Главная Обратная связь

Дисциплины:






Підсумковий контроль



 

Іспит з курсу «Вступ до літературознавства» проводиться в усній формі. Студенти отримують питання до іспиту у вигляді білетів (загальна кількість – 30). Кожен білет має три питання: 1) теоретичне питання, 2) визначення термінів (5 термінів) і 3) питання по першоджерелах.

Наприклад:

Білет № 1.

 

  1. Літературознавство як наука. Комплекс літературознавчих дисциплін.
  2. Дайте визначення термінів: метафора, трагікомедія, антитеза, асонанс, рубаї.
  3. О. Потебня про внутрішню форму образу.

 

Відповідь на кожне питання оцінюється у 15 балів (третє питання – 10 балів). При цьому враховується повнота розкриття питання, знання змісту аналізованих творів та вміння орієнтуватись у загальній літературній ситуації та культурному контексті означеного в іспитових білетах періоду.

Питання до іспиту

І. Теоретичні питання.

1. Літературознавство як наука. Комплекс літературознавчих дисциплін.

2. Художня література як особливий вид мистецтва. Функції літератури.

3. Мистецтво слова серед інших мистецтв (за класифікацією Лессінга, за рецепторною класифікацією мистецтв, за класифікацією Гейзінги).

4. Специфіка словесної творчості.

5. Принципи традиційної класифікації літературних творів на роди і види/жанри.

6. Лірика та її жанри. Класифікація за різними жанровими ознаками.

7. Епос та епічні жанри. Принцип жанротворення.

8. Драма: генезис та основні жанри.

9. Трагедія і трагічне.

10. Комедія і комічне.

11. Драма як літературний жанр.

12. Міжродові та суміжні утворення (поема, байка, балада, дума, билина).

13. Тема, проблема, проблематика, художня ідея, тенденція літературного твору. .

14. Пафос, або тип авторської емоційності. Види пафосу.

15. Художній конфлікт. Типи конфліктів.

16. Фабула і сюжет. Співвідношення понять. Різні стадії розгортання сюжету.

17. Композиція. Сюжетні й позасюжетні елементи композиції.

18. Поняття художньої мови. Значення цього аспекту для вивчення творів красного письменства.

19. Тропи та їх основні різновиди.

20. Поняття стилістичної фігури. Основні класифікації фігур.

21. Фонічні засоби художньої мови.

22. Віршування як розгалуження літературознавства. Поняття «ритм», «вірш», «метр».

23. Рими та її різновиди. Функції рими.

24. Силабічна й тонічна системи віршування. Визначні чинники.

25. Силабо-тонічна система віршування: визначні чинники. Основні двоскладові і трискладові метри.

26. Міжсистемні форми віршування. Верлібр.

27. Строфа. Функції строфи в поетичному тексті. Різновиди строф.

28. Літературний процес. Внутрішні чинники його розвитку.

29. Літературний процес. Зовнішні чинники розвитку літератури (літературні напрями, течії, угрупування тощо).



30. Стадіальність літературного розвитку. Періодизація за С.С. Аверинцевим.

31. Індивідуальний стиль письменника (ідіостиль).

32. Типи художньої творчості: «міметичний» та «неміметичний».

33. Класицизм у літературі.

34. Бароко в літературі.

35. Романтизм у літературі.

36. Реалізм у літературі. Класичний реалізм. Явище соцреалізму (дискусія навколо нього).

37. Натуралізм у літературі.

38. Модернізм і його три стадії розвитку (декаданс, власне модернізм, авангардизм).

39. Модернізм (у вузькому сенсі слова) і його стильові течі(символізм, імпресіонізм, акмеїзм).

40. Авангардизм і його стильові течії (футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм).

 

 

ІІ. Словник (визначення термінів)

1. Літературні роди і жанри. Епос, лірика, драма, ліро-епос, ліро-драма; епопея, оповідання, повість, новела, роман; лірика, пісня, вірш, ода, гімн, псальма, елегія, послання, сонет, епіграма, епітафія; поема, балада, байка, дума, билина; трагедія, комедія, драма (жанр), трагікомедія, водевіль, фарс.

