Главная Обратная связь

Дисциплины:






Явище підкорення у неформальній групі вихованців



Функціонування будь-якої групи – реальної, офіційної, контактної, неформальної – є процесом досить складним. Тут можуть створюватися і проявлятися сили полярні за своєю змістовою спрямованістю: від гранично асоціальних до виражено просоціальних. Спостерігаються й проміжні за цими крайніми векторами силові імпульси. В залежності від цього визначаються й рівні групового розвитку, нормативними показниками якого виступають цінісно-орієнтаційна єдність, колективне самовизначення й ідентифікація, референтність та інше.

У психолого-педагогічній науці перевага віддавалася пошуку механізмів, організаційно-педагогічних засад та умов виховного потенціалу групи у контексті морального розвитку його членів. Тут основним методологічним аргументом виступало положення про вплив більш морально розвинених членів на тих, що перебувають на нижчих рівнях морального розвитку. Механізмами цього впливу виступають наслідування, ідентифікація, груповий конформізм. Констатується, що з віком дія цих механізмів збільшується і досягає апогею у підлітковому віці, коли вплив дорослих на вихованця істотно зменшується.

Все ж у груповому середовищі, особливо коли його складають вихованці різного віку, можуть виникати деструктивно-виховні тенденції. Вони є результатом панування у такій групі прагнення до прагматичної користі, яке демонструє один чи декілька лідерів. Це може й визначити загальний морально хибний напрям розвитку як самої неформальної групи, так і деяких її членів.

У цьому зв’язку педагог з метою профілактики або корекції цих групових тенденцій мусить мати наукові уявлення про ті можливі засоби, якими користуються прагматично орієнтовані лідери для досягнення своїх конкретних цілей. Узагальнено можна констатувати, що це засоби підкорення члена групи її лідеру. Розкриємо їхню сутність.

1. Навіювання. Лідер цілеспрямовано прямо чи побічно впливає на психіку члена групи, нав’язуючи йому певну мету. Така дія стає ефективною через знижену свідомість і критичність при сприйманні й реалізації навіюваного змісту, а також через відсутність цілеспрямованого активного розуміння, розгорнутого логічного аналізу й оцінки у співвідношенні з минулим досвідом і даним станом члена групи. Ефективність навіювання визначається соціальним статусом, вольовою, розумовою, характерологічною вищістю суб’єкта навіювання. Тут має значення й психологічні особливості члена група, на якого спрямовується навіювання: ступінь навіюваності, відносини, які склалися між ним і лідером - довіра, авторитетність, залежність.

2. Спокушування. Лідер якимось обіцянками викликає у члена групи сильне бажання мати що-небудь або робити щось принадне, вигідне і т.ін. Важливо, що предмети цих бажань суспільно незначущі.



3. Залякування. Лідер щодо члена групи використовує вплив, який викликає у нього страх і робить його боязким.

4. Підступи. Лідер щодо члена групи задумує зле, але робить це не відкрито, а приховано.

5. Збентежування. Лідер виводить члена групи із стану спокою, викликає у нього ніяковість, хвилювання, тривогу.

6. Наклеп. Лідер щодо члена групи поширює неправду, інсинуації з метою заплямувати, зганьбити його.

7. Злостивість. У стосунках з членом групи лідер сповнений злості, ворожнечі, злорадства до нього.

Якою ж має бути виховна тактика педагога щодо проблеми підкорення одного вихованця з боку іншого? Можна спробувати ізолювати вихованця від негативного впливу лідера з прагматичною орієнтацією. Однак при цьому дорослі (педагоги і батьки) не застраховані від такого ж впливу на вихованця, але вже в іншій неформальній групі. До того, ж слід враховувати, що деструктивно налаштований лідер підкоряє вихованця не силоміць, а прагне лише схилити його, хоча він може й не схилитися. Отже, для педагога більш продуктивними будуть дії нарощування у вихованця опору до асоціальних прагнень лідера. З цією метою він працює над вольовим розвитком такого вихованця, над формуванням у нього на достатньому рівні розвитку процесів свідомості, самокритичності, моральної рефлексії, впевненості в собі, морального самоствердження. Що ж стосується лідера з прагматичною спрямованістю, то тут потрібна цілеспрямована виховна робота по кардинальній зміні у нього ціннісних орієнтацій.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...