Главная Обратная связь

Дисциплины:






Практичне заняття № 2. Мета заняття:закріплення і поглиблення знань студентів по застосуванню кримінального процесуального закону і відпрацювання практичних навичок по застосування

Час – 2 години.

Мета заняття:закріплення і поглиблення знань студентів по застосуванню кримінального процесуального закону і відпрацювання практичних навичок по застосування норм КПК України в різних ситуаціях; навчити студентів застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Процесуальний статус експерта та спеціаліста?

2. Слідчий як центральний учасник досудового розслідування. В системі яких органів побудовані слідчі апарати?

3. Які органи є органами дізнання?

4. Оперативні підрозділи та їх роль у кримінальному провадженні?

5. Процесуальний стату цивільного позивача, його законного представника та представника?

6. Процесуальний статус цивільного позивача та його представника?

7. Процесуальний статус секретаря судового засідання та судового розпорядника?

8. Процесуальний статус перекладача?

9. Обставини, що виключають участь учасників у кримінальному провадженні?

10. Забезпечення безпеки осіб, що приймають участь у кримінальному провадженні?

 

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ

Задача № 1

Карпов тривалий час працював слідчим прокуратури, потім був призначений прокурором району. Кримінальні справи, які були у нього в провадженні, він передав іншому слідчому.

Чи має право прокурор району Карпов підтримувати державне обвинувачення в суді у справах, які знаходилися в його провадженні?

Задача № 2

Під час провадження у суді першої інстанції по обвинуваченню Фокіна в умисному вбивстві було встановлене, що присяжний Тутов І.І. і державний обвинувач Тутов К.І. є рідними братами. Суд виніс по справі обвинувальний вирок, який був оскаржений потерпілим в зв'язку з цими обставинами. Потерпілий посилався на те, що це спричинило неправильне засудження.

Чи підлягає скарга потерпілого задоволенню?

Задача № 3

Суд, розглянувши кримінальну справу по суті, обвинувальний вирок, і в ньому вказав, що вона може бути оскаржена всіма учасниками процесу.

Чи правильна вказівка суду? Кого потрібно вважати учасниками кримінального процесу?

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – Ст. 62.

2. Закон України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 27-28 – Ст. 180.

3. Закон України від 07 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» //

http://zakon1.rada.gov.ua

4. Закон України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. – Ст. 793.

5. Закон України від 23 грудня 1993 р. «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. – Ст. 51.



6. Закон України від 23 грудня 1993 р. «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. – Ст. 50.

7. Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1564/99 «Про додаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та функціонування судів» // Офіційний вісник України. – 1999. - № 50. – С. 7.

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 335-р «Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»// Офіційний вісник України. – 1997. - № 27. – С. 148.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 4 «Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 р. № 10 «Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

12. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»// Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 8.

13. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

14. Узагальнення практики застосування судами законодавства, що забезпечує захист прав потерпілих у кримінальному судочинстві від 1 червня 2004 р. (Узагальнення Апеляційного суду м. Києва) // Адвокат. – 2004. - № 2. – С. 47.

15. Азрал’ян Б.П. Про стан захисту працівників суду та безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві //Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 5. – С. 34-36.

16. Алейников Г. Про надання права самостійної діяльності адвоката-захисника по збиранню доказів у кримінальному процесі України //Право України. – 2002. - № 10. – С. 100.

17. Амирбеков К. Правовой статус прокурора в судебных стадиях уголовного процесса //Законность. - 2002. - № 8. - С. 7-8.

18. Баулін О. Дізнавач як процесуально самостійний суб’єкт досудового розслідування //Право України. – 2002. - № 4. – С. 113.

19. Баулин О. Система и компетенция органов дознания на Украине //Юридическая практика. – 2000. - № 39. - С.6.

20. Быков В. Институт понятых в уголовном процессе России //Уголовное право. - 2002. - № 3. - С. 72-74.

21. Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном судопроизводстве. – К.: Ин-т адвокатуры, 1998.

22. Волкотруб С. Інститут імунітету в кримінальному судочинстві //Право України. – 2002. - № 3. – С. 121.

23. Гаврилова С.Н. Адвокат в уголовном процессе: Учеб. пособие / Под ред. и с предисл. П.А. Лупинской. - М.: Новый Юрист, 1997. – 534 с.

