Главная Обратная связь

Дисциплины:






на дипломну роботу, яка була виконана студенткою V курсу групи



ВСТУП

РОЗДІЛ 1

(НАЗВА)

Заголовки підрозділів друкують рядковими літерами (окрім першої прописної) з абзацного виступу. Заголовки підрозділів друкують рядковими літерами (окрім першої прописної) з абзацного виступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Кожну структурну частину роботи необхідно розпочинати з нової сторінки. Наприклад:

1.1. Художній і науковий аналіз з обраної теми

1.2. Історичний екскурс з даної проблематики

РОЗДІЛ 2

(НАЗВА)

2.1. Балетмейстерський задум – тема, ідея, вид, форма, стиль чи напрям, метод чи техніка (синтез технік), жанр. (див. дода­ток Г-1)

2.2. Libretto – назва, лицедії, опис подій.

2.3. Музична основа і аналіз – автор, оркестр чи група, композиція (трек) музичний розмір, стиль, темп, форма. (див. дода­ток Г-2)

2.4. Архітектоніка та побудова твору − графічне зображення, розміщення дійових осіб на сцені та їхнє пересування (див. дода­ток Г-3), а також опис композиційної побудови твору:

Пролог (якщо є). Експозиція. Розвиток дії. Спад дії (якщо є). Розв’язка. Епілог (якщо є).

2.5. Опис комбінацій: обов’язковий повний запис комбінації професійною термінологією – французькою (для класичних рухів, підтримок, стрибків, обертів); англійська (для модерн джаз рухів, підтримок, стрибків, обертів, а також хіп-хоп танцю, контактної імпровізації). Чіткий опис комбінації про положення, рухи, корпусу, голови, рук, ніг. (див. дода­ток Г-4)

2.6. Художнє оформлення – детальний опис костюмів виконавців, а також декораційного оформлення, освітлення сцени тощо. Представлення ескізу костюмів у кольоровому вигляді. (див. дода­ток Г-5)

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

Обов’язковим є термінологічне визначення окремих маловідомих чи рідко застосувальних рухів з будь-якого методу чи техніки. (див. дода­ток Г-6)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Зразок:

1. Антіпова І. Аніко Рехвіашвілі: Я вибудовую емоції // Майдан зірок. – 1998. № 19.

2. Балет / Пер. с англ. – М. : Астрель АСТ, 2003. – 64 с.: ил.

3. Балет. Уроки. Иллюстрированное руководство по официальной балетной программе / Пер. с англ. – М. : Астрель, 2003. – 144 с.: ил.

4. Базанов В.В. Техника и технология сцены. / Базанов В.В. – М. : Искусство, 1976. – 97 с.

5. Баланчин Дж., Мейсон Фр. 101 рассказ о большом балете / Баланчин Дж. – М. : КРОН-ПРЕСС, 2000. – 494 с.

6. Бернадська Д.П. Феномен синтезу мистецтв в сучасній українській сценічній хореографії: автореф. дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.001 / КНМА ім. П.І. Чайковського. – К., 2005. – 20 с.



7. Білаш П.Н. Балетмейстерське мистецтво і становлення української хореографії у контексті розвитку європейської художньої культури 10–30 років ХХ ст. : автореф. дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / ДАКККіМ. – К., 2000. – 18 с.

8. Бойко Є.В. Деякі проблеми українського балетного мистецтва (оглядова довідка за матеріалами преси) // К.: Міністерство культури і мистецтв України. Національна парламентська бібліотека України. Інформаційний центр з питань культури та мистецтва. 1996. – Вип 5/5.

9. Ваганова А.Я. Основы классического танца / Ваганова А.Я. – СПб: Лань, 2000. – 192 с. – изд. № 6.

10. Ведихина О. Интервью с Борисом Эйфманом // Балет. – 1997. – № 87’

2.3. Нумерація.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами.

