Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 8. Українська культура другої половини ХХ - початку ХХІ століття.



 

Суспiльний розвиток Радянськоiї України в 30-тi роки. Друга світова вiйна її наслiдки для України.

«Великий перелом». Індустріалізація і прискорена урбанізація. Колективізація, голодомор і знищення селянства. Знищення духовенства, особливо УАПЦ. Остаточне руйнування традиційної системи народної культури, відтік селянських мас у видобувну промисловість і на будівництво. Припинення «українізації» та розгром української елітарної культури інтелігенції. Репресії щодо діячів культури, адаптація певної їх частини до нових умов і відбиття цього в їх творчості /Тичина, Рильський, Сосюра, Бажан/. Великий терор і розгром КП/б/У. Перенесення столиці до Києва. Утвердження тотального партійно-ідеологічного диктату над культурою та її деградація внаслідок цього протягом 30-х рр.

Початок другої світової війни: поділ Польщі і приєднання до УРСР /власне - СРСР/ Галичини й Волині, а незабаром Північної Буковини і приморської смуги між Дністром і Дунаєм. Суперечливі для української культури наслідки встановлення нової влади в Галичині: українізація системи освіти, з одного боку, і репресії інтелігенції - з іншого. Масові депортації, початок організації опору. Розкол в ОУН: «мельниківці» і «бандерівці», розбіжності а ідеології і політичній спрямованості. Фашистська окупація та різні напрями народного опору. Фашистський терор. Геноцид єврейського населення. Наступ Червоної Армії, приєднання Закарпаття. Україна в нових повоєнних кордонах, у межах яких об'єдналися майже всі споконвічні українські території; значення цього факту як передумови досягнення нового рівня національної інтеграції. Повоєнний радянський терор і національний опір у західних областях. Боротьба за комуністичну ідеологію: Ярослав Галан. Ліквідація Греко-католицької церкви. Криза і поразка ідеології «інтегрального націоналізму»: його значення як антитеза більшовизму і невідповідність західним - ідеям правової держави й пріоритету прав людини.

Суспільні процеси в повоєнні роки. Розвиток освіти і науки. Посилення ідеологічного тиску і репресій щодо культури в повоєнні роки, спрямованість жданівських «постанов». Тотальний ідеологічний диктат у системі освіти при зацікавленості влади в науково-технічному розвитку. Науково-технічні досягнення в повоєнні роки в Україні /Інститут електрозварювання, літакобудування тощо/. Хрущовська «відлига». Подальший розвиток природничих і фізико-математичних наук, науково-технічні і медичні досягнення. Виникнення нових наукових галузей, зокрема кібернетики. Певні позитивні, але занадто повільні зрушення в системі гуманітарних наук. Брежнєвська реакція на зрушення хрущовських часів у СРСР. Українофільська орієнтація Шелеста. О.Богомолець, Є.Патон, О.Антонов, В.Глушков, М.Амосов, П.Копнін, О.Білецький, І.Крип’якевич, Ф.Колесса, М.Возняк. Розвиток українознавчих дисциплін у 60-ті рр. та їх розгром на початку 70-х, після зняття Шелеста. Викривлення української історії в офіційній історіографії. Політика русифікації за часів Щербицького. Подальший, хоча і повільніший, ніж раніше, поступ у сфері природничих, математичних і технічних наук. Тотальний ідеологічний диктат у сферах філософії й гуманітарних наук, але й певні позитивні зрушення в них /звернення до проблематики філософії людини, філософії природознавства, розвитку філософської думки в Україні, зокрема спадщини Києво-Могилянської академії і Сковороди; широкомасштабні археологічні дослідження та їх попередні узагальнення; вивчення історії й культури Київської Русі - при фактичній забороні на дослідження козаччини; вивчення історії української літератури, фольклору тощо/. Суперечливий характер наукового розвитку протягом 50-80-х рр.



Література. Кіно, сценічне мистецтво. Нормативність соціалістичного канону й впливи політико-ідеологічних змін. Панегіризм Сталінові й радянській владі у післявоєнні роки, літературно-художнє висвітлення /і викривлення/ української історії, особливо доби Визвольної війни; розвиток жанру історичної прози в цілому /Ле, Рибак, Скляренко/. Певне оновлення за часів «відлиги» творчості офіційно визнаних поетів /Тичини, Рильського, Сосюри, Бажана/. Розвиток поетичного перекладу /Рильський/. Оновлення літератури з приходом до неї нового покоління в 60-ті рр. /Павличко, Драч, Ліна Костенко та ін./. Розквіт українського кінематографу /Параджанов, Миколайчук/у 60-ті та його занепад у 70-80-ті рр. Український театр: орієнтація на побутову драму.

