Главная Обратная связь

Дисциплины:






ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ. Лімфатична система — це частина серцево-судинної системи, ко­тра доповнює венозну систему (мал



Лімфатична система — це частина серцево-судинної системи, ко­тра доповнює венозну систему (мал. 46.4). Це мережа судин і органів, що є джерелом і переносником клітин, які забезпечують імунітет, а також повертає надлишок тканинної рідини в кров. До структури лімфатичної системи входять лімфатичні капіляри, лімфатичні суди­ни, лімфатичні вузли, лімфатичні стовбури і протоки.

Імунна система — це комплекс анатомічних структур, які забез­печують захист організму від різних інфекційних агентів і продуктів їхньої життєдіяльності, а також тканин і речовин, що виявляють чужорідні антигенні властивості. Імунна система людини включає залози внутрішньої секреції.

Дихальна система бере участь у процесі газообміну, забезпеченні організму киснем і виведенні вуглекислого газу (мал. 46.5).

Видільна система виконує функцію виведення продуктів обміну речовин. Основними органами цієї системи є нирки.

Статева система виконує функцію розмноження. В органах стате­вої системи формуються чоловічі і жіночі статеві клітини.

Ендокринна система включає різні залози внутрішньої секреції. Кожна з них виробляє і виділяє у кров особливі хімічні речовини — гормони, які беруть участь у регуляції функцій усіх органів.

Нервова система об'єднує всі інші системи, регулює та узгоджує їхню діяльність. Будь-який орган може нормально функціонувати лише за умови збереження його зв'язків із нервовою системою. Крім того, за допомогою нервової системи й органів чуття здійснюється регуляція поведінки організму в навколишньому середовищі.

Багатоклітинні організми. Взаємодія клітин. Тканини

Нервова система утворена головним і спинним мозком, від яких відходять нерви, що пронизують усі ділянки тіла. Головний і спинний мозок утворюють центральну нервову систему, а нерви — периферич­ну (мал. 46.6).

Органи рослин

Корені, стебла і листя забезпечують процеси життєдіяльності, ріст і розвиток рослин — це вегетативні органи. Квітки, плоди й насіння виконують функцію розмноження рослин — це генеративні органи.

Корінь — осьовий вегетативний орган. Він закріплює рослину у ґрунті (опорна функція), поглинає із ґрунту воду і мінеральні ре­човини (всмоктувальна функція) і проводить їх у стебло (провідна функція) (мал. 46.7). Крім того, у коренях часто відкладаються про запас поживні речовини (запасаюча функція). У цьому випадку вони потовщуються і перетворюються на коренеплоди (буряк, морква, ре­диска).

Стебло — теж осьовий вегетативний орган рослин. Він утримує листя, піднімаючи його до світла, а також квітки і плоди, є для них опорою (опорна функція). По стеблу вода і мінеральні речовини ру­хаються із кореня в листя, а поживні речовини — із листка в корені (провідна функція).

Листок — бічний орган рослин. Листки виконують дві важливі функції: фотосинтезу і випаровування води (мал. 46.8).

Корені, стебла й листки не можуть виконувати свої функції окремо одне від одного. Тільки за умови тісної взаємодії всіх вегетативних органів можливе життя рослинного організму.

Квітки, плоди й насіння виконують функцію розмноження рос­лин (мал. 46.9). Але цвітіння, дозрівання плодів і насіння неможливе без поживних речовин, які надходять до генеративних органів із веге­тативних. Таким чином, робота коренів, стебел і листя створює умови для утворення квіток і плодів, тобто для розмноження рослин.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...