24. Гарник М. Проблеми захисту прав потерпілих від злочину //Вісник прокуратури. – 2002. – № 3. – С. 3-5.

25. Гошовський М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 192 с.

26. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: Науково-практичний посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 271 с.

27. Камченко Д.В. Проблемы представительства в украинском законодательстве //Юридическая практика. – 2001 (7 февраля). - № 6. - С. 5.

28. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с. (С. 77-113).

29. Костіна Л. Щодо вдосконалення процесуального становища перекладача на стадії досудового розслідування // Право України. – 2004. - № 3.

30. Крикунов О. Моральна шкода як пiдстава визнання потерпiлим у кримiнальному процесi України //Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 497.

31. Кузнецов Н. Право защитника собирать доказательства: сущность и пределы //Российская юстиция. - 2002. – № 8. - С. 32.

32. Леви А.А. К вопросу об обязанностях и правах свидетеля в уголовном процессе //Правоведение. - 2000. - № 1. - С. 152.

33. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: навч. посібник. – К.: Істина, 2005. - 456 с. (С. 59-102).

34. Макарова З.В. Защита с российском уголовном процессе: понятие, виды, предмет и пределы //Правоведение. - 2000. - № 3. - С. 217.

35. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.

36. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Про інститут понятих у кримінальному процесі України //Вісник Верховного Суду України. - 2001. - №3. – С. 22-27.

37. Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблема керівництва досудовим слідством: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004.

38. Милиция как орган дознания. Учебное пособие - К.: KBШ, 1989.

39. Мичко М.І. Функції та організаційний устрій прокуратури. – Донецьк: Донеччина, 2001. – 272 с.

40. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 584 с. (С. 76-135).

41. Присяжнюк Т. Пiдсудний в кримiнальному процессi //Право України. - 1998. –№ 11 - с.51.

42. Смирнова С.А. Эксперт в правоприменительном процессе: Учеб. пособие. - СПб: Питер, 2001. – 245 с.

43. Тертишник В. Мои процессуальные права – мое богатство//Юридическая практика. – 2004. - № 11.

44. Титов А. Участь захисника в кримінальних справах за призначенням: окремі проблеми //Право України. – 2002. - № 3. – С. 87.

45. Філін Д. процесуальне становище особи, щодо якої порушено кримінальну справу // Право України. – 2003. - № 7.

46. Фрiдман I., Откiдач Г. Використання знань фахiвцiв у кримiнальному процесi //Економiка. Фiнанси. Право. - 2002. - № 2. - С. 23-26.

47. Халдеев Л.С. Судья в уголовном процессе. Практическое пособие. – М.: Юрайт, 2000. – 501 с.

48. Шаповалова Л.І. Потерпілий в досудовому провадженні: Монографія. – Донецьк: ДІВС, 2003. – 160 с.

49. Шошин С.В. Некоторые аспекты обеспечения безопасности при расследовании преступлений в современных условиях //Российский следователь. – 2002. - № 9. – С. 2-3.

ТЕМА 4. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ, СТРОКИ І ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ

Методичні рекомендації

Під час вивчення питань про поняття, види, зміст, форми та значення процесуальних документів необхідно звернути увагу на вимоги, що ставляться до форми та змісту процесуальних документів.

Особливу увагу звернути на порядок обчислення процесуальних строків, на обов'язковість дотримання процесуальних строків і наслідки недотримання цих строків.

Необхідно проаналізувати склад процесуальних витрат. Крім порядку і розміру відшкодування витрат, що зазнали учасники процесу, необхідно звернути увагу, за чий рахунок відшкодовуються ці витрати.

Під час підготовки до практичного заняття слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінального процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

 

Практичне заняття

Час – 2 години.

Мета заняття:закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, які отримані під час самопідготовки по вивченню змісту та форми процесуальних документів у кримінальному процесі, класифікації процесуальних строків, видів процесуальних витрат.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Протоколи, їх види і правова сутність?

2. Додатки до протоколів?

3. Журнал судового засідання як основний документ фіксації судового провадження?

4. Реєстр матеріалів досудового розслідування в системі процесуальних документів?

