Главная Обратная связь

Дисциплины:






Хімічний склад ще не вивчено.



Рослину використо­вують виключно в народній меди­цині як засіб, що має протиза­пальні і кровоспинні властивості, зменшує виділення поту. Настій трави дають усередину при хронічному бронхіті, кашлі, крово­харканні й туберкульозі легень, що супроводиться підвищеним нічним потовиділенням і схуднен­ням, та при туберкульозі кишеч­ника. Як зовнішній засіб настій трави незабудки застосовують для обмивання, примочок або ванн при шкірних висипах і сухій ек­земі.

Використовують у народній медицині та як декоративну рослину.

 

 

Чебрець звичайний ( Thymus vulgaris )

Родина Губоцвіті ( Lamiaceae )

 

Чебрець звичайний ( Thymus vulgaris )

Родина Губоцвіті ( Lamiaceae )

Це невеликий, до 50 см завв. напівкущ із стрижневою кореневою системою. Стебло прямостояче або підведене, чотиригранне, дуже розгалужене, у нижній частині здерев’яніле, трав’янисті гілки тонкі, сірувато-опушені. Листки дрібні, 5–10 мм завд., 2–3 мм завш., цілокраї, супротивні, короткочерешкові, видовжено‑ланцетні, сіруваті, з загорненими донизу краями, на обох поверхнях помітні численні ефіроолійні залозки. Квітки дрібні, п’ятичленні, двогубі, чашечка зелена, віночок лілово-рожевий, світло‑ліловий, рідше — білий. Суцвіття — колосовидний тирс. Плід — цено­бій.

Росте у хвойних і мішаних Лісах, на узліссях, галявинах, по чагарниках.

Промисловою сировиною є вся надземна частина рослини та етерна олія. Траву заготовляють на другому році життя у два терміни: перше скошення — у період масового цвітіння рослини, друге — восени.

Трава чебрецю звичайного містить ефірну олію (0,8—1,2%), флавоноїди (лютео­лін, лютеолін-7-глюкозид, лютео-лін-7-диглюкозид), тритерпенові (урсолова, олеанолова, тимунова), оксикоричні і інші кислоти. До складу ефірної олії входять тимол (до 42%), карвакрол, ци­мол, пінен, борнеол, каріофілен, ліналоол і інші терпеноїди.

У науковій медицині використовують тимол і пертусин. Зовнішньо тимол застосовують для дезинфекції ротової порож­нини, зіву й носоглотки, для лі­кування грибкових уражень шкі­ри, у стоматологічній практи­ці. Всередину його призначають як антисептичний засіб при по­носах і метеоризмі для змен­шення бродіння в кишечнику і як глистогінний засіб при анкілостомідозі, трихоцефальозі та некаторозі. Пертусин застосову­ють як відхаркувальний засіб при бронхітах і коклюші. Гале­нові препарати чебрецю звичай­ного використовують при тих же захворюваннях, що й пре­парати чебрецю плазкого.

 

Використовується у медичній галузі, легкій та харчовій промисловості, є хорошим медоносом

Чебрець повзучий ( Thymus serpyllum )



Родина Губоцвіті ( Lamiaceae )

 

Чебрець повзучий ( Thymus serpyllum )

Родина Губоцвіті ( Lamiaceae )

Це напівчагарник, трав'янистий, з сильним запахом. У рослини нижня частина стелиться по землі, деревна, гілочки з квітами звернені вгору і досягають довжини 20 см. Листя жорсткі і дрібні, овальні, довгасті, колір змінюється від сірувато-зеленого знизу до темно-зеленого згори, квітки рожево-бузкові, дрібні, зібрані в суцвіття. Період цвітіння травень - вересень. Плід достигає в кінці вересня - в жовтні і має форму горішка.

Поширений в Європі, Азії та Північній Америці. У колишньому СРСР зростає в європейській частині, в Сибіру і на Кавказі. До грунтів невимогливий. Зустрічається на піщаних місцях, схилах, пагорбах, на полях і покладах, в сухих соснових лісах, в степах.

Лікарськими властивостями володіє трава чебрец. Збирати її необхідно в період початку цвітіння. Для сировини придатними є тільки молоді гілочки, вкриті листочками. Висушена трава чебрецю має ароматний запах, трохи гіркий смак і природний колір. У чебреці присутні: каротин, вітамін С, дубильні і мінеральні речовини, органічні кислоти (хінна, кавова тощо), в період цвітіння до 1, 5% ефірних масел, сапоніни. До складу ефірних масел входять борнеол, цимол, тимол, біологічно активні речовини. Знезаражувальні властивості чебрецю надає великого, до 30%, вміст тимолу. Чебрець повзучий має широкий спектр лікарських властивостей: це протизапальні та антибактеріальні властивості; як заспокійливу, болезаспокійливу і протисудомний засіб, діє як відхаркувальний, спазмолітичний, жовчогінний, сечогінний та глистогінний засіб.

