Главная Обратная связь

Дисциплины:






Чергування голосних



Українська мова – національна мова українського народу. Питання періодизації

-ук. мова разом з рос. І білорус належить до східної підгрупи слов’янської групи індоєвропейської сім’ї;

- сформувалася на основі середньонадніпрянських говорів(пом’як вимова «т» у дієсловах типу робить).

- присвоює деякі риси(грам, лек, фон особливості) інших діалектів Пд-східного наріччя(твердий р на кінці слів – косар, писар, тв.. ш – лоша, пристаний н між голосними – у нього)

- з XII ст.. – почали зароджуватися найважливіші фон і грам особливості укр.-ої мови.

- у XIV-XVI ст. – вже сформувалася як окрема східнослов’янська мова – м укр.-ої народності.

- з кінця XVIII ст. – поч. скл-ся норми нової укр.-ої мови з появою творів І.П. Котляревського, Є.П.Гребінка, Г.Ф. Квітка-Основ’яненко(слобожанські говори), Т.Г.Шев(Пд Київщина) – синтезує мову народу і літературну.

- 1863р. – циркуляр Валуєва про заборону укр. Мови

- 1876р – царський указ про заборону друку укр. мовою.

- після Жов рев здобула визнання.

- пік розвитку за часів радянського союзу.

 

Система голосних фонем СУМ. Класифікація

У СУМ є 6 голосних та кілька їх модифікацій.

1)За участю губ голосні бувають огублені [o], [y], решта – не огублені.

2)За ступенем піднесення спинки язика: високого підняття (закриті,вузькі) [i], [u], [y]; низького підняття (відкритий, широкий) [a]; середнього підняття [o], [e].

3)За місцем підняття язика виділяють 3 ряди: передній [i],[u],[e]; середній (в укр.мові не існує); задній [y], [o], [a].

Наголошеність / ненаголошеність: ненаголошені [e], [u], [o] відрізняються від наголошених (наближаються за звучанням до інших). Темп мовлення зумовлює тривалість звуків.

Усі складотворні голосні звуки в СУМ в будь-якій позиції є звуками повного творення (зберігають голос(не редукуються) і якість (за не чисельними винятками) у ненаголошених складах).

3. Система приголосних фонем СУМ. Класифікація:

Звуч­ність   Спосіб творення     Співвідношення тону (голосу) і шуму     Місце творення
губ Язикові Глоткова тв  
Губно-губні Губно-зубні передньо середньо задньо
тв. тв. тв. м. м. тв.
Шумні Зімк­нені зімкне-но-про-ривні дзв.   глухі б п   д т д' т’   г. к  
зімкне-но-щі-линні (афри­кати) дзв.     глухі     дз дж ц ч дз' ц'      
Щілинні дзв.     глухі   ф з ж с ш з' с'   х г
Сонор­ні     щілинні   в       й    
носові   м   н н’        
бокові       л л'        
дрижачі (вібранти)       р р'      

 



Чергування голосних

Чергування – це постійні закономірні зміни в одних і тих же частинах. Чергування бувають: у коренях (солі – сіль, ношу-несу-ніс, рука-руці), в префіксах (зогнути – зігнути, одійти – відійти), у суфіксах (палець – пальця), у закінченнях (палець – пальця).

Розрізняють: позиційні та історичні. Позиційні залежать від позиції звука у слові і є звуковими варіантами того самого слова: ве(и)сна-весни. Історичні – це давні,зумовлені причинами, відсутніми у сучасній мові (діють при словотворенні й словозміні), поділяються на найдавніші та давні.

Найдавніші виникли ще в дослав’янський період і є наслідком тих фонетичних змін, що відбулися давно. Наявні в багатьох слов’янських мовах.

е-о : брести-бродити; і-а : сідати-садити; е-і : мести-вимітати; о-а : гонити-ганяти; и-і : сито-сіяти; е-и-нуль звука : деру-здирати-драти; и-ов : рити-рови; у-ов : кузня-коваль.

Давні відбулися в укр..мові (починаючи з VI ст..) причини їх пояснити може історична фонетика.

о,е з і у відкритих/закритих складах : воля-вільний, село-сіл; о,е з нулем звука (випадні): швець-шевця; и-о у сполученнях ли, ри, ло, ро : глитай-глотка; е-о після шиплячих та й : вечеря-вечори.

 

5. Чергування приголосних при словотворенні та словозміні.

г-ж-з : нога-ніженька-нозі, крига-криженька-кризі, берег-узбережжя-на березі; к-ч-ц : юнак-юначе-юнацький, жінка-жінчин-жінці, бік-бічний-на боці; х-ш-с : рух-рушати-в русі, свекруха-свекрушин-свекрусі, муха-мушва-мусі.

У кількох словах як виняток ця закономірність порушується: рушник, рушниця, соняшник, мірошник, торішній, хоча вони походять від слів рука, сонце, мірка, торік.

Основні чергування про творенні слів:

Звуки +суфікси Змінюються на приклади
г, ж, з -ськ-,-ств- -зьк-,-зтв- убогий-убозтво
к, ц, ч -ськ-,-ств- -цьк-, -цтв- козак-козацтво
х, ш, с -ськ-,-ств- -ськ-,-ств- Балхаш-балхаський
г, з, ж -ш- -жч- низький-нижчий
с -ш- -шч-, -щ- високий-вищий
ц’к -ин- -чч- німецький-Німеччина
с’к, ск -ин-,-ан- -щч-(-щ-) пісок-піщаний
ск, ст -а- -шч-(-щ-) вереск-верещати
зк -а- -жч- брязкіт-бряжчати
с’к, з’к -енк-, -ук- -шч-(-щ-), -жч- Васько-Ващенко
к, ц -н- -чн- рука-ручний, сонце-сонячний

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...