Культурна опозиція ідеологічному диктатові й непідцензурна культура. Національно-демократичний рух у Києві та Львові в 60-70-ті рр. Початковий зв'язок його з соціалістичним світоглядом /Григоренко, Руденко/ та поступове відмежування від нього /Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Мороз/. Вільна непідцензурна українська поезія /Симоненко, Стус/. Українська Гельсінська група: ідейна спрямованість на ідеали прав людини, її місце в контексті загальносоюзного руху опору партійній диктатурі. Зв'язок українського й російського дисидентства в Києві /В.Некрасов/. Російськомовна дисидентська література, зокрема поезія в Україні /Чічібабін, Ратушинська/. Загальна криза соціалізму й дискредитація офіційної ідеології, їх відбиття в літературі дисидентського напрямку.

Образотворче мистецтво та архітектура. Соціалістичний канон і образотворче мистецтво, його жанрово-стилістичне звуження порівняно з мистецтвом першої третини XX ст, Поступове подолання жорстких соціалістичних меж, розвиток позаідеологічної тематики - пейзаж, натюрморт тощо. Тематичне й стилістичне оновлення образотворчого мистецтва в 60-ті роки. Образотворче мистецтво андеграунду. Нові напрями в образотворчому мистецтві в 70-80-ті рр. Розвиток архітектури: уніфікація за умов «масової забудови» й творчі здобутки.

Музична культура, опера, балет. Розвиток музичної культури та його зовнішні обмеження. Симфонічна музика та її виконання. Оперне та балетне мистецтво. Хорові капели й танцювальні ансамблі. Традиційне естрадне виконання та оновлення української пісні /Івасюк/. Народні ансамблі. Неофіційна музична молодіжна культура 70-80-х рр. Л.Грабовський, Л.Ревуцький, Б.Лятошинський.

Посилення ідеологічного вакууму і пожвавлення релігійного життя. Найслабкіше місце комуністичної ідеології її нездатність задовольнити духовні потреби окремої особистості. Пасивність та орієнтація на обрядовість Російської православної церкви. Підпільна діяльність греко-католицької церкви у західних областях. Активність баптистів, адвентистів, п’ятидесятників. Поширення серед інтелігенції уваги до західних /психоаналіз, екзистенціалізм/ і східних /йога, дзен-буддизм/ течій. Поява східних релігійних течій, зокрема кришнаїтів. Активізація діяльності Української автокефальної Православної церкви. Підвищення авторитету українських християнських церков: УАПЦ і ГКЦ.

Культурне життя української діаспори. Географія української діаспори поза межами колишнього СРСР. Часописи й періодичні видання. Українські освітні заклади, церковні організації, культурні об'єднання. Емігрантські література, мистецтво, музика і виконавче мистецтво, наука. Українці в культурному житті США, Канади, країн Європи, Південної Америки, Австралії. Діяльність української служби радіо «Свобода». Культурні зв'язки між Україною й діаспорою, їх посилення наприкінці 80-х рр. «Східна діаспора» - в межах колишнього СРСР. Українці в Москві, Казахстані, на Кубані, в Сибіру, на Далекому Сході, спроби активізувати їхнє національно-культурне життя наприкінці 80-х - на початку 90-х рр.

Українське суспільство та українська культура в роки боротьби за державну незалежність.

Національно-культурний рух другої половини 80-х - початку 90-х рр. Боротьба за культурно-мовне відродження. Товариство шанувальників української мови і його діяльність. Поезія та інші роди художньої літератури, загострення в них суспільно-політичної та активізація національно-історичної спрямованості: теми козаччини, гетьманської держави, революції й голодомору, репресій, русифікації. Зміни в образотворчому мистецтві, авангардистські течії й національна тематика. Молодіжна музична рок-культура та її українізація; фестиваль «Червона рута». Відмова від принципів соцреалізму, стилістичне й тематичне оновлення культури. Початок зрушень у сфері гуманітарних наук. Зв'язки з діаспорою та посилення культурних впливів з її боку. Переорієнтація світогляду національної інтелігенції на альтернативні щодо партійно-радянських духовних цінностей. Відродження релігійного життя; діяльність греко-католицької та автокефальної православної церков.

