Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 21. Правила роботи на електронно-обчислювальних машинах та ПК.



Охорона праці

Гр. 18-1 Тема 17

Гр. 17-1 Тема 16, 17

Гр. Т-4 Тема 21

Тема №16. Організаційні та технічні протипожежні заходи.

Пожежна безпека — це стан об'єкта, за якого вилучається мож­ливість пожежі. У разі виникнення пожежі вживаються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.

Пожежна безпека на об'єктах народного господарства забезпечуєть­ся організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом.

До організаційних заходів належать:

• розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки;

• організація інструктування і навчання робітників та службовців;

• здійснення контролю за дотриманням встановленого проти­пожежного режиму всіма працюючими;

• організація добровільних пожежних дружин та пожежотех- нічних комісій;

• щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи;

• розробка і затвердження плану евакуації й порядку опові­щення людей на випадок виникнення пожежі;

• дотримання належного протипожежного нагляду за об'єктами;

• організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

До технічних заходів належать:

• дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель, споруд, складів;

• підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання;

• улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

• заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень та інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки;

• правильна організація праці на робочих місцях з викорис­танням пожежонебезпечних інструментів, приладів, технологіч­них установок.

Тема 17. Горіння речовини і способи його припинення

Горіння — це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речо­вини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла.

Розрізняють такі види процесу горіння:

• вибух,

• спалах,

• займання,

• тління,

• самозаймання,

• власне горіння.

Вибух — це швидке перетворення речовини в газо- чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла. У цьому випадку об'єм речовини збільшується в сотні, тисячі разів. Характерною озна­кою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався.

Спалах — це швидке згоряння пальної суміші без утворення стиснених газів.

Займання — це загоряння речовини з появою полум'я. Заго­ряється не вся речовина, а лише її частина. Займання здійснює­ться від джерела загоряння.



Самозаймання – це займання, яке відбувається без дже­рела загоряння.

Тління — це горіння речовини без явного утворення полум'я. Як правило, під час тління утворюється багато диму.

Неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності, називається пожежею. Темпе­ратура у вогнищі пожежі досягає 700-900°С.

Вогнестійкість — це здатність конструкцій, матеріалів затри­мувати поширення вогню. Вимірюється вогнестійкість у годинах.

 

Тема 21. Правила роботи на електронно-обчислювальних машинах та ПК.

Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби:

• захисне заземлення;

• занулення;

• вирівнювання потенціалів;

• мала напруга;

• захисне відімкнення;

• ізоляція струмопроводів;

• огороджувальні пристрої;

• попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки;

• засоби захисту та запобіжні пристрої.

Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне за­землення чи занулення.

Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею
або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть
опинитися під напругою.

Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних
або змішаних заземлювачів.

Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим
захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які
можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування,
кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Захисне заземлення і занулення виконують з метою:

• забезпечення нормальних режимів роботи установки;

• забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин;

• захисту електроустаткування від перенапруги;

• захисту людей від статичної електрики.

Малу напругу (не більше 42 В) застосовують для живлення електроприймачів невеликої потужності: ручного електрофікованого інструменту, переносних ламп, ламп місцевого освітлен­ня, сигналізації.

Захисне відімкнення — захист швидкої дії, що забезпечує ав­томатичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом. Така небезпека може виникнути при замиканні фази на корпус, зниженні опору ізо­ляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмопровідної частини, що знахо­диться під напругою.

Захисне відімкнення використовується у тих випадках, коли інші захисні заходи (заземлення, занулення) ненадійні, їх важко здійснити (в умовах вічної мерзлоти), дорого коштують або у випадках, коли до безпеки обслуговування висуваються підви­щені вимоги (в шахтах, кар'єрах), а також у пересувних електро­установках. Найбільше розповсюджене обладнання захисного відімкнення у мережах до 1000 В. Захисне відімкнення обов'язкове для ручних електроінструментів.

Для захисту від дотику до частин, що перебувають під напругою, використовується також подвійна ізоляція — електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції. Робоча ізоляція — ізоляція струмопровідних частин електроустановки. Додаткова ізоляція простіше досягається виготовленням корпусу з ізоляційного матеріалу (електропобутові прилади).

Огороджувальні пристрої бувають як суцільні, так і сітчасті. Суцільні огороджувальні пристрої у вигляді кожухів та кришок використовують в електроустановках напругою до 1000 В. Сіт­часті огороджувальні пристрої — в електроустановках напругою до 1000 В та вище.

Щоб запобігти попаданню людини під напругу внаслідок по­милкових дій під час роботи, застосовуються спеціальні при­строї — пристрої блокування безпеки.

Механічне блокування виконується за допомогою замків, сто­порів, защепок та інших механічних пристроїв, які стопорять поворотну частину механізму у відімкненому стані.

Електричне блокування має забезпечувати відімкнення напруги за такого розчинення дверей, щоб людина не змогла потрапити за огородження до струмопровідних частин безпосередньо сама або за допомогою інструмента.

Електромагнітне блокування здійснюється за допомогою спе­ціальних електромагнітних замків (запорів).

Блокування застосовується в електроустановках напругою понад 220 В, в яких часто ведуться роботи на струмопровідних части­нах, що огороджуються. Блокування забезпечує зняття напруги зі струмопровідної частини електроустановки під час проникнення до неї. За принципом дії блокування буває механічне, електричне та електромагнітне. Механічне блокування використовують в електричних апаратах (рубильниках, автоматах). Електричне бло­кування здійснює розрив мережі контактами, що встановлені на дверях огороджувальних пристроїв, кришках і дверцятах кожухів.

В електроустановках напругою до 1000 В до основних елект­розахисних засобів належать:

• ізолюючі штанги;

• ізолюючі та електровимірювальні обценьки;

• покажчики напруги;

• діелектричні рукавиці;

• інструмент з ізольованими ручками.

До додаткових засобів електрозахисту в електроустановках до 1000 В належать:

• діелектричні калоші, килимки;

• переносне заземлення;

• огороджувальні пристрої;

• плакати та знаки безпеки.

Діелектричні калоші та боти захищають працюючих від напруги кроку і використовуються під час роботи зі штангою, обценьками.

Додаткові електрозахисні засоби застосовують тільки разом з основними.

 

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...