Главная Обратная связь

Дисциплины:






Теоретичні відомості. Змішування – ймовірнісний процес визначальні характеристики якого залежать від багатьох факторів: фізико-хімічних властивостей компонентів



Змішування – ймовірнісний процес визначальні характеристики якого залежать від багатьох факторів: фізико-хімічних властивостей компонентів, конструктивних особливостей змішувача, тривалості змішування тощо. Основний якісний критерій завершеності процесу – однорідність кінцевого продукту. При теоретичному аналізі доведено, що найбільш правильно оцінювати однорідність комбікорму за величиною коефіцієнта варіації вмісту деякого «ключового» компоненту, який обирають з міркувань простоти визначення, об’єктивності і точності його кількісного вираження. В якості таких компонентів використовують NaCl, СаСО3, а інколи протеїн, вітаміни тощо. Використовують також радіоактивний метод із застосуванням різних радіоактивних ізотопів.

Коефіцієнт неоднорідності або варіації (υ, %) – відношення середнього квадратичного відхилення (S) до середньої арифметичної величини ( ), які розраховані для контрольного компоненту за формулою:

 

(13)

 

Для оцінки якості змішування комбікормів є ще формула, запропонована А.М. Ластовцевим та А.М. Хвальновим:

 

(14)

 

де υскоефіцієнт неоднорідності, %;

Сі – фактичний вміст компонента в окремих пробах, %;

С0 – теоретичний вміст компонента в окремих пробах при ідеальному

розподілі, %;

пі – кількість проб;

п – кількість дослідів.

 

У висновку необхідно враховувати, що ступінь однорідності змішування змінюється в залежності від його тривалості, кількості компонентів в суміші, маси зразка тощо.

Якщо коефіцієнт варіації менше 3 % - суміш «відмінної» якості; не менше 3 % і менше 7,5 % - суміш «доброї» якості; не менше 7,5 % і менше 15,0 % - суміш «задовільної» якості; не менше 15,0 % - суміш «незадовільної» якості.

Методика визначення хлориду натрію згідно ДСТУ 3782-98.

Наважку досліджуваного продукту масою близько 5 г зважують з точністю 0,0002 г, переносять у мірну колбу місткістю 500 см3, додають 400 см3 дистильованої води, 5 см3 розчину Каррезу-1, перемішують і додають 5 см3 розчину Каррезу-2. Вміст колби збовтують протягом 30 хв, доводять дистильованою водо до мітки, перемішують і фільтрують. Для одержання безбарвних і прозорих витяжок додають 1 г активованого вугілля.

Для кормів з великим вмістом колоїдних речовин, жмихів, зерна, підданих гідротермічному обробленню, аналіз проводять, як описано вище, але не фільтрують. 100 см3 витяжки переносять у мірну колбу місткістю 200 см3 і доводять до мітки ацетоном. Розчин перемішують і фільтрують.

У конічну колбу переносять аліквотну частину (25-100 см3) фільтрату відповідно до очікуваного вмісту хлоридів. Аліквотна частина повинна містити не більше 150 мг хлориду. Розчин доводять дистильованою водою до об’єму не менше 50 см3 , додають 5 см3 концентрованої азотної кислоти, 2 см3 насиченого розчину залізоамонійного галуну і 2 краплини розчину роданіду калію чи роданіду амонію з бюретки, заповненої до нульової відмітки (залишок потім використовують для титрування надлишку нітрату срібла). Відбувається така реакція:



 

NaCl + HNO3 Na NO3 + HCl. (15)

 

Поті додають розчин нітрату срібла з бюретки чи піпетки до зникнення червоного забарвлення і деякий його надлишок (загальний об’єм нітрату срібла 2-5 см3, для контрольного досліду – 0,5-2 см3). Під час додавання нітрату срібла вміст колби енергійно збовтують для коагуляцію випадаючого осаду і додають 5 см3 гексану. Дослід виконують у витяжній шафі. Відбувається така реакція:

 

HCl + AgNO3 AgCl + HNO3. (16)

 

Потім титрують надлишок нітрату срібла розчином роданіду калію чи роданіду амонію до появи червонувато-коричневого забарвлення, яке не зникає упродовж 30 с. При цьому спочатку роданід амонію витрачається на взаємодію з залишком нітрату срібла:

 

AgNO3 + NH4SCN Ag SCN + NH4 NO3, (17)

 

а вже потім вступає в реакцію з Fe3+, що входить до складу галунів:

 

Fe3+ + 3 SCN- Fe(SCN)3. (18)

 

Одночасно проводять контрольний дослід, у якому використовують усі зазначені реактиви. Замість досліджуваної витяжки беруть такий самий об’єм дистильованої води.

Масову частку у пробі хлориду натрію Х1, %, розраховують за формулою:

 

(19)

 

де 5,854 – коефіцієнт для перерахунку результату у вигляді відсоткового

вмісту хлориду натрію;

500 – загальний об’єм водної витяжки, см3;

V5 – об’єм розчину нітрату срібла, доданий у досліджувану пробу,

см3;

V5 – об’єм розчину нітрату срібла, доданий у контрольний дослід,

см3;

С1 – точна концентрація розчину нітрату срібла,моль/дм3;

V5 – об’єм розчину роданіду калію чи роданіду амонію, витрачений

на титрування досліджуваної проби, см3;

V5 – об’єм розчину роданіду калію чи роданіду амонію, доданий у

контрольний дослід, см3;

С1 – точна концентрація розчину роданіду калію чи роданіду

амонію, моль/дм3;

т – маса наважки, г;

V4 – об’єм аліквотної частини (25-100 см3) фільтрату, використаний

для аналізу, см3.

 

Для кормів з великим вмістом колоїдних речовин, жмихів, зерна, підданих гідротермічному обробленню масову частку хлориду натрію Х3, %, розраховують за формулою:

 

Х3 = 2∙Х1. (20)

 

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень. Гранично допустимі розбіжності між результатами паралельних визначень не повинні перевищувати 0,05 % за вмісту хлориду натрію менше 1 %. За вмісту хлориду натрію більше 1 % допустимі розбіжності між результатами паралельних визначень не повинні перевищувати 5 %.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...