Главная Обратная связь

Дисциплины:






ПРИНЦИПИ ЕФЕКТИВНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ



При спілкуванні з матір’ю та іншими членами сім’ї важливо використовувати навики ефективного спілкування. Існує 6 основних навиків, які використовуються для ефективного спілкування, використовувати невербальне спілкування;

· задавати «відкриті» запитання;

· реагувати та жестикулювати, виражаючи тим самим зацікавленість;

· відображати слова матері;

· проявляти співчуття, співпереживання (емпатію);

· уникати використання оцінюючих слів.

Використовувати невербальне спілкування - медичному працівнику слід під час бесіди дивитись на матір, а не в бік, так як у неї може виникнути відчуття, що її неуважно слухають. Особливе значення мають наступні види безсловесної поведінки: вираз обличчя, постава, контакт очима.

Задавати «відкриті» запитання - перш, ніж почати розмову з матір’ю, слід задати їй декілька запитань. Важливо задавати питання таким чином, щоб визвати матір на відвертість і тим самим отримати необхідну інформацію. Необхідно старатись задавати питання, які вимагають розгорнутої відповіді. Реагувати та жестикулювати, виражаючи тим самим зацікавленість - щоб показати матері, що її уважно слухають, зацікавлені у її відповідях, існує ряд можливих прийомів: жести, наприклад, погляд, кивок головою, усмішка або звичайні емоційні вислови.

Відображати слова матері - іноді матерям задається багато запитань. Відповідаючи на кожне запитання, жінка може говорити все менше та менше. В цьому випадку корисно повторити її слова, це свідчить про те, що ви розумієте жінку.

Проявляти співчуття, співпереживання (емпатію) – важливо показати, що вам зрозумілі почуття матері. Словами жінка виражає свої почуття, і тому важливо відреагувати на це таким чином, щоб показати, що ії чують і вам зрозумілі її почуття. Важливо, щоб мати завжди відчувала вашу зацікавленість.

Уникати використання оцінюючих слів: «вірно», «невірно», «добре», «погано», «достатньо», «ймовірно» тощо. Якщо медичний працівник часто використовує ці слова у розмові, мати може подумати, що вона робить щось невірно.

 

Існує чотири основних етапи в консультуванні матері по догляду за дитиною:

· розпитати та вислухати матір для того, щоб виявити можливі проблеми, а також дізнатись, що мати вже робить по догляду за дитиною;

· похвалити матір за те, що вона робить вірно;

· дати матері пораду, як необхідно доглядати за дитиною вдома;

· перевірити, як мати зрозуміла пояснення.

 

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


 

Додаток 7 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років



 

Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя*

Продукти і страви прикорму Термін вве- дення місяці Об‘єм залежно від віку дитини
6 міс. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10-12 міс.
Сік (фруктовий, ягідний, овочевий), мл 30-50 50-70 50-70
Фруктове пюре, мл 40-50 50-70 50-70 90-100
Овочеве пюре, г 50-100
Молочно-круп‘яна каша, г 6 - 7 50-100 100-150
Молочно-злакова каша, г 7 -8
Кисло-молочні продукти, мл 8 - 9 - - 50-100 100-150 150-200
Сир, г 6,5 - 7,5 5-25 10-30
Яєчний жовток, шт. 7,0 - 7,5 - 1/8 – ¼ ¼-1/2 1/2 ½-1
М‘ясне пюре, г 6,5 - 7,0 5-30 50-60
Рибне пюре, г 8 -10 - - 10-20 30-50 50-60
Олія, г ½ ч.л ½ ч.л. 1ч.л. 1ч.л. 1ч.л.
Вершкове масло, г 6 –7 ½ ч.л. ½ ч.л 1ч.л. 1 ч.л. 1ч.л.
Хліб пшеничний, г 8 – 9 - -
                 

*В таблиці вказані орієнтовні терміни введення прикорму та його кількість. Тому кількість запропонованої їжі повинна ґрунтуватись на принципах активного годування: годувати повільно та терпляче, заохочуючи дитину, силою не заставляти їсти.

