Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 3. Культура Київської Pyci ІХ - ХІІІ ст.



Утворення Київської держави. Соціально-економічні, політичні і міжнародні, культурні умови виникнення Давньоруської держави, відносини Русі з Хазарією та Візантією в першій половині IX ст. Розвиток торгівлі з країнами мусульманського Сходу через Хазарію і Каспійське море. Розвиток торгівлі з Кримом і Візантією. Перші мусульманські відомості про Київську державу. Влада князя і боярсько-дружиного прошарку.

Русь Аскольда і проблема «аскольдового хрещення». Відомості про Русь Аскольда у візантійських і літописних джерелах. Аскольдів похід на Константинополь і його наслідки. Християнська місія з Візантії на Русь. Прибічники і супротивники прийняття християнства в різних верствах давньоруського суспільства середини IX ст. Прийняття християнства князем і дружиною, опозиція з боку жрецтва та племінних князів. Прийняття християнства Аскольдом у системи його реформаторських заходів. Перша християнська громада в Києві.

Культурний розвиток Русі за часів перших Рюриковичів. Початок варязької інфільтрації в Східну Європу,за археологічними даними і писемними джерелами. Рюрик і Олег. Змова руської знаті проти Аскольда і захоплення Олегом влади в Києві. Початок язичеської реакції, але збереження християнської громади. Зовнішньополітичне становище Русі та її культурні зв'язки за часів Олега та Ігоря. Лояльне ставлення Ігоря до християн, посилення християнського елемента за доби його правління. Перші відомості про єврейську громаду в Києві. Впорядкування суспільно-політичного життя за часів правління Ольги, прийняття нею християнства та заходи щодо його поширення. Перші християнські церкви в Києві за часів Ігоря та Ольги. Прохристиянська зовнішня політика Ольги, її взаємини з Візантією та Західною Європою. Консолідація антихристиянських сил навколо Святослава. Війни Святослава і його антихристиянська політика в останні роки життя. Боротьба прохристиянських і антихристиянських сил після Святослава: Ярополк і Володимир, перемога останнього. Антихристиянські заходи Володимира в перші роки його правління в Києві.

Давньоруське релігійне двовір’я. Утвердження християнства на Русі.

Організація Київської митрополії та єпископських кафедр на Русі. Наплив грецького та болгарського духовенства, яке несе з собою церковний реманент, богослужбову літературу, усталені канони культового життя тощо.

Чужий щодо народного світогляду й традиційних ідеалів характер християнського світо­гляду і водночас його універсальна придатність за умов станово-класового суспільства. Заходи щодо втілення християнського світогляду, християнської системи цінностей у свідомість військово-дружинного прошарку та широких верств населення. Християнсько-язичеський синкретизм дружинного світогляду: прихильність до нової віри і водночас збереження старої культурної орієнтації. Аристократичний побут, лицарські ідеали, дружинний епос, розваги. Народний світогляд, усна народна творчість та їх поєднання із засадами християнської свідомості та відповідною культово-обрядовою практикою. Календарна поезія /колядки, щедрівки, веснянки тощо/ і пов'язання народних свят річного циклу із святами християнського календаря. Народна обрядова практика, обрядова поезія та їх узгодження з нормами християнського ритуально-культового життя.



Історична усна народна творчість: билинний епос. Давньоруські билини: збереглися на півночі, але описують події, що відбувались у Києві та Новгороді. В Україні переважали козацькі думи й пісні. Розквіт билинного епосу за доби Володимира, відбиття в билинах реалій та історичних постатей саме цього часу. Герої билин: Володимир Ясне Сонечко, Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович тощо. Відбиття давньоруського епосу в українських казках /про Чобітка, Кожум'яку тощо/. Новгородський епос і його образи: Садко, Василь Буслаєв, Ставр Гордійович. Спільні риси та своєрідність київського та новгородського епічних циклів.

