Главная Обратная связь

Дисциплины:






Спроможність вихованця протистояти викривленим моральним судженням групи



 

Групові механізми впливу на підростаючу особистість займають чільне місце серед існуючих виховних засобів. Перетворювальна дія цих механізмів досить вагома, тому ставитися до них педагогу слід зі всією обережністю. Адже тут все залежить від того, які внутрішні процеси вони викликають у окремого суб’єкта, на виховання яких особистісних утворень вони працюють. Вплив групових механізмів на окремого індивіда реально проявляється як його психологічне підпорядкування групі завдяки функціонуванню спільної думки, яка створює певний емоційний фон і на яку він реагує.

У виховних ситуаціях частіше за все ці механізми розгортаються на основі прийнятих групових стандартів. Однак вся справа в тім, що серед цих стандартів переважають ті, які пов’язані з фізичними, психофізіологічними та соціальними характеристиками окремого члена групи. Якщо у нього достатньо виражені певні фізичні чи психологічні відхилення від групового стандарту або низький статусний рівень з огляду на діючу субкультуру (тип комунікації, стиль одягу, матеріальний статок тощо), тоді й спостерігається інтенсифікація дії групових механізмів. Така спрямованість групових стандартів пояснюється особливостями існуючого соціалізаційного процесу та спрямованих виховних впливів (сім’ї, школи, формальних громадських об’єднань).

Наукові дані щодо цього психологічного феномену свідчать, що позбутися групової дії на суб’єкта неможливо: це стала закономірність, що пояснює відношення індивіда і спільноти, до якої він належить. Однак не виключається корекція групового механізму впливу за професійного втручання у цей процес педагога чи дорослого.

Перелічені нами засади групових стандартів, що реально функціонують, є дійсно спотвореними моральними судженнями, за якими оцінюється член групи, що підпадає під ці субкультурні норми. Така їхня суспільна оцінка видається доволі справедливою, оскільки у цих стандартів відсутня морально-духовна складова, що утримує загально прийняті цінності особистості.

Розкриємо перебіг групового впливу з позиції його об’єкта як учасника групи з відхиленням від субкультурних стандартів. Такий вихованець, сприймаючи групові судження, проявляє негативні емоційні реакції. Він переживає незручність, обтяжливість, і, особливо, сором’язливість. Його засмучують висміювання, докори ровесників, він проявляє тривожність, а то й страх. Корекційно-виховна робота з вихованцем, що так емоційно переживає, має бути наступною. Слід, по-перше, довести до його свідомості, що його самооцінка і ставлення до себе не повинні ґрунтуватися на думці групи. На справді ж він проявляє сором’язливість стосовно того, що не є ганебним. По-друге, необхідно змінити викривлені групові стандарти ставлення до себе на стандарти, що відображають загальноприйняті цінності. Згідно з ними ж престиж людини як особистості пов’язується в першу чергу не з її зовнішніми характеристиками, а з морально-духовними надбаннями. Якщо у вихованця вони є, то він має радіти за це, і цим самим визначати свій психологічний комфорт, незважаючи на групову протидію. По-третє, у вихованця має бути сформована особистісна позиція, згідно з якою лише його недостойні вчинки заслуговують засмучення та сором’язливості. Всі ж інші його індивідуальні особливості незалежні від нього і не мають бути підставою як для групового тиску, так і для зміни власної позитивної особистісної установки.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...