Главная Обратная связь

Дисциплины:






Плямування вихованцем ровесника за його доброчинність: неминучість особистісних утрат



На протязі життя людину постійно супроводжує потяг до самоствердження як спосіб виокремити себе серед інших та заявити про своє неповторне Я. У розвивальному плані важливо якими особистісними сигналами людина презентує себе, оскільки від цього залежатиме внутрішній стан іншої людини: відчуватиме чи не відчуватиме вона комфорт і благополуччя.

У виховному процесі часто можна спостерігати, що вихованець самостверджує себе Его-сигналами, тобто морально несхвальними рисами та відповідними способами поведінки.

Педагога має хвилювати ситуація, коли вихованець зі значними моральними вадами вдається до приниження ровесника, який у своєму особистісному плані якісно відрізняється від нього. Це ціннісно недостойне дійство може проявлятися у різних формах.

Найбільш помірним з точки зору сили плямування особистості виступає висміювання як необ’єктивне ставлення. Воно може стосуватися якоїсь одної моральної якості особистості або ж декількох. Відповідно до цього зростає й його психологічно руйнівний вплив.

Відчутним для самопочуття особистості може виявитися приниження. Це дійство спрямовується на зневажання особистості, всупереч її позитивних моральних здобутків. Тут відсутня повага до неї.

Великою деструктивною спроможністю володіє глум. Характерною ознакою цієї форми плямування є кепкування з особистості, тобто глузування з приводу її особистісних якостей.

Глибоко особистісно руйнівним виявляється наклеп, коли навмисно поширюється неправда чи обмова з метою знеславити, зганьбити людину. Спостерігаються у цьому зв’язку також інсинуація та наговір.

Спільною характеристикою всіх наведених форм приниження є несправедливість, і це є свідченням моральної примітивності особистості, що її демонструє. Слід пам’ятати, що ступінь моральної примітивності вихованця зростає в залежності від того чи заплямовує він одного ровесника, чи багатьох. В останньому випадку йдеться про відчутний моральний занепад.

Плямування несе в собі великі морально розвивальні загрози. Воно перш за все знищує у суб’єкта особистісну стабільність, підриває віру у значущість морального вдосконалення, породжує ряд проблемних ситуацій, справитися з якими йому досить важко. Дія плямування вихованцем добродійного ровесника не обмежується лише ним, а й поширюється на тих ровесників, які ще тільки прагнуть до морального розвитку. Вони вагатимуться стати на цей шлях, побоюючись паплюження й огуди з боку несправедливого вихованця. У цих ровесників є схильність до узагальнення предмету плямування: вони можуть вважати, що осуджується вся доброчинність як моральна система. Тому так важлива для них підтримка як думка їхнього оточення. Позитивне громадське підкріплення для них конче потрібне доти, доки вони морально зміцніють і відпаде необхідність у зовнішньому керівництві.

Плямування, до якого долучається вихованець, негативно відбивається і на ньому. Він, по-перше, таким дійством практично розкриває свою справжню моральну сутність; для оточуючих вона стає „розкритою книгою”. По-друге, в результаті цього такий вихованець сповна відчуває негативну думку про себе. Тож якраз з огляду на це йому не личило б так нерозумно діяти стосовно своїх ровесників.

Груповий осуд цього вихованця буде справедливим виховним засобом у складному корекційно-виховному процесі. При цьому педагог має зробити все, щоб у нього сформувалося судження про те, що саме він своїми діями підриває справу морального зростання особистості, принижує красу духовності людини.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...