Главная Обратная связь

Дисциплины:






ДСС. Т5 – система документації. ГОСТ на утворення гостів



.......
ГОСТ 1.0-85. ... ГОСТ 1.25-76 Т50
ЄСКД Т52
ЄСТД Т53
ЄСПКП Т51
 
ДСВ Т8
 
 

Т – Загально технічні та організаційно-методичні стандарти.

Т0 – Загально технічні і метрологічні терміни позначення та величини.

Т5 – Система документації.

Т8 – Державна система забезпечення єдності вимірювання (ДСВ) - метрологія.

Таблиця 2.1

(підгрупа 0) Державна система стандартизації та нормативно-технічної документації (ДСС і ЕТД)

Група Т50 ГОСТ 1.0-68 ДСС Основні положення.
ГОСТ 1.16-78 ДСС Пояснювальна записка до проекту стандарту. Побудова, зміст, викладення та оформлення .
......  
ГОСТ 1.26-77  

Таблиця 2.2

(підгрупа 1) Система документації, що визначає показники якості, надійності та довговічності (ЄСПЯП)

Група Т51 ГОСТ 4.3-78 ЄСПЯП. Основні положення.
ГОСТ 4.317-80 ЄСПЯП. Ущільнення гумові контактні. Номенклатура показників.
...  
ГОСТ 4.321-85 ЄСПЯП. Посуд і обладнання лабораторні із кварцу та фарфору. Номенклатура показників.

Таблиця 2.3

Підгрупа 2) Система проектно-конструкторської документації (ЄСКД).

Група Т52 ГОСТ 2.001-70 ЄСКД. Загальні положення.
ГОСТ 2.105-79 ЄСКД. Загальні вимоги до текстової документації.
ГОСТ 2.108-68 ЄСКД. Специфікація.
ГОСТ 2.301-68 ЄСКД. Розміри форматів для виконання креслень А1-(841*594). А2-(420*594). А3-(297*420).
ГОСТ 2.302-68 ЄСКД. На масштаби. 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20.
ГОСТ 2.804-84 ...

Таблиця 2.4

(підгрупа 3) Система технічної документації (ЄСТД).

Група Т53 ГОСТ 3.1001-81 ЄСТД. Загальні положення.
...  
ГОСТ 3.1404-86 ЄСТД. Правила оформлення документів на механічну обробку.
...  
ГОСТ 3.1901-74  

Основні задачі стандартизації:

Перша - одна з основних задач стандартизації полягає в покращенні якості продукції, оскільки стандарт встановлює науково обґрунтовані вимоги до показників якості. Показники, норми, вимоги, що встановлені стандартом, базуються на результатах наукових досліджень, дослідно-конструкторських та експериментальних робіт, більшість з яких , в свою чергу, повинно закінчуватись розробкою стандарту.

Другою важливою задачею стандартизації є визначення єдиної системи показників якості продукції, методів та засобів контролю та випробувань, а також необхідного рівня надійності в залежності від призначення виробів та умов їх експлуатації.



Третя задача стандартизації полягає у встановлені норм, вимог та методів в області проектування і виробництва продукції з ціллю отримання оптимальної якості та виключення нераціонального різноманіття видів, марок та типорозмірів.

Четверта задача. Науково-технічний прогрес обумовлює необхідність проектування та виготовлення в мінімально короткі строки самих різноманітних машин та приладів. Це висуває четверту основну задачу стандартизації – розвиток уніфікації продукції як найважливішої умови спеціалізації виробничих процесів, ефективності експлуатації та ремонту виробів.

Робота в області стандартизації, що має своєю загальною метою підвищення ефективності народного господарства в цілому, будується на цілком визначених методичних принципах, що відображають, по суті методологію керування якістю.

До числа основних принципів можна віднести наступні:

1. принцип комплектності, тобто цілеспрямованого та планомірного встановлення та використання системи взаємопов’язаних вимог як до об’єкта в цілому, так і до його основних елементів. Це призводить до скорочення використання сировини, матеріалів, типорозмірів, методів виготовлення, що в кінцевому результаті вирішує задачу підвищення якості продукції.

