Главная Обратная связь

Дисциплины:






ТЕХНОЛОГІЯ БІСЕРНОГО ПЛЕТІННЯ НА ДРОТЯНІЙ ОСНОВІ 4 страница



Предмети для інтер’єру: картина, панно, абажур для торшеру, на­стільної лампи, бра, рамка для фото.

Сувеніри: невелика картина в рамці, вітальна листівка, чохол для окулярів чи мобільного телефону, закладка для книги, пенал, обкла­динка для альбому чи книги.

Інструменти та пристосування

Лінійка, шило, циркуль, кутник , простий олівець , ножиці, голки, стирки.

Матеріали

Картон, шкіра, фетр, сукно, тканина, нитки різної товщини та фак­тури, скотч.

Література

1. Браницкий Г. А. Рукоделие. Стильный интерьер своими руками. Картины из ниток. – М.: АСТ, 2005. – 35 с.: ил.

2. Бурундукова Л. Волшебная изонить. – М.: АСТ – ПРЕСС, 2010. – 88 с.

3. Леонова О. Рисуем нитью. Санки – Петербург.: ЛИТЕРА, 2005. – 136 с.

 

 

Технологія об’ємної вишивки

Автор: Демченко Неля Василівна, вчитель трудового навчання,старший учитель спеціалізованої школи № 264, м. Київ

Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми “Техноло­гії. 10-11 класи”. Програмою варіативного модуля “Об’ємна вишивка” передбачено ознайомлення учнів з одним зі старовинних видів деко­ративно-ужиткового мистецтва – об’ємною вишивкою. Цей вид ру­коділля швидко поширюється в нас в Україні і все більше викликає інтерес не тільки в аматорів, а й професіоналів. Це вишивання від­різняється від звичайного тим, що елементи візерунка мають не пласку, як звичайно, а об’ємну форму. ЇЇ можна досягнути не тільки шляхом виконання окремих елементів (із стрічок, тасьми тощо), а й виконуючи такі елементи на прокладеному дроті (попередньо закріпленому). Дріт дає можливість надавати будь-якої форми вирізаному вишитому еле­менту. З окремих елементів можна компонувати будь-яку композицію, а також поєднувати між собою кілька вишивальних технік: об’ємне вишивання, вишивання стрічками, звичайні вишивальні шви тощо.

Оволодівши технікою об’ємного вишивання, можна створювати справжні витвори мистецтва. Для виготовлення виробів технікою об’єм­ного вишивання використовують тканину із нанесеним на неї ма­люнком або звичайну тканину для вишивання.

Виготовлення виробів технікою об’ємної вишивки відповідно до структури та змісту програми виконується через проектно-тех­но­ло­гічну діяльність. Практичним результатом роботи учнів за даним мо­дулем має бути проект.

Виготовляти запланований виріб можна з використанням як ма­шинних, так і ручних робіт. Основним принципом тут є творчий підхід. Наприклад, цікавими виглядають вироби, в яких основою служить на­друкований малюнок.

Учитель має заохочувати учнів до пошуку тієї інформації чи ви­робів, виготовлених у техніці об’ємної вишивки, яка є найбільш ціка­вою особисто для них, і, на їх думку, виглядає оригінально чи приваб­ливо. На початку засвоєння модуля вчитель розкриває перед учнями теоретичний матеріал (Тема “Загальні відомості про технологію об’єм­ної вишивки”), який дасть їм змогу розпочати пошук потрібної інфор­мації, визначитись із напрямком, за яким вони бажають працювати. Тому не варто перевантажувати учнів зайвою інформацією. Слід па­м’ятати, що все необхідне для виконання проекту – від теоретичних відомостей до технології виготовлення і матеріалів для роботи – учні мають віднайти та скомпонувати самостійно, і тут основним завданням учителя є формування відповідних умінь та навичок для виконання творчого навчального проекту.



Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам без­печ­ної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним ви­могам.

