Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 2. Культурний розвиток давніх слов’ян та їхніх предків.



 

Культура найдавніших мисливсько-збиральницьких суспільств. Заселення людиною території Східної Європи. Господарсько-культурні зони доби верхнього палеоліту та їх культурна своєрідність. Зона прильодовикових мисливців на мамонтів і північних оленів, світогляд і ритуальне життя її представників. Образотворче мистецтво: печерний живопис верхньопалеолітичної Євразії та антропоморфна пластика. Можливість зіставлення верхньопалеолітичних прильодовикових мисливців з мовними предками народів еск-алеутської групи.

Зона мисливців-збирачів гірсько-лісових ландшафтів півдня Східної Європи /Крим/ і степових мисливців на бізонів. Їхній світогляд та образотворче мистецтво, можливість зіставлення з найдавнішими носіями індоєвропейських діалектів. \

Поширення ранньоіндоєвропейських груп у межах степово-лісостепових ландшафтів і відповідні мезолітичні культури. Виникнення лісової зони Східної Європи та її заселення палеоєвропеськими мисливсько-рибальсько-збиральницькими групами; відповідні мезолітичні культури.

Культурні зрушення доби утвердження відтворюючого господарства. Криза мисливсько-збиральницького господарювання пізньомезолітичних суспільств півдня східної Європи, що входили до кола ранньоіндоєвропейської спільності. Їх господарські, культурні, мовні зв’язки з більш розвиненими спільностями Кавказу, Малої Азії та Балкан, сприйняття елементів землеробства, скотарства тощо, а також відповідної лексики та уявлень про всесвіт. Удосконалення за доби неоліту системи матеріального виробництва – поява кераміки, шліфованих знарядь тощо. Перехід до осілості та його наслідки. Неолітичні культури: буго-дністровська, сурсько-дніпровська, приазовська, кримська – їх спільні та специфічні риси. Посилення продуктивних звязків з більш розвиненими кавказько-анатолійсько-балканськими неолітичними суспільствами.

Культура і світогляд енеолітичних давньоземлеробських суспільств. Енеолітичні протоцивілізації VІ-ІV тис. до н.е.Передньоазітсько-Середземноморського ареалу та поширення землеробських суспільств кола культур «мальованої кераміки» в Дунайсько-Карпатсько-Дніпровському регіоні. Трипільська культура: її анатолійсько-балканське та місцеве коріння, виникнення, господарський тип, поширення,етапи розвитку. Характерні риси побутової культури, деякі паралелі з побутом традиційного українського села. Духовний світ і релігійно-міфологічні уявлення в їх зв'язку з світоглядом енеолітичиих землеробів відповідного кола культур. Образотворче мистецтво. Трипільська пластика та її зв'язки з художніми традиціями анатолійсько-балканських суспільств. Орнаментальна система трипільської культури та її символіка. Проблема етномовної атрибутації носіїв трипільської культури.



Культура і світогляд енеолітичних давньоскотарських суспільств. Розгалуження та початок розселення давньоіндоєвропейських племен. Скотарська орієнтація економічного розвитку та пастушеський спосіб життя давньоіндоєвропейських племен у передгірсько-степово-лісостепових ландшафтах між Дніпром, Волгою та Кавказом. Характерні риси матеріальної культури: курганний обряд і посипання небіжчика вохрою, покладення в домовину культової їжі та зброї, мотузкова орнаментація посуду. Курганні культури півдня Східної Європи доби енеоліту-бронзи: середньостогівська, ямна, катакомбна, зрубна.

Духовний світ, релігійно-міфологічні уявлення, структура пантеону давніх індоєвропейців. Тришаровість соціальної системи /жерці, воїни, общинники/, всесвіту та світу богів. Наднебесні боги, боги в просторі між небом і землею, боги підземного світу; війна - боротьба за худобу та жінку - як засіб відтворення світового порядку. Культова роль коня та конярства. Культ зброї. Образотворче мистецтво індоєвропейців доби енеоліту бронзи: антропоморфні стели, конеголові скіпетри, святилища.

