Главная Обратная связь

Дисциплины:






Дії батальйону (роти) у міжнародних миротворчих операціях



 

510. До району дій батальйон (рота) під час участі бригади (полку) у ММО залежно від пункту призначення може висуватися своїм ходом, перевозитися залізничним, повітряним, морським транспортом, а також пересуватися комбінованим способом. Для організованого зосередження в районі застосування миротворчого контингенту завчасно створюються і направляються оперативні групи.

511.Дії батальйону (роти) під час проведення миротворчої операції мають свої особливості залежно від фази розвитку конфлікту. На стадії непримусових дій (коли конфліктна ситуація перебуває під контролем влади, акції екстремістів не виходять за рамки критичної межі) основну роль відіграють правоохоронні дії. Батальйон (рота) може здійснювати заходи застережно-демонстративного характеру та залучатися до виконання обмежених поліцейських функцій. На стадії збройного протиборства, коли вичерпано всі можливості мирного врегулювання конфлікту та існує збройна протидія реалізації мандату на проведення міжнародних миротворчих операцій, миротворчий контингент за наказом старшого командира застосовує примусові дії, у тому числі й зброю. У такому разі операція з підтримання миру перетворюється на операцію з примушення до миру або покарання агресора.

512. Залежно від конкретних умов використовуються основні способи застосування батальйону (роти) підчас участі бригади (полку) у проведенні миротворчої операції: завчасне попереджувальне розгортання батальйону (роти) у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації; виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні дії щодо відновлення мирної інфраструктури.

Завчасне попереджувальне розгортання батальйону (роти) у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації включає: демонстрацію сили на підтримку політичних попереджень сторонам, що ворогують; розділення позицій, з яких сторони, що ворогують, можуть розпочати збройні акції; проведення часткової евакуації населення з району конфлікту; надання в разі потреби гуманітарної (медичної, продовольчої та іншої) допомоги населенню.

Дії підрозділів у демілітаризованих зонах передбачають: контроль за дотриманням режиму припинення вогню; контроль комунікацій, які використовуються сторонами, що ворогують, в оперативних цілях; здійснення в районі конфлікту режиму заборони авіаційних польотів; забезпечення коридорів для постачання гуманітарних вантажів та інші запобіжні й забезпечувальні дії.

Виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні дії підрозділів щодо відновлення мирної інфраструктури можуть включати: роз’єднання сторін, що ворогують, недопущення відновлення конфлікту; надання допомоги в розвитку процесу мирного врегулювання; примушення до миру, активні та масштабні заходи з використанням сили (примушення до припинення ворожнечі); відновлення життєдіяльності найважливіших елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни у постконфліктний період.



Залежно від форми конфлікту підрозділами використовуються такі способи ведення дій: нагляд за виконанням умов перемир’я і домовленостей про припинення вогню; роз’єднання протилежних сторін, недопущення їх пересування та зіткнень; взяття участі в створенні демілітаризованих зон, гуманітарних кордонів; контроль місцевості і дій населення в районах відповідальності; протидія масовим заворушенням; охорона життєво важливих об’єктів і комунікацій; контроль перевезень; недопущення незаконного (несанкціонованого) ввезення і вивезення озброєння, техніки та матеріально-технічних засобів; забезпечення безпечного транзиту всіх видів транспорту і функціонування комунікацій; контроль за обліком військовополонених та незаконно затриманих цивільних осіб; надання гуманітарної допомоги цивільному населенню.

513. З початком миротворчої операції спостереження і звітування– два найважливіші завдання підрозділів. Пункти спостереження встановлюються для нагляду за всією діяльністю в районі операцій, у тому числі дороги, поселення, повітряний простір, прибережні райони, аеродроми, лінії з припинення вогню і кордони.

Діями підрозділів на першому етапі після входу батальйону (роти) в район (сектор) відповідальності можуть бути: встановлювання пересувних контрольно-перепускних та спостережних пунктів, що дасть можливість детальніше вивчити ситуацію в районі, основні напрями та маршрути руху транспорту і людей, визначити місця для встановлення постійних контрольно-перепускних та спостережних пунктів.

Встановлення пересувних контрольно-перепускних та спостережних пунктів повинно проводитися після прибуття підрозділу у свій район (сектор) відповідальності, але будувати постійні пункти слід тільки після детального вивчення ситуації в зоні відповідальності та впевненості в правильному виборі місця.

Контрольно-перепускні та спостережні пункти встановлюються так, щоб практично довести всім сторонам і місцевому населенню району присутність миротворців; звітувати про всю діяльність; перевірити й оглянути всіх людей та рух до і від миротворчої зони; не допустити проникнення порушників і контрабанди зброєю, боєприпасами, вибухівками; припиняти весь рух або лише обрану частину.

