Главная Обратная связь

Дисциплины:






РОБОТА ПАРАШУТНОЇ СИСТЕМИ



Рис. 1

Розміщення парашутної системи ДПС на парашутисті-десантнику

 

Конструкція десантної парашутної системи ДПС при загальній польотній масі парашутиста 140 кг забезпечує наступні тактико-експлуатаційні дані:

а) призначений ресурс 80 застосувань на висотах від 200 до 8000 м зі стабілізацією 3 с і більше при покиданні літака на швидкості 140 - 400 км/год (з них 10 застосувань із польотною вагою 150 кг), при цьому введення в дію основного парашута проводиться на висоті 5000 м при масі парашутиста 140 кг, на висоті 2000 м при масі парашутиста 150 кг;

б) перевантаження, які виникають в момент наповнення як стабілізуючого, так й основного куполів - не більше 10 од;

в) мінімальну безпечну висоту при покиданні літака на швидкості 140 -400 км/год 200 м зі стабілізацією 3 с й 150 м зі стабілізацією 2 с, при цьому час зниження на повністю наповненому куполі основного парашута не менш 10 с;

г) швидкість зниження на стабілізуючій системі на висотах 500-0 м - 30-40 м/с;

д) вертикальну швидкість зниження на основному парашуті при польотній масі парашутиста 120 кг на ділянці 30-35 м від землі не більше 5 м/с;

е) нейтральне положення купола парашута 83 кв. м. при зниженні, а також розворот у будь-яку сторону на 180о за 15-25 сек при наявності шнура-блокування вільних кінців ланок підвіски;

ж) середню горизонтальну швидкість переміщення вперед та назад не менш 2,6 м/с, а також розворот у будь-яку сторону на 180о за 29-60 сек при знятих шнурах-блокування й перетягнені вільних кінців ланок підвіски;

з) виключення від'єднання частин ПС у процесі всього процесу десантування;

и) підгонку підвісної системи на парашутистах, що мають ріст від 1,5 м до 1,9 м, у зимовому або літнім десантному обмундируванні;

к) кріплення вантажного контейнера типу ГК-30-У;

л) зусилля необхідне для розкриття двоконусного замка ланкою ручного розкриття 16 кгс;

м) маса парашутної системи без переносної сумки й приладу АД-3У-Д не більше 11,5 кг;

н) гарантійний термін служби 20 років;

о) надійність роботи запасного парашута при відмові основного купола, а також зниження не більше 8,5 м/с у випадку перехльосту основного купола стропами;

п) гасіння купола основного парашута в момент приземлення при підвищених швидкостях вітру в землі за допомогою расчековочного пристрою;

р) розміри складеної парашутної системи: довжина 0,57 м; ширина 0,285 м; висота 0,21 м.


РОБОТА ПАРАШУТНОЇ СИСТЕМИ

 

Конструкція основного парашута передбачає два способи введення його в дію при нормально працюючій стабілізуючій системі: парашутним приладом АД-3У-Д (ППК-УД) або ланкою ручного розкриття.



При здійсненні стрибків з літаків Ан-12, Ан-22, Ан-26, Ан-70, Ил-76, вертольота Мі-8 камера стабілізуючої системи своїм карабіном кріпиться безпосередньо за трос ПРП у літаку, при здійсненні стрибків з літака Ан-2, вертольота Мі-6 цей карабін кріпиться за сергу перехідного ланки-подовжувача довжиною 1 м. По команді „Приготовиться” парашутисти встають і стають обличчям до люка, або двері літака. Взятися за ручку правого клапана ранця попереду стоячого парашутиста, відтягнути з її допомогою правий клапан на себе й заправити під нього слабину, що утворилася, ланки стабілізуючого парашута. (рис. 1).

Послу відділення від літака ланка стабілізуючої системи витягається на повну довжину, при цьому гнучка шпилька висмикується із затвора парашутного приладу АД-3У-Д і він вводиться в дію. Рветься контровочний шнур ШХБ-20, яким зав'язані кільця камери стабілізуючої системи й кільця пір'я стабілізатора, з камери стабілізуючої системи послідовно виходять стабілізатор, стропи й купол стабілізуючої системи, а камера стабілізуючої системи залишається в літаку.

Купол стабілізуючої системи, потрапивши в повітряний потік (рис. 2), наповнюється повітрям, його найшвидшому наповненню сприяють кишені на основі купола. Починається стабілізоване зниження парашутиста. Припинення стабілізації здійснюється після розкриття двоконусного замка. Його розкриття може проводитись двома способами: після спрацьовування парашутного приладу або висмикування парашутистом ланки ручного розкриття.

Після розкриття двоконусного замка, силові стрічки виходять через вікна ранця й звільняють кільця клапанів ранця. Стабілізуюча система витягає з розкритого ранця камеру з куполом основного парашута й віддаляє її разом з вільними кінцями підвісної системи від парашутиста. При цьому зі стільник камери послідовно виходять стропи, які при натягу розчековують гумові стільники, які зачековують фартух камери, витягаються пучки строп і далі звільняється нижня кромка купола основного парашута. Стабілізуюча система витягає камеру з купола основного парашута.

Під дією потоку повітря купол основного парашута розкривається й різко сповільнює швидкість зниження. Стабілізуюча система зі своєю ланкою й камерою основного парашута залишаються на вершині розкритого купола основного парашута, не заважаючи його нормальній роботі.

Керування парашутною системою здійснюється стропами керування, при цьому горизонтальне переміщення вперед та назад виконується за допомогою перетягання вільних кінців.

У випадку приземлення в сильний вітер парашутист від'єднує праву ланку підвіски (з метою гасіння купола) шляхом висмикування расчековочного пристрою.

 

Рис. 1 Рис. 2





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...