Початок розселення індоєвропейських племен: на Балкани і в Анатолію; в Середню Азію, Індію, Іран; в Центральну, а згодом і Західну Європу. Утворення германо-балто-слов'янської етномовної гілки, її поширення на захід від Дніпра до Північної Німеччини і Скандинавії, поділ на прагерманську та прабалто-слов'янську спільності. Утворення індоіранської /«арійської»/ етномовної спільності Євразійських степів ІІІ-ІІ тис. до н.е.; міфологічний світ і поетична творчість її представників: найдавніші шари «Рігведи» та «Авести». Племена північноіранської групи як південно-східні сусіди праслов’ян.

Утворення праслов'янської спільності, її релігійно-міфологічний світогляд та археологічна репрезентованість. Взаємодія індоєвропейських племен і посттрипільського населення на території України, утворення сталого господарсько-культурно-мовного масиву між Дніпром, Кар­патами, Віслою і Поліссям, розмежування праслов'янських і прабалтських діалектів по лінії Прип'яті протягом ІІ тис. до н.е. Спадкоємний розвиток культур доби бронзи у Лісостеповій Україні: культури шнурової кераміки, тшинецько-комарівська та білогрудівська культури, їх господарство та побут. Культурно-світоглядний синтез і формування засад праслов'янської міфології. Боги вищого світу: Сварог і Стрібог. Боги середнього світу: Дажбог, Перун, Лада. Боги нижнього світу: Род і Велес. Походження та функції відповідних персонажів, їх зв'язки з давньоземлеробською /«трипільською»/ та індоєвропейською міфологічними системами.

Суспільство передскіфської доби та його культура. Початок доби ранньозалізного віку на півдні Східної Європи, значення оволодіння чорною металургією для прискорення господарського розвитку та військово-політичної консолідації праслов'янських племен. Розвиток землеробства, зростання густоти населення, виникнення ремесел. Перехід скотарських племен Північного Причорномор'я до кочівництва. Кіммерійці та їхній тиск на праслов'ян Лісостепового Правобережжя. Утворення праслов'янського міжплеменного об'єднання з військово-політичним центром у Потясьминні: чорноліська культура. Виникнення сховищ-фортець і протоміського центру - Суботівського городища. Формування ранньополітичної системи влади і дружинного прошарку, становлення специфічної культури панівної еліти, що відрізняється від культури звичайного населення.

Праслов'янська культура ранньоскіфськрго періоду: VII-VІ ст. до н.е. Центральноазіатське походження протоскіфів та їхньої культури. Перемога скіфів над кіммерійцями. Ранньодержавне об'єднання скіфів на Північному Кавказі: «царство Ашкуза». Скіфські походи в Передню Азію і залучення до них середньодніпровських дружин, посилення зв'язків з давніми цивілізаціями Близького Сходу. Формування скіфського звіриного стилю в мистецтві: синкретизм північнопричорноморських, центральноазіатських і давньосхідних традицій, одночасне виникнення виробів відповідного стилю на Північному Кавказі та в Лісостеповому Придніпров'ї. Синкретизм поховального ритуалу, поєднання чорноліських і кочівницьких традицій. Прискорення темпів соціально-економічного та політичного розвитку, провідні центри лісостепового праслов'янства. Зв'язок «скіфської» генеалогічної легенди з Подніпров'ям і землеробським побутом. Власне скіфська генеалогічна легенда, спорідне­ність походження скіфів-кочовиків, гелонів та агафірсів. Переселення гелонів в Лісостепове Лівобережжя, змішення їх з праслов'янами та будінами. Переселення агафірсів у Дністровсько-Карпатський регіон, змішення їх з гето-фракійиями. Неври Волині та Полісся /мілоградська культура/. Будіни Подесення /юхнівська культура/. Таври гірського Криму.