5. Процесуальні рішення та їх види у кримінальному провадженні?

6. Повідомлення в системі процесуальних документів кримінального провадження?

7. Строки у кримінальному провадженні. Розумні строки? Як обчислюються процесуальні строки?

8. Процесуальний порядок продовження процесуальних строків?

9. Поняття процесуальних витрат. З чого складаються процесуальні витрати?

10. Який порядок відшкодування процесуальних витрат?

 

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Наведіть норми Кримінального процесуального кодексу України, які містять вказівку на строки у кримінальному провадженні. Прокоментуйте відповідь.

Задача № 2

Складіть будь-яку за Вашим вибором постанову слідчого, скориставшись збіркою процесуальних документів. Поясніть сутність та структуру цього процесуального документа.

Задача № 3

У довідці про процесуальні витрати, що додається до обвинувального акту, слідчим були зазначені: витрати, пов’язані з участю захисника з моменту пред’явлення обвинувачення; 2-денна заробітна плата спеціаліста, що брав участь у провадженні слідчих дій у справі; сума, що була виплачена потерпілому у зв’язку з його витратами на проїзд та оренду житла; оплата праці перекладача; витрати пов’язані з транспортуванням речових доказів для експертного дослідження; витрати на експертне дослідження речових доказів; телефонні витрати по виклику потерпілого та свідків.

Чи правильно слідчий визначив склад процесуальних витрат у кримінальній справі? Ким і коли вирішується питання про стягнення процесуальних витрат?

ЛІТЕРАТУРА

1. Бацько I.М. Iнформацiйнi вiдносини пiд час протоколювання слiдчих дiй // Вiсник Одеського iнституту внутрiшнiх справ. - 2000. - № 4. - С. 144-149.

2. Бiленчук П.Д., Крегул Ю.I., Курко М.Н. Кримiнальний кодекс України: зразки процесуальних документiв. - Навчально-практичний посiбник. - К.: "Основа" - ООО" Астарта", 1996. - 352 с.

3. Діловодство у судах: збірник інструкцій / Упоряд. Пашутинський Є.К. – К.: КНТ, 2008. – 435 с.

4. Зразки юридичних документів. Видання друге, перероблене та доповнене. – Х.: ТОВ «Одісей», 2007. – 336 с.

5. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с. (С. 191-219).

6. Концепція формування системи безоплатної правової допомоги в Україні. Схвалено Указом Президента України від 9 червня 2006 р. № 509 // Державний вісник України. – 2006. - № 12.

7. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика – М.: Юристъ, 2006. – 174 с.

8. Лысенко В.В., Гаенко В.И. Основные процессуальные и организационные документы по уголовным делам и преступлениях несовершеннолетних. Практическое пособие. – Харьков, 1995.

9. Маляренко В. Щодо строків кримінального процесу // Право України. – 2002. - № 1. – С. 16-24.

10. Мамонов В.С. О фиксации результатов осмотра места происшествия // Российский следователь. – 2005. - № 11. – С. 3-6.

11. Маслов И.В. Процессуальные сроки, связанные с участием защитника на первоначальном этапе расследования // Российский следователь. – 2002. - № 5. – С. 14-18.

12. Михайленко О. Момент як окрема одиниця в часових параметрах кримінального процесу України // Вісник прокуратури. - 2001. - № 1. – С. 49-53.

13. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 256 с.

14. Муратова Н. Г. Процессуальные акты органов предварительного расследования: Вопросы теории и практики. – Казань, 1989.

15. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 584 с. (С. 136-152).

16. Олійник О.Б. Судова документація: Навч. посібник. – К.: Алерта, 2007. – 282 с.

17. Павлик П.М., Удовенко Ж.В., Кілічава Т.М. Процесуальна документація: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 464 с.

18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» /Практика розгляду судами кримінальних справ: Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – К.: Атіка, 2004. – 544 с.

19. Порядок оплати праці адвокатів за надання громадянам правової допомоги за рахунок держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. – К.: Україна, 2000. - № 1. – С. 44-47.

20. Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів: Інструкція, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 // Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / За ред. Шибіко В.П. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

21. Руснак Ю. Соблюдение уголовно-процессуальной формы. Правильно оформленные процессуальные документы обеспечивают установление истины по делу // Юридическая практика. – 2000. - 26 октября. - № 43. - С.10.

22. Сердюк В.П. Практикум по складанню процесуальних документів (з застосуванням відеозапису під час проведення слідчих дій). Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 80 с.

23. Тертышник В.М., Слинько С.В. Предварительное расследование: содержание, логика, язык и стиль процессуальных документов: Настольная книга следователя: Учеб. издание / Под ред. Н.В. Халина. - Харьков: Арсис, 1997. – 128 с.

24. Тертышник В.М., Слинько С.В., Петренко А.В. и др. Досудебное расследование: Юридические документы: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.М.Тертышника. - Харьков: Арсис, 1999. – 349 с.

25. Трунов И.Л. Соблюдение процессуальных сроков – гарантия прав граждан // Российский следователь. – 2001. - № 6. – С. 19-21.

26. Хазiн М.А., Бойко М.Д., Співак В.М. Кримiнально-процесуальнi акти дiзнання та попереднього слiдства: Зразки документiв - К.: Атiка, 1999. – 278 с.

27.Якупов Р.Х. Исчисление процессуальных сроков в советском уголовном процессе: Учебное пособие / МВД, Главное управление по работе с личным составом. - М., 1990. - 36 с.

ТЕМА 5. ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Методичні рекомендації

Успішне засвоєння матеріалу теми в значній мірі залежить від знання положень цивільного та цивільно-процесуального права щодо поняття збитків, майнової шкоди, цивільного позову, відновлення порушеного матеріального стану тощо.

При вивчені питань теми слід визначити особливості пред’явлення та розгляду цивільного позову у кримінальній справі, звернути увагу на наслідки залишення позову без розгляду та залишення позову без задоволення. Крім того, слід мати на увазі, що слідчий вже під час досудового розслідування зобов’язаний приймати заходи для забезпечення відшкодування матеріального збитку, завданого кримінальним правопорушенням, і виконання вироку в частині конфіскації майна.

Під час надання відповідей слід зробити посилання на норми кримінального процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

Практичне заняття

Час – 2 години.

Мета заняття:закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, які отримані під час самопідготовки по вивченню форм відшкодування заподіяної внаслідок злочину шкоди, процесуальному порядку її відшкодування.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому полягають переваги спільного розгляду матеріалів кримінального провадження та цивільного позову?

2. Які норми кримінального процесуального закону регулюють правовідносини, що пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої кримінальним правопорушенням?

3. Які підстави для заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні?

4. Поняття та сутність реституції у кримінальному провадженні?

5. Процесуальний порядок вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні?

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ

Задача № 1

Студенту необхідно самостійно скласти фабулу задачі, де слідчому необхідно накласти арешт на майно підозрюваного. Зміст фабули слід обґрунтувати нормами КПК України.

Задача № 2

Павлюк, який є потерпілим у справі про порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст. 286 КК України), заявив цивільний позов у справі. Він просив стягнути з винного різниц в заробітній платі, що виникла внаслідок його перебування на лікарняному, вартість придбанних ліків, а також 500 грн., які він мав отримати за виконання замовлення по виготовленню ювелірної прикраси.

Чи слід задовольнити вимоги Павлюка?

Задача № 3

Іванов, Петренко та Мунтян визнані судом винними у вчиненні крадіжки з магазину. Шкода, завдана злочином, була визначена в розмірі 5685 грн., і за позовом адміністрації магазина суд прийняв рішення про стягнення цієї суми солідарно з вищевказаних осіб.

Оцініть рішення суду. Чи має право суд вирішувати питання про відшкодування шкоди за відсутності цивільного позову в кримінальній справі?

ЛІТЕРАТУРА

1. Александров С. Д. Правовые гарантии возмещения ущерба в уголовном процессе (досудебные стадии). Учебное пособие. – Горький, 1976.

2. Анiкiна Н. Захист прав та законних iнтересiв цивiльного позивача в кримiнальному судочинствi (питання судової практики) // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 469.

3. Газетдинов Н. И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба. – Казань, 1990.