Тематичний план

№ з/п Назва теми Кількість годин
Загальні відомості про технологію об’ємної вишивки
Проектування та виготовлення виробу технікою об’ємної вишивки
Презентація та оцінка результатів проектної діяльності
  Всього

 

Програма

№ з/п К-сть год. Назва теми та її зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Загальні відомості про технологію об’ємної вишивки. Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток об’ємної вишивки. Місце та роль об’ємної вишивки в сучасному декоративно-ужитково­му мистецтві. Основні прийоми та допоміжні тех­ніки, що використовуються в об’єм­ній вишивці. Матеріали для об’єм­ної вишивки, їхні властивості Ÿ Називає вироби, виго­тов­лені у техніці об’єм­ної ви­шивки; їх застосуван­ня; Ÿ розрізняє прийоми ви­ши­вання та виго­тов­лен­ня об’ємних елементів; Ÿ характеризує матеріа­ли, які використовуються для об’ємного вишивання; Ÿ добирає інструменти та при­стосування для ро­бо­ти;
    Інструменти та пристосування (гол­ки, п’яльця, наперсток) для об’ємної вишивки. Правила безпечної роботи та са­нi­тарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця. Ознайомлення з технологією об’єм­ної вишивки Ÿ обґрунтовує добір кон­ст­рукційних матеріалів залежно від призначен­ня виробу; Ÿ дотримується правил без­печної праці, санi­тар­но-гігієнічних вимог; Ÿ організує робоче місце
Проектування та виготовлення ви­робу технікою об’ємної вишивки. Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту (Що хочемо зробити? Що нам по­трібно? Що для цього потрібно знайти?). Робота з інформаційними джере­ла­ми. Пошук інформації, яка не­об­хід­на для виконання завдань проекту. Орієнтовні напрямки пошуку: все про тканини і неткані матеріали, стрічки, бісер, намистинки, глянець та інші. Аналіз і систематизація зібраної інформації (за технікою виконання, за об’єктами виготовлення, за ко­льо­рами тощо). Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інфор­мації. Розроблення ескізного малюнка ви­робу з урахуванням знайдених зра­зків. Технологічна послідовність ви­готовлення виробу: Ÿ добір тканини для основи ви­шивки; Ÿ добір вишивальних швів; Ÿ добір стрічок і ниток для ви­шивання; Ÿ виготовлення об’ємних еле­мен­тів; Ÿ складає план роботи з ви­конання проекту та план проектної діяль­но­сті; Ÿ здійснює пошук інфор­ма­ції (історія, види, тех­нології, способи, ма­те­ріали, застосування) та виробів-аналогів; Ÿ аналізує та система­ти­зує інформацію; Ÿ компонує реферат; Ÿ розробляє ескізний ма­люнок виробу; Ÿ створює візерунок із об’єм­них елементів; Ÿ виготовляє об’ємні еле­менти; Ÿ добирає тканину, інст­ру­менти, пристосуван­ня; Ÿ визначає спосіб з’єд­нан­ня деталей між собою та з основою виробу; Ÿ розкроює тканину; Ÿ з’єднує деталі об’ємних елементів між собою та основою виробу; Ÿ обробляє краї виробу; Ÿ добирає та оздоблює ви­ріб; Ÿ виконує волого-теплову об­робку виробу;
    Ÿ переведення малюнка на тка­нину; Ÿ вишивання виробу та при­кріплення окремих елементів до малюнка; Ÿ остаточна обробка виробу. Контроль якості виробу. Догляд за виробом. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження. Розроб­лення реклами. Практичні роботи: 1. Формулювання завдань проекту та розробка плану дій. 2. Компоновка рефератів на основі зібраної інформації (“Об’ємна ви­шив­ка: матеріали та інструменти, на­мистинки і бісер, об’ємні еле­мен­ти і т.д.”). 3. Виконання ескізних малюнків об’єкта проектування. 4. Добір матеріалів та інструменту (складання відповідного плану дій, технологічних карт на виготов­лен­ня, опис технології виготовлення уч­нівського продукту). 5. Виготовлення запланованого ви­робу. 6. Розробка презентації в Power Point. Ÿ контролює якість ви­робу; Ÿ організовує робоче міс­це під час виконання різних робіт; Ÿ дотримується правил безпечної праці, са­нi­тар­но-гігієнічних вимог; Ÿ визначає собівартість ви­робу; Ÿ розробляє рекламу; Ÿ готує матеріали для порт­фоліо; Ÿ створює презентацію про­екту (електронний ва­ріант)
Презентація та оцінка проектної діяльності. Компонування портфоліо проекту. Захист проекту (за планом). Ÿ Характеризує складові портфоліо; Ÿ компонує портфоліо; Ÿ захищає проект; Ÿ здійснює оцінку виго­тов­леного виробу і про­цесу праці за загаль­ни­ми ес­тетичними та функціо­нальними по­каз­никами