Першою сторінкою курсової, дипломної та магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер не ставлять. Другою сторінкою роботи є зміст; першу сторінку вступу враховують, але не нумерують. На наступних сторінках номер ставлять у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці на відстані не менше 10 мм. Слово «сторінка» не пишеться, а біля цифр не ставлять ніяких позначок.


2.4. Рубрикація тексту.

Використовують різні види рубрикації. Найпростішою із них є поділ на абзаци. Можливе використання комбінованої (традиційної) і нової системи рубрикації. Традиційна рубрикація базується на використанні римських (для розділів) та арабських (для параграфів) цифр. Однотипні засоби рубрикації застосовують до однорідних частин. Нова система рубрикації ґрунтується на використанні лише арабських цифр, причому номер кожної складової частини включає всі номери відповідних складових частин вищих ступенів поділу (див. табл. 1). Рубрикація текстудипломної роботи передбачає членування на складові частини та їх називання: вступ, розділ, висновки. Заголовки мають бути короткі та однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової сторінки. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», потім з нового рядка друкують заголовок розділу без лапок.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

КУЛЬТУРОЛОГІЧНО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ З ДАНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Наприклад:

1.1. Художній і науковий аналіз з обраної теми.

1.2. Історичний екскурс з даної проблематики.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Наприклад:

Пункти та підпункти нумерують у межах одного підрозділу чи пункту. Рекомендується уникати надмірного дроблення тексту на підпункти, пункти на підпункти можуть не мати назви.

Ілюстрації, рисунки, таблиці, графіки подаються безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Примітки до тексту і таблиць нумерують послідовно в межах однієї сторінки.

ІІІ. Структура та зміст дипломної роботи

Курсова, дипломна та магістерська робота складається з таких змістових компонентів: вступу, основної частини, висновків. Крім названих змістових частин, до структури роботи входять титульна сторінка, зміст, список використаної літератури / список джерел, додатки (в разі необхідності). Роботу можна також доповнити додатками та списком умовних скорочень.

1. Титульна сторінка – перша сторінка наукової роботи, призначена для початкового знайомства з працею, тому важливо, щоб на ній були зафіксовані відомості про роботу

Титульний аркуш роботи містить: (див. додаток Б).

ü найменування міністерства;

ü найменування вищого навчального закладу;

ü назву факультету, кафедри, на якій вона виконана;

ü тему курсової (дипломної та магістерської) роботи;

ü прізвище, ім'я та по батькові автора повністю;

ü науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керів­ника;

ü місто і рік.

2. Зміст – це друга сторінка роботи, на якій відтворено назви основних змістових частин роботи із зазначенням їх початкової сторінки (див. додаток В). Назву «основна частина» не пишуть ні у змісті, ні в тексті.

3. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів(за необхідністю).

Якщо цього вимагає робота і автор використовує маловідомі скорочення, нові символи, позначення та ін., то їхній перелік може бути поданий у диплом­ній роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою називають скорочення, а справа - їхнє докладне розшифрування.

4. Вступ – це початкова змістова частина наукового дослідження.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та не перевищує 10% загального обсягу роботи. Цей компонент наукової роботи не потребує поширених цитувань, абстрактних роздумів. Автор у вступі подає загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності:

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями, проблеми обґрунтовує актуальність і доцільність роботи, висвітлення акту­альності не повинно бути багатослівним, досить кількома реченнями висловити суть проблеми.

Об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Студент визначає об'єкт та предмет дослідження, формулює мету роботи і завдання, які необхідно розв'язати для досягнення поставленої мети.

Мета дослідження тісно пов’язана з темою курсової (дипломної, магістерської) і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в роботі; це запланований результат, якого необхідно досягти.

Наприклад: Мета роботи – вивчити рухи класичного танцю на першому році навчання біля станка і на середині залу.

Завдання – це конкретні етапи досягнення мети. Треба пам’ятати, що вони визначають спрямованість і хід дослідження, від них залежатиме структура роботи (кожному з поставлених завдань має відповідати конкретна її частина – розділ, параграф, абзац). У вступі висвітлюють тільки основні завдання дослідження (їх може бути три-шість). Наприклад:

- проаналізувати теорію виконання всіх видів battements біля станка;

- визначити виконання adagio на середині залу.