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 8 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

Методика проведення антропометричних вимірів

Вимірювання довжини/зросту

 

Вимірювання довжини тіла у дітей до 2-х років життя проводиться спеціальним горизонтальним ростоміром в лежачому положенні. Вимірювання зросту у дітей 2-х років та старше проводиться вертикальним ростоміром.

Якщо дитині менше 2-х років і немає можливості виміряти довжину тіла дитина у лежачому положенні, у такому випадку проводиться вимірювання зросту у вертикальному положенні та до результату виміру необхідно додати 0,7 см.

Якщо дитині 2-х років та старше не можливо виміряти зріст у вертикальному положенні, у такому випадку проводиться вимірювання лежачи та від результату виміру необхідно відняти 0,7 см.

Техніка виміру вертикальним ростоміром: перед виміром необхідно зняти взуття з дитини. Дитина стає на площадку ростоміру спиною до вертикальної стійки, торкаючись вертикальної стійки п’ятками, сідницями, між лопатковою ділянкою та потилицею, руки опущені вздовж тулуба, п’ятки разом, носки – врізнобіч. Голова встановлюється у положенні, при якому нижній край очниці і верхній край козелка вуха знаходяться в одній горизонтальній площині. Рухома пластинка прикладається до голови без надавлювання.

Визначення маси тіла

Визначення маси тіла дітей з моменту народження до трьох років проводять на чашечних вагах.

Техніка зважування: спочатку зважується пелюшка. Вона кладеться так, щоб краї пелюшки не звисали з лотка. Дитина вкладається на широку частину лотка головою та плечовим поясом, ніжками – на вузьку частину лотка. Дитину можна посадити чи покласти на широку частину лотка, ніжки покласти на вузьку частину. Покази ваги знімають з того боку гирі, де є насічки, нижню гирю необхідно розміщати тільки в наявному на нижній шкалі гнізді. Після запису ваги гирі ставляться на нуль. Для визначення ваги дитини необхідно із показів ваги вирахувати вагу пелюшки.

Вимірювання обводу голови

Обвід голови вимірюється накладенням сантиметрової стрічки позаду по потиличній точці, а спереду – по лінії надбрівних дуг. Сантиметрова стрічка, яка використовується для виміру обводу голови, не повинна розтягуватись.

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 9 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

СХЕМА ПРОРІЗУВАННЯ МОЛОЧНИХ ЗУБІВ

 

До року 6 міс. – два нижніх середніх різця
8 міс. – два верхніх середніх різця
10-12 міс. – два верхніх крайніх різця
На другому році 13-14 міс. – два нижніх крайніх різця 15-16 міс. – чотири передніх корінних зуба
20-24 міс. – чотири клика
На третьому році чотири задніх корінних зуба

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан

 


Додаток 10 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

Методика перевірки безумовних рефлексів

Пошуковий рефлекс – при поглажуванні кутика роту дитина повертає голову в бік подразника, привідкриває рот і намагається язиком доторкнутись до місця подразнення. Добре виражений перед годуванням і спостерігається у дітей до 3-4 міс.

Хоботковий – легкий удар пальцями викликає скорочення кругового м’язу роту, губи витягуються в хоботок. Фізіологічний до 2-3 міс.

Хапальний рефлекс верхній – при надавлюванні на долонну поверхню кисті пальці дитини рефлекторно стискаються. Фізіологічний до 3-4 місяців.

Рефлекс повзання (Бауера) положення на животі, голова по середній лінії. В такому положенні дитина здійснює повзаючі рухи – спонтанне повзання. Якщо до підошви приставити долоню, то дитина рефлекторно відштовхується від неї ногами. Фізіологічний рефлекс до 4 міс, потім згасає.

Рефлекс Моро положення на спині. Рефлекс викликається різними прийомами - ударом по поверхні, на якій лежить дитина, звуковим або вібраційним подразником. Відповідною реакцією дитини є відведення рук в сторони, випрямлення ніжок, попередньо зігнутих і притиснутих до живота - 1 фаза рефлексу Моро. Зведення рук з тенденцією до обхвату тулуба - 2 фаза рефлексу Моро. Рефлекс добре виражений до 4 місяців, потім починає згасати.

