Главная Обратная связь

Дисциплины:






МЕТА: набути практичні навики у визначенні основних параметрів заземлення та розрахувати захисне заземлення



ПРАКТИЧНА РОБОТА

ТЕМА: Розрахунок захисного заземлення

МЕТА: набути практичні навики у визначенні основних параметрів заземлення та розрахувати захисне заземлення

 

1. Загальні теоретичні відомості

Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із “землею” або її еквівалентом металевих струмопровідних неструмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.

У відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.080-81 ССБТ “Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление” захисне заземлення переважно застосовується в трифазних мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та мережах з напругою понад 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.

Принципова схема захисного заземлення наведена на рис. 1.

Основними елементами заземлювального пристрою є заземлювачі, які можуть бути природними і штучними. Як природні заземлювачі можуть бути використані металеві та залізобетонні частини комунікацій і будівельних споруд, які знаходяться в землі. В якості штучних заземлювачів застосовуються вертикальні та горизонтальні електроди. Як вертикальні електроди використовують стальні стрижні діаметром 10 – 16 мм та довжиною 5 –10 м, кутову сталь розміром від 40 x 40 до 63 х 63 мм, а також стальні труби діаметром 50 – 60 мм довжиною 2,5 – 3 м. Вертикальні електроди з’єднують стальною штабою шириною 20 x 40 мм та товщиною 4 мм або круглим дротом діаметром 10 – 12 мм.

Для заземлення електроустановок, які живляться від мережі з ізольованою нейтраллю, використовують комбіновані груповізаземлювачі, які складаються з вертикальних електродів, розміщених за планом у ряд або по контуру, з’єднаних горизонтальним електродом.

Для заземлення електроустановок з напругою понад 1000 В мережі із заземленою нейтраллю використовують розподільний заземлювач, який виконують у вигляді сітки, що складається зі з’єднаних один з одним горизонтальних електродів, розміщених на глибині 0,5 – 0,7 м у межах території, зайнятої заземленим обладнанням.

 

 

 


а)

 

 


б)

Рис. 1. Принципова схема захисного заземлення:

а) у мережі з ізольованою нейтраллю до 1000В;

б) у мережі з заземленою нейтраллю;

1 –обладнання, яке заземлюється; 2 – заземлювач захисного заземлення;

3 – заземлення нейтралі джерела струму;

, – опір захисного заземлення і тіла людини відповідно, Ом;

– струм замикання, А; – струм через тіло людини, мA;

ZА, ZВ, ZС – повний опір ізоляції фаз

2. Алгоритм розрахунку захисного заземлення

Мета розрахунку – визначення основних конструктивних параметрів заземлення (кількість, розміри, порядок розміщення вертикальних стрижнів та довжини з’єднувальної смуги), при яких опір розтіканню струму не буде більшим нормованого значення.



Розрахунок виконуєтьсяметодом коефіцієнтів використанняу такій послідовності:

1. З’ясувати вихідні дані:

– характеристика електроустановки (тип, напруга, потужність, засоби заземлення, розміщення обладнання тощо);

– форма та розмір стрижнів, з яких потрібно виготовити заземлюючий пристрій, глибина закладання їх у землю.

2. Визначити розрахунковий струм замикання на землю та відповідне йому нормоване значення опору розтіканню струму захисного заземлення

Розрахунковий струм замикання – це найбільш можливий для даної електроустановки струм замикання на землю.

Для електроустановок з напругою до 1000 В . В електроустановках напругою понад 1000 В визначається за формулою:

де – лінійна напруга мережі, кВ; – довжина кабельних та повітряних ліній відповідно, км.

Відповідні нормативні значення опору розтіканню струму заземлювального пристрою (ЗП) вибираються з таблиці 1.

Табл. 1





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...