Грецька колонізація Північного Причорномор'я та її роль у культурному розвитку місцевих суспільств. Причини грецької колонізації. Перші поселення давніх греків біля гирл Дунаю та Дніпра, незабаром на нижньому Дністрі та біля Керченської протоки і нарешті - у Південно-Західному Криму. Ольвія, Tipa, міста Боспору, Херсонес: їх духовна та матеріальна культура, економічні, політичні та культурні зв'язки з Грецією та місцевими суспільствами. Встановлення інтенсивного това­рообміну між праслов'янами Правобережжя, особливо Потясьминня і Поросся, та греками Буго-Дніпровського лиману; між мешканцями Лівобережжя та Боспором. Експорт збіжжя з Лісостепу, імпорт вина, олії, лакової кераміки тощо. Початок греко-праслов'янських культурних контактів, знайомство лісостепових суспільств з виробами античного художнього ремесла. Поширення в побуті знаті престижних імпортних речей і вплив цього на подальше розмежування аристократичної та народної культур. Орієнтація праслов'янської еліти на іноземні, грецькі та скіфські, культурні еталони, відбиття цього в поховальному ритуалі та відповідному речовому комплексі.

Велика Скіфія та її культура. Еллінізація пізньоскіфської культури. Утворення Великої Скіфії й дві її основні частини: степова, скотарська, Скіфсько-іраномовна та лісостепова, землеробська, праслов'янська. Політичні, економічні та культурні відносини між ними, посилення зв'язків з античним світом. Сприйняття праслов'янською знаттю культурних еталонів і ритуалів скіфської верхівки, орієнтація скіфської та праслов'янської знаті на використання речей грецького виробництва. Греко-скіфський художній стиль, шедеври золотарства /пектораль, чортомлицька ваза, золоті горіти, піхви мечей тощо/. Великі кургани: поховально-культові споруди, їх зовнішній вигляд, конструкція, інвентар. Початок сприйняття скіфами античної духовної культури: Анахарсис і Скіл. Скіфізація і відрив від народних коренів культури праслов'янської знаті. Криза і розпад Великої Скіфії. Відтік праслов'янського населення з лісостепово-степового порубіжжя ближче до краю лісової смуги, початок її землеробської колонізації та інфільтрація праслов'ян у басейни Прип'яті, Верхнього Дніпра та Десни.

Грецькі міста-держави Північного Причорномор'я елліністичної доби. Еллінізація нижньодніпровського та нижньодністровського населення, мешканців Південно-Західного та Східного Криму. Утворення пізньоскіфської держави в Криму. Поступова еллінізація її культури. Сарматське завоювання Північного Причорномор'я та вплив на побутову сарматську культуру з боку античної культури.

Релігійно-міфологічний світогляд праслов'ян скіфської доби. Зрушення в суспільному житті та їх значення для розвитку світогляду. Поступовий перехід від тришарового моделювання світу богів до погляду на нього як на впорядковану ієрархічну систему, якій протистоїть світовий хаос. Відсунення на другий план старших богів; висування на перший план Дажбога – «царя». Боги сприймаються вже не стільки як природно-космічні сили, скільки як патрони відповідних сфер суспільно-господарського буття: Перун - воїн, Вогонь - ремісник тощо. Співвіднесення праслов'янського пантеону, як він реконструюється на середину І тис. до н.е., зі скіфським, як він поданий Геродотом. Питання про скіфсько-праслов'янський релігійний синкретизм. Паралелі праслов'янської та давньогрецької міфології /Лада - Лето тощо/. Герої праслов'янської міфології: постать ґероя-коваля, героя-першопредка, культ Дніпра-Борисфена. Аграрний цикл та обрядове життя. Проблема зв'язку певних аграрно-побутових традицій і свят українського народу з праслов'янським шаром культури.