 

Орієнтовний перелік об’єктів проектування

Косметичка, сумочка для серветок, торбинка для дрібничок, грілка на чайник, вітальні листівки, репродукції картин, картини, диванні по­душки, сумки невеликих розмірів, чохли для мобільних телефонів або окулярів, скатертини різних розмірів та форми тощо.

Інструменти, обладнання та пристосування

1. Ножиці.

2. Голки.

3. Олівці.

4. Швейна машина.

5. Праска.

6. Наперсток.

7. П’яльця.

8. Булавки.

Матеріали

Тканина (бавовняна, вовняна, шовкова, синтетична) гладко фар­бована або з нанесеним на неї малюнком, стрічки різної фактури та ширини, нитки (швейні та вишивальні), дріт, намистинки, бісер, клей.

Література

1. Ди Ван Никерк. Объемная вышивка. Самая полная энциклопедия: Техника. Приемы. Изделия. – М.: АСТ-ПРЕСС СКД. – 160 с.: ил. – Серия: Золотая библиотека увлечений.

2. Вышитые сумочки/Пер. с англ. – М.: Издательство “Ниола-Пресс”, В95 2006. – 128 с.: ил.

3. Вышивка лентами. – Минск: Харвест, 2009. – 160 с.: ил.

4. Элен Эрикссон. Шелковые фантазии. Искусство вышивки лен­точ­ками / пер. с англ. О. Мартен. – М.: “Альбом”, 2008. – 144 с.: ил.

5. Вышивка. Плетение. Бисер // Журнал “Изящное рукоделие”. – № 1(18) – 20 с.

Інтернет- посилання

1. Вышивка лентами – история возникновения ремесла
(http://webposidelki.ru/comment_1217440116.html).

2. Вышивка лентами. История
(http://engelion.beon.ru/11614-879-vyshivka-lentami-istorija.zhtml).

 

 

Технологія пірографії (випалювання по деревині)

Автор: Беркут Євгенія Григорівна, вчитель трудового навчання ліцею №293, вчитель-методист, м. Київ

Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми “Техно­логії. 10-11 класи”. Програмою модуля передбачено ознайомлення уч­нів з одним із давніх видів декоративно-ужиткового мистецтва – випа­люванням по деревині. Зміст даного модуля дозволяє використовувати його для вивчення в класах, які не діляться на групи хлопців і дівчат.

Техніка випалювання по деревині відома дуже давно, її ще на­зи­вають “пірографія”. Випалювання по деревині важко перевести на про­мислову основу. Даним видом діяльності займаються невеликі під­при­ємства, окремі митці та люди, для яких це стало своєрідним хобі.

