Главная Обратная связь

Дисциплины:






Уява, це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.



УЯВА

1. Поняття про уяву як специфічно людський вид діяльності.

2. Виникнення і створення образів.

3. Види уяви, їх характеристика в окремих видах діяльності.

4. Мрія як вид уяви особистості.

Відображення людиною об’єктивної дійсності не вичерпується тільки тими враженнями від предметів і явищ які вона дістає в даний момент та згадками про ті враження, які вона одержувала в минулому. В мозку людини формуються образи і таких об’єктів, які вона сама безпосередньо не сприймає в даний момент і не сприймала в минулому.

Читаючи книги, ми створюємо сові образи різних реально існуючих місцевостей, людей, тварин та інших об’єктів, яких ми самі безпосередньо ніколи не сприймали. Нам також доводиться часто створювати образи таких об’єктів, яких давно вже не має, уявляти давно минули події, свідками яких ми ніколи не були. Життя також вимагає від нас створювати образи і таких об’єктів яких ще немає, над здійсненням яких ми працюємо. Так, письменник приступаючи до написання повісті уявляє своїх героїв, сюжет за яким будуть розгортатись події, художник – ще не написану ним картину, інженер-конструктор – нову модель літака чи машини. В процесі своєї діяльності людина створює образи і таких об’єктів, яких ніколи не було, немає і бути не може (казкові, фантастичні).

Процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона безпосередньо не сприймає і не сприймала, називається уявою.

Уява, це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

Вона є необхідною стороною будь-якої людської діяльності. Вона породжується насамперед потребою людини змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Людина не може розпочати роботу, не уявивши кінцевий результат своєї праці.

Величезну роль у виникненні і розвитку уяви відіграє мова. Потреби спілкування вимагали від людей уявляти те, про що вони повідомляють один одному, особливо якщо це стосувалось предметів і явищ, які безпосередньо не сприймались тим чи іншим співбесідником.

Процес створення нових образів у людини відбувається внаслідок перетворення теперішніх і минулих її вражень від об’єктивної дійсності, а їх основою є тимчасові нервові зв’язки у корі великих півкуль головного мозку. Образи, що виникають внаслідок пожвавлення цих зв’язків, піддаються аналізу, в них виділяються певні елементи, що потім об’єднуються, синтезуються у такі сполучення, яких вимагає життя і діяльність людини. Отже, процеси уяви мають аналітико-синтетичний характер, і в цьому вони схожі на процеси сприймання, пам’яті, мислення.

Синтез образів у процесах уяви здійснюється в різних формах, таких як:



Аглютинація (від лат. склеювати) – створення нового образу шляхом сполучення елементів, взятих з різних уявлень. (тобто такі, що не поєднуються в реальному житті) (Наприклад: русалка, кентавр, кіт-пес).

Гіперболізація (від гр. перебільшення) характеризується збільшенням, або (літота) зменшенням предмету (велетень Гулівер, Джин, хлопчик-мізинчик); зміною кількості частин предмета (дракон, який має декілька голів, образ багаторукої індійської богині).Гіперболізацію часто використовують у спілкуванні, спотворюючи зміст та форму подій.

Загострення уявне підкреслення якихось частин або ознак реального об’єкту, внаслідок якої образ набуває особливої виразності (у такий спосіб створюються шаржі та карикатури). На відміну від гіперболізації, цей спосіб не спотворює дійсність, а лише підкреслює її характерні особливості.

Схематизація (від гр. обриси, форма) – образ уяви, коли розбіжності між порівнюваними об’єктами зменшуються, а схожості підкреслюються. (Прикладом може бути орнамент, елементи якого взяті із рослинного світу).

Типізація – виділення суттєвого в однорідних явищах і втілення його в конкретному образі. Цей прийом широко використовується в літературі. (створення збірного образу, типажу наприклад, Висиль Тьоркін); у скульптурі Родина-Мать.

Процес створення образів уяви, або фантазій, може мати мимовільний і довільний характер. Відповідно до цього виділяють мимовільну і довільну уяву.

