Главная Обратная связь

Дисциплины:






КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. з дисципліни «Вступ до літературознавства»



РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни «Вступ до літературознавства»

 

статус дисципліни – нормативна дисципліна циклу фундаментальних дисциплін

 

для спеціальності 6.020303 «Переклад»

 

АВТОР ПРОГРАМИ:

 

доктор філологічних наук,

професор, завідувач кафедри української філології теорії та історії літератури

 

Даниленко Ірина Іванівна

 

 

«___»________________ 2012 р.

 

Миколаїв 2012

Лист погодження робочої програми

 

 

Робочу програму схвалено:

 

 

на засіданні кафедри української філології та світової літератури

Протокол № ____ від «___»_____________ 200__р.

 

Завідувач кафедри ____________________ І.І. Даниленко

 

 

на засіданні методичної ради факультету іноземної філології

 

Протокол № ____ від «___»_____________ 200__р.

 

Голова ____________________ (________________________)

 

 

 

 

Робочу програму погоджено за формами навчання:

 

 

Денна форма навчання:

Декан факультету іноземної філології_________________ О.В. Пронкевич

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ____________________________

«___»________________ 200___ р.

 

 

Перший проректор _________________ О.М. Трунов

«___»_______________ 200___ р.

 

 


Концепція викладання дисципліни

 

Навчальна дисципліна «Вступ до літературознавства» орієнтована на студентів спеціальності 6.020303 «Переклад» першого року навчання і передбачає ознайомлення студентів з основними функціональними напрямками, принципами, категоріями, поняттями, термінологічним апаратом і підходами до аналізу художнього твору в літературознавстві.

Метою дисципліни є набуття студентами основних знань про 1) літературознавство як науку, 2) специфіку художньої літератури як виду мистецтва та її функції, 3) поетику літературного твору, 3) теорію літературного процесу.

Завдання курсу:

· ознайомити студентів з основним категоріальним апаратом літературознавства;

· розкрити феномен мистецтва і природи художнього образу;

· з’ясувати місце мистецтва слова серед інших видів мистецтв;

· ознайомити студентів з основами теорії жанрів;

· розкрити закони композиції літературних творів;

· показати складові частини мовної структури художніх текстів;

· ознайомити студентів з основами версифікації;

· ознайомити студентів з основними закономірностями літературного процесу.

Після завершення курсу студенти повинні знати:

· основні літературознавчі поняття та терміни;



· специфіку та функції літератури як одного з видів мистецтва;

· основи теорії жанрів;

· закони композиції літературних творів;

· складові частини мовної структури художніх текстів;

· основи версифікації;

· основні закономірності літературного процесу.

 

Окрім теоретичних знань, під час вивчення курсу студенти мають працювати над формуванням і розвитком навичок аналізу, опису і літературознавчої інтерпретації художніх текстів. Отже, після завершення курсустуденти повинні вміти:

 

· визначати жанр;

· виокремлювати змістові чинники твору (тему, ідею, проблему/ проблематику, конфлікт, пафос, тенденцію);

· аналізувати основні фази сюжету, виокремлювати позасюжетні елементи;

· виокремлювати і аналізувати мовно-композиційні форми;

· аналізувати позицію автора щодо художнього світу, створеного ним;

· характеризувати мовностильовий аспект художнього твору;

· застосовувати контекст і ситуацію під час інтерпретації художнього тексту;

· розпізнавати основні фонетичні засоби організації художнього тексту та їхню естетичну функцію у конкретному творі;

· аналізувати систему віршування, метр, ритм, розмір віршів, характеризувати риму і строфіку поезій.