Об’єкт дослідження– це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (галузь – хореографія, балетне мистецтво, хореографічна культура). Предмет міститься в межах об’єкта (найчастіше є обраною темою). Категорії наукового процесу об’єкт та предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В предметі виділяють ту його частину, яка є об’єктом дослідження.

Наприклад:

Об’єкт – хореографічна культура кінця ХХ століття.

Предметом – психологія взаємовідносин суспільства сьогодення у репрезентації однодійного балету «Ти в моєму вересні».

Теоретичне та практичне значення: Варто довести важливість наукового дослідження як у теоретичному (спроба осмислити, сучасні проблеми чоловіків і жінок, дослідити закономірності і тенденції їх відображення у композиційній побудові балету, танці), так і прикладному аспекті (акцентуючи увагу на можливості використання здобутих результатів при укладанні класичного (при постановках хореографічних етюдів тощо).

Огляд літератури та стан вивченості обраної теми.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми досліджен­ня, до якого автор включає найвагоміші, найактуальніші (не більше 10−15 джерел). При цьому нема потреби здійснювати повний бібліографічний опис цих робіт − необхідно лише зосередитись на перевагах та недоліках зазначе­них праць у розкритті обраної теми. На основі цього студент робить висновок про стан вивченості теми.

Якщо це зумовлено особливістю теми або специфікою навчально-наукового завдання, огляд літератури може складати перший розділ роботи і мати ширший виклад (проте становити не більше 20% загального обсягу роботи), що слід зазначити у вступі. Також у вступі зазначаємо і коло тих питань чи проблем, що їх студент свідомо не торкається у своєму дослідженні.

На закінчення вступу слід умотивувати логіку послідовності наукового викладу (поділ на розділи, підрозділи тощо) згідно з основним науковим за­вданням, яке студент вирішує у роботі.

5. Основна частина.

Основна частина курсової (дипломної) роботи складаєть­ся з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу автор подає стислі висновки про одержані наукові і практичні результати, та складає (якщо тема це дозволяє). У розділах та підрозділах роботи автор викладає результати власних досліджень з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Виклад матеріалу має бути підпорядкованим одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Висновки.

У висновках мають бути викладені основні наукові та практичні резуль­тати, одержані в процесі дослідження.

7. Список використаної літератури.

Список використаної літератури слід розміщувати в алфавітному поряд­ку. В одному списку подається література спочатку кирилицею, а потім − латиницею. Окремо може бути подано список електронних джерел.

Додатки.

Допоміжний матеріал, необхідний для повнішого сприйняття роботи включається у пункт Додатки (наприклад, укладені словники, реєстри, листування, документи, фольклорні записи, малюнки, деякі частини класичного уроку, описи хореографічних етюдів). Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д.

ІV. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела.

У курсовій (дипломній, магістерській) роботі автор повинен давати поси­лання на джерела, матеріали або окремі результати, цитати з яких наводяться у дослідженні. Такі посилання дають змогу відшукати документи і переві­рити достовірність відомостей про цитований документ, дають необхідну ін­формацію щодо нього. Посилатися слід на останні видання та публікації.

Посилання в тексті роботи можна оформлювати посторінково або після цитати у квадратних дужках подавати порядковий номер позиції із «Списку використаної літератури» і номер сторінки.

Наприклад:

Характеризуючи міжнаціональні зв'язки українських діячів театру в Галичині, Р. Пилипчук зазначає: «У відкритті руського народного те­атру та його подальшій діяльності протягом року значну участь взяли австрійські та польські діячі мистецтв» [5, 26].

При непрямому цитуванні або скороченому викладі якоїсь проблеми у квадратних дужках можна наводити кілька позицій зі списку використаної літератури, розділяючи їх крапкою з комою.

Наприклад:

Дослідники історії українського театру в Галичині другої половини XIX ст. відзначають особливий внесок у розвиток української професіо­нальної сцени Т. Романович, І. Гриневецького, І. Біберовича [3; 5; 22].

