Главная Обратная связь

Дисциплины:






Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів А і В



394. Від хворого з підозрою на черевний тиф виділена чиста культура збудника, яку ідентифіковано за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями як сальмонела тифу. Яке дослідження слід застосувати для остаточної ідентифікації збудника?

А. Алергодіагностику

В. Серодіагностику

С. Сероідентифікацію

Д. Антибіотикограму

Е. Фаготипування

395. З метою діагностики черевнотифозного і паратифозного захворювання проведена реакція аглютинації Відаля. Вона виявилася позитивною з черевнотифозним Vi-антигеном у розведенні 1:1600, із черевнотифозним Н-антигеном – у розведенні 1:200. Про що це свідчить?

А. Інкубаційний період черевного тифу

В. Відсутність черевнотифозного і паратифозного захворювання

С. Черевнотифозне бактеріоносійство

Д. Про захворювання на черевний тиф

Е. Перенесений черевний тиф в анамнезі

396. У хворого з підозрою на черевний тиф протягом двох тижнів захворювання лабораторний діагноз не був встановлений. Який матеріал треба направити в лабораторію для бактеріологічного дослідження на третьому тижні?

А. Фекалії і сечу

В. Мокротиння

С. Слиз з носа

Д. Слиз із зіва

Е. Промивні води шлунка

397. Для серологічної діагностики черевного тифу використовують реакцію Відаля. Який механізм взаємодії антигенів і антитіл лежить в її основі?

А. Аглютинація

В. Преципітація

С. Бактеріоліз

Д. Гемоліз

Е. Іммобілізація бактерій

398. Для серодіагностики черевного тифу ставлять реакцію, під час якої до різних розведень сироватки хворого додають діагностикуми трьох видів мікроорганізмів і результат якої оцінюють за наявністю осаду зі склеєних бактерій. Ця реакція відома під назвою

А. Райта

В. Борде - Жангу

С. Васермана

Д. Відаля

Е. Асколі

399. Хворий поступив до інфекційної клініки з попереднім діагнозом “черевний тиф?”. Відчуває себе хворим протягом трьох днів. Використання якого методу дасть можливість підтвердити діагноз?

А. Виділення розеолокультури

В. Виділення копрокультури

С. Виділення уринокультури

Д. Виділення білікультури

Е. Виділення гемокультури

400. У лабораторію надійшла кров хворого на черевний тиф для виявлення антитіл. Яку із наведених серологічних реакцій необхідно для цього застосувати?

А. Реакцію аглютинації

В. Реакцію преципітації

С. Реакцію зв'язування комплементу

Д. Реакцію гемаглютинації

Е. Реакцію гальмування гемаглютинації

401. При обстеженні на бактеріоносійство черевного тифу в сироватці крові куховарки С. виявлені Vi-антитіла. Яка реакція була використана в цьому випадку?

А. РЗК

В. Реакція Відаля

С. РНГА

Д. ІФА

Е. РІФ

402. В анотації до препарату зазначено, що він містить антигени збудника черевного тифу, адсорбовані на стабілізованих еритроцитах барана. З якою метою використовують цей препарат?



А. Для виявлення антитіл у реакції Відаля

В. Для виявлення антитіл у реакції зв'язування комплементу.

С. Для виявлення антитіл у реакції непрямої гемаглютинації

Д. Для виявлення антитіл у реакції затримки гемаглютинації

Е. Для серологічної ідентифікації збудника черевного тифу

403. Ефективна діагностика носійства збудників кишкових інфекцій ґрунтується на виявленні антитіл до визначених антигенів бактерій у реакції непрямої гемаглютинації. Який стандартний препарат застосовують в цій реакції?

А. Еритроцитарні діагностикуми з адсорбованими антигенами бактерій

В. Антитіла проти імуноглобулінів основних класів

С. Моноклональні антитіла

Д. Монорецепторні діагностичні сироватки

Е. Еритроцити барана і гемолітичну сироватку

404. При повторній постановці реакції аглютинації Відаля виявлено зростання титрів антитіл у сироватці хворого до Vi-антигенів S.typhi з 1:100 до 1:400. Як можна пояснити отримані результати?

А. Раніше отримав щеплення проти черевного тифу

В. Є гострим носієм черевнотифозних мікробів

С. Є хронічним носієм черевнотифозних мікробів

Д. Раніше перехворів на черевний тиф

Е. Хворіє на черевний тиф

405. Хворий з підозрою на черевний тиф був госпіталізований в інфекційне відділення на 11-й день захворювання. Який основний матеріал для дослідження найкраще взяти від хворого в цей період?

А. Сечу

В. Сироватку крові

С. Випорожнення

Д. Жовч

Е. Вміст розеол

406. Для серологічної діагностики черевнотифозного бактеріоносійства використали діагностикум, який являє собою оброблені таніном еритроцити барана, на яких адсорбовані Vi-антигени Sаlmonеllа typhi. У якій реакції буде застосований цей діагностикум?

А. РЗК

В. РГГА

С. РГА

Д. РП

Е. РПГА

407. Хворому 50 років з метою лікування черевного тифу призначили левоміцетин, але наступного дня стан хворого погіршився, температура підвищилася до 39,6оС. Чим пояснити погіршення стану хворого?

А. Дією ендотоксинів збудника

В. Алергічою реакцією

С. Нечутливістю збудника до левоміцетину

Д. Приєднанням вторинної інфекції

Е. Реінфекцією

408. До лікаря-інфекціоніста на прийом прийшов хворий із скаргами на лихоманку, яка триває три дні, загальну слабкість, безсоння, головний біль. Лікар запідозрив черевний тиф. Який метод лабораторної діагностики найкраще призначити для підтвердження діагнозу?