 

2. Витяг з навчального плану спеціальності

 

Форма навчання Курс Триместр Всього годин В тому числі Форма підсумкового контролю  
Аудиторних самостійна робота студента Іспит залік  
лекцій практичних консультацій  
триместрова робота по дисципліні курсова робота (проект)  
Денна         1,2 - +    

3. Зміст навчальної дисципліни – тематичні плани дисципліни

№ з/п Назви розділів та тем Всього годин За формами занять, годин Форми контролю
Аудиторні Самостійна робота студента
Лекційні Практичні
Літературознавство як наука. 1) Літературознавство і мистецтво. 2) Літературознавство і інші наукові дисципліни. 3) Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни.   - контрольне опитування
Літературно-художня творчість як окремий вид мистецтва. 1)Література як вид художньої творчості. 2) Літературно-художній образ. 3) Літературно-художній твір. контрольне опитування
Класифікація літературних творів на роди і жанри. 1) Епічний рід літератури. 2) Драматичний рід літератури. 3) Ліричний рід літератури. контрольне опитування
Формозмістова єдність літературного твору. 1)Змістова організація літературно-художнього твору (тема, проблема, ідея, пафос). 2) Внутрішня форма (сюжет, система образів) літературного твору. 3) Зовнішня форма літературного твору (художнє мовлення). 4) Композиція літературного твору. контрольна робота № 1   контрольна робота № 2
Версифікація. 1) Вірш і проза як два типи тексту. 2) Віршові системи 3) Принципи аналізу поетичного твору контрольна робота № 3
Поняття про літературний процес. 1) Художній метод і індивідуальний стиль письменника. 2) Внутрішні фактори розвитку літературного процесу. 3) Види художньої взаємодії. контрольне опитування
Стадіальність літературного процесу. 1) Архаїчний період розвитку літератури. 2) Художні системи періоду традиціоналізму (I ст. до н. е. – середини XVIII ст. н.е.) 3) Художні системи періоду індивідуально-авторських стилів ( другої половини XVIII - ХХ ст.). 4) Основні тенденції розвитку сучасної літератури Контрольна робота № 4   презентація
Основні підходи до вивчення літературних явищ. -    
Разом  