Багатотомне видання подається у списку використаної літератури однією позицією, а при цитуванні потрібно вказувати номер тому.

Наприклад:

Мета поезії, на думку Івана Франка – «властивими їй способами ре­продукувати в душі читача чи слухача ті самі моменти життя (рухи, ситуації), які закріпив у поетичному слові його автор» [121, XXI, 221].

Тут 121 порядковий номер Зібрання творів І. Франка із списку використаної літератури, XXI − номер тому, а 221 − сторінка.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливос­тей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками у круглих дужках (...); І

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланнями на джерело;

г) при переказі чиїхось думок своїми словами слід бути гранично точним у викладенні думок автора і дати відповідні посилання на джерело;

V. ПОШУК ТА ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЇ

Бібліографічний апарат у науковому дослідженні - це ключ до використаної автором літератури, який певною мірою відображає наукову етику і культуру.

Ознайомлення з опублікованими за темою курсової (дипломної, магістерської) роботи науковими працями починається відразу після складання плану-проспекту наукового дослідження.

Літературний афоризм стверджує: “Вивчати явище без книг - це почати плавання у незвіданому морі без карти, вивчати ж книги без практичної роботи - це значить зовсім не вийти в море”.

Як знайти потрібну інформацію?

Існують різні способи інформаційного пошуку, добору необхідної наукової літератури з хореографії, а саме:

­ бібліотечні каталоги;

­ спеціальні галузеві і друковані бібліографії наукових праць;

­ бібліографії, що подають до наукових праць;

­ підрядкові бібліографії;

­ реферативні видання;

­ бібліографії наукових праць окремих дослідників.

Бібліотечний каталог - це перелік описів книг, журналів, статей, рукописних матеріалів, що зберігаються у фондах відповідної бібліотеки.

Розрізняють кілька типів бібліотечних каталогів:

генеральний - основний службовий каталог бібліотеки, що найповніше відбиває відомості про її фонди;

авторський - каталог авторів, укладений за алфавітом;

алфавітно-систематичний, в якому бібліографічні описи групують за галузями знань (і їх підрозділами), назви галузей розташовано за алфавітом;

галузевий - спеціальний каталог, що містить опис літератури тільки з конкретної галузі, наприклад, хореографії;

періодичних видань - каталог, що містить відомості про періодичні видання у фондах бібліотеки.

Пошуки наукової літератури, звичайно, можливі за всіма типами каталогів. Так, знаючи прізвище автора, можна скористатися генеральним каталогом, щоб з'ясувати точні бібліографічні відомості про працю. За алфавітно-систематичним каталогом можна дізнатися про наявність відповідної хореографічної літератури в бібліотеці, звернувшись до розділу «Хореографія». У межах останнього можна продовжити пошук у рубриці «Класичний танець».

Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і їх зміст.

Додаток А

Деканові

факультету культури і мистецтв

проф. Козаренку О. В.

студента (ки) 5 курсу, групи КМХ-31

напряму підготовки «Хореографія»

Іванова Івана Івановича

Заява

Прошу дозволити мені писати дипломну роботу в (доцента, професора) кафедри режисури та хореографії Шарикова Дениса Ігоровича.

01.09.11 Підпис


Додаток Б

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА

 

Факультет культури і мистецтв

Кафедра режисури та хореографії

 

НЕОКЛАСИЧНИЙ БАЛЕТ «ТИ В МОЕМУ ВЕРЕСНІ»

Дипломна робота

з напряму підготовки 7.02020201 «Хореографія»

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст»

Кваліфікація: Хореограф. Викладач хореографічних дисциплін.

Балетмейстер-постановник.

для студента (ки) факультету культури і мистецтв

V курсу Іванова Івана Івановича

 

Науковий керівник –

кандидат мистецтвознавства,

доцента кафедри режисури та хореографії

Шариков Д.І.

