Главная Обратная связь

Дисциплины:






Підозра у взаєминах вихованців



Стан міжособистісних взаємин у групі вважається істотним показником її ціннісного розвитку. З цією метою педагог мобілізує власні методичні резерви для їх розвивальної оптимізації, коли вони набувають якості так званої другодомінантності, тобто позитивної емоційно-ціннісної налаштованості одного вихованця на іншого. Та це шлях досить тривалий і містить у собі багато ускладнювальних моментів.

Зупинимося на одному з них, який кваліфікується підозрою як певним суб’єкт-суб’єктним ставленням. Дане ставлення й сигналізує про недосконалість взаємин вихованців. В чому ж його сутність? Підозра полягає в намаганні вихованця спотворено інтерпретувати моральну дію ровесника, спрямовану безпосередньо на нього. Це не лише характерна властивість суб’єкта, у якого ще не сформована моральна система як внутрішня основа його поведінки.

Підозра властива й людям зрілого віку. Адже існує справедливе судження, згідно з яким людські справи як би не були вони великі, можуть, однак, бути запідозреними у ганебності. Таким чином, за підозри як ставлення відбувається підміна справжнього мотиву морального діяння. Суб’єкт, на якого спрямовано це діяння, кваліфікує мотив його автора як морально хибний, хоча в дійсності він не є таким, а, навпаки – суспільно схвальний. Такі смислові перекручення свідчать про істотні недоліки морального розвитку значної кількості людей. Зокрема, йдеться про суб’єктивність у міжлюдських ставленнях, коли одна людина у стосунках з іншою керується власною логікою, яка далека від моральної досконалості. Тут сповна дається взнаки її егоцентрична позиція.

У ситуаціях підозри, що виникає між вихованцями, доцільно виділити два її варіанти.

Варіант 1. Вихованець демонструє підозру у мовленнєвій формі ровесникові, який в минулому чи глузував з нього, чи ображав, чи недостойно поводився з ним. Нині ж цей ровесник проявив повагу до нього, щирість у взаєминах, здійснив хороший вчинок. Таким чином, минулі негативні дії, що відтворилися у свідомості вихованця під час його взаємодії з ровесником, не дозволили йому бути об’єктивним до нього, до його суспільно схвальних намірів. Тож зміни у позиції такого вихованця не відбулося, тому й не відбулося покращення міжособистісних взаємин.

Варіант 2. Вихованець підозріло ставиться до ровесника, який ніяких несхвальних дій щодо нього не чинив. Тепер він за свої добрі справи терпить незаслужено підозру від вихованця. Таке ставлення цілком визначається негативною смисло-ціннісною структурою вихованця, яка й мотивує його реакцію щодо ровесника.

Виховні дії педагога за першого варіанту міжсуб’єктної ситуації мають, по-перше, передбачати поглиблене розуміння вихованцем свого ровесника. З цією метою педагог доводить до свідомості вихованця, що кожна людина (окрім певних негативів) має суспільно цінні якості, і це слід враховувати у міжособистісних взаєминах. По-друге, при виникненні підозри педагог повинен поручитися за добрі наміри ровесника. Така методична дія спроможна змінити позицію вихованця.

За другого варіанту міжсуб’єктної ситуації педагог має працювати над гальмуванням негативної смисло-ціннісної структури вихованця і утвердженням суспільно важливих моральних якостей як визначальників його достойної поведінки.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...