Главная Обратная связь

Дисциплины:






Морфологічні особливості баклажанів



Вид (Solatium melongena L.) має п'ять підвидів: ssp, occidentale Haz.— західноазіатський; ssp. orientaie Fil.— східноазіатський; ssp. meridionale Fil.— південноазіатський; ssp. subspontaneum Fil.— напівкультурний; ssp. agrestis Fil.— дикоростучий.

В Україні поширені тільки західноазіатський і східноазіатський підвиди.

Рослини західноазіатського підвиду баклажанівмають середню висоту або високорослі. Кущ компактний, рідко напіврозлогий і розлогий. Стебло і пагони товсті, зелені, до вершини з фіолетовою пігментацією. Листки — великі або середні, за формою яйцеподібні і видовжено-яйцеподібні, середньо- або сильновиїмчасті. Черешки і нервація зелені або з ясно-коричневою пігментацією. Пластинка листка сильно опушена, зелена. Квітки здебільшого поодинокі, віночок з 5—7 пелюстками, фіолетовий. Плоди великі, циліндричної, видовжено-грушоподібної, грушоподібної, вкорочено-грушоподібної і кулястої форм. Забарвлення плодів у технічній стиглості — коричнювато-фіолетове, фіолетове, темно-фіолетове, майже чорне. М'якуш плода середньої щільності, зеленувато-білий або жовтувато-білий. Усі районовані в Україні сорти належать до західноазіатського підвиду.

Східноазіатський підвид баклажанів має низькорос­лий розлогий або напіврозлогий кущ. Стебло і побічні пагони тонкі, зелено-фіолетові, фіолетові, темно-фіоле­тові, майже чорні. Листки дрібні, за формою яйцепо­дібні, рідко — видовжено-яйцеподібні, майже з цілим краєм пластинки. Черешок і нервація — темно-фіолетові, листкова пластинка набуває згодом фіолетового забарв­лення. Плоди дрібні, рідко середнього розміру, за фор­мою грушоподібні, вкорочено-грушоподібні кулясті, видовжено-грушоподібні, циліндричні, серпоподібні, змієпо­дібні. Забарвлення темно-фіолетове, м'якуш зеленувато-білий, щільний.

Баклажани— Solarium melongena L. походить з північних районів Індії та Пакистану, однорічна рослина, але в тропічних умовах росте як багаторічна. Видову назву «melongena» рослина дістала від лат. «melon» — яблуко і «genos» — рід, тобто рослина, що утворює яблукоподібні плоди.

Коренева система рослини в молодому віці слабка, росте повільно, слабко відновлюється при пересаджуванні. У дорослої рослини коренева система добре розвинена, з великою кількістю товстих відгалужень від го­ловного кореня. Вона проникає в грунт на 1 —1,5 м, але в умовах зрошення більшість активних коренів розмі­щується в орному шарі 30—40 см і досить чутлива до умов зволоження, аерації, мінерального живлення і тем­ператури грунту.

Стебло прямостояче, міцне, дерев'янисте, у верхній частині розгалужується. У деяких форм баклажанів розгалуження починається і в нижній частині стебла. У рослин формується одне стебло висотою — 25—150 см. Стебло округле, з опушенням тьмяно-зеле­нуватого чи буро-зеленого кольору, у ранніх сортів —з фіолетовою пігментацією. Листки за формою овальні або яйцеподібні, іноді з неглибокими бічними вирізами, опушені, зелені або з фіолетовою пігментацією, великі (довжина — 10—35 см), черешкові, розміщені на стеблі почергово.



Квітки баклажанів великі, двостатеві, поодиноко розміщені або зібрані в суцвіття-завиток. Чашечка зелена або фіолетова, у деяких сортів із шипами. Віночок фіолетового кольору різної інтенсивності у різних сортів. Чашечка складається з 4—10 пелюсток. Кількість тичинок у квітці відповідає кількості пелюсток. Пилкові мішечки жовті, двокамерні, на коротких нитках, відкри­ваються при визріванні у верхній частині. Зав'язь верхня, багатонасінна.

Плід — напівсоковита ягода різної форми — від змієподібної до кулястої, але найчастіше — видовжено-грушоподібної, грушоподібної, видовжено-циліндричної (рис. 4). У фазі технічної стиглості плоди фіолетового забарвлення, рідко світлого, у фазі біологічної стиглості — коричнево-бурого і жовтого. Довжина плодів — 6—70 см, товщина — 5—12 см, маса— 50—2000 г. М'якуш плода найчастіше білого або зеленуватого кольору, всередині його міститься насіння — плоске, сочевицеподіб­не, жовтувато-сіре, гладеньке. В 1 кг 200 тис. насінин, маса 1000 шт.— 4—5 г. Середня довжина насінини — 2,5 мм (2—3,4), ширина —3,1 мм (2,3—3,8), товщина — 1 мм (0,4—1,4). З 1 т плодів одержують 3—15 кг насін­ня залежно від сорту. З великоплідних сортів вихід насіння менший —0,3—1,5 %, а з дрібноплідних більший — близько 5 % від маси плодів.

 

 

Рис. 4. Форми плодів баклажанів:

1 — сплюснута; 2 — куляста; 3 — укорочено-грушоподібна; 4 — видовжено-грушоподібна; 5 — овальна; 6—циліндрична; 7 — палицеподібна,

 

Питання для самоперевірки

1.Ознаки будови стебла та листків помідорів.

2. Які форми плоду помідорів Ви знаєте.

3. Які форми плодів баклажанів Ви знаєте.

4. Апробаційна ознаки сортів помідорів.

Література

1. ЛихацькийВ.І. Овочівництво:практикум/ В.І.Лихацький, Ю.Є. Бургарт.

-К.: Вища школа,1994. -352 с.

2. Технологія вирощування овочів і плодів/ За ред. Акад. УААН

О.Ю Барабаша. - К.: Вища школа, 2004.-240с.

 

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...