Главная Обратная связь

Дисциплины:






СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ



 

Курсова робота повинна бути обсягом до 35 сторінок, не включаючи додатки. Курсова робота повинна містити матеріал, які викладається коротко та чітко і являти собою результат творчого і якісною вирішення задачі, що поставлена у роботі.

Текстову частину курсової роботи умовно поділяють на:

– вступну частину;

– основну частину;

– додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи [5]:

- титульний аркуш;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Основна частина містить такі структурні елементи:

- вступ;

- суть роботи: 2-3 розділи (глави);

- висновки;

- список використаних джерел.

Додатки розміщують після основної частини курсової роботи.

Структурні елементи «ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» є обов'язковими.

Титульний аркуш є основним джерелом інформації про навчальну дисципліну і тематику, у рамках яких виконується курсова робота. Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності [7]:

- назва міністерства, навчального закладу та кафедри;

- тема роботи;

- з якої навчальної дисципліни виконана курсова робота;

- курс, група, факультет, прізвище, ім'я та по батькові, підпис студента-виконавця;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові, підпис наукового керівника;

- місто та рік виконання курсової роботи;

Зразок титульного аркуша курсової роботи наведений у додатку Б.

Після титульного аркуша розташовується зміст курсової роботи, який входить до загальної нумерації сторінок.

В зміст включають всі структурні елементи основної частини курсової роботи та додатки, вказують сторінки, з яких вони розпочинаються. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності чи підпорядкуванні в порівнянні з заголовком в тексті не можна.

Заголовки однакових ступенів рубрикації слід розташовувати один під одним. Заголовки кожної наступної ступені зміщують на три-п'ять знаків вправо по відношенню до заголовків попередньої ступені.

Усі заголовки розпочинають з великої літери без крапки на кінці.

Зразок змісту курсової роботи наведений у додатку В.

Усі прийняті у курсової роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

У вступі дається загальна характеристика предмету дослідження і коротка історія його розвитку (історіографічна довідка) в залежності від теми.



Автор дає оцінку сучасного стану проблеми, відзначаючи при цьому практично вирішені задачі, а також істотні прогалини знань у даній області; світові тенденції вирішення поставлених задач; актуальність даної роботи і підстава для її проведення; мета вирішення конкретної задачі курсової роботи, область і можливості застосування результатів розв'язуваних задач.

Вступна частина містить:

- Об'єкт та предмет дослідження.

- Мету та завдання дослідження.

- Методи дослідження.

Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації [7].

Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт [7].

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення.

Завдання дослідження припускають конкретизацію мети дослідження: вивчити, визначити, виявити, узагальнити, перевірити в досвідченій роботі (апробувати) і т. п. У роботі необхідне формулювання завдань, які вирішуються в ході проведення досліджень.

Основна частинакурсової роботи повинна точно відповідати темі і повністю розкривати її.

Для цього важливо правильно визначити кожний розділ та поділити його на окремі підрозділи. Розділів повинно бути як мінімум два. Розділи можуть поділятися на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен підрозділ, пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію і висновки.

У першому розділі проводиться огляд літератури та джерел, які повинен включати аналіз теми роботи, нарис основних етапів у розвитку постановки й рішень проблеми, вирішені й невирішені завдання. Стисло, критично освітивши відомі роботи, варто вказати невирішені питання; питання, що представляють постійний інтерес; питання, які треба додатково досліджувати; відзначити завдання, які можна вирішити (досліджувати) використовуючи відомі або нові методики, відзначити об'єкти, для яких потрібні додаткові експериментальні дані й т. д.

На основі вивчення літератури та джерел розкриваються роль і сутність досліджуваної проблеми (об'єкта), необхідність і можливість її поглибленого аналізу з урахуванням сучасних вимог і інформаційних технологій, обґрунтовується вибір методики й конкретних прийомів роботи студента по розкриттю поставлених у роботі завдань. Може даватися коротка характеристика ступеня розробленості окремих аспектів проблеми, вказуються їхні недоліки й визначаються основні шляхи вдосконалювання. При відсутності в літературі єдиної точки зору по досліджуваному в роботі питанню, варто привести позиції авторів, дати їхню порівняльну оцінку й сформулювати власну думку.

Неприпустимо дослівне запозичення тексту з підручників, спеціальної літератури, ресурсів мережі Інтернет, нормативних і інструктивних матеріалів без посилань.

В залежності від напрямків досліджень і розробок, яким відповідає тема конкретної курсової роботи, ступінь опрацювання окремих розділів і підрозділів може бути різною.

Основна частина не повинна обмежуватися переказом літератури, автор повинен постійно робити свої висновки, порівнювати та аналізувати існуючі точки зору на проблему, приводити цитати інших дослідників.

Аналітична частина роботи виконується по літературних джерелах; довідково-інформаційним системам; статистичної інформації; різним законодавчим, нормативним та іншим даним; матеріалам освітніх установ і зібраним самостійно та ін. Склад аналізованих показників (критеріїв) визначається планом роботи.

Неприпустимо використання в тексті займенників однини першої особи («Я вивчив літературу й прийшов до наступних висновків»). Варто використовувати безособові обороти типу: «були розглянуті ...», «з'ясовано, що ...».

Дослівне цитування повинне поміщатися в лапки. Ідеї та результати інших авторів повинні супроводжуватися посиланнями. Не допускається довільне скорочення слів. Скорочення використовуються прийняті, а їхній список приводиться на початку роботи (після змісту).

Вимоги до стилю викладу курсової роботи:

- стислість, логічність (зв'язаність викладу як усередині окремих частин, так і в роботі в цілому), аргументованість;

- виділення нового, оригінального;

- писати короткими фразами (пропозиціями), використо-вуючи прості слова;

- частіше використовувати абзаци;

- не писати зайве.

Висновки повинні містити оцінку отриманих у роботі результатів (у тому числі й негативних), рекомендації щодо застосування отриманих результатів; передбачувану область використання результатів роботи; наукову, соціальну значимість роботи.

Студент обов'язково повинен викласти свої обґрунтовані висновки, що зроблені по результатам дослідження, вивчення літературних джерел, сучасних інформаційних технологій, досліджених інформаційних систем тощо. Разом з висновками приводяться також критичні зауваження студента на недоліки об'єктів дослідження, практики їх застосування, і пропозиції по їхньому вдосконаленню, можливий виклад перспективи подальшої роботи студента над темою (при підготовці дипломної роботи).

У випадку, якщо курсова робота не містить елементів самостійного аналізу, якщо в ній немає переконливих, аргументованих висновків, пропозицій щодо перспектив удосконалювання об'єктів дослідження, вона не може одержати високої оцінки.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять після висновків, починаючи з нової сторінки. Список використаних джерел повинен включати тільки джерела, безпосередньо використані у курсової роботі, тобто ті, які цитувалися, на які робилися посилання або якщо вони послужили основою при формуванні точки зору студента. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Бібліографічні описи у списку використаних джерел подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті (або за алфавітом). Порядкові номери описів в списку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Бібліографічні описи посилань у списку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. [1, 2, 3, 5]). Список використаних джерел повинен нараховувати не менш 12-15 найменувань. Приклади бібліографічного опису різних видів текстових та електронних ресурсів наведені у додатку Д.

Якщо є допоміжні або довідкові матеріали, які мають безпосереднє відношення до питань курсової роботи, їх розміщують в додатках (після списку використаних джерел). У додатки, як правило, виносяться:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг (1 сторінка А4 і більше), специфіку викладання або форми подання не можуть бути внесені в основну частину (екранні форми, розрахунки, інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, що розроблені у процесі виконання роботи та ін.).





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...