Главная Обратная связь

Дисциплины:






Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ



В результаті оцінки стійкості роботи об’єкту розробляються заходи по підвищенню стійкості його елементів.

До них належать:

1. Захист працівників і членів їх сімей.

2. Підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу.

3. Підвищення стійкості системи управління.

4. Підвищення стійкості системи матеріально-технічного постачання та виробничих зв’язків .

5. Виключення або обмеження руйнувань, уражень від дії вторинних факторів ураження.

6. Підготовка об’єкту до відновлення зруйнованого виробництва.

Розглянемо їх детальніше.

Для захисту виробничого персоналу та членів їх сімей завчасно проводяться наступні заходи:

· навчання робітників і службовців діям, способам захисту в екстремальних ситуаціях, діям по сигналах оповіщення;

· підтримка у постійній готовності систем оповіщення ОГ, міста;

· створення на ОГ фонду сховищ та ПРУ;

· планування будівництва швидко споруджуваних сховищ і ПРУ;

· нагромадження ЗІЗ та МЗЗ;

· планування розосередження та евакуації робітників, службовців та інших категорій населення.

Підвищення стійкості інженерно - технічного комплексу.

Інженерно-технічний комплекс кожного підприємства включає будівлі і споруди, технологічне обладнання і комунікації, електромережі, тепломережі, водопровід, каналізацію та газопровід.

а) Підвищення стійкості будівель і споруд досягається:

· встановленням додаткових зв’язків між несучими конструкціями (балки перекриття, прогони, ферми);

· улаштування металевих каркасів по периметру будівель;

· встановлення додаткових рам, підкосів контрфорсів, додаткових опор для зменшення довжини панелей, закладкою віконних пройм цеглою або металевими щитами і т.д.;

· високі споруди (труби, башти, колони) закріпляються розтяжками;

· ємкості та резервуари для зберігання рідини, які легко займаються і НХР заглиблюються в грунт або обваловуються;

· дерев’яні елементи конструкцій і будівель (двері, віконні рами й т.п.) покриваються вогнезахисними замазками світлих кольорів (вапном, суперфосфатом).

б) Захист технологічного обладнання забезпечується розташуванням важких верстатів на нижніх поверхах будівель, міцним закріпленням їх на фундаментах.

· Над верстатним обладнанням встановлюються міцні металеві сітки, парасольки, навіси, шатра. Найбільш цінне обладнання розташовується в заглиблених спорудах типу сховищ або в металевих шафах.

· Цінне, але достатньо міцне обладнання розташовується в окремих будівлях павільйонного типу з полегшеними і важкозаймистими елементами конструкцій.

· Крім того, необхідно створювати запаси найбільш уразливих деталей приладів для того, щоб була можливість швидко відновити пошкоджене виробництво.



Для зменшення дії світлового випромінювання потрібно всі горючі матеріали, які використовуються в технологічному процесі, сховати в нішах стін або підлоги і їх кількість звести до мінімуму. Обладнати заглиблені аварійні ємкості для швидкого зливу горючих речовин з технологічного обладнання.

Стійкість системи управління виробництвом досягається:

· розробкою і впровадженням надійних способів оповіщення посадових осіб і всього виробничого персоналу підприємства, їх дублюванням;

· забезпеченням надійного зв’язку з місцевими органами, штабом ЦЗ;

· обладнанням двох пунктів керівництва: основний - в одному із сховищ на ОГ і запасний - в позаміській зоні;

· створенням двох груп управління, які послідовно перебуваючи в основному ПК і запасному ПК, забезпечують виконання всіх заходів у відповідності до плану ЦЗ.

Підвищення стійкості систем постачання води, газу та електроенергіїдосягається тим, що вони мають бути закільцьовані, заглиблені і дубльовані.

Крім цього, повинно бути передбачено:

У системі водопостачання;

· два – три незалежних джерела водопостачання, один з яких підземний;

· розташування головних водозабірних споруд за межами зони можливих сильних руйнувань;

· зворотне водопостачання з повторним використанням води для технічних потреб;

· наявність резервуарів з запасами води для пиття на 2-3 доби, з розрахунку 10 літрів на людину.

· У містах і сільських поселеннях, які розташовані у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення місцевості навколо АЕС і в зонах можливого небезпечного хімічного зараження навколо об’єктів що мають НХР, для забезпечення населення питною водою необхідно створювати захищені централізовані системи водопостачання з переваженим будівництвом на підземних джерелах води.

У системі газопостачання:

· подача газу на об’єкти по двох незалежних газопроводах з різних напрямків від газорозподільчих станцій, які розташовані за межами міста;

· наявність дистанційного управління і автоматичних відсікаючих пристроїв, які блокують пошкоджені ділянки системи газопостачання;

· наявність газгольдерів з аварійними запасами газу.

У системі електропостачання:

· можливість ділення системи на незалежно працюючі ділянки;

· гарантоване постачання електроенергією об’єктів, зупинка яких недопустима (вузли зв’язку, насосні станції, пульти сигналізації, хірургічні операційні і т. п.) від двох незалежних джерел по лініях що не вимикаються;

· створення резервних електростанцій (стаціонарних та пересувних);

· дистанційне управління та автоматичне вимикання пошкоджених ділянок;

· надійний захист від електромагнітного імпульсу.

Для підвищення протипожежної стійкості мають бути спрямовані наступні заходи:

· зонування території об'єкту;

· обмеження використання при будівництві легко займистих матеріалів;

· локалізація аварій шляхом відключення найбільш вразливих ділянок технологічної схеми за допомогою встановлення зворотних каналів;

· передбачення можливості скорочення у аварійних ситуаціях вибухо- та пожежонебезпечних речовин;

· максимально можливе зменшення запасів НХР та вибухо-, пожежо-небезпечних речовин;

· створення пожежних водоймищ;

· розміщення пожежних гідрантів на розчищених територіях.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...