Аудиторна робота

Лекційні заняття

Тема Номер тижня Кільк. годин Реком. літ-ра
  І триместр      
Предмет літературознавства. Літературознавство серед інших мистецтвознавчих наук. Зв’язок літературознавства з іншими гуманітарними науками. Характеристика літературознавчих дисциплін: історія літератури, теорія літератури, літературна критика, компаративістика. Інші літературознавчі і дотичні дисципліни. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікація. Феномен літературної (мистецької) творчості.       1, 2, 3, 4, 6
Література як система. Класифікація літературних творів на роди і жанри. Основи класифікації літературних творів на роди і жанри. Поняття «жанру» і «жанрового різновиду». Жанротвірні чинники. Процес трансформації й дифузії (атрофії) жанрів у сучасній літературі.   1, 2, 3, 4, 6
Література як система. Класифікація літературних творів на роди і жанри.Принципи класифікації художніх творів на окремі жанри.Класифікація ліричних творів. Види епосу. Драма як явище літератури і як основа театрального мистецтва. Суміжні змістоформи.   1, 2, 3, 4, 6
Формозмістова єдність літературного твору.Поетика як одне з розгалужень літературознавства. Категорії «змісту» і «форми». Змістові чинники художньої форми. Формальні чинники художньої форми. Стиль як особливість організації формозмісту. Композиція твору.   1, 2, 3, 4, 6
Художня мова.Поняття про художню мову. Образність у широкому і вузькому сенсі. Лексичний рівень художньої мови. Тропи та їх різновиди. Синтаксичний рівень художньої мови. Стилістичні фігури. Фоніка. Поняття евфонії (милозвучність) і какофонії.     1, 2, 3, 4, 6
Особливості віршової мови. Віршоване мовлення як надзвичайно складне мовне явище. Дискусія навколо визначних чинників віршової мови. Верс (рядок) як мінімальна одиниця поезії. Чергування співмірних елементів поезії як джерело ритмічності тексту непризового характеру. Особливості лексичного складу, специфіка граматичної будови віршової мови. Додаткові (власне віршові) засоби виразності. Звукові можливості вірша. Явища алітерації, асонансу, анафори, епіфори. Рима як «канонізації» складної алітерації з асонансом в епіфорі. Строфіка. Різновиди строф.   1, 2, 3, 4, 6
Системи віршування. Квантитативне віршування, або музично-мовленнєве (античне віршування, аруз, деякі різновиди фольклору). Квалітативне віршування (силабічний та силабо-тонічний вірш). Проміжні системи (некласичний вірш): дольник, тактовик, акцентний вірш. Фольклорне віршування. Верлібр.   1, 2, 3, 4, 6
ІІ триместр      
Літературний процес. Стадіальність літературного процесу. Поняття літературного процесу. Поняття «прогрес» і література. Закономірності та рушійні чинники літературного процесу. спадкоємність; літературна традиція і новаторство; відштовхування і запозичення; наслідування і пародіювання тощо. Співвідношення понять стиль і метод. Поняття «напрям», «течія», «угруповання», «школи». Індивідуальний стиль письменника і великий стиль доби. Типи художньої творчості (міметичний і неміметичний). Стадії розвитку літератури за С.С. Аверинцевим. Архаїчний період розвитку літератури. Художні системи періоду традиціоналізму (I ст. до н. е. – середина XVIII ст. н. е.) Художні системи періоду індивідуально-авторських стилів (друга половина XVIII - ХХ ст.). Основні тенденції розвитку сучасної літератури.  
Літературні напрями в європейській культурі XVI - ХІХ ст.Бароко і класицизм. Сентименталізм і романтизм. Реалізм і натуралізм.  
Модернізм. Літературні напрями модернізму.Соціальні й філософські основи модернізму. Співвідношення понять модернізм і авангардизм.Авангардизм як антитрадиційне відгалуження модернізму (експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм). Власне модерністські напрями: імажизм і імажинізм, екзистенціалізм, імпресіонізм, символізм, акмеїзм тощо. 5, 7  
Постмодернізм в літературі.Постмодернізм як цілісний комплекс мистецьких, філософських, епістемологічних науково-теоретичних уявлень (погляди Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко). Принципи повторюваності та сумісності форм буття і стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Апдайка «Версія Роджерса» (1985) як перші виразно постмодерністські.  
Основні підходи до вивчення літературних явищ.Опис та аналіз. Літературознавчі інтерпретації (читацькі, есеїстські, художньо-творчі інтерпретації та власне літературознавчі). Дискусія навколо інтерпретації літературного твору. Ф.В. Шеллінґ про безконечну можливість інтерпретацій художніх творів («Система трансцендентального ідеалізму»). Формалісти і структуралісти про опозицію між поетикою та інтерпретацією (Цв. Тодоров про наукову поетику, Ю. Лотман, М. Гаспаров про літературознавство і інтерпретаторську діяльність тощо). Контекстуальне студіювання літературно-художнього твору.  
Підсумкове заняття.Тестування.    
Разом за І триместр 14 годин
Разом за ІІ триместр 13 годин
Разом за навчальний курс 24 годин