Давньоруська суспільно-політична система та етноконфесійна спільність і регіональні особливості культурного розвитку в XI ст. Давньоруська соціально-політична система та етнокультурна спільність у ІХ-Х ст. Середньодніпровський центр на чолі з Києвом і периферійні володіння, слов'янські та неслов'янські етноси у складі Київської Русі. Посилення етнокультурного синтезу за часів утвердження християнства при остаточній ліквідації старої земельно-племінної системи і введення нового територіально-адміністративного поділу на князівства-намісництва з відповідними міськими центрами. Будівництво нових міст як центрів князівської влади: Володимир-Волинський, Ярославль, Юр'єв /Тарту/, Владимир-на-Клязьмі тощо. Культурна спільність на рівні вищого прошарку й тривале збереження місцевої своєрідності на рівні народних мас. Ієрархічна етнічна структура давньоруського суспільства в Х-ХІ ст.: давньоруський макроетнос /ядром якого були середньодніпровські русичі/ та регіональні мікроетнічні спільності – деструкція старих «малих народностей» /типу древлян, радимічей, вятичей тощо/ і початок формування нових навколо провідних центрів /типу галичан, новгородців, смолян тощо/. Загально руська та регіональна свідомість. Типовість відповідної спрямованості етнокультурного розвитку для середньовічних суспільств /пор. - Німеччина/. Київсько-Середньодніпровський центр і периферійні володіння: суспільно-політичні та культурні взаємини.

Релігійне життя, богословська і суспільно-політична думка. Освіта. Культурно-просвітницькі заходи часів Ярослава Мудрого. Перекладацька діяльність, зокрема богословських книг і творів «отців церкви», агіографічної /житійної/ літератури при Софії Київській. Поява оригінальної богословсько-публіцистичної літератури: Іларіон і «Слово о законі і благодаті», Лука Жидятич і «Поученіє к братії», агіографічні твори Нестора: «Чтеніє про Бориса і Глєба» та «Житіє Феодосія Печерського». Перші монастирі під Києвом. Заснування Києво-Печерської лаври і діяльність Антонія й Феодосія Печерських. Розвиток освіти. Школи для дітей знаті і купецько-ремісничого люду. Освіченість у соціальних верхах /зокрема Ярослава Мудрого, Всеволода Ярославича, Володимира Мономаха/, серед духовенства Іларіон, Нестор/, і грамотність звичайного населення. Освітницька діяльність духовенства і монастирів, особливо Києво-Печерської лаври з її студійським уставом.

Літописання. Повчальна література. Науково-природничі знання. Давньоруське право. Проблема літописання до Володимира. Літописання, його історія, інформативність, ідейний зміст і стилістичні особливості; зв'язок з вітхозавітною та візантійською традиціями. «Повість временних літ» Нестора, її джерела, поєднання суперечливих традицій: південної прополянської та північної проварязької. Редакція «Повісті...» Сільвестром. Жанр повчальної літератури, «Повчання» Володимира Мономаха дітям. Природничі науки, зокрема в перекладах візантійських творів: «Фізіолог», «Шестоднєв». «Палеї». Розвиток медицини: поява у князів власних лікарів, лікар, печерський монах, Алімпій. Народна медицина. Медична теорія, що ґрунтується на ідеї про взаємодію «чотирьох стихій». Розвиток давньоруського права від права традиційного, не кодифікованого до його кодифікації та переосмислення відповідно до християнської свідомості. «Правда Ярослава», «Правда Ярославичів», «Розширена Правда». Давньоруське право як основа правової свідомості за доби Литовсько-Руської держави до ХVI ст. включно.

Архітектура та образотворче мистецтво. Найдавніша дерев'яна архітектура: князівські палаци і боярські тереми, перші дерев'яні церкви: Іллі в Києві, на місці поховання Бориса і Гліба у Вишгороді. Кам'яна церква і кам'яний палац Ольги. Спорудження Десятинної церкви. Кам'яне церковне будівництво Мстислава в Тьмутаракані, Спаський собор у Чернігові; вплив грузинської архітектури/ та Ярослава Мудрого /Київська Софія, церкви Георгія та Ірини, Полоцька Софія, Новгородська Софія/. Місцева інтерпретація візантійської традиції. Будівництво церков за доби Ярославичів: Дмитровський, Михайлівський, Успенський Печерського монастиря собори. Подальше церковне будівництво першої половини ХІІ ст. у Києві /Спас на Берестові, Пирогоща, Кирилівська церква/ та Чернігові /собор Бориса і Глєба, собор Успення Єлецького монастиря/. Давньоруські мозаїки, зокрема Софії Київської. Стінний фресковий живопис, поєднання релігійних і світських сюжетів у Софії. Іконопис. Книжкова мініатюра: Остромирове євангеліє. Ізборник Святослава. Прикладне мистецтво: різьблення по дереву й кістці, художній метал, давньоруські емалі, прикраси та ювелірні вироби.

