Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розгляду господарських спорів



§ 1

Поняття та значення третейського (арбітражного)

розгляду господарських спорів

 

Частина 2 ст. 12 ГПК України передбачає право сторін передати

підвідомчий господарським судам спір на вирішення третейського

суду (арбітражу). Третейський розгляд господарських спорів, від­

повідно до вказаної норми, може здійснюватися двома недержав­

ними органами — третейським судом та міжнародним комерцій­

ним арбітражем.

Норма про можливість передання господарського спору на тре­

тейський розгляд є одним із проявів принципу диспозитивності

господарського процесу. Згода сторін спору щодо передання спо­

ру на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного ар­

бітражу) не є відмовою від права на звернення до господарського

суду за захистом права чи охоронюваного законом інтересу. Як за­

значається в Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня

2002 р. № 15-рп/2002 у справі про досудове врегулювання спорів,

обрання певного засобу правового захисту, в тому числі й досудо-

вого врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка до­

бровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Та­

ким чином, якщо договором передбачено передання підвідомчої

господарському суду справи на вирішення третейського суду (між­

народного комерційного арбітражу), це не є обмеженням юрисдик­

ції судів і права на судовий захист.

Так, Судова палата у господарських справах ВСУ

у постанові від 11 червня 2002 р. у справі за позовом

компанії «Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд» до

АТЗТ «Сонола» про стягнення боргу зазначила, що у

вирішенні спору з питань, які є предметом укладеної

між сторонами спору арбітражної угоди (застере­

ження ), господарський суд повинен припинити прова­

дження у справі, якщо є заперечення однієї зі сторін

щодо вирішення спору в господарському суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, а також ст. 6 Закону

«Про третейські суди» деякі категорії господарських спорів не мо­

жуть бути передані сторонами на розгляд третейського суду (між­

народного комерційного арбітражу), тобто можуть розглядатися

тільки господарськими судами. Зокрема, такі господарські справи

непідвідомчі третейським судам:

— спори про визнання недійсними актів державних і інших ор­

ганів.

У роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від

26 січня 2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирі­

шення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів держав­

них чи інших органів» зазначається, що акт державного чи іншого

органу — це юридична форма рішень цих органів, тобто офіцій­



ний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки,

спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин

і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Залежно

від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характе­

ру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на

нормативні й такі, що не мають нормативного характеру, тобто ін­

дивідуальні;

— спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та ви­

конанні господарських договорів, пов’язаних із задоволен­

ням державних потреб;

— корпоративні спори між господарським товариством та його

учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасни­

ком, який вибув, а також між учасниками (засновниками,

акціонерами) господарських товариств, що пов’язані зі ство­

ренням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльнос­

ті цього товариства;

— спори щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

— справи, пов’язані з державною таємницею;

— справи про відновлення платоспроможності боржника чи ви­

знання його банкрутом;

— спори щодо захисту прав споживачів, у тому числі спо­

живачів послуг банку (кредитної спілки);

— справи, за результатами розгляду яких виконання рішення

третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій

органами державної влади, органами місцевого самовря­

дування, їх посадовими чи службовими особами й іншими

суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських

функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

При цьому має бути враховано, що справи, у яких хоча б одна

зі сторін спору є нерезидентом України, не можуть розглядатися

в третейських судах, але можуть бути передані на розгляд Міжна­

родного комерційного арбітражу.

§ 2





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...