Практичні заняття

Тема, мета, план, завдання Номер тижня кількість годин Рекомендована літ-ра
Класифікація літературних творів на роди і жанри. План: 1. Основи класифікації літературних творів на роди і види/жанри. 1.1. Вчення Аристотеля як основа класифікації літературних творів за родовим принципом (див. «Поетика», конспект). 1.2. Н. Буало про жанрові різновиди творів (див. «Мистецтво поетичне», конспект). 1.3. Погляди Гегеля на класифікацію літературних творів за родовим принципом (див. «Естетика», конспект). 1.4. Сучасна теорія родів літератури (К. Бюлер, В.Е. Халізев). 1.5. Міжродові й позародові форми в літературі: лірична драма, епічна драма, лиро-епос; нарис тощо. 2. Жанр як стійка формально-змістовна цілісність. 3. Методологічні проблеми теорії роду і жанру в поетиці ХХ століття. Поняття жанрової дифузії.         1, 2, 3, 4, 6
Поетика літературного твору. Форма і зміст. План: 1. Поетика літературного твору. Змістовий рівень. План: 1. Значення терміну поетика і літературний твір. 2. Склад літературного твору. Суть понять зміст і форма. Вчені про єдність змісту і форми у творі. М. Бахтін про змістовність форми. 2. Змістові чинники художньої форми: · тема й проблема, · фабула (співвідношення з поняттям сюжет) і конфлікт, · літературний характер, · художня ідея і тенденція · пафос (тип авторської емоційності) як «душа твору»; види пафосу (героїка, вдячне прийняття світу і сердечна журба, ідиліка, сентиментальність, романтика, трагічне і драматичне, комічне і смішне, сатира, іронія). Характеристика понять. Приклади. 3. Образ світу і образ автора як кінцеві поняття при аналізі поетики твору.         1, 2, 3, 4, 6
Сюжет і композиція літературного твору. План: 1. Сюжетяк засіб втілення змісту. Співвідношення понять сюжет і фабула у сучасному літературознавстві. 2. Життя людини як найприродніша опора сюжету. Хронікальний і концентричний сюжет. Приклади. 3. Синтез хронікального і концентричного сюжетів. Приклади. 4. Ліричний сюжет і своєрідність його розгортання. Мотив. Приклади. 5. Зв'язок сюжету з композицією. Елементи сюжету і сюжетні елементи композиції (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка). 6. Позасюжетні елементи композиції: А) Вставні елементи, авторські відступи їх види; розгортання мотивів, повторів, варіацій; ретардації, колаж, монтаж, зіставлення і протиставлення; Б) Деталізація (портрет, пейзаж, інтер’єр, художня деталь, монологи, діалоги персонажів) та умовчування, підтекст тощо. В) Просторово-часова організація твору. Г) Суб’єктна організація твору: «точка зору» і різні типи оповіді у творі. 9. Змістовність композиції.   1, 2, 3, 4, 6
Мова художнього твору. Специфіка словесного образу. План: 1. Ю. Лотман про мову як вторинну моделюючу систему. (Див.: «Структура художественного текста») 2. Співвідношення понять художня мова, літературна мова, національна мова. Джерело художньої мови письменника і функціональні стилі мовлення. 3. Роль письменника у розвитку національної мови. Завдання: Проаналізуйте особливості стилістики: · В. Маяковського «Вам!», · І. Сєвєряніна «Фиалка»; · Ліни Костенко «Скифська баба» · Марії Матіос «Модернізована молитва» 1, 2, 3, 4, 6
Тропи і фігури як лексико-синтаксичні засоби увиразнення мови. План: 1. Пряме і непряме значення слова у міметичному словесному творі. Тропи. Стилістичні фігури. Принципи класифікації (від античності до сьогодні). Завдання: 1. Скласти докладний словник/таблицю тропів і фігур з прикладами (письмово у власному Термінологічному словнику). 2. Зробити лексико-стилістичний аналіз однієї з поезій (на вибір): · Андрія Малишко «Летять, пливуть і сурмлять ув імлі…» · Ліни Костенко «Осінній день березами почавсь…»   1, 2, 3, 4, 6, 14
Системи віршування. Метр і ритм. План: 1. Значення понять вірш і верс/рядок. Залежність віршового ритму від графічного чинника. 2. Слово у поезії. Вчені про особливі можливості слова у вірші (Ю. Тинянов, Ю. Лотман, М. Гаспаров тощо). 3. Системи віршування. Принцип їх розрізнення (силабічна, тонічна, силабо-тонічна). 4. Поняття метр, розмір, ритм в силабо-тонічному вірші. 5. Вірш і синтаксис. Вплив синтаксису на ритм вірша. Явище переносу. Завдання: 1) Практичний аналіз розміру силабічних і тонічних віршів (див. Додаток в книзі І.Даниленко «Теорія віршування. Аналіз поетичного тексту. Практикум»). 2) Аналіз поезії М. Цвєтаєвої «Минута» з точки зору особливостей поетичного синтаксису.       1, 2, 3, 4, 6, 7, 14, 15, 19, 21