Музика, танці, ігрища. Поєднання музики, співів, танцю в народній культурі. Музичні інструменти: сопілки, дуди, флейти, бубни, гуслі тощо. Скоморохи, князівські придворні музики. Військова музика. Християнство і поява церковної музики і співу. Поява церковних хорів. Гульбища та ігрища, їх зв'язок з язичеськими традиціями і засудження їх церквою.

Місто і село. Побутова культура. Міста як центри суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку. Містобудівництво: планування, садиби знаті, садиби звичайного населення, фортифікаційні споруди, побут знаті та середньої верстви міського люду. Ремесла та їх продукція. Кераміка. Одяг, взуття, прикраси. Загородні садиби, зокрема резиденції князів. Сприйняття в містах іноземних мод і культурних еталонів. Міська князівсько-боярсько-дружинна та ремісничо-торговельна культури. Село як зберігач традицій народної культури: господарство, житлові споруди, побутова культура. Культурні особливості різних верств давньоруського суспільства.

Культура Середньодніпровських земель і Подесення другої половини ХІІ - першої половини ХІІІ ст. Батиєве спустошення. Київський літопис 1200 р, і його джерела - київські, чернігово-сіверські, переяславські; головний його зміст - боротьба з половцями та князівські усобиці, провідна ідея - заклик до спільних дій проти кочівників. «Слово о полку Ігоревім»: історичний зміст, композиція, ідейна спрямованість, стилістична своєрідність, зокрема використання язичеської образності з художньо-естетичною метою. Розвиток агіографічно-житійної літератури: «Києво-Печерський патерик», його зміст, духовна суть, стилістичні особливості. Подальший розвиток архітектури в Києві: Новий князівський палац і Василівська церква, собор Апостолів у Бєлгороді тощо. Київське міське самоврядування /«сіньорія»/ і Київська ротонда. Церковне будівництво в Чернігові: Михайлівська і П'ятницька церкви. Київський фресковий живопис - розпис Кирилівської церкви. Київський станковий іконопис. Лаврські майстерні художнього виготовлення церковного начиння. Монголо-татарська навала. Спустошення Переяслава, Чернігова та Києва. Умови життя в Середньому Подніпров'ї під владою татар розвиток міського самоврядування. Етнічні зрушення.

Культурний розвиток Галицько-Волинської держави. Особливості етноісторичного і культурного розвитку Волині і Галичини ІХ-ХІІ ст., їх об'єднання Романом Мстиславичем і вдруге - Данилом Романовичем. Відносини з Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Ватиканом і Батиєва навала, посилення католицько-центральноєвропейських впливів. Архітектура Волині: Успенська церква у Володимирі, храм Іоанна Богослова в Луцьку - орієнтація на київський стиль. Архітектура Галичини: романський стиль церкви Пантелеймона в Галичі, церква у Перемишлі та Холмі. Кам'яні фортифікаційні споруди в Галицько-Волинських землях, на Буковині і Закарпатті. Галицько-Волинський літопис і його редакції, прославлення Данила Галицького і його синів, орієнтація на центральноєвропейські держави. Відродження міського життя після татарської навали. Втрата незалежності Галицькою і Волинською землями.

Київська Русь серед цивілізацій світу. Давньоруський менталітет. Тривалий спадкоємний процес культурного розвитку в Середньому Подніпров’ї, Поділлі, Прикарпатті, Волині. Причетність до лінії загального центральноєвропейського розвитку, періодичне входження в політичні системи кочівницьких народів /скіфи, гуни, хазари/ і вплив східних культур, давні зв'язки із середземноморською антично-християнською традицією через Північне Причорномор'я. Київська Русь, тюркський степ і мусульманський Схід. Київська Русь і християнський Візантійсько-Болгарський південь, причетність через нього до давньо-східнобіблійної та античної спадщини. Київська Русь і варязько-балтський світ і лісова фінно-угорська північ. Київська Русь і феодально-католицька Європа. В чому Київська Русь була в авангарді тогочасної світової культури і в чому відставала. Давньоруська спадщина та українська культура. Своєрідність давньоруського менталітету і проблема пошуку в ньому тих елементів, що стали провідними в менталітеті українському. Традиції міського самоврядування. Традиції чернецтва і його культури. Господарські і культурно-побутові традиції селянства. Бродники як попередники козаків. Посилення екзистенційно-антропоцентричних тенденцій у світогляді після монголо-татарської навали.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...