514. Під час патрулювання діями підрозділів можуть бути: підтвердження і нагляд за припиненням вогню; збирання інформації; перевірка районів, за якими немає можливості спостерігати зі спостережних пунктів; розслідування інцидентів; надання миротворчим силам свободи руху; виставлення постійних патрулів між сторонами для послаблення кризи; демонстрація сторонам, що ворогують, присутності миротворчої сили; заспокоєння ізольованих громад; установлення мобільних контрольно-пропускних пунктів; перевірка позицій сторін, що ворогують; припинення або зменшення намагань проникнення порушників; ведення спостереження з ізольованих і незайнятих спостережних пунктів; установлення фізичного зв’язку між сусідніми, але відносно ізольованими підрозділами; надання захисту сторонам або місцевому населенню.

Патрулювання здійснюється різними способами. Вибір способу залежить від місцевості, розміру району операцій і придатності обладнання, яким користуються миротворчі сили. Загальні способи патрулювання – це піший, мобільний та повітряний.

Піші патрулі є основою будь-якої системи патрулів. У заселених районах піший патруль має більшу перевагу, тому що встановлює кращий контакт з місцевим населенням і місцевими представниками влади, які можуть стати джерелом додаткової інформації.

Мобільні патрулі застосовуються у випадках: обмеження кількості миротворчого контингенту; великих розмірів району відповідальності; обмеження щодо свободи руху миротворців, які встановлені сторонами, що воюють; несприятливих умов місцевості та пори року. Перевага мобільних патрулів полягає у більшій швидкості патрулювання та кращому розпізнаванні; наявності більш потужних засобів зв’язку, можливості встановлення прожекторів та приладів нічного бачення для якісного спостереження в нічний час; наданні місцевому населенню більш помітних знаків про присутність миротворців.

Повітряні патрулі застосовуються у разі наявності вертольотів та літаків. Як правило, причетні сторони повинні погоджуватися на повітряне патрулювання перед тим, як воно розпочнеться.

515. Для убезпечення перевезення людей і вантажів через території та населені пункти, де проживає населення однієї зі сторін, що ворогують, призначається конвой.

Начальник конвою (командир підрозділу, особовий склад якого залучається до здійснення конвою) після отримання завдання на здійснення конвою повинен уважно вивчити маршрут руху конвою, рельєф місцевості, по якій проходить маршрут, якість доріг, найбільш небезпечні гірські ділянки маршруту, особливу увагу звернути на вивчення населених пунктів, через які проходить маршрут конвою (національність населення, політичні погляди, кримінальну активність). Ці дані він отримує з розвідданих батальйону (роти) або інших миротворчих контингентів.

За день до виконання завдання начальник конвою отримує від органів місцевої влади або муніципалітету списки людей, майна й автотранспорту, які необхідно конвоювати, при цьому перевіряє, щоб серед цих людей не було осіб, які розшукуються за скоєння військових або інших злочинів.

Під час підготовки до виконання завдання начальник конвою ставить завдання своїм підлеглим на підготовку техніки та озброєння до здійснення конвою, особисто бере в цьому участь і особливу увагу звертає на готовність засобів зв’язку.

У вечірній час за день до конвою начальник конвою збирає особовий склад, який залучається до виконання завдання, проводить інструктаж і перевіряє опанування особовим складом своїх завдань. За день до здійснення конвою оповіщається вищий штаб, що ставить завдання миротворчим контингентам, через який пролягає маршрут руху конвою на охорону та супроводження.

Особовий склад і техніка прибуває на місце зустрічі конвою завчасно. За цей час призначений особовий склад перевіряє згідно зі списком людей у всіх видах автотранспорту (автобуси, легкові та вантажні автомобілі). Начальник конвою розставляє бойові машини в колоні конвою, рівномірно розподіляє сили та засоби для захисту конвою від нападу. За наявності в зоні відповідальності діючого контрольно-перепускного пункту на маршруті руху конвою, усі цивільні особи та їх транспортні засоби підлягають обшуку на наявність зброї, боєприпасів, вибухових та наркотичних речовин. У разі відсутності контрольно-перепускного пункту всі цивільні особи та їх транспорт обшукується до початку руху конвою.

Для того щоб з місця постійної дислокації відстежувати рух конвою, уздовж маршруту призначаються контрольні точки (ними можуть бути населені пункти, перевали, повороти або перехрестя), під час проходження яких командир конвою доповідає старшому начальнику.

Під час проходження найбільш небезпечних населених пунктів, у яких спостерігається висока кримінальна активність і негативний настрій стосовно осіб, яких супроводжує конвой, для швидкого та якісного управління особовим складом конвою розробляються умовні команди (сигнали) і доводяться до нього.

У разі блокування дороги або збройного нападу на колону конвою начальник конвою дає команду на відбиття нападу, при цьому зброя застосовується згідно з правилами застосування зброї. Про всі випадки, які трапляються під час здійснення конвою, начальник конвою негайно доповідає на командний пункт. Якщо під час конвою виходить із ладу цивільний автотранспорт, колона конвою продовжує рух без зупинок, зламана машина підлягає охороні миротворчим персоналом, у зоні відповідальності якого це трапилося.