 

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан

 


Додаток 11 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

Методика оцінки кульшових суглобів на предмет дисплазії

 

Оцінка кульшових суглобів [A] проводиться на твердій поверхні, дитина лежить на спині. Дитині повинно бути тепло і комфортно. Дуже важливо враховувати настрій дитини при проведенні цих тестів, тому що, якщо дитина капризує або голодна , то це може вплинути на результат. Якщо дитина неспокійна, необхідно відкласти проведення тесту.

При проведенні огляду кульшових суглобів необхідно оцінити наступні симптоми:

Симптом Ортолані(симптом «сковзання», або «клацання»). Суть симптому полягає в тому, що при відведенні ніжок відбувається вправлення вивиху, яке супроводжується клацанням.

 

1) Необхідно покласти середні пальці на зовнішню поверхню стегна в місце проекції головки стегнової кістки. Великі пальці знаходиться на внутрішній поверхні стегна.

2) Необхідно зігнути ноги дитини в колінних та кульшових суглобах під кутом 90˚ градусів.

3) Потім ноги повернути всередину (привести до серединної лінії) – це перший момент методики.

4) Наступний момент – після цього, уникаючи форсованих рухів стегна розвернути назовні.

 
 

 

 



Симптом Ортолані вважається позитивним, якщо, відчувається характерне «клацання». Сутність симптому полягає в тому, що при поступовому розведенні ніг, відбувається вправлення вивиху - сковзання головки стегнової кістки у кульшову западину. Cимптом визначається в перші 3 місяці життя дитини.

Симптом Барлоу.Суть симптому полягає в тому, що при приведенні ніжок відбувається вивих головки стегнової кістки із кульшової западини, яке супроводжується клацанням.

1) Необхідно зігнути ноги дитини в колінних та кульшових суглобах під кутом 90˚ градусів.

2) Потім проводиться приведення стегон до серединної лінії.

 
 

 


Симптом Барлоу вважається позитивним, якщо відчувається характерне «клацання» і відбувається вивих голівки стегнової кістки при натисненні вздовж осі стегна.

Перевірка розведення ніг в кульшових суглобах.Дитина лежить на спині, ноги необхідно зігнути в колінних та кульшових суглобах під кутом 90° градусів. При дисплазії кульшових суглобів може спостерігатися обмежене розведення ніг. При нормально сформованих кульшових суглобах розведення буде практично повним до 75-80˚.

Вкорочення нижньої кінцівки. Вкорочення нижньої кінцівки визначають співставленням випрямлених ніг.

Асиметрія складок на стегнах або їх неоднакова кількість. Симптом недостовірний, але при наявності вище перерахованих симптомів, дитина потребує консультації лікаря-ортопеда-травматолога дитячого.

 

Інтерпретація результатів огляду кульшових суглобів:

1) Якщо при огляді кульшових суглобів виявлені позитивні симптоми Ортолані та/або Барлоу дитина повинна бути направлена на консультацію до лікаря-ортопеда-травматолога дитячого.

 

2) Якщо при огляді кульшових суглобів виявлено: обмеження розведення ніг у кульшових суглобах, вкорочення нижньої кінцівки, асиметрія складок на стегнах або їх неоднакова кількість дитина повинна бути направлена на консультацію до лікаря-ортопеда-травматолога дитячого.

3) Асиметрія складок на стегнах або їх неоднакова кількість, при відсутності інших вище перерахованих симптомів не потребує консультації ортопеда.

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан

 

 


Додаток 12 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

Оцінка функції зорового та слухового аналізаторів

 

Оцінка функції зорового аналізатора

 

Зорова функція у новонародженого визначається загальною реакцією на світовий подразник. Якщо до очей новонародженого, що спить, піднести ліхтарик, у нього посилюється змикання повік. При відкритих очах дитина жмуриться і намагається повернутися до світла.