Вивчення пірографії передбачається через проектно-технологічну діяльність, оскільки це дає необмежені можливості для фантазії та твор­чості. Як результат роботи над змістом модуля, учні повинні виконати проект. Проект має складатись із 1) портфоліо, куди входять: обґрун­тування виробу теми проекту, його актуальність, план роботи з ви­конання проекту, план проектної діяльності, вимоги до виробу чи кри­терії виробу, визначення необхідних знань та умінь, інформація про еволюцію техніки чи виробу, вироби – аналоги та їх аналіз, конст­руювання власного виробу (опис, ескізні замальовки – клаузура, шаб­лони, технологія виготовлення виробу), добір матеріалу з потрібної породи деревини чи готової заготовки для виробу; добір насадок до приладу для випалювання; економічне обґрунтування; міні-марке­тин­гове дослідження, реклама; фото готового виробу; 2) виготовленого виробу.

Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом: чи відповідає готовий виріб задуму, розробленим критеріям, які орієн­товні матеріальні затрати, скільки часу виготовлявся виріб, що нового внесено у технологію виготовлення подібних виробів, оформлення ви­робу, яка орієнтовна вартість виробу та її порівняння з вартістю таких виробів у художніх салонах, ринках тощо; які труднощі виникали під час виконання творчого проекту, шляхи їх подолання; порівняння ре­альних результатів із завданнями, які планувались для виконання твор­чого проекту; чому отримали саме такий результат; що потрібно зро­бити для того, щоб мати кращі результати роботи; плани на майбутнє.

Для захисту проекту можна використати і презентацію проекту ви­конану в програмі, наприклад, PowerPoint.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам без­печної праці, організації робочого місця та санітарно – гігієнічним ви­могам.

Тематичний план

№ з/п Назва теми Кількість годин
Загальні відомості про технологію випалювання по деревині
Проектування та виготовлення виробу технікою випалювання по деревині
Презентація та оцінка результатів проектної діяльності
  Всього

 

Програма

№ з/п К-сть год. Назва теми та її зміст Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Загальні відомості про технологію випалювання по деревині. Короткі історичні відомості про ви­никнення та розвиток випалювання по дереву. Місце та роль випа­лю­ван­ня по дереву в сучасному деко­ра­тив­но-ужитковому мистецтві. Суть по­няття “пірографія”. Види випалю­ван­ня по дереву (плоске випалю­ван­ня, глибоке випалювання, випалю­ван­ня кислотами). Матеріали для ви­палювання по дереву. Види де­ре­вини, основні властивості деревини, використання готових заготовок. Інструменти та пристосування для випалювання по дереву. Правила безпечної роботи та са­нi­тарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця. Технологія випалювання по дере­ви­ні Ÿ Називає вироби, виго­тов­лені у техніці ви­па­лю­ван­ня по деревині; їх за­стосування; Ÿ розуміє значення по­нят­тя “пірографія”; Ÿ харак­те­ризує мате­ріа­ли, які ви­користо­ву­ють­ся для ви­палювання; Ÿ добирає правильно штіф­ти та інші інструменти для роботи; Ÿ обґрунтовує добір кон­ст­рукційних матеріалів залежно від призна­чен­ня виробу; Ÿ розрізняє види фонової штриховки; Ÿ дотримується правил безпечної праці, санi­тар­но-гігієнічних вимог; Ÿ орга­нізовує робоче місце
Проектування та виготовлення ви­робу технікою випалювання по де­реву. Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джере­ла­ми. Створення банку ідей, аналіз та си­стематизація інформації. Розроб­лен­ня ескізного малюнка виробу. Створення візерунка (за вибором). Технологічна послідовність виго­товлення виробу: Ÿ добір деревини та її підготовка до роботи (зачищення, шліфу­вання, вирізання потрібної за­готовки для основи); Ÿ добір готової заготовки для ос­нови; Ÿ добір малюнка для випа­лю­вання на заготовці; Ÿ перенесення малюнка на за­го­товку; Ÿ визначення видів штриховки для кожного елемента малюн­ка; Ÿ виконання малюнка; Ÿ зачищення поверхні випале­но­го малюнка; Ÿ лакування (за бажанням) ви­ко­наної роботи Контроль якості виробу. Догляд за виробом. Економічне обґрунту­ван­ня виробу. Маркетингові дослід­жен­ня. Розроблення реклами Ÿ складає план роботи з ви­конання проекту та план проектної діяльності; Ÿ здійснює пошук інфор­ма­ції та виробів-ана­ло­гів; Ÿ аналізує та система­ти­зує інформацію; Ÿ розробляє ескізний ма­лю­нок виробу; Ÿ добирає матеріали, ін­струменти та пристосу­вання; Ÿ визначає види штри­хов­ки; Ÿ виконує малюнок та ос­таточну обробку виробу; Ÿ контролює якість ви­ро­бу; Ÿ організовує своє робоче місце під час вико­нання різних робіт; Ÿ дотримується правил безпечної праці, санi­тар­но-гігієнічних вимог; Ÿ виконує економічне об­ґрунтування, марке­тин­гові дослідження; Ÿ розробляє рекламу; Ÿ оформляє необхідні до­ку­менти для портфоліо; Ÿ створює презентацію вла­сного проекту (в елект­рон­ному вигляді)
Презентація та оцінка проектної діяльності. Компонування портфоліо проекту . Захист проекту (за планом) Ÿ характеризує складові портфоліо; Ÿ компонує портфоліо; Ÿ захищає проект; Ÿ здійснює оцінку виго­тов­леного виробу і про­цесу праці за загаль­ними ес­тетичними та функціо­наль­ними по­казниками