 

Львів − 2012


Додаток В

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

 

РОЗДІЛ 1

КУЛЬТУРОЛОГІЧНО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ З ДАНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ……………………………………………………...10

1.1. Художній і науковий аналіз наукових досліджень у галузі хореографії…………….........................................................................................10

1.2. Історичний екскурс з ґенези неокласицизму в хореографії………………15

 

РОЗДІЛ 2

ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ НЕОКЛАСИЧНОГО БАЛЕТУ «ТИ В МОЕМУ ВЕРЕСНІ»……………………………………………………………………….20

2.1. Балетмейстерський задум – тема, ідея, вид, форма, стиль чи напрям, метод чи техніка…………………………………………………………………25

2.2. Libretto………………………………………………………………………28

2.3. Музична основа і аналіз – автор, оркестр чи група, композиція (трек) музичний розмір, стиль, темп, форма…………………………………………..30

2.4. Архітектоніка та побудова твору…………………………………………..35

2.5. Опис комбінацій…………………………………………………………..40

2.6. Художнє оформлення…………………………………………………….45

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………47

ДОДАТКИ………………………………………………………………………48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….50


Додаток Г

РЕЦЕНЗІЯ

на дипломну роботу, яка була виконана студенткою V курсу групи

КМХ-31, факультету культури і мистецтв, кафедри режисури та хореографії Вербового Василя Володимировича,

на тему: «Неокласичний балет «Ти в моєму вересні».

Тема, покладена в основу дипломної роботи Вербового Василя Володимировича є складною і новаторською. Адже справді, у сучасній сценічній хореографії балетмейстери дуже часто звертаються до теми психологічних взаємовідносин між чоловіком і жінки.

Тема дипломної роботи відповідає напряму підготовки 7.02020201 «Хореографія» та кваліфікації «Хореограф. Викладач хореографічних дисциплін. Балетмейстер-постановник.»

Досить широко в роботі розглядається аналіз наукових джерел з теорії, історії, методики сучасній хореографії, а також історія формування танцю і балету, понятійно-категоріальний апарат хореографічного мистецтва, що є дуже важливим, для студентів ВНЗ з спеціалізації «хореографія».

Дипломна робота складається з двох розділів: «Культурологічно-мистецтвознавчий аналіз даної проблематики», «Художній аналіз неокласичного балету «Ти в моєму вересні».

Перший розділ, присвячено аналізу наукових досліджень та історії хореографії ХХ століття.. Другий розділ, присвячено балетмейстерському задуму, описанню libretto, музичної основи, комбінацій та художнє оформлення, архітектоніки та побудови твору.

Дипломну роботу відрізняє логічність, послідовність і чіткість побудови мистецтвознавчої та балетмейстерської концепції. Також робота має насичений понятійно-категоріальний апарат, що свідчить про високу освіченість студента у галузі хореографічних дисциплін.

Також важливим здобутком роботи є цікаве поєднання абстрактно-асоціативної форми мініатюри з сюжетними танцями. Характеризується детальний опис дуетних мініатюр в балеті «Гімн закоханих», «Сутінки і світанок», Експресія кохання».

Дипломна робота Вербового Василя Володимировича «Неокласичний балет «Ти в моєму вересні», відповідає всім вимогам МОНмолодьспорту України поставлених перед дипломними роботами і заслуговує на відмінну оцінку.

 

Кандидат мистецтвознавства, балетмейстер

професор Академії мистецтв України

__________________________ Юр Марина Володимирівна


Додаток Г-1

2.1. Балетмейстерський задум

– тема, ідея, вид, форма, стиль чи напрям, метод чи техніка (синтез технік), жанр. (див. дода­ток Г-1)

Тема – Ти в моєму вересні. Згадка автором свого життєвого досвіду у відношеннях з жінками. Весіння інтимна лірика, що згадується восени.

Ідея – Роздуми автора про своє безвідповідне кохання минулого, сліпе кохання теперішнє та сподівання на нарешті вдале і взаємне кохання у минулом.

Форма – балет однодійний з прологом і епілогом, який представлений у 10-ти хореографічних мініатюрах і 2-х ансамблевих композиціях.