Давні слов'яни пізньоантичної доби та їхня культура. Слов'яни лісостепової та лісової зон Східної Європи: нерівномірність історичного розвитку. Лісостепові суспільства випереджають завдяки кращим природним умовам існування, давнім місцевим господарсько-культурним традиціям і зв'язкам з пізньоантичним світом. Високорозвинена землеробсько-реміснича культура давньослов'янського лісостепу ІІІ-ІV ст. Гончарне, склоробне, металургійне та інші ремісничні виробництва. Орієнтація на провінційно-римські зразки побутової культури. Пізньоантичні релігійні впливи доби синкретизму. Святилища та кам'яна пластика Поділля. Ритуально-культовий посуд та аграрний календар. Антська атрибутація лісостепових пам'яток черняхівської культури, вірогідність ототожнення антів з літописними полянами. Готи в Північному Причорномор'ї та їх взаємини з антами. Гунни в Північному Причорномор'ї та їх взаємини з готами та антами. Слов'янська колонізація Карпатсько-Дунайського регіону. Слов'янські об'єднання лісової зони. Відносно повільний характер їх розвитку. Особливості господарства, світогляду, побутової культури лісових слов'ян: дулібів-волинян, древлян, сіверян тощо. Слов'янізація кельтських і фрако-дакійських груп у Карпатах: «Велика Хорватія» і білі хорвати Прикарпаття.

Культура антів-полян і давніх русів напередодні виникнення Київської держави. Анти, їхнє суспільство і культура в середині І тис. Відносини з Візантією, наступ на Балкани і початок їх слов’янізації. Аварська навала і консолідація середньодніпровських слов'ян на чолі з русами. Виникнення ранньоміських слов'янських центрів, зокрема Києва. Дружинна культура русів пе-реддержавного періоду. Ювелірна майстерність і скарби Середнього По­дніпров'я VII-VIII ст. Перші відомості іноземних джерел про русів /«народ рос»/. Спадкоємність етнокультурного розвитку середньодніпровського населення і проблема походження етноніму рос – рус, його давнє місцеве коріння, можливий зв'язок із сарматською етнонімією /роксолани -росомони - руси - роси/. Розвиток культів окремих богів та їх зв'язок з певними сферами суспільного життя. Перун - бог князівсько-дружинного прошарку. Велес - бог торговців, ремісників, скотовласників, його зв'язок з потойбічним світом і таємними знаннями. Род - аграрно-селянський бог. Початок впливу на релігійну свідомість слов'янства а боку християнського Причорномор'я. Слов'янські святилища-капища перед-державного періоду, зокрема у Києві. Культ дерев. Поховальний ритуал /трупоспалення/ та уявлення про долю душі в потойбічному світі. Культова пластика: Збруцький ідол і його семантика. Питання про наявність жрецьких корпорацій, їх таємні знання.

Культура тюркомовних народів Причорноморсько-Приазовських степів. Центральноазіатське походження тюркської етномовної спільності та її традиційної культури. Просування тюркських народів у східноєвропейські степи. Гунни, авари, булгари, хазари; їх змішення з нащадками сарматів і предками сучасних осетин - аланами. Утворення Хазарського каганату та хазарсько-алансько-булгарсько-слов'янського ранньополітичного об'єднання на Харківщині й Донеччині /салтівська культура/; їх економічні та культурні зв'язки з мусульмансько-юдейським Сходом: Арабським Халіфатом і середньоазіатською - державою Саманідів. Хазарія і середньодніпровські слов'яни. Початок торговельних зв'язків «Руської землі» з мусульманським Сходом через Хазарію. Релігійно-міфологічний світ тюркомовних кочівницьких народів, їхня побутова матеріальна культура, образотворче мистецтво, зокрема скульптура /кам'яні «баби»/. Роль тюркського компонента в ранньосередньовічній історії слов'янства.

Поширення християнської культури в Причорномор'ї та її вплив на світогляд середньодніпровських слов'ян. Християнська культура Візантії середини І тис. Поширення християнства на Кавказі. Поширення християнства в Криму, зокрема в Херсонесі-Херсоні. Кримська християнська архітектура та образотворче мистецтво: культові споруди, мозаїки, художнє ремесло тощо. Давні економічні та культурні зв'язки середньодніпровського слов'янства з християнським Кримом, відповідні культурні відносини. Початок військових походів руських дружин на візантійські володіння в Причорномор’ї, значення їх для ближчого знайомства з досягненнями візантійсько-християнської цивілізації. Поширення християнства серед придунайських слов’ян, прийняття його в Болгарії та Великоморавській державі. Давньослов’янське письмо: глаголиця й кирилиця. Культурно-просвітницька діяльність Кирила та Мефодія, початок перекладу на слов’янську мову біблійних текстів.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...