Орієнтовний перелік об’єктів праці

Предмети для кухні: качалки, дерев’яні ложки, кухонні дошки різ­ного призначення та форми, таці, миски, копистки.

Сувеніри: невеликі картини в рамках, брелоки: крючки для ключів; точені дерев’яні вироби, декоровані випалюванням; декорування меб­лів.

Інструменти та пристосування

1. Прилад для випалювання.

2. Набір штифтів.

3. Наждачний папір (нульовка).

4. Простий олівець.

5. Резинка.

6. Щіточка

Матеріали

Деревина для вирізання заготовки, або готова заготовка, лак, ко­піювальний папір.

Література

1. Пул Стефан. Выжигание по дереву. Техника. Прийомы. Изделия. – М.: АСТ-ПРЕСС, 2006. – 126 с.: ил. – Серия: Золотая библиотека увле­чений.

2. Норма Грегори. Выжигание по дереву. Практическое руко­водст­во. – М.: “Ниола-Пресс”, 2007. – 116 с.: ил.

 

 

Технологія писанкарства

Автор: Волянська Людмила Вікторівна, СШ № 252, м. Київ

Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми “Тех­но­логії. 10-11 класи”.

Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з самобут­ньою і яскравою галуззю народної творчості – писанкарством. Адже писанки – це шедеври мініатюрного живопису, в яких народ виявив свій мистецький геній, свою здатність до творчого осмислення, ху­дож­нього узагальнення навколишнього світу. Писанка – символ України, пам’ять про рідну землю, рідний край, оберіг на цій землі.

Писанки, прикрашені різноманітним орнаментом яйця, були в Ук­раїні одним з найпоширеніших видів народної творчості. Ком­по­зи­ційних схем і мотивів в оформленні писанок надзвичайно багато. Сто­совно кольорової гами – тут чітко визначається територіальна мета.

Вивчаючи матеріали з історії писанки, учні знайомляться з регіо­нальними особливостями писанок України, символікою та кольоровою гамою, що сприяє створенню умов для реалізації особистісно-­орієн­тованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.

Виготовлення писанки передбачається через проектно-тех­но­ло­гіч­ну діяльність. Як результат роботи над змістом модуля, учні мають виконати проект.

Виготовляти задуману писанку необхідно враховуючи регіональні особливості писанок України, їх кольорової гами та символіки.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам без­печної праці, організації робочого місця, санітарно-гігієнічним вимо­гам, правилам протипожежної безпеки.