 

При оцінці на 2-му місяці життя – провести яскравим предметом з однієї сторони в іншу на висоті 30 см над очима малюка, який лежить – при розвинутому зорі дитини слідкує за рухомим предметом.

Оцінка функції слухового аналізатора

 

Слухова функція у новонародженого визначається реакцією на звук. Новонароджений у відповідь на голос, звук іграшки, удар по металічному предмету закриває очі, морщить лоб, появляється гримаса плачу, дитина намагається повернути голову на звук. Реакція на голосний звук може супроводжуватись також посмикуванням очей, звуженням, а потім розширенням зіниць.

 

Методика оцінки слухового аналізатора: провести легкий плескіт ладонями на відстані 30 – 40 см від вух дитини. При цьому дитина, яка чує, кліпає або закриває очі.

 

На другому-третьому місяцях життя слухові реакції починають набувати домінантний характер, дитина повертає голову в сторону звукового подразника, який вона не бачить (на звукову іграшку).

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан

 


Додаток 13 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років


ГРАФІКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 14 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 15 до клінічного протоколу

медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 16 до клінічного протоколу

медичного догляду за здоровою

дитиною віком до 3 років

 

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 17 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 18 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 19 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 20 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 21 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 22 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 23 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 24 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 25 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 26 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 27 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 28 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 29 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


Додаток 30 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

 


Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи В. Б. Педан


ЛІТЕРАТУРА

1. American Academy of Pediatrics, Work Group on Breastfeeding. Breastfeeding and the use of human milk. Pediatrics. 1997.

 

2. AAP Policy Statement on Breastfeeding and the Use of Human Milk.

 

3. Breastfeeding and the use of water and teas. WHO. 1997.

 

4. Breastfeeding and maternal medication. Recommendations for Drugs in the Eleventh WHO Model List of Essential Drugs.

 

5. Canadian Task Force on Preventive Health Care. 2003.

 

6. Complementary feeding: family foods for breastfed children. WHO.2000.

 

7. Complementary feeding of young children in developing countries: a review of current scientific knowledge. WHO, 1998.

 

8. Eye examination in infants, children and young adults by pediatricians. Pediatrics 2003.111:902-907. AAP committee recommendations.

 

9. Global strategy for infant and young child feeding. WHO. 2002.

 

10. Preventive Health Care, 2001 update: Screening and Management of Developmental Dysplasia of the Hip in Newborns.

 

11. U.S. Preventive Services Task Force: Guide to Clinical Preventive Services: an Assessment of the Effectiveness of 169 Interventions. Williams & Wilkins, Baltimore.1989.

 

12. The optimal duration of exclusive breastfeeding. A systematic review. WHO. 2002.

 

13. New WHO Child Growth Standards. 2006.

 

14. Universal Newborn Hearing Screening, Diagnosis and Intervention Guidelines for Pediatric Medical Home. AAP January 2003.

 

15. J.J.Volpe/ Neurology of the Newborn.- Philadelphia: Saunders.- 2000.

 

16. Ten Steps to Successful Breastfeeding. WHO.1998.

 

17. Get a Healthy Weight for Your Child. 2005.

18. Better food for Kids, Joanne Saab, RD. Diana Kalnins, RD, 2002.

 

19. The complete guide to Everyday Risks in Pregnancy and Breastfeeding. 2004

 

20. Л.О.Бадалян, Л.Т.Журба, Н.М.Всеволожская. Руководство по неврологии раннего детского возраста. Киев, ”Здоровье” .1989.

 

21. Л.Т.Журба, Е.М.Мастюкова. Нарушение психомоторного развития детей первого года жизни. М.”Медицина, 1981.

 

22. В.Ю.Мартинюк, С.М.Зінченко. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. Київ, 2005.

 

23. Инструкция по проведению скрининга нервно-психического развития округа Ниписсинг. (The Nipissing Distric Developmental Screen).

 

24. Медицинская карта ребенка по Рурку.2006.

 

25. Нормы роста детей, разработанные ВОЗ. 2006.

 

26. А.Б.Пальчик. Эволюционная неврология. Санкт-Петербург. 2002.