2. принцип системності, полягає в розробці системи стандартів, що нормують вимоги до функціонально взаємопов’язаних елементів. Розробка єдиної системи ЄСКД, ЄСТД, ЄСТПВ (єдиної системи підготовки виробництва) та ін.

3. принцип плановості, забезпечує планомірність в роботі та дозволяє узгоджувати роботу по стандартизації з планами розвитку народного господарства, забезпечити координаційну роль стандартизації як підсистему керування народним господарством. Це дозволяє планувати якість продукції у відповідності до попиту, зняття з виробництва морально застарілої продукції та заміна її продукцією вищої категорії.

4. принцип випередження, полягає в тому, що вимоги, які містяться в розроблюваному стандарті, повинні постійно забезпечувати технологічний процес, тобто виключити можливість випуску морально застарілої продукції. Таким чином випереджаюча стандартизація повинна враховувати найбільш ефективні результати та динаміку розвитку науки, техніки та виробництва.

5. принцип оптимальностівимагає встановлення оптимального, з точки зору інтересів народного господарства, рівня вимог, що нормуються до об’єкту стандартизації.

6. принцип мінімальних питомих витрат матеріалів. Вартість матеріалів та напівфабрикатів в машинобудуванні складає від 40% до 80% загальної вартості продукції. При зниженні витрат прокату на 1% по країні економиться близько 600000 т металу. В деяких галузях машинобудування маса виробів обмежується стандартом ГОСТ 914-59 – „Автомобілі та авто потяги. Вагові параметри та габарити”.

 

Стандарти та світ.

В 1926 році утворилась міжнародна організація ІСА (ISA), з 1941 році вона переорганізувалась в ІСО (ISO).

Основна ціль ІСО „сприяти доброму розвиткові стандартизації у всьому світі для того, щоб забезпечити міжнародний обмін товарами та розвивати взаємну співпрацю в області інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності”.

Ріст культурних та економічних зв’язків між цими країнами поставив у якості невідкладної задачі забезпечення міжнародної одноманітності мір.

Першим кроком в цьому напрямку було встановлення метричної системи мір „ на всі часи, для всіх народів”. Кінець XVΙΙΙ сторіччя Франція. В 1870 році в Парижі за пропозицією Петербурзької Академії наук було скликане засідання, ціллю якого було притягнення уваги урядів різних країн до необхідності встановлення прототипів мір.

20 травня 1875 року 17 країн, у тому числі і Росія, на міжнародній дипломатичній конференції по „метру” підписали метричну конвенцію.

Попередньо метр – це одна десятимільйонна частина Паризького меридіана.

В 1872 році Міжнародна комісія прийняла рішення про розробку платиноірідієвих прототипів метра та кілограма.

З розвитком науки та техніки з’явилось ряд систем:

· СГС – сантиметр, грам, секунда,

· МТС – метр, тонна, секунда,

· МКГСС – метр, кілограм-сила, секунда,

· МКСА – метр, кілограм, секунда, ампер.

Розвиток автоматизації виробничих процесів та використання обчислювально – керуючої техніки вимагало уніфікації одиниць вимірювання.

В 1954 Десята Генеральна конференція по мірах та вагах вирішила прийняти в якості основних одиниць Міжнародної системи: метр, кілограм, секунда, ампер, градус Кельвіна, свічу.

В 1960 році Одинадцята Генеральна конференція по мірах та вагах прийняла резолюцію, що затверджувала рішення Міжнародного комітету мір та ваг про встановлення Міжнародної системи одиниць.

Міжнародна система одиниць SI (Systems International).

Міжнародна організація по стандартизації ІСО прийняла систему SI за основу.

Організація об’єднаних націй, а саме відділ по освіті, науці, культурі (ЮНЕСКО) закликала всі країни прийняти Міжнародну систему.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...