Главная Обратная связь

Дисциплины:






Про те, як бути без рідні

o Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

o Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.

o Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.

o Зимнє тепло, як мачушине добро, як мачушине добро.

o Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.

o Моя хата — мандрівочка, моя сестриця — в криниці водиця, мої перини — степові травини.

o Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.

o Нема батька — півсироти, нема матері — сирота повна.

o Ніхто не бачить, як сирота плаче.

 

Загадки про сім’ю

Ніжна, лагідна і мила,
На цей світ нас народила.
Я до неї пригорнуся,
Це ріднесенька… (матуся)

Хто усіх нас захищає,
Матінці допомагає?
З ним нічого не боюсь,
Здогадались? Це… (татусь)

Ще рідня у мене є!
Всім питання задає,
І вертлява, й невеличка,
Моя люба це … (сестричка)

З ним ніколи не сварюся,
Іграшками поділюся.
Буду з ним дружити, грати.
Познайомтесь, це мій … (братик)

Ще голубонька рідненька –
Добра, мила і старенька.
Я ніколи не журюся,
Бо у мене є … (бабуся)

Сивий, мудрий і поважний.
Заклопотаний, відважний.
Всього я в житті навчусь,
Бо зі мною мій … (дідусь)

 

Хитрі очі, дві косички.
У веснянках ніс та щічки.
Непосида невеличка
називається … (сестричка.)

 

Ніжна, лагідна, рідненька,
як голубонька сивенька.
Нам би небо прихилила.
Це … наша мила. (бабуся)

 

Він чимало літ прожив,
на повагу заслужив.
Для матусі він — татусь,
а для мене він — … (дідусь.)

 

 

 

 

 

 

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!

Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності:

А в цьому домочку, як у віночку

Тут господар — багатства володар,

Тут господиня — червона калина,

Тут дівочки, як квіточки,

Тут синочки, як колосочки!

Писанка - цесимвол Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».



 

Рушник в українській культурі (український традиційний рушник) — це прямокутний шмат лляного чиконопляного полотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою обрядів та ритуалів.

Вишивати рушники — давній український народний звичай.

Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань,вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На рушнику новонароджену дитину на хрещення, на ньому проводжали людину в останню дорогу.

ПШЕНИЦЯ-СИМВОЛ КРАСИ ЖИТТЯ, ЩАСЛИВОГО ДОБРОБУТУ, ТІЛЕСНОГО І ДУХОВНОГО БАГАТСТВА. ЯКЩО ЖИТНЯ ХЛІБИНА ДАЄ ЗДОРОВ'Я І СИЛУ, ТО ПШЕНИЧНИЙ КОРОВАЙ ДОДАЄ ДО НИХ ЩАСТЯ І КРАСУ.

Якщо жито — трудова проза життя, то пшениця - його святкова поезія. Здавна під пшеницею розуміється образ дівчини, навіть нареченої, а під житом - образ натрудженої і втомленої життєвими турботами жінки, навіть вдови. Тому весільний коровай-з пшеничного борошна, притім, найвищої якості, щоб і життя молодих було якості не нижчої...

 

А ми козачки, козаки, «Україна»

слобожанські вояки Довго йшли шляхом нестерпним друже,

Часто нас питають: Багатьом було усе байдуже.

Ви що за чудаки? Але ми прийшли до тебе, Мати,

З якої ви станиці? Мир, добро та злагоду шукати.

З якої слободи?

Приспів:

Приспів: Серце ми за тебе віддамо,

А ми козачки, козаки, Якщо занедужаєш- ми поруч.

Слобожанські вояки! Ти у світі, матінка, єдина

Дух Свободи в серці несем, Вільна, самостійна Україна!

України честь збережем!





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...