Главная Обратная связь

Дисциплины:






Треба дітям всім дружити. (промовляють всі хором).



Учитель.

- Шановні батьки і діти! Сьогодні на вас чекає подорож до країни Добра та Дружби. Перш ніж вирушити у подорож, давайте привітаємось.

Учениця.

Треба всім нам привітатись:

Всі: Добрий день!

Учениця: Дружно весело сказати:

Всі: Добрий день!

Учениця: Вліво – вправо повернемось,

Туди-сюди усміхнемось.

Всі: Добрий, добрий, добрий день!

Учениця: Всіх гостей ми привітаєм:

Всі: Добрий день!

Учениця: І здоров’я побажаєм.

Всі: Добрий день!

 

Вчитель.

– Діти, чи бачили ви мультфільм про кота Леопольда?

- Який він – кіт Леопольд? (Добрий).

- Які слова він казав постійно мишенятам?

«Давайте жити дружно!»

І ми з вами сьогодні спробуємо зрозуміти, що таке «добро» та чи кожна людина може бути доброю. А також спробуємо згуртувати нашу класну родину, подаруємо тепло один одному, засвітимо ще одну зірочку добра і любові. І допоможуть нам у цьому наші товариші та друзі.

 

Перша зупинка - «Стежина добра».

Вчитель.

- Проходячи нею, пригадайте, яку добру справу за останні дні ви зробили і розкажіть про неї.

(Діти, проходять між рядами, у кінці яких стоїть кошик. Дійшовши до нього, розповідають про свій добрий вчинок, кладуть у кошик улюблену іграшку, показуючи цим те, що вони хочуть поділитися нею зі своїми друзями або однокласниками.)

Вчитель.

- Якби кожна зла людина зробила на одну злу справу менше, а кожна добра на одну добру справу більше, наскільки б світлішим стало наше життя. Якби кожен, хто може, допоміг би хоча б одній конкретній людині, світ став би набагато кращий.

Учениця.

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнить груди.

Ти просій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приголуб і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Учень.

Правда у світі є дуже проста:

Сонце Землю теплом зігріває.

А людину – її доброта

І любов у житті прикрашає.

 

Друга зупинка – «Квітучий сад».

Вчитель.

- У нас у класі виросло дерево. Воно непросте, це "Дерево добра”. Але на ньому не вистачає плодів. У вас на партах лежать яблучка, а на них записані добрі побажання людям. Візьміть ті яблучка і прикрасьте ними наше деревце.( Діти прикрашають деревце.)

А тепер перевіримо, чи добре ви вмієте розрізняти, що таке добре, а що таке погано.

Пограємо в гру "Так і ні".

– Бабусі хлопчик помагав,

На допомогу він мастак.

Він, діти, добрий хлопчик? (Так.)

– Тепер усі скажіть мені:

У сварці жити добре? (Ні.)

–А як немає забіяк,



Тоді усім прекрасно? (Так.)

– А як серця у всіх ясні,

То вам погано, діти? (Ні.)

– Співає хлопчик гарно як!

А вам подобається? (Так.)

– А як обличчя всіх сумні,

Похмурі, злі? Вам добре? (Ні.)

– Кричить, ламає все хлопчак,

Це теж погано, діти? (Так.)

– Тоді іще скажіть мені:

Як діти б’ються, добре? (Ні.)

– Коли вам краще жити:

Коли сміються діти? (Так.)

Звичайно, краще в мирі

І з усіма дітьми дружити,

Щоб всі веселими були,

В добрі і злагоді жили.

 

Третя зупинка – «Наш спільний дім»

Вчитель.

- Що ми називаємо спільним домом?

- Як нам в ньому живеться?

- Подивіться на наш будинок, який зветься школа. У ній багато просторих та світлих кабінетів. В кожному з них навчаються діти. Це однокласники. Що у них спільне?

Чи можна їх назвати товаришами, друзями? Як діти стають друзями? Що для цього треба?

( Спільні інтереси та заняття, однакові погляди на життя…).

- У кого з вас є друзі?

- Чи є вони серед однокласників?

- Що для цього потрібно?

Учень.

Дружить хмарка з дощиком:

носить воду горщиком.

Дощик — із травичкою,

а трава — з копичкою,

а копиця — з коником,

що гасає з дзвоником.

А іще — з телятком,

баранцем, лошатком.

Всі вони — з Даринкою,

дівчинка — з хмаринкою,

з тою, що із дощиком

носить воду горщиком.

Ось замкнулось дружнє коло,

подружились всі довкола.

Учениця.

На світі

все буває:

і сніг,

і дощ,

і вітер.

Буває злива навіть

тоді, як сонце світить.

Буває, втратять колір

всі квіти у саду...

Лиш не бува ніколи,

щоб друг

тебе

забув.

А як забуде раптом

тебе твій друг — то що ж:

ніякий він не справжній,

а просто так

— ніщо...

Учень.

В житті усім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,

В пригоді завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці – швидше помиритись –

Не варто з друзями сваритись.

Учениця.

Десь далеко в небі синім дві хмаринки посварились,

і розбіглися по світу, сірі і сумні...