Незалежна держава й національна культура. Заходи щодо розбудови незалежної Української держави на початку і наприкінці XX ст.: спільне та специфічне. Суспільно-політичні сили та їх боротьба в першій половині 90-х рр.: національна демократія і національний радикалізм, соціалістичний рух необільшовицького ґатунку та соціал-демократія, ліберально-прагматична орієнтація, постімперсько-сепаратистські сили. Співвідношення суспільно-політичних сил з соціально-економічною та національно-мовною структурами України, релігійною ситуацією та традиціями окремих регіонів. Ідейно-ціннісна орієнтація провідних суспільно-політичних сил; боротьба національної та суспільно-класової ідеологій на сучасному етапі, ідейна орієнтація на загальнолюдські цінності та права людини.

Україна як соціальний організм з певною структурою соціально-політичних відносин і спільністю інтересів її громадян. Об'єктивний характер культурно-мовної консолідації її населення та утворення власного ідейно-інформаційного поля в межах власної держави. Посилення загальноукраїнської громадської свідомості й збереження національної свідомості та культурної самобутності окремих етнічних груп: поляків, угорців, євреїв, татар, болгар тощо. Проблема співвідношення української і російської /російськомовної/ культур у сучасній Україні в цілому і в окремих регіонах. Необхідність якісного оновлення сучасної української культури, виведення її на світовий рівень відповідно до запитів сучасної людини індустріального суспільства.

Напрями оновлення української культури за умов державної; незалежності. Ідейно-ціннісний контекст сучасної світової культури - орієнтація на людину та її права і свободи. Крах і доведення неефективності соціокультурних систем, побудованих на ідеї примату спільності над особою, їх антидуховність і культурна неспроможність. Особистість як фундаментальна цінність сучасної цивілізації. Рівні сучасної світової культури. Масова культура та її специфіка в різних типах сучасних суспільств. Елітарна культура. Мистецтво, наука, філософія, релігія в сучасному світі та їх специфіка в Україні. Проблеми міжкультурного діалогу в сучасному світі. Екологічна проблема, її світові масштаби. Специфічні порівняно з іншими країнами проблеми культурного розвитку в Україні. Роль національної культури в утвердженні і розвитку незалежної держави.

Основні напрями оновлення і перспективного розвитку української культури в контексті гуманізації суспільних відносин і побудови правової держави, лібералізації економічного життя, подолання регіонально-сепаратистських тенденцій та екологічної кризи. Серед них: проблематика буття особи як самоцінної реальності з притаманними їй проявами в сучасному світі; історична пам'ять і міжпоколінний зв'язок, національні традиції та їх оновлення відповідно до вимог часу; культурний діалог на міжнаціональному, міждержавному і міжцивілізаційному рівнях у просторі й часі, з орієнтацією на загальнолюдські цінності при висвітленні багатства, та специфіки окремих національно-культурних традицій; екологічна проблематика, захист природи і гармонізація взаємовідносин людини й середовища. Усвідомлення місця українського народу, його держави та культури у всесвітньо-історичному контексті, його глибинних і органічних зв'язків з іншими народами і культурами в минулі часи й сьогодні.

 

Основна лiтература

 

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2004. – 344с.

2. Анучина Л. В., Гребенюк Н. Є., Лисенко О. А. Українська та зарубіжна культура. – Х.: Одіссей, 2006. – 375 с.

3. Білоцерківський В.Я., Шейко В.М. Історія української культури. Навч. посіб. – К.: Знання, 2009. – 413с.

4. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. –Київ: МАУП, 2002.–256 с.

5. Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2009. – 130 c.

6. Виткалов В.Г., Митровка М.М. Українська культура: Навчально-методичний посібник. – Рівне: Волинські обереги, 2001.– 168 с.

7. Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Рижко В.А. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. – К.: Літера, 2000. – 464с.

8. Заєць І.І. Витоки духовної культури українського народу. – Вінниця: Континент-Прим, 2006.

9. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. світи / В.А. Греченко та ін. – К.: Літера ЛТД, 2005. – 464с.

10. Історія української архітектури / Ред. В.І. Тимофієнко.– К.:Техніка, 2003.–472 с.

11. Історія української культури / За заг. ред. І.Крип’якевича. – 4-те видання. –К.: Либідь, 2002. – 656 с.

12. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів / Упоряд. Б.І. Білик та ін. – К.: Вища шк., 2000. – 607с.

13. Історія української культури: у 5 томах. – К.: Наукова думка, 2001–Т.1.–1134 с., Т.2– 847 с., Т.3, 2003–1245 с.

14. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / С.М. Клапчук ті ін. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 351с.

15. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. / Передмова проф. В.Скотного. – Ч.І. – Львів: Світ, 2003. – 256 с.

16. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. /Передмова проф. С. Павлюка. – Ч. 2. – Львів: Світ, 2004. – 268 с.

17. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. – Ч. 3. – Львів: Світ, 2005. – 268 с.

18. Культура і побут населення України: Навч. посібник / В.І. Наулко та ін. – 2-е вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – 288с.

19. Культурологія: українська та зарубіжна культура : Навчальний посібник / За ред. М.М. Заковича . – К.: Знання, 2007. – 567 c.

20. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : Навч.посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с.

21. Огієнко І.Українська культура:Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Довіра, 1992. – 141с.

22. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 2001. – 728с.

23. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1996. – 689 с.

24. Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник/ За ред. Черепанової С.О. – Львів: Світ, 1994.– 456 с.

25. Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича/ Упор. С.В. Ульяновська. – К.: Либідь, 1993. – 592с.

26. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник. / Закович М.М., Зязун І.А., Семашко О.М. та ін. – К.: Товариство «Знання», 2000. – 622с.

27. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник./ Дещинський Л.Є., Денисов Я.Я., Скалецький М.П. та ін. – Львів: Бескид Біт, 2005. – 304с.

28. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 367 с.

29. Українська художня культура: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Ляшенка. – К.: Либідь, 1996. – 416с.

30. Українське краєзнавство: сторінки історії / Г.С. Дем’янчук та ін. – К.: Вид. Центр «Просвіта», 2006. – 296с.

31. Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХст. /НАНУ. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. – К.: Наук. думка, 2000. – 240с.

32. Хоменко В.Я. Українська і світова культура: Підр. – К.: Вид-во «Україна», 2003. – 336с.

33. Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури. – К.: Кондор, 2006. – 258с.

 

Додаткова література

 

1. Баран В.Д., Баран Я.В. Походження українського народу. – К., 2002. – 403 с.

2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1983.

3. Відейко М.Ю. Трипільська цивілізація. – К., 2003. – 184 с.

4. Грушевський М.С. Історія української літератури. – К., 1993. – Т. ІІ. – 264 с.

5. Залізняк Л. Л. Первісна історія України. – К., 1999. – 263 с.

6. Історія української літератури:В 6т. 9кн. /Упоряд. В.В. Яременко; Приміт. С.К. Росовецького. – К.:Либідь,1993.– 264с., 285с., 336с., 320с., 256с., 352с., 264с, 280с.

7. Лозко Г. Українське народознавство. - Харків, 2005. – 469 с.

8. Минуле українського театру /І.О. Мар’яненко. – К.: Мистецтво,1953. – 180с.

9. Михайлов Б. Кам'яна Могила – світова пам'ятка стародавньої культури в Україні. – К., 2003. – 152 с.

10. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 1993. – 87 с.

11. Овсійчук В.А. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. – К.: Наукова думка, 1991. – 338с.

12. Павлів Д. Бронзова доба. Початок праслов'янської історії // Історія України. – Львів, 1996. - С. 3-50.

13. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981. – 608 с.

14. Українське бароко та європейський контекст: Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. – К.: Наукова думка, 1991. – 256 с.

15. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упор., прим. та біогр. нариси А.П. Пономарьова та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1991. – 640с.

16. Чижевський Д. І. Українське літературне бароко. –К.: Обереги, 2003. – 575 с.

17. Шилов Ю.О. Джерела витоків української етнокультури ХІХ тис. до н.е. – ІІ тис. до н.е. – К.: Аратта, 2002. – 271 с.

18. Яценко Б., Яценко В. Велесова книга. – К.: Велес, 2004. – 256 с.

19. Зарубіжні українці. Етнографічний довідник.– К.: Україна.– 1991.– 256 с.

20. Корінний М.М. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К.: Україна, 2000. – 184 с.

21. Митці України. Енциклопедичний довідник. – К.: ІСБН, 1992. – 847 с.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...