А. Виділення гемокультури

В. Виділення копрокультури

С. Виділення уринокультури

Д. Виділення білікультури

Е. Виділення мієлокультури

409. Пацієнт звернувся в лікарню на другому тижні захворювання, яке за клініко-епідеміологічними даними нагадувало черевнотифозно-паратифозну інфекцію. Лікар вирішив підтвердити діагноз шляхом виявлення специфічних антитіл. Які препарати слід використовувати для цього?

А. Адсорбовані монорецепторні сироватки

В. Діагностичні сироватки

С. Мічені сироватки

Д. Моноклональні антитіла

Е. Діагностикуми

410. У хворого на черевний тиф на 2-му тижні захворювання в організмі з'явилися антитіла проти збудника. Які механізми їхньої захисної дії?

А. Опсонізація, активація комплементу

В. Нейтралізація екзотоксинів

С. Активація Т-кілерів

Д. Активація В-лімфоцитів

Е. Активація Т-супресорів

411. У реакції пасивної гемаглютинації, поставленої з еритроцитарним черевнотифозним Vi-діагностикумом, виявили антитіла в розведенні сироватки обстежуваного до 1:80, що вище діагностичного титру. Такий результат свідчить:

А. Про рецидив черевного тифу

В. Про гостре захворювання черевним тифом

С. Про можливе носійство паличок черевного тифу

Д. Про інкубаційний період черевного тифу

Е. Про реконвалесценцію хворого на черевний тиф

412. З крові хворого виділено культуру збудника черевного тифу. Які культуральні властивості характерні для цього збудника?

А. Утворення безбарвних колоній на середовищі Ендо і Плоскірева

В. Утворення колоній червоного кольору з металевим блиском на середовищі Ендо

С. Утворення безбарвних колоній на середовищі вісмут-сульфіт агар

Д. Утворення гемолізу на кров'яному агарі

Е. Утворення ніжної плівки на лужній пептонній воді

413. При плановому обстеженні працівника харчового підприємства на носійство збудника черевного тифу виявлено за допомогою пасивної гемаглютинації титр антитіл до Vi-антигену 1:80. Чи можна віднести цю людину до групи носіїв?

А. Так, це носій

В. Перехворів

С. Це розпал хвороби

Д. Це не носій

Е. Щеплений

414. Вбита черевнотифозна вакцина при перевірці на ефективність в досліді на кролях дала такі результати: титр антитіл перед імунізацією 1:5, після імунізації 1:5. Як це можна пояснити?

А. Титр антитіл значно збільшується тільки при вторинній імунній відповіді

В. Введення черевнотифозної вакцини формує переважно клітинний імунітет, а не гуморальний

С. Наявність природного видового імунітету перешкоджає формуванню поствакцинального імунітету

Д. У процесі приготування вакцина втратила імуногенні властивості

Е. Для більш активного формування імунітету необхідно вводити вакцину разом з ад’ъювантом

415. До лабораторії надійшла кров хворого на черевний тиф (15-й день хвороби) для постановки реакції аглютинації. Вкажіть реактив, з яким очікується позитивна реакція.

А. Черевнотифозний Н- діагностикум

В. Черевнотифозний О-діагностикум

С. Діагностикум черевнотифозний Vi-еритроцитарний

Д. Сироватка діагностична аглютинуюча до Н-антигену S. typhi

Е. Сироватка діагностична аглютинуюча до О-антигену S. typhі

416. В районі, де очікується спалах черевного тифу, необхідно провести профілактику серед дошкільників. Який препарат найбільш доцільно використовувати для цього?

А. Вакцину TАВtе

В. Черевнотифозну вакцину, збагачену Vi - антигеном

С. Черевнотифозний полівалентний бактеріофаг

Д. Донорський гамаглобулін

Е. Антибіотик, до якого чутливий збудник

417. В інфекційне відділення лікарні доставлено чоловіка 37 років з клінічними ознаками черевного тифу, термін захворювання 5 днів. Бактеріологічне дослідження фекалій хворого дало негативний результат. Який метод діагностики виявиться найбільш доцільним з метою уточнення клінічного діагнозу?

А. Бактеріологічне дослідження крові

В. Бактеріоскопічне дослідження крові

С. Серологічне дослідження крові

Д. Бактеріологічне дослідження сечі

Е. Бактеріологічне дослідження жовчі

418. У жінки 32 років протягом тижня спостерігається висока температура, сильний головний біль, лихоманка, печінка і селезінка збільшені, на шкірі живота помітні елементи розеольозного висипу. Лікар поставив діагноз “черевний тиф?”. Який патологічний матеріал необхідно відправити на дослідження для уточнення діагнозу?

А. Фекалії

В. Мазок крові з пальця

С. Сироватка крові

Д. Жовч

Е. Кров із ліктьової вени, 10 мл

419. Чоловік 57 років, який переніс черевний тиф 2 роки тому назад, відмовляється пройти обстеження на бактеріоносійство. Він стверджує, що ніяк не може бути носієм сальмонели тифу. Лікар переглянув його медичну картку і погодився з цим. На підставі чого був зроблений такий висновок?

А. Чоловік переніс легку форму черевного тифу

В. Чоловік одержав щеплення вакциною TАВtе

С. Черевнотифозне бактеріоносійство триває не більше півроку

Д. У пацієнта підвищена кислотність шлункового соку





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...