зусиль безвиїзного нагляду та інспектування, тому що ці наглядові методи є взаємодоповнювальними;

― застосовувати заходи примусового впливу щодо проблемних банків, зокрема забороняти оголошення і виплату дивідендів, накладати штрафи тощо;

― брати неплатоспроможні банки під контроль, призначати тимчасову адміністрацію в такі банки, призупиняти їхню діяльність, організовувати реорганізацію та ліквідацію банків.

Протягом останніх років продовжується пошук шляхів підвищення ефективності, «продуктивності» банківського регулювання, що пов’язано зі змінами у банківському бізнесі, а саме:

― глобалізацією банківського бізнесу. Усуваються бар’єри між внутрішнім національним грошовим ринком і світовим ринком, створюється єдиний загальносвітовий простір;

― розширенням спектра банківських операцій і послуг. У практику банків все частіше входять нетрадиційні операції: торговельні, страхові, операції з нерухомістю тощо. Глобальна комп’ютеризація, розширення мережі інтернет-технологій сприяють впровадженню зовсім нових банківських послуг, наприклад internet-banking.

Контроль за діяльністю банків здійснюється з метою забезпечення їх стійкості і надійності. Він передбачає цілісний і безперервний нагляд за здійсненням банками своєї діяльності відповідно до чинного законодавства. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про Національний банк України» функцію банківського регулювання і нагляду покладено на НБУ.

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку.

Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Під час здійснення процедури тимчасової адміністрації банку або особливого режиму контролю за діяльністю банку Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України може користуватися послугами інших установ за окремими угодами.

У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи банківського нагляду інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки.

Таким чином, будь-яка установа в тій чи іншій країні перебуває під наглядом спеціалізованих установ або служб. За ступенем доступу до інформації по фінансовий стан банку їх можна проранжувати наступним чином:

 

Рис 4.1.Форми та служби банківського контролю





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...