І тепер, коли ти бачиш, як ідуть холодні зливи,

Знай, що то хмаринки плачуть у височині...

Тож якщо ти маєш друга, не сварися з ним даремно,

Бережи його, бо раптом втратиш назавжди...

І тоді страждати будеш, як хмаринки ті у небі,

Що не можуть одна одну й досі віднайти...

 

Вчитель.

- Отже, мир і злагода перш за все починається в колективі.

- А як миряться діти?

Учень.

Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько:

- Миріться швиденько!

Учениця.

Ти - не ворог, я - не ворог.

Нам сваритись просто сором.

Помирились, помирились,

Щоб ніколи не сварились.

Учениця.

Ти не плач, не плач, не плач

І скоріш мені пробач,

І на мене ти не сердься,

Бо у тебе добре серце.

Будемо завжди дружити

І ніколи не сваритись!

Учень.

Дай скоріш мізинчик свій,

Зачепи його за мій.

Мізин-мізин-мізинець -

Помирив нас, молодець!

Учениця.

Подивися просто в очі;

Я сваритися не хочу.

Я образить не хотів,

Ненароком зачепив.

Просто в очі подивись

І зі мною подружись.

Учень.

Битися - не билися,

Трохи посварилися,

Потім посміялися,

Друзями зосталися.

 

Учень.

Грались, грались, розважались,

Веселились і сміялись.

Потім раптом посварились,

Сіли, стихли, зажурились.

Годі, годі сумувати!

Соромно ворогувати!

Не злостуй і схаменись,

Та до мене посміхнись.

Дам тобі назустріч руку.

Проженемо сварку-муку.

Настрій радісний, веселий

Хай панує у оселі.

Учень.

Озирнися навкруги:

Дружать в річки береги,

Вітерець голубить квіти,

Бавляться довкола діти.

Годі сердитись!

Покладемо сварці край.

Бачиш - іграшки сумують,

Навіть фарби не малюють...

Помиримося швиденько,

Буде знову веселенько.-

- Давайте згадаємо заповідь справжніх друзів.

Заповідь

Ніколи не деріться,

Ніколи не сваріться –

Бо прийде час, прийдеться

Друг з дружкою мириться.

Учениця.

Помирились сонце з хмарою,

І тепер танцюють парою.

Ллється дощ, і сонце світить,

Усміхаються їм діти.

Райдуга місток зробила -

Сонце з Хмарою здружила.

Хай з них приклад беруть діти.

Треба дітям всім дружити. (промовляють всі хором).

Учитель.

- У кожного з вас є долонька, яку ви обвели та вирізали власноруч. Вона має особливу енергетику. Подаруйте її тій дитині, яку ви вважаєте своїм другом, або тому, з ким би ви хотіли дружити. І тоді вам справді буде затишно та приємно жити у нашому спільному будинку, у школі.

- Існують правила дружби, які допомагають друзям не сваритися. І нам вони допоможуть також.

Правила дружби:

ü Уникати сварок;

ü Допомагати один одному;

ü Бути доброзичливими;

ü Бути турботливими;

ü Не глузувати один з одного;

ü Вміти вибачати та поступатися…

 

Четверта зупинка «Сонце доброти»

Вчитель.

- Добро, як сонце – всіх зігріває. Добра людина дарує тепло іншим, з добрим приємно спілкуватися, така людина дарує радість і посмішку. Добро схоже на таке сонечко. (На дошці з’являється сонечко, що має очі та посміхається .Чого не вистачає сонечку?

Діти.

- У цього сонечка немає промінців.

Вчитель.

- Уявіть себе промінцями цього радісного і доброго сонечка. Якщо ви хочете робити добро людям, природі, всій Землі, то роздайте свої сердечка найближчим людям, батькам з найкращими побажаннями.

Вчитель.

- Діти, як можна назвати це сонечко?

Діти.

- Добре сонечко, сонце доброти,…

Вчитель.

- Сонце доброти завжди буде сяяти в нашому класі. Ви, я впевнена, надалі в житті будете всім нести добро, ласку, співчуття і любов. А тепер станьте у коло, візьміться за руки, посміхніться один одному і доповніть вірш словами. Останнє слово кожного другого рядочка ви будете добирати самі в риму.

Треба вчитися... (дружити).

А не кидатись словами,

Щоб не стати ... (ворогами).

І запам’ятай собі —

З другом легше у... (журбі).

Друг нас виручити може,

У біді він ... (допоможе).

А як пісня, жарт чи сміх —

Радість ділиться на... (всіх).

Друг нас може захистити

Може з класом ... (помирити).

Друг не стане кепкувати

І на людях нас... (повчати).

А як сварять всі навкруг —

Йде на захист справжній... (друг).

І ніколи не забудь!

Й ти для друга — вірним... (будь)!

Й ще одне запам’ятай:

Друзів ти... (не забувай)!

Знай, моя дитино мила,

Дружба — це велика... (сила)! ( промовляють хором).

 

(Перегляд мультфільму «Просто так!»)

 

Пісня «Маша і ведмідь. Про дружбу»

 

 

Виховний захід у

Класі

« Подорож до країни Добра та Дружби»





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...