Главная Обратная связь

Дисциплины:






Панорама літературного процесу ХХ ст.



ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ XX СТОЛІТТЯ

XX століття — епоха глобальних зрушень у світовій літературі й культурі, пов'язаних передусім з принципово новим розумінням мистецтва і його співвідношення з людським буттям. Мистецтво втрачає функцію наслідування життя, звільняється від соціальної залежності, головною ознакою його стають свобода самовияв­лення митця і пошук нових форм у творчості.

Революція в мистецтві була зумовлена також новим баченням людини та її проблем. Фактично XX ст. розпочалося з усвідомлення того, що "померли всі боги, залишилась одна людина" (Ф. Ніцше). Вона стає центром художнього твору як самостійна категорія, як особливий і неперевершений світ, що має свої закони. Пізнання законів людської свідомості — головне покликання митців XX ст. Особистість постає надзви­чайно величною з точки зору духовного саморозвитку і вод­ночас суперечливою і незахищеною перед лицем всесвіту. Але головне, чим визначається розвиток культури XX ст. — це прагнення розкрити проблеми кожної окремої людини у кон­тексті вічних законів духовного буття. Герої творів переста­ють бути "соціальними типами". Митців більше цікавить те, що вирізняє людину серед інших. "Цілісну особистість" заступає "людина як непересічна особа", "людина як симптом" (О- Звєрєв), позбавлена багатьох типових рис і відносно не залежна від дійсності, проте більше пов'язана з іншою реаль­ністю — "життям душі".

Революцію у мистецтві засвідчили малярські полотна П. Сезанна і П. Пікассо, поезії Г. Аполлінера, Т.-С. Еліота і Р.-М. Рільке, романи Дж. Джойса і М. Пруста, вистави П. Дягилєва, Вс. Мейєрхольда, Л. Курбаса, музика М. Равеля та І. Стравінського, кіно Дж. Гріффіта, С. Ейзенштейна, О. Довженка та ін. Однією з характерних ознак цієї епохи є взаємодія різних видів мистецтва. Наприклад, метафоричний живопис П. Пікассо вплинув на творчу манеру Г. Аполлінера, П. Елюара, Б. Сандрара, імпресіоністична манера К. Моне — на художню практику Р.-М. Рільке, Т.-С. Еліота, К. Гамсуна, естетика кубістів — на мову і композицію творів Г. Стайн, В. Маяковського, Г. Аполлінера, прийом кінематографічного монтажу — на романи "потоку свідомості" Дж. Джойса, М. Пруста тощо.

У XX ст. художній твір усвідомлюється як самостійний, довершений світ, що має власну цінність. Мистецтво шукає нових форм побудови, відмінних від традиційних. Це відзначив у 1881 р. П. Гоген, назвавши живопис П. Сезанна пошуками "формули рецепту, як сконцентрувати виразність своїх почуттів і відчуттів в одному-єдиному прийомі". Протягом усього XX ст. мистецтво перебуває у пошуку різноманітних художніх "формул".



На розвиток культури великий вплив мали філософські концепції. Мистецтво стало приділяти більше уваги питанням світоглядного характеру, намагаючись визначити місце осо­бистості у всесвіті, загальні закони духовної еволюції людства, моральні чинники розвитку цивілізації. У цьому плані помітний вплив справили ідеї Ф. Ніцше, А. Бергсона, 3. Фрейда та ін. Нерідко письменники самі стають філософами, поєднуючи у своїй творчості художню уяву і концептуальне (філософське) мислення (В. Розанов, Ж.-П. Сартр, А. Камю, Р. Варт).

У період "художньої революції" виявилася ще одна риса, яка визначила розвиток культури XX ст. Це рух від аналізу до синтезу на рівні структури, композиції, змісту і мови твору. У літературі постають принцип багатотематизму, прийоми смі­ливого поєднання різних часових планів і просторів, монтажу тощо. Така синтетичність сприяла осмисленню суб'єктивного і об'єктивного світів як певної єдності, багатогранної й неодно­значної.

У літературі XX ст. помітну роль відіграє міфологізм. За допомогою міфу письменники прагнуть усвідомити логіку розвитку світу, розгадати таємницю духовної еволюції людства, створити універсальні моделі буття.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...