2. Стилістика. Тропи. Метафора, метонімія, епітет, синекдоха, симфора, гіпербола, літота, порівняння, перифраз, евфемізм, антономазія, алегорія, персоніфікація, іронія.

3. Стилістика. Фігури. Анаколуф, еліпсис, асиндетон, полісиндетон, плеоназм, тавтологія, синтаксичний паралелізм, хіазм, анафора, епіфора, анепіфора, епанострофа, ампліфікація, градація (клімакс, антиклімакс, зламаний клімакс), парономазія, антитеза, оксюморон, риторичні фігури (риторичне звертання, питання, заперечення, оклик), інверсія, рефрен, симплока, силепсис, паліндром, анаграма, алюзія;

4. Стилістика. Інтертекстуальність (Текст у тексті). Парафраз, ремінісценція, стилізація, травестія, пародіювання, запозичення, наслідування, аплікація, колаж, центон, компіляція, плагіат.

3. Віршування. Вірш, стопа, метр, ритм, розмір, віршова константа, клаузула, цезура, ямб, хорей, амфібрахий, анапест, дактиль, білий вірш, верлібр, вільний, або довільний вірш, пірихій, спондей, гекзаметр; строфа, рима, бідна рима, багата рима, точна рима, неточна рима, холоста рима, елегійний дистих, коломийковий вірш, акростих, дистих, терцина, тріолет, катрен, пентаметр, секстина, октава, нона, вінок сонетів, хвостатий сонет, онегінська строфа, спенсерова строфа.

4. Літературний процес. Напрям, течія, стиль, метод художній, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, соцреалізм, декаданс, модернізм (символізм, імпресіонізм, акмеїзм), авангардизм (футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм), постмодернізм.

ІІІ. Питання по першоджерелах.

  1. О.Потебня про внутрішню форму образу.
  2. Обґрунтування класифікації літературних творів в «Поетиці» Аристотеля
  3. Н. Буало про жанрові різновиди творів.
  4. Й.В. Гете і Ф. Шіллер про епічну і драматичну поезію.
  5. Ф.Шеллінг про конструювання окремих видів поезії.
  6. Г.В.Ф. Гегель про особливості епосу, лірики, драми і роману.
  7. М.Бахтін про епос і роман.
  8. Х. Ортега-і-Гассет та його погляди на жанр роману.
  9. Аристотель про трагедію та комедію.
  10. Обґрунтування жанру драми в роботах Г.Е.Лессінга і Д.Дідро.
  11. Ф. Шіллер про патетичне.
  12. Гегель про єдність змісту і форми.
  13. Гегель про манеру, стиль, оригінальність.
  14. Теорія стилів за Д.Чижевським.
  15. М.Чернишевський про форми комічного у поезії.
  16. І. Франко про поетичну ідею.
  17. Б.Шоу про типи дії в драмі («Квінтесенція ібсенізму»).
  18. О.Веселовський про мотив і сюжет.
  19. О.Білецький про зображення типів і речей у літературному творі.
  20. Поетика вставної новели (за Г. Майфетом «Природа новели»).
  21. Деталь у художньому творі.
  22. О.Потебня про властивості слова і про теорію тропів.
  23. М. Довгалевський про слов’янський силабічний вірш.
  24. І.Франко як дослідник коломийкового розміру.
  25. Погляди М. Ковалевського на риму, ритмічні засоби українського вірша.
  26. Вільний вірш у його відношенні до традиційних систем віршування.
  27. Мова як база фоніки (за І.Качуровським).
  28. Українська силабіка і силабо-тоніка (за І.Качуровським).
  29. М. Зеров про новаторство романтизму.
  30. Особливості реалізму як новочасного художнього мислення (за М. Ігнатенком).
  31. Ю. Лотман про мову як вторинну моделюючу систему («Структура художественного текста»).
  32. М. Бахтін про змістовність форми у літературно-художньому творі.
  33. М. Бахтін про змістовність форми художнього твору.
  34. Артюр Рембо у сонеті «Голосні» про акустичні можливості вірша.
  35. Футуристи про «самовите слово». Б. Пастернак про семантичну значущість сполучення різних звуків (ономатопея).
  36. С.С. Аверинцев про три етапи у розвитку світової літератури («Категории поэтики в смене литературных эпох»)

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...