Стиль – синтез сюжетної та абстрактно-асоціативної неокласики.

Напрям – неокласицизм.

Вид – сучасна хореографія.

Жанр – синтез лірично-романтичного з абстрактною асоціацією.

Техніка – синтез класичного, модерн джаз танцю, пантоміми, акробатики та контактної імпровізації.

 

2.2. Libretto

Пролог. Мить у часі, Ліричний герой серед Балерини – минула любов автора; Бузка – майбутня любов автора; Сутінки – теперішня невідома любов автора;

1. Perpetuum Mobile. Рух життя. Середовище молоді в якому постійно перебуває ліричний герой.

2. Техноданс. Визначення чоловічої лінії в Perpetuum Mobile.

3. Блюз. Любовна інтрига.

4. ANAГКН. Нерозуміння ліричним героєм свого кохання. А, можливо, вона була поруч…

5. Дві Сильфіди. Під двома красивими балетними образами – героїні початку ХХ століття і сучасниці – показано дві думки ліричного героя – світлу і темну.

6. Гімн закоханих. Уява ідеального кохання ліричним героєм.

7. Сутінки і світанок. Сприйняття людських переживань, бажання кохати і бути коханим асоціюються через природні явища сутінок і світанку. Вони ніколи не бувають одночасно.

8. Експресія кохання. Модифікація пристрасних відносин між близькими людьми ліричного героя. Буденність, відчуженість і постійне бажання бути разом.

9. Балерина. Перше кохання без відповіді. Світлий слід в душі.

10. Ти в моєму вересні. Сповідь про свої пошуки, злети, падіння. Розкриття проблеми нереалізованого особистого щастя.

11. Аромат бузку. Чи розцвіте віолеве суцвіття? Надії?...

12.Чарівна мелодія. Нескінчений рух життя продовжується. І в ньому залишається наш ліричний герой.

Епілог. Мить у часі, головні герої, солісти, виконавці.

Дійові особи

Ліричний герой – автор;

Балерина – минула любов автора;

Бузок – майбутня любов автора;

Сутінки – теперішня невідома любов автора;

Солісти – дуети «Дві Сильфіди», «Гімн закоханих», «Експресія кохання»;

Виконавці.

 


Додаток Г-2

2.3. Музична основа і аналіз

Автор – Гергій Черненко, Жан-Пьєро Ревербері, Вангеліс, Енніо Марріконе, Ігор Крутой.

Оркестр чи група – «Ars Nova», «Rόndo Venezianό», «Вангеліс», «Енніо Марріконе», «Ігор Крутой».

Композиції – «Festivo», «Піснь про друга», «Похмурий янгел», «Ronda di Stella»,«Aquatic Dance», «Ritirno a Venezia», «Flaba Antiqua», «Балерина», «Ти в моєму вересні», «Prime Lusi Sulla Laguna», «Magica Mellidia»,

Музичний розмір –7/8 т.; 4/4 т.

Стиль – neoclassique, pop, new age.

Темп – аllegro, adagio, presto, andante, аllegro, adagio, аllegro

Форма – rondo.

Тривалість – 40. 41 хв.

  Пролог   Ансамблева композиція Мініатюра − тріо Мініатюра − тріо Мініатюра − дует Мініатюра − жіночий дует Мініатюра − дует Мініатюра − дует Мініатюра − дует Мініатюра − соло Мініатюра − соло Мініатюра − соло   Ансамблева композиція Епілог
  Симфоніч. орк. − синтезатор   Ударні інст. – барабан, перкусія.     Синтезатор       Симфоніч. орк. − синтезатор     Симфоніч. орк. − синтезатор   Симфоніч. орк. − синтезатор   Синтезатор   Симфоніч. орк.   Симфоніч. орк. − синтезатор   Симфоніч. орк. − синтезатор   Симфоніч. орк. − синтезатор   Синтезатор   Симфоніч. орк.       Симфоніч. орк. − синтезатор  
                               

 





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...