 

27. А.С.Петрухин. Неврология детского возраста. Москва, 2004.

 

28. Совещание экспертов ФАО/ВОЗ по Е.Sakazakii и другим микроорганизмам в сухой детской смеси. No.6, 2004.

 

29. Европейская стратегия «Здоровье и развитие детей и подростков», 2005.

 

30. Питание детей грудного и раннего возраста, 58 сессия Всемирной Ассамблеи здравоохранения, 2005.

 

31. Стандартные показатели ВОЗ в области развития ребенка. Департамент по питанию для здоровья и развития, 2006.

 

 


 

 

СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ ПО РОЗРОБЦІ КЛІНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ МЕДИЧНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО 3 РОКІВ

Бондаренко В.В. - Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи МОЗ України
     
Педан В.Б. - заступник начальника Управління материнства, дитинства та санаторної справи МОЗ України
     
Лежнев І.О. - експерт ВООЗ
     
Антипкін Ю.Г. - Голова Асоціації педіатрів України, Директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
     
Бережний В.В. - завідувач кафедрою педіатрії № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Педіатрія” та “Підліткова терапія”
     
Бондаренко Л. В. - заступник генерального директора Української дитячої спеціалізованої лікарні „ОХМАТДИТ” з амбулаторно-поліклінічної роботи
     
Волосовець О.П. - завідувач кафедрою педіатрії № 2 з курсом медичної генетики та неонатології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Дитяча кардіоревматологія”
     
Горолевич С.М. - заступник головного лікаря з медичного обслуговування дитячого населення ЦМКЛ № 3 м. Донецьк
     
Дудіна О. О. - завідувач відділенням охорони здоров’я Інституту громадського здоров’я
     
Єфіменко О.В. - Начальник Управління державних закупівель МОЗ України
     
Іркіна Т.К. - експерт з клінічних питань проекту „Здоров’я матері та дитини”
     
Квашніна Л. В. - завідуюча відділенням проблем здорової дитини Інституту педіатрії акушерства і гінекології АМН України
     
Кривопустов С. П. - професор кафедри педіатрії № 2 з курсом медичної генетики та неонатології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
     
Левицький А.Ф. - професор кафедри дитячої хірургії, ортопедії та травматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Дитяча ортопедія і травматологія”
     
Леженко Г.О. - завідуючий кафедрою госпітальної педіатрії Запорізького державного медичного університету
     
Марченко В.Ф. - головний лікар Житомирської обласної дитячої лікарні
     
Мешкова О.М. - заступник генерального директора Української дитячої спеціалізованої лікарні „ОХМАТДИТ” з організаційно-методичної роботи
     
Моісеєнко Р.О. - Заступник Директора Департаменту інспектування та контролю якості медичних послуг
     
Недєльська С.М. - завідуюча кафедрою факультетської педіатрії Запорізького державного медичного університету
     
Панасюк Л.А. - доцент кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації Національної медичної академії ім. П.Л. Шупика
     
Подольчак Н.В. - асистент з питань педіатрії проекту ”Здоров’я матері та дитини”
     
Попова С. С. - завідуюча 4 педіатричним відділенням Житомирської центральної дитячої міської лікарні
     
Савво В. М. - завідуючий кафедрою педіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти
     
Слюпченко Л.   представник громадської організації матерів
     
Федорців О. Є. - завідуюча кафедрою пропедевтики дитячих хвороб Тернопільського державного медичного університету
     
Шадрин О. Г. - завідувач відділенням проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку Інституту педіатрії акушерства і гінекології АМН України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Дитяча гастроентерологія”
     
Шевчук Н. М. - доцент кафедри сімейної медицини Буковинської медичної академії
     
Шерстюк О. М. - керівник програми „Здоров’я і розвиток„ Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ
     
Шунько Є.Є. - завідувач кафедрою неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Неонатологія”
     
Шух Л.А. - головний спеціаліст відділу охорони дитинства Управління материнства, дитинства та санаторної справи МОЗ України

 


[1] Методика визначення рефлексів вказана в додатку 9.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...