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не скеровується спеціальною метою уявити ті чи інші предмети, явища, події. (Під впливом розповіді чи читання твору створюються нові образи героїв, місцевості).

Довільною є уява коли людина ставить спеціальну мету створити образ того чи іншого об’єкта. (Наприклад, вчитель звертається з проханням уявити певну історичну подію).

Види уяви.

Залежно від способів утворення нових образів уява поділяється на пасивну і активну.

Пасивна уява полягає у створенні образів, які не втілюються в життя, програм, які не здійснюються або зовсім не можуть бути здійсненими.

До цього виду уваги належать сновидіння, фантазування та ілюзії.

Сновидіння – певним чином організована система образів, що мимовільно виникають під час сну – стану протилежному неспанню, ознакою якого є відключеність організму від зовнішніх впливів. Встановлено, що спляча людина проходить через фази "повільного" і "бистрого" сну. Під час першої фази спостерігається пригнічення життєво важливих функцій організму (дихання, серцевого ритму, тонусу мускулатури), під час другої – їх активізація, яка охоплює й ті ділянки мозку, де знаходяться сліди минулих вражень. Саме друга фаза і супроводжується сновидіннями – фантастичними сюжетами, яким приписується віщій сенс.

Фантазування (від гр. уява) – довільне оперування образами уяви, що має задовольнити потребу, на шляху реального задоволення якої є перешкоди. Тому фантазування є ілюзорним засобом задоволення потреби, створенням образів, що усвідомлюються як приємні, але нездійсненні.

Ілюзії уяви мають місце у сприйманні об’єктів із спотворенням окремих їхніх властивостей, тобто є наслідком привнесення в образ змісту уявлень пам’яті. (Наприклад коли людина переймається емоцією страху, вона може неживий предмет сприйняти як живий, та такий що їй загрожує).

Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. І може мати відтворювальний або творчий характер.

Відтворювальна (репродуктивна) уява забезпечує відтворення об’єктів, які потребують представлення у формі наочних образів. Діяльність у межах якої функціонує цей вид уяви, має переважно репродуктивний характер. (Це читання креслень, розглядання схем, малюнків). Тобто все те, що підпорядковане завданню в образній формі відтворити явище, якого немає в досвіді індивіда.

Творча (продуктивна) уява – це створення нових наочних образів, які можуть бути втілені в оригінальних, матеріальних та духовних цінностях. Образи створені за допомогою цього виду діяльності підпорядковуються принципу індивідуалізації – вони унікальні й самобутні. Несуть в собі задоволення суб’єкта від актуалізованої ним потреби у творчості – втіленні своїх здібностей.

Творча та репродуктивна уява взаємопов’язані та переходять одна в одну.

Залежно від змісту діяльності, в якій бере участь уява, розрізняють такі її види: художня, наукова та технічна.

У художній уяві переважають чуттєві (зорові, слухові) образи, надзвичайно яскраві та детальні. Письменник настільки детально уявляє собі образи героїв, що здається ніби вони живуть насправді, спілкуються з ним.

Наукова уява втілюється в плануванні і проведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, знаходженні неординарних шляхів розв’язання проблеми, в побудові експериментальної ситуації, у вмінні узагальнювати емпіричний матеріал.

Наукова уява завжди ґрунтується на точних наукових розрахунках та експериментах. Те з уявлюваного, що не витримало наукової і практичної перевірки, відкидається. Наукова уява втілюється в слові, а також в образах.

Технічна уява створює образи просторових відношень у вигляді геометричних фігур з їх застосуванням у різних комбінаціях. Образи технічної уяви матеріалізуються в кресленнях, схемах, за допомогою яких створюються нові предмети та об’єкти.

У створенні образів нових технічних конструкцій важливу роль відіграє асоціація за схожістю. (Наприклад у визначенні форми літаків).

Особливим уяви є мрія.

Мрія – це уява, спрямована на майбутнє, на перспективу життя і діяльності людини. У мріях створюються образи бажаного. Мрія характеризує той ідеал, якого прагне особистість і який може стати ідеальним мотивом, що змушує наполегливо, всупереч перешкодам, боротися за її втілення.

Мрії стають поштовхом у творчій діяльності, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...