516. Під час супроводження високопосадових осіб основна увага приділяється гарантуванню їх безпеки. Для цього під час підготовки та здійснення супроводження необхідно: дотримуватися правил секретності в плануванні і відданні наказів на супроводження; суворо дотримуватися тиші і дисципліни під час пересування; змінювати шляхи і часовий розклад переміщень; уживати необхідних заходів для забезпечення супроводження, організовувати і відправляти підрозділи охорони підготовленими, для вмілого забезпечення охорони під час пересування і на зупинках; мати постійний зв’язок з повітряною і вогневою підтримкою на випадок засідки; тримати в готовності резерви і підрозділи (сили) негайного реагування; налагоджувати зв’язок з сусідніми миротворчими контингентами, вищим командуванням і, якщо можливо, із силами держави-господаря; розподіляти провідників, комунікаційне обладнання і зброю; розвідувати у місцевого населення інформацію щодо пропонованого шляху, застосовувати пошукових собак та інші засоби викриття засідок.

Для забезпечення супроводження високопосадових осіб розробляється план рятунку цих осіб у разі нападу на конвой, а також виділяється достатня охорона в місцях переходу з одного виду транспорту до іншого.

Під час конвоювання доступ до високопосадових осіб обмежений. Командир конвою затверджує список осіб, яким надається доступ до високопоставлених осіб під час їх супроводження.

517. Дії підрозділів щодо контролю за місцевим населенням здійснюються з метою затримання військових злочинців, недопущення перевезення зброї, боєприпасів, наркотичних і вибухових речовин, а також їх переміщення. Для забезпечення входу в зону дії миротворчого контингенту необхідно мати дозвіл, який діє у разі пред’явлення посвідчення особи. Дозвіл оформлюється місцевою мовою, для чого на кожному посту повинні бути зразки всіх документів, які використовуються в цьому регіоні. Якщо складна ситуація або накопичилася велика кількість біженців на посту, необхідно проводити їх реєстрацію разом з представниками Червоного Хреста.

Перевірка місцевого населення може проводитися різними способами. Найперше перевіряються підозрілі особи, які мають незвичайний одяг та неадекватно поводяться. Особлива увага звертається на автомобілі, у яких перебуває одна людина. Огляд жінок здійснюється тільки військовослужбовцями-жінками, а якщо їх немає – тільки технічними засобами в спеціально відведеному для цього приміщенні. Під час перевірки автомобіля, у якому перебуває більше однієї особи, персонал контрольного пункту повинен запропонувати всім вийти з машини. Після проведення огляду кожної особи їх відводять у бік, не ближче 10 м від машини, після цього проводиться огляд транспортного засобу.

Під час перевірки місцевого населення обов’язковою є його реєстрація. При цьому в книгу реєстрації записуються такі дані: час, повне ім’я, тип автомобіля, колір, реєстраційний номер, опис вантажу, який перевозиться, напрямок руху. Якщо люди пересуваються без автомобілів (наприклад на ослах чи верблюдах), робиться спеціальна відмітка з зазначенням кількості худоби. Якщо під час перевірки буде знайдено зброю, вона повинна негайно конфіскуватися із складанням акта конфіскації. Перелік предметів, які підлягають конфіскації, залежить від статусу миротворчої місії та визначається керівником місії.

Для перевірки автомобілів і людей можна застосовувати різні види перевірок. У разі великої кількості автомобілів можна перевіряти тільки кожний третій автомобіль, автомобілі тільки одного типу або які рухаються в одному напрямку, або у яких перебуває тільки один чоловік, або всіх чоловіків у віці від 15 до 40 років. Під час проходження автомобіля через перший контрольно-перепускний пункт водію видається квиток з позначенням часу проходження цього пункту, під час проходження другого контрольно-перепускного пункту персонал перевіряє відмітку першого та ставить свою відмітку про час проходження. Якщо такий автомобіль не викликає підозри, його можна пропускати без перевірки. Видані квитки не можуть бути постійними, вони повинні періодично змінюватися.

518. Діями підрозділів під час виконання завдань у ММО можливе надання гуманітарної допомоги населенню, що включає: виділення військових спостерігачів і супровідників для місцевих фермерів; допомогу під час жнив і збирання врожаю в зоні операції; ужиття заходів щодо запобігання випадкам суперечок стосовно землі, свободи руху людей і тварин (права випасу); допомогу в проведенні громадських послуг у зоні операції; медичну допомогу місцевому населенню – медичний персонал миротворчих сил може лікувати цивільних осіб у своїх медичних закладах або їздити до місцевих лікарень, а також доставляти медикаменти і допомагати під час евакуації пацієнтів; посередництво між противниками в справах продажу і розподілу промислових продуктів; допомогу в переговорах і справах розселення переміщених осіб; допомогу під час ремонту будинків громадського вжитку (церкви, школи тощо).

 

Розділ 9. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ (ПОЛКУ) У СТАБІЛІЗАЦІЙНИХ, СПЕЦИФІЧНИХ ДІЯХ ВІЙСЬК (СИЛ)





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...