Главная Обратная связь

Дисциплины:






Цілісність багатоклітинного організму



Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів

До багатоклітинних належать ті організми, тіло яких складаєть­ся з багатьох клітин і їх похідних, наприклад різних видів міжклі­тинної речовини. Характерною ознакою багатоклітинних організмів є якісна нерівноцінність клітин, які становлять тіло, їх диферен­ціювання й об'єднання у комплекси різної складності — тканини, органи, фізіологічні системи, що виконують різні функції в цілісно­му організмі. Для багатоклітинних організмів характерний також індивідуальний розвиток — онтогенез, що починається в більшості випадків із поділу й диференціювання однієї клітини, наприклад зи­готи чи спори. Серед багатоклітинних еукаріотів є тварини, рослини, гриби. Пристосовані до виконання певних функцій, клітини багатоклі­тинних організмів не можуть виконувати решти функцій і для нор­мальної життєдіяльності користуються результатами роботи інших клітин. Наприклад, клітини кишечнику беруть участь у процесах травлення, забезпечуючи всі клітини поживними речовинами, але самі потребують кисню, який їм постачають еритроцити.

Клітини багатоклітинного організму взаємопов'язані, взаємоза­лежні й постійно підтримують зв'язок одна з одною. Вони можуть перебувати в безпосередньому контакті й обмінюватися сигналами на відстані, синтезуючи спеціальні хімічні речовини.

Взаємодія клітин'

Велику кількість процесів, що відбуваються в багатоклітинних ор­ганізмах, контролюють гормони. У людини й інших ссавців їх відомо кілька десятків. Гормони є не лише у хребетних, а й у високорозвине-них безхребетних тварин: молюсків, ракоподібних, комах.

Клітини рослин також можуть виробляти гормони (фітогормони), які регулюють і координують індивідуальний розвиток: ауксини, гібереліни, цитокініни. Фітогормони виробляються в тканинах, що ростуть інтенсивно: у кінчиках коренів, верхівках стебел, у мо­лодих листках, а потім током рідини переносяться до інших частин рослини, стимулюючи їхній ріст і розвиток.

Особливу роль у регуляції функцій відіграють нейрони — клітини нервової системи (мал. 41.2). Вони передають одна одній сигнали як за допомогою прямої електричної взаємодії через спеціальні клітинні контакти, так і через хімічні речовини — медіатори, що ви­робляються нервовими і рецепторними клітинами. Регуляція діяльності клітин багатоклітинного організму виража­ється і в контролі за участю клітин у мітотичних поділах. У міру розвитку зародка більшість клітин поступово спеціалізуються на ви­конанні тих чи інших функцій і перестають ділитися.

Клітини, що зберегли в дорослому організмі здатність розмножу­ватися і диференціюватися у певному напрямі, називаються стовбу­ровими. Після кожного поділу стовбурової клітини одна з новоутво­рених починає диференціюватися у спеціалізовану клітину, а друга залишається у стовбуровій лінії.



Цілісність багатоклітинного організму

Багатоклітинний організм є цілісною, саморегульованою системою. До основних принципів його функціональної організації належать: гомеостаз, імунологічна реактивність, саморегуляція, адаптація. Це означає, що організм може підтримувати постійність свого вну­трішнього середовища, боротися із чужорідними агентами, коорди­нувати діяльність своїх клітин, тканин і органів, виживати в певних умовах навколишнього середовища та пристосовуватись до нього.

Для багатоклітинних організмів характерним є обмін речовин, енергії та інформації, який здійснюється на молекулярному, клі­тинному, тканинному рівнях і на рівні цілісного організму. Це до­зволяє багатоклітинним організмам самозберігатися, рости, роз­виватися і самовідтворюватися в певних умовах навколишнього середовища, а також адаптуватися до нього.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...