Тематичний план

 

№ з/п Назва теми Кількість годин
Загальні відомості про різні види орнаментованих яєць (крашанки). Писанки регіонів України
Проектування та виготовлення писанки одного з регіонів України
Презентація та оцінка результатів проектної діяльності
  Всього

 

Програма

№ з/п К-сть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Загальні відомості про різні види ор­наментованих яєць. Писанки ре­гіонів України. Короткі історичні відомості про тех­ніки виготовлення писанок: кра­шан­ка, крапанка, мальованка, пи­сан­ка, восковко-бісерка. Регіональні особливості, символіка та кольорова гамма писанок Ук­ра­їни. Матеріали для виготовлення пи­сан­ки, їх властивості ( яйце, анілінові барвники, оцет 9%, свічки пара­фіно­ві або воскові). Інструменти та пристосування (пи­сачок, олівець, ложка, металева під­ставка для свічки, сірники, сал­фет­ки, скляні баночки 0,5 л). Правила безпечної праці та са­нi­тарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця. Протипожежна без­пека. Ознайомлення з технологією пи­сан­карства Ÿ Характеризує писан­кар­сво як вид декора­тив­но-­ужиткового ми­стецтва; Ÿ називає і розпізнає: тех­ніки виготовлення пи­са­нок, символіку і ко­льо­рову гаму писанок ре­гіонів України; Ÿ обґрунтовує добір ма­те­ріалів і пристосу­вань для виготовлення пи­сан­ки; Ÿ організовує робоче міс­це; Ÿ дотримується правил безпечної праці, санi­тар­но-гігієнічних вимог, пра­вил пожежної без­пеки
Проектування та виготовлення пи­санки одного з регіонів України. Постановка проблем. Визначення завдань для виконання проекту. Робота з пошуку і накопичення інформації. Аналіз та систематизація накопиче­ної інформації. Розробка ескізу писанки обраного регіону. Технологічна послідовність виго­тов­лення писанки: Ÿ приготування яйця; Ÿ приготування матеріалів, ін­ст­рументів, пристосувань; Ÿ нанесення малюнка на по­верхню яйця олівцем відпо­від­но ескізу; Ÿ нанесення кольорової гами за схемою написання кольорів; Ÿ висушування поверхні писан­ки; Ÿ видування яйця (за потребою); Ÿ зняття парафіну(воску). Контроль якості нанесеного сю­жет­ного малюнка, фарбування готової писанки. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження. Розроб­лення реклами. Ÿ Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяль­но­сті; Ÿ здійснює пошук інфор- ­мації та виробів анало­гів; Ÿ аналізує та система­ти­зує інформацію; Ÿ має уявлення про техніки виготовлення пи­са­нок, символіку та ко­льо­рову гаму писанок ре­гіонів України; Ÿ cтворює ескіз писанки об­раного регіону Ук­раї­ни; Ÿ cкладає карту послідовності нанесення кольо­рів; Ÿ добирає яйце, анілінові барвники відповідних ко­льорів, писачок з пев­ним діаметром отвору; Ÿ готує поверхню яйця, розчини барвників та оц­ту 9%, свічки, сухе паль­не; Ÿ виконує нанесення олів­цем тонкими лініями сю­жетного малюнка на поверхню яйця, посту­по­ве закриття парафіном чи воском еле­мен­тів малюнка і фар­бу­вання за складеною кар­тою нане­сення кольо­рів, висушу­вання пи­санки, виду­ван­ня (як­що яйце було ку­плене в магазині) зняття па­ра­фіну (воску); Ÿ контролює якість гото­вої писанки; Ÿ організовує робоче міс­це під час виконання
      різ­них робіт; Ÿ дотримується: правил безпечної праці, правил протипожежної без­пе­ки, санітарно-гi­гієніч­них ви­мог; Ÿ визначає собівартість виробу; Ÿ розробляє рекламу
Презентація та оцінка проектної діяльності. Компонування портфоліо проекту. Захист проекту (за планом) Ÿ характеризує складові портфоліо; Ÿ компонує портфоліо; Ÿ захищає проект; Ÿ здійснює оцінку виго­тов­леного виробу і про­цесу праці за загаль­ними ес­тетичними, ху­дожніми та функціо­наль­ними по­казни­ка­ми

 

 

Орієнтовний перелік об’єктів праці

Писанка на курячому, гусячому, качиному яйці з символами ре­гіонів України – Київщини, Слобожанщини, Львівщини, Буковини, Гуцульщини, Чернігівщини, Поділля.

