Главная Обратная связь

Дисциплины:






Глава 19. Складові елементи інституту державної служби



Всі матеріали перевірки передаються до відповідної кваліфікаційної комісії, що вирішує питання про порушення дисциплінарного провадження.

Підставами порушення дисциплінарного провадження щодо судді є: подання Міністерства юстиції України і його органів за результатами перевірки заяв чи повідомлень громадян, подання голови відповідного або вищестоящого суду, народних депутатів України, керівників або заступників керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, а також повідомлення в засобах масової інформації. За наявності зазначених обставин дисциплінарне провадження може порушуватися постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії, головами Верховного Суду і Вищого арбітражного суду України, їхніх заступників, Головою Верховного Суду Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київського і Севастопольського міських судів, головами апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, головами військових судів регіонів і Військово-Морських Сил України або рішенням кваліфікаційної комісії.

Дисциплінарне провадження щодо голови або члена кваліфікаційної комісії порушується рішенням відповідної комісії. Законом передбачено, що дисциплінарне провадження порушується у десятиденний строк з дня отримання даних про дисциплінарний проступок, а в разі потреби проведення перевірки — у строк не більше десяти днів з дня закінчення перевірки.

Кваліфікаційна комісія розглядає справу в десятиденний строк з дня порушення провадження. При розгляді справи комісія зобов'язана заслухати пояснення судді, а також може заслухати інших осіб, запрошених по клопотанню як судді, так і комісії. У ході засідання оголошуються документи і розглядаються матеріали, що маються в справі. Неявка судді на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи.

Рішення в справі приймається більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У ньому необхідно вказати назву комісії, прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, що притягується до дисциплінарної відповідальності, обставини дисциплінарного проступку, пояснення судді та дані, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення, вказуючи на докази, конкретне дисциплінарне стягнення, застосоване в даному випадку, або підстави припинення справи, а також порядок і строки оскарження рішення. Дисциплінар-

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА IIАДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

не стягнення до судці застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку. При цьому не враховується строк тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці.



Розділ VIII

Забезпечення законності у державному управлінні

Глава 20

Контроль у системі засобів забезпечення законності у державному управлінні

§ 1. Поняття і система засобів забезпечення законності у державному управлінні

Законність як важливе політико-правове явище є критерієм правового життя суспільства. У найбільш загальному вигляді законність відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави1.

Поняття законностінайчастіше визначається як неухильне виконання законів і прийнятих у відповідності з ними інших правових актів державними органами, їх посадовими особами, громадянами, недержавними органами і організаціями. Закони при цьому мають відповідати об'єктивним суспільним закономірностям, вимогам забезпечення прав і свобод людини і громадянина, грунтуватися на загальновизнаних цінностях демократичної, соціальної, правової держави. В юридичній літературі законність розглядається у різних аспектах. Як принцип державно-правового життя законність є основою

1 Юридична енциклопедія. Т. 2. — К., 1999. — С. 498.

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

діяльності держави, усіх її гілок влади. Вимога дотримання і виконання законів та інших правових актів стосується всіх суб'єктів права. Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини та їх гарантії згідно з Конституцією України визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, законність має забезпечувати реалізацію та охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, рівність усіх перед законом. Водночас принцип законності означає, що органи законодавчої, виконавчої, судової влади та органи місцевого самоврядування мають діяти лише в порядку і в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами, іншими нормативно-правовими актами.

Як принцип державного управління1 законність передбачає, що держава здійснює свої функції правовими засобами і в правових формах. Це зумовлено насамперед значенням діяльності та впливу органів виконавчої влади на всі сфери суспільних відносин, їх правом приймати на основі законів та відповідно до них нормативні та індивідуальні правові акти, розглядати і вирішувати справи про застосування заходів адміністративної та дисциплінарної відповідальності, тобто здійснювати так звану адміністративну юрисдикцію.

З огляду на це правомірність діяльності органів виконавчої влади є «стрижнем режиму законності в державі»2. Особливого значення режим законності набуває в період політичної, соціально-економічної перебудови суспільства, коли необхідна висока організованість діяльності органів виконавчої влади, дисциплінованість посадових осіб.

Законність тісно пов'язана з дисципліною в державному управлінні. Законність і дисципліна — необхідні умови утвердження демократичної, правової держави, оскільки спрямовані на забезпечення функціонування громадянського суспільства, активної ролі особи в усіх сферах суспільного життя. Ці явища мають загальну мету в сфері державного управління, хоча дещо відрізняються за своїм спрямуванням.

1 Все сказане тут щодо державного управління і органів виконавчої влади рівною мірою поширюється також на управління в сфері місцевого самоврядування (так зване самоврядне управління) і відповідно органи місцевого самоврядування.

2 Словарь административного права. — М., 1999. — С 134.

Глава 20. Контроль у системі засобів забезпечення законності у державному управлінні

Дисципліна у державному управлінні передбачає певні вимоги до поведінки суб'єктів, які включають дотримання різних видів соціальних норм, у тому числі правових і моральних. В юридичній літературі найчастіше дисциплінавизначається як точне, своєчасне і неухильне додержання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки у державному і суспільному житті. Дисципліна є необхідною умовою ефективного функціонування суспільства і держави, досягнення поставленої мети у діяльності органів державної влади та їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, а також громадян1.

Дисципліна може бути різних видів: договірна, військова, фінансова, трудова тощо, але для сфери державного управління основне значення має службова дисципліна в державних органах, передусім органах виконавчої влади, характеристика якої наведена в попередній главі підручника.

Хоча законність на відміну від дисципліни означає дотримання насамперед правових норм, заходи щодо забезпечення законності у державному управлінні завжди передбачають в кінцевому підсумку забезпечення належного стану дисципліни державних службовців.

Забезпечення законностіпотребує створення і зміцнення певних гарантій. Гарантії законностіце обумовлені закономірностями суспільного розвитку умови, засоби, фактори, що забезпечують дотримання законності.

Виділяють загальні й спеціальні гарантії законності. До загальних гарантійналежать об'єктивні умови суспільного розвитку, в яких здійснюється правове регулювання. Серед них, як правило, виділяють:

політичні умови — розвиток демократії, гласність, поділ влади, свобода інформації;

економічні умови — рівень розвитку ринкових відносин, виробництва, гарантованість економічної свободи, добробут населення тощо; ідеологічні умови — рівень розвитку правосвідомості, заснованої на визнанні пріоритету прав і свобод людини, правової культури громадян, і насамперед державних службовців. До спеціальних гарантійналежать:

0 стан законодавства, його стабільність і відповідність розвитку відносин у суспільстві, рівень юридичної техніки;

1 Юридична енциклопедія. Т. 2. — С 199.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...