Главная Обратная связь

Дисциплины:






Глава 15. Функції, компетенція і режими діяльності органів виконавчої влади. організації, коли органи уповноважені або підтверджують їх право, або відмовляють в наданні такого права



організації, коли органи уповноважені або підтверджують їх право, або відмовляють в наданні такого права. На підставі дискреційних повноважень орган влади обґрунтовує відмову видати громадянину закордонний паспорт або візи іноземному громадянину чи особі без громадянства.

Отже, будь-який адресат рішення, прийнятого на основі адміністративного розсуду, має право на справедливе вирішення справи щодо відповідності адресованого йому рішення всім загальнообов'язковим правовим приписам, Конституції України і закріпленим у ній принципам та цінностям. Тому для забезпечення надійного та ефективного захисту прав громадян і зміцнення правової держави не повинно бути жодних обмежень для контролю за реалізацією органами виконавчої влади дискреційних повноважень.

§ 4. Адміністративно-правові режими

З огляду на різноманітність завдань і функцій, що здійснюються органами виконавчої влади, нормами адміністративного права встановлюються різні режими правового регулювання управлінської діяльності, або адміністративно-правові режими.

Специфіка цих адміністративно-правових режимів виявляється в особливостях порядку виникнення змісту прав та обов'язків учасників адміністративно-правових відносин та їх здійснення, у відповідних санкціях, особливих засобах їх реалізації, а також у дії єдиних принципів і загальних положень, що поширюються на дану сукупність правових норм.

Поняття Найбільш поширеним вважається визна-

адміністративно- чення поняття адміністративно-правового ре-

правового режиму жимуяк певного поєднання адміністративно-

та його елементи правових засобів регулювання, опосередкова-

ного імперативним методом юридичного впливу, який виявляється в тому, що суб'єкти правовідносин займають юридично нерівні позиці'?.

1 Бахрах Д. Н. Административное право. — М., 1996. — С 201; Адміністративне право України. — Харків, 2000. — С 246.

РОЗДІЛ VI. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ...

Проте деякі вчені дане визначення адміністративно-правового режиму не підтримують. Наприклад, Ю. О. Тихомиров, характеризуючи такий підхід як статичний, вказує, що тут не виявляється специфіка адміністративно-правових режимів, оскільки вони начебто зливаються в загальне русло регулювання. На його думку, ці режими становлять окремий вид регулювання, у рамках якого створюється й використовується певна комбінація юридичних, організаційних та інших засобів для забезпечення того чи іншого державного стану1.

Окремі вчені зазначають, що адміністративно-правові режими являють собою заснований на нормах адміністративного права особливий порядок функціонування його суб'єктів, спрямований на подолання негативних явищ у відповідній сфері державного управління2. І. С. Розанов характеризує адміністративно-правовий режим як встановлену в законодавчому порядку сукупність правил діяльності, дій або поведінки громадян та юридичних осіб, як порядок реалізації ними своїх прав у певних умовах (ситуаціях) забезпечення і підтримання суверенітету й оборони держави, інтересів безпеки й охорони громадського порядку спеціально створеними для цієї мети службами державного управління3.



Незважаючи на відмінності у розумінні поняття адміністративно-правових режимів, більшість учених одностайні в тому, що їх застосування пов'язано зі специфічними умовами (ситуаціями) в державній діяльності й суспільному житті, чим підкреслюють їх особливий характер. Істотно розрізняються і адміністративно-правові засоби, які використовують для регулювання вказаних особливих ситуацій.

Зміст кожного адміністративно-правового режиму як певного поєднання адміністративно-правових засобів розкривається у низці елементів.

Це передусім мета встановлення відповідного адміністративно-правового режиму. Єдиною метою для всіх таких режимів є забезпечення загальної безпеки у державі. Для режиму таємності вона виражається в охороні відомостей, що становлять державну таємницю; для режиму воєнного стану — у створенні умов для здійснення органами державної влади, військовим командуванням, органами місце-

1 Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса.С. 400.

2 Административное право. — М., 1999.— С. 467.

3 Розанов И.С. Административно-правовые режимы по законодательству РоссийскойФедерации, их назначение и структура // Государство и право. — 1996. — № 9. — С. 85.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...