 

Інструменти, обладнання та пристосування

1. Писачки з різним діаметром отворів.

2. Олівець.

3. Циганська голка.

4. Металева підставка для свічки.

5. Ложки.

6. Скляні баночки 0,5 л. для розчину барвників.

7. Сірники.

8. Сухе пальне.

9. Серветки з тканини.

 

Матеріали

Яйце куряче (качине, гусяче), анілінові барвники, свічки па­ра­фіно­ві (воскові), оцет 9%, сухе пальне.

Література

1. Гура Л.П. Міжнародний з’їзд писанкарів. Матеріали науко­во-­прак­тичної конференції “Писанка-символ України” з Міжна­род­ного з’їзду писанкарів 2-7 вересня 1992 року. – Київ, 1993. – 128 с.

2. Білоус О., Старук З. Школа писанкарства: Навчально-методичні рекомендації. – К.: РВЦ КПОО, 2005. – 44 с.

3. Танасійчук С. Символи в декоративному мистецтві України. Се­рія: Народне мистецтво.

4. Марта Зеник. Пише писанки бабуся, пише мама, пишу я. – Київ. 1992.

5. Верещак Г. Писанкарство // Трудова підготовка в закладах освіти. – № 2,3. – 1998.

6. Іванченко Ю. “Христос Воскрес”. Писанки в Україні. – Київ: Муза, 1991.

7. Дмитренко М., Іваннікова Л. Українські символи. – К., 1994.

 

 

Технологія ручного розпису тканин (батик)

Автор: Кислицька Людмила Петрівна, вчитель трудового навчання СЗШ №243, м.Київ

Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми “Техно­логії. 10-11 класи”. Програмою варіативного модуля “Технологія руч­ного розпису тканин (батик)” передбачено ознайомлення учнів з різ­ними способами ручного розпису тканин – древнім і вічно молодим мистецтвом. У світі ця техніка дуже поширена і називається “батик”.

Батик увібрав у себе особливості і художні прийоми таких видів образотворчого мистецтва, як живопис, графіка, мозаїка, вітраж. Багато спеціальних засобів дозволяють розписувати одяг та його деталі, пред­мети інтер’єру, картини.

Учитель ознайомлює учнів з видами батика – гарячим, холодним, вузликовим і вільним розписом тканин (арт-батик). Вільний розпис потребує найменших затрат зусиль та спеціальних навиків. Його можна виконувати на будь-якій тканині, різноманітному одязі, прикрашаючи його і цим підкреслюючи індивідуальність. Вільний розпис предметів для інтер’єру допомагає оздобити простір, в якому живе людина, ство­рюючи відповідний настрій. Техніка вільного розпису спирається на знання та навики, отримані на уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання в розділі “Матеріалознавство” і дає необмежену свободу творчості.

Оздоблення виробів у техніці “батик”, відповідно до структури та змісту програми, виконується через проектно-технологічну діяльність. Практичним результатом роботи учнів за даним модулем має бути про­ект.

Учитель має заохочувати учнів до пошуку тієї інформації чи ви­робів, які є найбільш цікаві особисто для них, і, на їх думку, виглядають оригінально чи привабливо. На початку засвоєння модуля вчитель роз­криває перед учнями теоретичний матеріал (Тема “Загальні відомості про технологію ручного розпису тканин”), який дасть їм змогу розпо­чати пошук потрібної інформації, визначитись із напрямком, за яким вони бажають працювати. Слід пам’ятати, що все необхідне для вико­нання проекту – від теоретичних відомостей до технології виготов­лення і матеріалів для роботи – учні мають віднайти та скомпонувати самостійно, і тут, основним завданням учителя є формування відпо­відних умінь та навичок для виконання цієї творчої навчально-­по­шу­кової роботи.