Фонетичні засоби увиразнення вірша. 1. Зміст поняття фоніка. Завдання фоніки за І. Качуровським. Поняття евфонії, какофонії. Фоніка та її зв’язок з можливостями національної мови. 2. Звуковий повтор як основний елемент фоніки. Класифікація таких повторів за різними ознаками слова (алітерація, асонанс, анафора, епіфора, стик, кільце, зяяння тощо). 3. Канонізовані форми повторів. Рима та принципи її класифікації. 4. Питання про акустичний аспект твору в його зв’язку зі стилістичними, семантичними властивостями усього твору. 4.1. А. Рембо про це у сонеті «Голосні». 4.2. Футуристи про «самовите слово». Б. Пастернак про семантичну значущість сполучання різних звуків (ономатопея). 4.3. В. Вейдле про ономатопею у праці «Ембріологія поезії. Вступ до семантики поетичного мовлення» (1980). Завдання: Здійснити аналіз поезії Ліни Костенко «Тінь Сізіфа» (або іншого вірша на вибір студента) з урахуванням звукових особливостей вірша. Контрольна робота № 3: спираючись на концепцію змістовності форми, здійснити цілісний аналіз поетичного твору.       1, 2, 3, 4, 6, 7, 10-13, 16-18
  ІІ триместр      
Літературний процес як художня взаємодія. 1.Загальне уявлення про літературний процес. Чинники, що його стимулюють. 2. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу: спадкоємність; літературна традиція і новаторство; відштовхування і запозичення; наслідування і пародіювання тощо. Завдання (виконати письмово): 1) порівняти «Давидові псалми» Шевченка і «Давидові псалми» Ліни Костенко. Знайти збіги й відмінності на формально-змістовому рівні їхніх творів. Пояснити звернення поетів до того ж самого сакрального джерела. 2) Проаналізуйте цикл М. Зерова (або Є. Маланюка, або М. Ореста) під назвою «Ars poeticа». Визначте головні мотиви. Порівняйте обрані поезії з твором Горація «Ars poeticа» на ідейно-тематичному рівні.   1, 2, 3, 4, 6,10-13
Стадіальність і типологія літературного процесу. 1. Різні підходи щодо періодизації літературного процесу. Періодизація літературного процесу в Україні за Д. Чижевським. Три основні стадії літературного процесу за С.С. Аверинцевим. 2. Стиль письменника (ідіостиль, його складові) і літературна епоха. Реалістичний і романтичний тип творчості і великі стилі доби (напрями). 3. Чинники літературного напряму. 4. Види літературних напрямів: міметичні (реалістичні) і неміметичні (нереалістичні) напрями. 5. Співвідношення понять літературний напрям і літературна течія. 5. Літературна школа, угрупування. 6. Поняття художній метод. Доцільність або недоцільність його використання (думки вчених щодо цього).   1, 2, 3, 4, 6,10-13
«Міметичні» літературні напрями. План: 1. Поняття про різні типи художньої творчості. «Міметичні» і «неміметичні» способи віддзеркалення дійсності у мистецтві та літературі. Арістотель про це. 2. Класицизм в літературі 3. Реалізм в літературі. Ренесансний, просвітницький, класичний реалізм. 4. Натуралізм в літературі. 5. Соцреалізм в літературі. Дискусія навколо соцреалізму. Абрам Терц про соцреалізм. Завдання: визначити чинники згаданих літературних напрямів, проілюструвавши аналогічними стильовими тенденціями із інших видів мистецтв (живопису, скульптури, архітектури, музики тощо).   1, 2, 3, 4, 6, 10-13;   22, 27,28, 33, 35,36, 40, 46, 50, 52, 57, 58, 60, 61, 68, 69, 74, 77
  «Неміметичні» напрями в художній літературі. 1. «Неміметичні» способи віддзеркалення дійсності в літературі 2. Бароко в художній літературі. 2. Сентименталізм в художній літературі. 3. Романтизм в художній літературі. 4. Модернізм як явище. 4.1. Три етапи історичного розвитку. 4.2. Основні стильові течії власне модернізму (символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, акмеїзм). 5. Авангардизм і його стильові течії (футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм) 6. Постмодернізм.   Завдання таке саме, як до практичного заняття 10.   1, 2, 3, 4, 6, 10-13;   22, 24-29, 37- 40-44, 47, 49, 51-58, 64-65, 70, 75
Принципи розгляду літературного твору. 1. Опис і аналіз. 2. Літературознавчі інтерпретації. 3. Контекстуальне вивчення.   1, 2, 3, 4, 6
Разом за І триместр 13 годин
Разом за ІІ триместр 14 годин
Разом 27 годин

Самостійна робота

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Вступ до літературознавства»

кількість годин СРС згідно з навчальним планом складає 24 год.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...