Використовується у медичній галузі, харчовій промисловості та як прянощі.

 

Наперстянка великоцвіта ( Digitalis grandiflora )

Родина Ранникові ( Scrophulariaceae )

 

 

Наперстянка великоцвіта ( Digitalis grandiflora )

Родина Ранникові ( Scrophulariaceae )

Трав'янистий багаторічник заввишки до 120 см. Уся рослина вкрита залозистим опушенням. Нижні листки короткочерешкові, світло-зелені, довгасто-ланцетні, пилчасті з країв чи цілокраї, завдовжки до 25 см, а завширшки до 7 см. Верхні листки ланцетні, завдовжки до 4 см. Численні дзвоникоподібні, жовто-бурі, пониклі квітки зібрані у довгу однобічну китицю. Буруватий відтінок квіток залежить від їхнього жилкування (бурі жилки). Хоча за ботанічною термінологією квітки наперстянки мають дзвоникоподібну форму, найбільше вони нагадують наперстки — звідси й пішла назва цієї чудової рослини. Цвіте вона у червні. Плід — густоопушена коробочка.

Зазвичай росте на узліссях, серед чагарників, у хвойно-широколистяних і листяних лісах Європейської території, Росії й у Західному Сибіру. В Україні зростає на Поліссі, у Карпатах та північній частині лісостепової зони.

Для приготування лікарських препаратів використовують листя рослини, але без черешків. Зазвичай сировину збирають двічі на рік: на першому році — у кінці літа, коли листки досягнуть «промислової» довжини 20 см, і восени (не пізніше вересня).

Основні діючі речовини рослини — серцеві глікозиди. Найбільш активні з них — дигітоксин та гітоксин. Особливістю дії глікозидів зазначених видів наперстянки є здатність посилювати скорочення серцевого м'яза, водночас зменшуючи їхню кількість. Це поліпшує стан серцевих хворих і збільшує кровонаповнення такого важливого органа, як серце. Дія глікозидів також зумовлює збільшення об'єму крові, який серце викидає в аорту, зростання швидкості кровотоку та зниження венозного тиску. Внаслідок нормалізації кровообігу і розширення кровоносних судин нирок відчутно зростає сечовиділення. Тому серцевим хворим корисні препарати наперстянки — вони зменшують та усувають набряки, викликані серцевою недостатністю. Препарати рослини добре всмоктуються і не руйнуються у шлунково-кишковому тракті. Якщо звичайне вживання внутрішньо неможливе, їх вводять за допомогою клізми. Лікарі називають рослину королевою серцевих засобів.

Використовується в медицині, а також як декоративна рослина.

 

Очанка маленька ( Euphrasia micrantha )

Родина Ранникові ( Scrophulariaceae )

 

 

Очанка маленька ( Euphrasia micrantha )

Родина Ранникові ( Scrophulariaceae )

Однорічна трав’яниста рослина. Стебло заввишки 10-20 см, прямостояче, розгалужене. Листки супротивні, сидячі, яйцевидні,по краям гостро зубчасті. Квіти розміщені в пазухах верхніх листків. Віночок синій, фіолетовий, розовия або білий, трубчатий, двогубий. Плід багатосім’яна коробочка.

Зростає на лугах, пасовищах, найбільш сухих схилах та в світлих лісах гірської місцевості. Зустрічається майже на всій території Європи.

Як лікарську сировину заготовляють всю надземну частину рослини, на початку цвітіння рослини.

Рослина містить жирні олії, ефірні масла, лігнано, смоли, гіркоти, ірідоіди, таніни, ароматичні кислоти. Присутність танінів пояснює в’яжучу дію очанки. Протизапальні властивості рослини пов’язані з присутністю в ньому іріоіди. А крім цього рослина має тонізуючу дію на організм людини.

Очанка застосовується всередину і зовнішньо при запаленнях і захворюванні очей, запаленнях слізних мішечків, при ячменях, плямах на рогівці, при втомі очей і кон’юктивітах. Допомагає при хрипкому голосі, запаленні слизової оболонки бронхів, при відсутності апетиту, порушеннях травлення, жовтяниці, підвищеної кислотності шлунка. Використовують очанку для лікування діатезу, дитячих екзем і нежиті.

Використовують у медичній промисловості.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...