Главная Обратная связь

Дисциплины:






Подвійні вчинки як чинники особистісного розвитку вихованця



Прагнучи запропонувати виховній практиці ефективну методичну систему, теорія виховання чітко розмежовує особистісно конструктивні й особистісно деструктивні вчинки. При цьому пошуковий пріоритет надається створенню наукових засад вчинків, спрямованих на морально-духовне вдосконалення підростаючої особистості. Її розвиток розглядається у рамках прийнятих у суспільстві етичних цінностей, на які має орієнтуватися особистість у своїй життєдіяльності. Попередження ж особистісно деструктивних вчинків уявляється похідним утворенням від успішності оволодіння суб’єктом прийнятою у суспільстві морально-духовною системою.

Таку пошуково-технологічну схему педагогічна наука накладає на існуючу виховну практику і відповідно рекомендує їй те чи інше методичне оснащення. Все ж аналізуючи реальну поведінкову палітру особистості, можна зробити висновок про певне препарування наукою цієї сфери її життя. Поведінкова реальність відчутно виходить за межі наукових уявлень про неї. З огляду на це необхідне певне зміщення акцентів у теоретичних уявленнях щодо розвитку особистості в онтогенезі, а отже, й відповідна методично-виховна корекція. При її реалізації має враховуватися той факт, що особистісне становлення не є прогресивно лінійним процесом, а явищем, де активно проявляються у складному сплетінні різні за розвивальним потенціалом тенденції. Серед них можуть функціонувати й такі, що не лише гальмують розвиток особистості, а й повертають його назад.

Факти свідчать, що реальна поведінка вихованця, яка є результатом засвоєних ним у виховному процесі морально-духовних цінностей, не є їх однозначним відображенням. Тут функціонують і ті особистісні утворення, які є продуктами спонтанійних впливів на Его-компоненти образу Я вихованця. Таке явище понятійно визначається як подвійні вчинки, що впливають на особистісний розвиток вихованця. У цьому зв’язку доцільно розрізняти подвійні вчинки з підвищеним розвивальним ефектом та подвійні вчинки зі зниженим розвивальним ефектом. Послідовно розкриємо їх зміст.

Ситуація 1. Вихованець, у якого у певній мірі сформований мотив “бути корисним іншій людині”, надає допомогу ровесникові. Цей вчинок викликає у нього схвалення, оскільки задовольняється певна його потреба. Однак така моральна дія вихованця на цьому не закінчується. Вона супроводжується ще одним вчинком суспільно значущої спрямованості. Вихованець висловлює щодо ровесника ласкаві слова підтримки чи розради, тобто адресує йому ще один дар – на цей раз ідеальний (душевний). Поєднання у сприйнятті ровесника цих двох важливих для нього результатів викликає бурхливу радість, прояв якої був би меншим при впливі на нього лише одного вчинку.



Розвивальний ефект цього подвійного вчинку вихованця можна вважати значно більшим, ніж за дії вчинку одиничного Адже в ньому синтезується як мотив інструментальний, тобто той, без якого не може бути вирішена дана моральна ситуація (задоволення прохання ровесника), а й мотив як світоглядний принцип, який не є необхідним для безпосереднього задоволення якоїсь ситуативної потреби. Все ж коли він активізується, то призводить до істотного просування у цілісному особистісному розвитку вихованця як автора подвійного вчинку. Такий вчинок є достатньо дієвим засобом і для вихованця, чию потребу він задовольнив. Пережитий ним комплекс позитивних емоцій морально змінює його, полегшує шлях до особистісного розвитку.

Ситуація 2. На прохання ровесника вихованець надає йому допомогу. Цей вчинок супроводжується роздратуванням, докором чи образою. Ця дія-супровід викликає у ровесника переживання прикрості; він не відчуває користі від одержаної допомоги. Дійсно, вона стала для нього суб’єктивно гіркою, оскільки він пережив образу, що негативно вплинула на його ставлення як до вихованця, так і до самого себе. Отже, даний подвійний вчинок виявився обопільно розвивально неоптимальним. Він є свідченням нестабільності й суперечливості морального світу вихованця як автора такого вчинку.

У цьому зв’язку у педагога повинно бути, по-перше, розуміння цієї вчинкової феноменології, а, по-друге, він має перетворити її в предмет безпосереднього корекційно - виховного впливу, підтримуючи вчинки вихованців з підвищеним розвивальним ефектом і блокуючи вчинки зі зниженою розвивальною спроможністю.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...