Главная Обратная связь

Дисциплины:






Традицiйнi пiдстави подiлу гендерних ролей



Гендернi вiдносини в сучасному суспiльствi

 

 

Тижневик МВС України

«Іменем Закону»

 

Поняття «гендер»

 

Термiн «гендер» (вiд англ. gender) запроваджено в ужиток американським психоаналiтиком Р. Столлером у 1968 роцi. Пiд цим термiном слiд розумiти соцiальну стать або, iншими словами, все те, що утворюється над бiологiчною статтю. Тобто бути чоловiком або жiнкою — це не просто бути людиною з жiночою або чоловiчою анатомiєю. Лише цього недостатньо. Суспiльство змушує iндивiдiв вiдповiдати визначеним соцiокультурним зразкам поведiнки i зовнiшнього вигляду: чоловiчого або жiночого. Хочемо ми цього чи нi, але з перших днiв життя потрапляємо у свiт, роздiлений на двi частини. Коли народжується дитина, то на пiдставi первинних статевих ознак визначається її бiологiчна стать. Батьки, бабусi i дiдусi з нетерпiнням чекають звiстки про те, хто народився. Нам дуже важливо належати до чоловiчої або до жiночої половини суспiльства. Рiдкiснi уродженi аномалiї фiзичного розвитку, що стосуються наявностi в дитини хромосомного набору, гормонального обмiну, властивих однiй статi, а статевих органiв — iншої (а iнодi такi дiти мають як чоловiчi, так i жiночi статевi органи) пiдлягають медичнiй корекцiї. Протягом всього життя в рiзних ситуацiях ми поводимося як чоловiк, або як жiнка. Таким чином, якщо бiологiчна стать вiдображає рiзницю мiж чоловiком i жiнкою як бiологiчними особами, то гендер — рiзниця мiж жiночою соцiальною моделлю поведiнки (фемiнiннiстю) та чоловiчою (маскулiннiстю).

 

Фемiнiннiсть асоцiюється iз залежнiстю, непевнiстю, сентиментальнiстю, готовнiстю до спiвробiтництва, терплячiстю.

 

Маскулiннiсть — iз незалежнiстю, активнiстю, самовпевненiстю, здатнiстю до конкуренцiї, домiнування. Якщо людина здатна поєднати в собi риси фемiнiнностi та маскулiнностi, то вона може набагато краще пристосовуватися до взаємодiї з iншими людьми, а також виявляти гнучкiсть i непохитнiсть, активнiсть i залежнiсть, наполягати на своєму або поступатися, бути емоцiйною або демонструвати холоднiсть, вiдчуження. Вищий рiвень поєднання цих рис (фемiнiнностi та маскулiнностi) називається андрогiннiстю (вiд andro — чоловiк, gyne — жiнка).

 

Традицiйнi пiдстави подiлу гендерних ролей

 

Розбiжностi мiж чоловiком i жiнкою мають складний характер. Згiдно з гендерним пiдходом, поведiнка чоловiкiв i жiнок не програмується їхньою бiологiчною рiзницею, а обумовлюється цiнностями тiєї або iншої культури.

 

Генетично чоловiк i жiнка вiдрiзняються хромосомним набором (23-я пара хромосом у жiнок складається з двох Х — хромосом, у чоловiкiв — Х i Y— хромосом), наявнiстю статевих органiв, здатнiстю до виношування плоду i народження дiтей або здатнiстю до заплiднення.



 

Хлопчики дозрiвають у статевому планi приблизно на 1-2 роки пiзнiше дiвчат, мають бiльшу м’язову масу. Дiвчата ранiше починають ходити, говорити, у них ранiше прорiзуються зуби. Це — споконвiчнi бiологiчнi розходження, що стають швидше сигналом, а не причиною розподiлу соцiальних ролей на чоловiчi та жiночi. З перших днiв життя дитини ми купуємо їй одяг вiдповiдного кольору (рожевий для дiвчат, блакитний — хлопчикам), iграшки вiдповiдного типу (дiвчатам — частiше ляльки, iграшковий посуд; хлопчикам — машинки, солдатикiв). Медичний персонал, який приймає пологи, змальовує новонародженого хлопчика: «здоровань», «силач», «богатир», а дiвчинку: «крихiтка», «лялечка», хоча вони практично не вiдрiзняються нi ростом, нi вагою.

 

У бiльшостi традицiйних культур чоловiки частiше беруть участь у полюваннi й вiйнах, а жiнки займаються вихованням дiтей. Це, як правило, пояснювалося необхiднiстю виношування, вигодовування i виховання дiтей. Тому жiнка змушена бути вдома тривалий час. Вона стає залежною, потребує утримання, захисту, турботи, якi надає їй чоловiк.

 

Первiсна, фiзiологiчно обумовлена близькiсть матерi i дитини — основа її подальшої турботи про дiтей та їхнє виховання. Тому жiнки припиняють активну суспiльну дiяльнiсть, замикаючись на хатнiх турботах. Чоловiк панує над жiнкою не через переважаючу фiзичну силу або вищий iнтелект, а лише тому, що до поширення надiйних засобiв попередження вагiтностi жiнки були пiдвладнi бiологiчним особливостям своєї статi. Частi пологи i постiйнi турботи по догляду за дiтьми робили їх залежними вiд чоловiка матерiально. Однак дослiдження Маргарет Мiд завдали нищiвного удару щодо переконань, що начебто чоловiк i жiнка «вiд природи» створенi для визначених ролей. Пiсля вивчення життя трьох племен у Новiй Гвiнеї вона з’ясувала, що чоловiк i жiнка там виконують зовсiм рiзнi, iнколи протилежнi ролi, що ламають загальноприйнятi стереотипи. Жiнки племенi Тчамбула ловлять рибу, займаються торгiвлею, ткацтвом у той час, як чоловiки прикрашають себе, захоплюються аматорським мистецтвом i ритуалами. Жiнки живуть у злагодi з чоловiками, але ставляться до них, як до маленьких хлопчикiв, а не як до дорослих i рiвноправних членiв суспiльства. Представники племенi вважають, що саме цi ролi природнi. У пiгмеїв племенi Мбути жiнки полюють навiть у перiод вагiтностi й вiдразу пiсля пологiв. У племенi Йоруба (Нiгерiя) жiнка контролює двi третiх економiки, i чотири п’ятих вiд загальної кiлькостi жiнок працюють у торгiвлi. У давньому царствi Дагомея, де жили африканськi амазонки, половина усiх воїнiв — жiнки. У зазначених суспiльствах жили такi ж чоловiки i жiнки, як i скрiзь, але традицiї там були iншi. Однак у їхню правильнiсть i непорушнiсть так само свято вiрили.

 

У сучасних країнах жiнки можуть обiймати посади в армiї й урядi, обираюти собi професiю, здобувати освiту, пiсля народження дитини якийсь час бути вдома i доглядати за нею, або найняти няньку. Свiт змiнився, але все одно для нас важливо, хто перед нами — чоловiк чи жiнка.

 





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...