4. Голиков О.В., Лозовицкая Г.П. Проблемы возмещения вреда потерпевшему в уголовном процессе // Российский следователь. – 2000. - № 5. – С. 16-18.

5. Губська О. Вiдшкодування шкоди потерпiлому вiд злочину пiд час закриття кримiнальної справи за нереабiлiтуючими обставинами // Пiдприємництво,господарство i право. - 2002. - № 2. - C. 93-94.

6. Дубець Р.І. Цивільний позов у кримінальному процесі як спосіб утвердження і забезпечення конституційних прав людини // Держава і право. – Вип. 16. – К., 2002. – С. 336.

7. Клименко Я. Добровільне відшкодування шкоди особам, постраждалим від злочину // Право України. – 2002. - № 3. – С. 82.

8. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с. (С. 159-190).

9. Лившиц Ю. Назначение института гражданского иска в уголовном процессе // Российская юстиция. - М., 2002. - № 6. - С. 43-45.

10. Малютін І. Проблеми відшкодування шкоди потерпілим державою // Право України. – 2002. - № 10. – С. 62.

11. Нескороджена Л. Дiяльнiсть органiв досудового слiдства по забезпеченню цивiльного позову // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 10. - С. 73.

12. Новицький І. Цивільний позов у кримінальній справі // Право України. – 2003. - № 1. – С. 127.

13. Hop В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. - К., 1989.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 3 грудня 1997 р. № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1997-2002. – К., 2003. – С. 482.

15. Практика розгляду в кримінальному судочинстві позовів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4. – С. 29-40.

16. Сліпченко О.І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 2. – С. 45-48.

17. Смітієнко З., Клименко Я. Обов’язок слідчого по своєчасному забезпеченню цивільного позову в кримінальному процесі // Право України. – 2002. - № 4. – С. 56.

18. Шумило М.Є. Реабілітація в кримінальному процесі України: Монографія. – Харків: Арсіс, 2001. – 320 с.

ТЕМА 6. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ

Методичні рекомендації

До вивчення теми необхідно підходити з позиції філософської теорії пізнання. У зв’язку з цим співвіднести теорію пізнання і теорію доказів. Необхідно з’ясувати поняття і зміст істини в кримінальному процесі. Студентам слід звернути увагу на те, які учасники кримінального провадження мають право, а які зобов’язані займатися доказуванням у кримінальній справі. Особливу увагу необхідно звернути на способи збирання, закріплення, перевірки й оцінки доказів. Крім того, слід визначити поняття предмета та меж доказування; проаналізувати обставини, які підлягають доказуванню в кримінальних справах, а також з’ясувати, чим визначаються межі доказування. Під час визначення поняття доказу у кримінальному процесі особливу увагу звернути на обставини, які зумовлюють недопустимість доказів. Розглядаючи питання теми, необхідно з’ясувати, які особи не підлягають допиту як свідки, і які особи мають право відмовитися давати показання як свідки. Необхідно проаналізувати поняття, предмет і значення показань потерпілого та свідка, а також фактори, що впливають на формування та достовірність цих показань. Крім того, слід пам’ятати, що показання потерпілого та свідка підлягають перевірці й оцінці. Слід звернути увагу на види показань підозрюваного та обвинуваченого, з’ясувати, чим зумовлені особливості перевірки та оцінки показань підозрюваного та обвинуваченого. Розглядаючи питання теми, необхідно звертати увагу на особливості перевірки й оцінки кожного з зазначених джерел доказів. Також необхідно звернути увагу на те, що висновок експерта не є безумовно обов’язковим для слідчого та суду. Цей висновок, як і інші докази у справі, підлягає перевірці та оцінці слідчим та судом. Необхідно визначити: з якого моменту певна річ стає речовим доказом у справі. Крім того, доцільно звернути увагу на правила зберігання речових доказів. Розглядаючи питання, необхідно з’ясувати поняття, процесуальну природу і значення протоколів слідчих дій, а також журналу судового засідання. Визначитись із значенням негласних слідчих дій, які можуть бути визнані джерелами доказів під час доказування у кримінальних справах. Особливу увагу необхідно звернути увагу на відмінність документів від речових доказів.

Під час підготовки до практичного заняття слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінального процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...