Виконаний проект має складатись із портфоліо та виробу.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам без­печної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним ви­могам.

Тематичний план

№ з/п Назва теми Кількість годин
Загальні відомості про технологію ручного розпису тканин
Проектування та оздоблення виробу технікою ручного розпису
Презентація та оцінка результатів проектної діяльності
  Всього

 

Програма

№ з/п К-сть год. Назва теми та її зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Загальні відомості про батик. Короткі історичні відомості про ви­никнення та розвиток батика. Місце та роль батика у сучасному декоративно-ужитковому мистецт­ві. Види ручного розпису тканин. Ма­теріали для батика, їх властивості. Інструменти та пристосування. Правила безпечної роботи та санi­тар­но-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця. Ознайомлення з технологіями руч­ного розпису тканин Ÿ Називає вироби, які мо­жуть бути оздоблені руч­ним розписом; їх при­зна­чення; Ÿ розрізняє види батика; Ÿ характеризує матеріа­ли, які використову­ють­ся для батика; інстру­мен­ти та при­стосу­ван­ня для ро­боти; Ÿ обгрунтовує вибір ком­по­зиції залежно від при­значення виробу; Ÿ дотримується правил безпечної праці, санi­тар­но-гігієнічних вимог; Ÿ організовує робоче місце
Проектування та оздоблення виро­бу технікою ручного розпису тка­нин. Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними дже­ре­ла­ми. Пошук інформації, яка необ­хід­на для виконання завдань проекту. Орієнтовні напрямки пошуку: все про тканини і неткані матеріали, тех­нологія ручного розпису від­по­відно до обраного виду батика, ін­струменти та пристосування, візе­рун­ки та композиція виробів, ви­ро­би-аналоги тощо. Аналіз і систе­ма­тизація зібраної інформації (за тех­нікою виконання, за об’єктами ви­готовлення тощо). Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інфор­мації. Розроблення ескізного малюнка для оздоблення виробу з урахуванням знайдених зразків. Технологічна по­слідовність оздоблення виробу: Ÿ перенесення малюнка на тка­нину чи готовий виріб; Ÿ обведення лінії контуром; Ÿ нанесення фарб; Ÿ просушування малюнка; Ÿ закріплення фарби; Ÿ остаточна обробка виробу. Контроль якості виробу. Догляд за виробом. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження. Роз­роб­лення реклами Ÿ Складає план роботи з ви­конання проекту та план проектної діяль­но­сті; Ÿ здійснює пошук інфор­мації (історія, види, тех­нології, способи, ма­те­ріали, застосу­ван­ня) та виробів-аналогів; Ÿ аналізує та система­ти­зує інформацію; Ÿ компонує реферат; Ÿ розробляє малюнок для оздоблення виробу; Ÿ добирає тканину, інстру­менти, пристосування; Ÿ визначає спосіб перене­сен­ня малюнка на тка­ни­ну і переносить його; Ÿ розписує тканину чи ви­ріб; Ÿ просушує малюнок і за­кріплює його; Ÿ виконує остаточну об­роб­ку виробу; Ÿ контролює якість виро­бу; Ÿ організовує робоче міс­це під час виконання різних робіт; Ÿ дотримується правил безпечної праці, санiтарно-гігієнічних вимог; Ÿ визначає собівартість ви­робу; Ÿ розробляє рекламу; Ÿ готує матеріали для портфоліо; Ÿ створює презентацію проекту (електронний варіант)
Презентація та оцінка проектної діяльності. Компонування портфоліо проекту. Захист проекту (за планом). Ÿ Характеризує складові портфоліо; Ÿ компонує портфоліо; Ÿ захищає проект; Ÿ здійснює оцінку виготов­леного виробу і процесу праці за загальними ес­тетичними та функціо­нальними показниками

Орієнтовний перелік об’єктів проектування





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...