Главная Обратная связь

Дисциплины:






Характеристика вуглеводно - амілазного комплексу



Вуглеводи житнього борошна представлені крохмалем, цукрами, розчинними (слизями) та нерозчинними пентозанами і клітковиною.

Розмір зерен житнього крохмалю коливається від 14 до 50 мкм (до 0,17 мкм пшеничного крохмалю). На відміну від зерен пшеничного крохмалю, вони захищені набухаючими речовинами, внаслідок чого мало пошкоджуються під час помелу борошна. Біополімери крохмалю амілоза і амілопектин складають приблизно відповідно 23 і 77 %. Крохмаль жита клейстеризується при температурі 55–57, тоді як пшеничний – при 62–65оС, і утворює більш в’язкий, повільніше старіючий клейстер.

Власні цукри житнього борошна становлять 4,5 – 7 % на СР і представлені в основному сахарозою і значно менше глюкозою, фруктозою і мальтозою.

Поряд з крохмалем і цукрами у житньому борошні містяться так звані гумі речовини, що являють собою високомолекулярні вуглеводи, які складаються на 90% із пентозанів, а також левулезанів. Левулезани – водорозчинні сполуки, що являють собою поліфруктозиди. Розчинні пентозани і левулезани – гідрофільні сполуки, об’єм яких при гідратації збільшується в кілька разів, що позитивно впливає на консистенцію житнього тіста. Клітковина житнього борошна адсорбує значно менше води і практично не впливає на консистенцію житнього тіста.

На відміну від пшеничного борошна, у житньому в активному стані поряд з b-амілазою міститься a-амілаза. Це призводить до глибшого розщеплення крохмалю і накопичення в тісті водорозчинних низькомолекулярних декстринів і мальтози.

Полісахариди крохмалю амілоза та амілопектин легше піддаються гідролітичному розщепленню амілолітичними ферментами. Під дією a-амілази в тісті накопичуються низькомолекулярні декстрини, які швидко розщеплюються b-амілазою до мальтози. Поряд з цим мальтоза накопичується також внаслідок гідролітичного розкладу крохмалю під дією b-амілази на мальтозу і високомолекулярні декстрини. Значна частина мальтози утворюється під час випікання внаслідок порівняно низької температури клейстеризації крохмалю і більшої податливості клейстеризованого крохмалю дії амілаз. Тому внаслідок наявності великої кількості власних цукрів, значного накопичення мальтози під дією амілаз газоутворювальна здатність житнього борошна більш ніж достатня. Сумарний вміст цукрів повністю забезпечує процеси дозрівання тіста, вистоювання тістових заготовок, а також меланоїдиноутворення.

Поряд з цим висока активність складових вуглеводно-амілазного комплексу житнього борошна у процесі випікання сприяє утворенню вологої на дотик, липкої м’якушки хліба.

Уже в перший період випічки крохмаль житнього борошна клейстеризуються (55-57 оС). Ця температура близька до оптимальної, при якій b-амілаза активно гідролізує крохмаль до мальтози і високомолекулярних декстринів. У процесі подальшого прогріванння тіста при температурі 65 оС наступає оптимум активності a-амілази, яка крохмаль і накопиченні високомолекулярні декстрини гідролізує до низькомолекулярних декстринів і мальтози. Внаслідок високої гідрофільності низькомолекулярних декстринів, що утворилися, м’якушка хліба стане липкою. Можуть з’явитися і інші дефекти житнього хліба – надмірно темна скоринка, тріщини на поверхні, відшарування скоринки від м’якушки. Але найзначнішою вадою є погіршення структурно-механічних властивостей м’якушки. Саме тому при оцінці хлібопекарських властивостей житнього борошна першочергове значення надається вуглеводно-амілазному комплексу, як такому, що формує основний показник якості житнього хліба – фізичні властивості житнього хліба.



З метою зниження активності a-амілази технологією приготування житнього хліба передбачається підвищення кислотності тіста, тобто зниження автолітичної активності борошна.

Вуглеводи житнього борошна, а саме – набухлі зерна крохмалю і гідратовані пентозани відіграють значну роль у формуванні в’язких властивостей житнього тіста. Пентозани житнього борошна зв’язють значну частину води, в середньому 1: 8. Нерозчинні пентозани набухають, водорозчинні утворюють в’язкі розчини (слизі). Загалом пентозани зв’язують до 28 % всієї води тіста. Наявність у житніх пентозанів розгалуженої арабіноксиланової фракції обумовлює утворення ними з білками і вуглеводами комплексів, що підвищують в’язкість колоїдних розчинів тіста, розріджують його консистенцію, знижують газо- і формоутримуючу здатність, тобто знижують силу борошна.

Сила борошна (по якості та кількості клейковини). Білки житнього борошна, на відміну від білків пшеничного, не утворюють клейковинного каркасу. Довгий час вважалося, що вони не здатні утворювати клейковину. Справа в тому, що у звичайних умовах клейковина жита не відмивається. Її можна відмити у слабких розчинах солей або органічних кислот. Лише в 1945 році вдалося Голенкову В.Ф. із житнього борошна відмити клейковину. Вихід сирої клейковини становить 5 – 10 %. Гліадин і глютенін жита утворюють дуже слабку за силою клейковину, рихлу, мало розтяжну або дуже розтяжну, світло-сірого кольору. Гідратаційна здатність її становить 220-310 %, розтяжність 3 – 5 см, іноді більше 20 см.

На цей час вважається, що білки утворюють з пентозанами водорозчинні комплекси, які заважають формуванню клейковини. Поряд з цим, водорозчинні білки взаємодіють з вуглеводами, утворюючи глікопротеїди, що також негативно впливає на процес утворення клейковини.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...