Главная Обратная связь

Дисциплины:






Принципи і порядок оцінки якості скляних побутових виробів



Відповідно до діючих нормативних документів оцінюється якість скляних побутових товарів. При перевірці якості виробів важливо дотримуватись принципів сортування, тобто враховувати фактори, які зумовлюють можливість зарахування виробів до того чи іншого сорту чи ступеня придатності. Такими факторами є вид скла, спосіб виробки, вид дефекту, розмір і місцезнаходження дефекту на виробі, розмір виробу, кількість однойменних дефектів на виробі, загальна кількість допустимих дефектів на виробі.

Приймання скляних побутових товарів проводиться партіями. Партією вважається певна кількість виробів одного найменування, вироблена із скла одного виду і оформлена одним документом про якість, в якому містяться найменування виробу, кількість, відповідність виробів НТД та результати випробувань.

При оцінюванні якості скляних побутових товарів особлива увага звертається на відповідність виробів установленим нормам до зовнішнього вигляду, розмірів, якості, відпалу та термостійкості. Для цього методом випадкового відбору з різних місць від партії виробів відбирають певну кількість виробів. Відібрані таким чином вироби перевіряють за такими показниками: дефекти зовнішнього вигляду, розмір, маса, місткість, стійкість, якість відпалу, термостійкість. Для перевірки наявності дефектів від партії відбирають 1%, але не менше 10 шт, а кришталевих виробів — така ж кількість кожного сорту. Для визначення відповідності виробів основним розмірам, масі, місткості, стійкості, якості відпалу та іншим показникам відбирають 0,5%, але не менше 10 шт (для кришталевих виробів — від кожного сорту). Дефекти зовнішнього вигляду виробів визначаються зовнішнім оглядом неозброєним оком в умовах нормального освітлення на відстані 500—600 мм від ока спостерігача. Міцність закріплення декоративних покрить перевіряється сильним протиранням бавовняною тканиною протягом ЗО с.

Місткість виробів перевіряють за допомогою мірного посуду або за масою води (в грамах), вміщеній в посуд до краю, при температурі 20°С. Лінійні розміри виробів перевіряють універсальним інструментом (лінійка, штангенциркуль, кронциркуль) з похибкою вимірювання не більше 1 мм. Стійкість посуду визначають так: наповнені водою вироби встановлюють на площині з кутом нахилу до горизонталі 10°. Якість відпалу скляних виробів встановлюють за допомогою поляриметра — полярископа ПКС — 250. В добре відпалених виробах поле зору в цьому приладі повинно бути рівномірно забарвленим у фіолетовий колір або мати червонувато-оранжеві відтінки з синім або фіолетовим кольорами.

Термічну стійкість склянок і блюдець для чаю, тарілок і чашок для гарячої їжі із звичайного скла перевіряють таким чином: у вироби при t° 20°С наливають несильним струменем гарячу воду не нижче 95°С. Після охолодження у виробі до 70°С (для пресованих до 60°С) її виливають, а виріб швидко занурюють у воду кімнатної температури (20°С). Термостійкість загартованих пресованих виробів перевіряють наступним чином: нагрівають їх в спеціальній печі до 150°С, а потім швидко охолоджують у воді при температурі 15°С. При цьому випробуванні вироби не повинні руйнуватись.



Випробування на термостійкість жаростійкого кухонного посуду проводять в більш жорстких умовах відповідно до умов експлуатації. Вироби протягом 15 хв витримують в печі при 200°С з наступним зануренням у воду, температура якої 15°С. При цьому допускається руйнування не більше 1% досліджуваних виробів, яких повинно бути не менше 100 одиниць.

Згідно з НТД, при одержанні незадовільних результатів перевірки і випробувань скляних виробів хоча б з одного показника, проводять повторну перевірку на подвоєній вибірці. Результати повторної перевірки розповсюджуються на всю партію скловиробів.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...