Главная Обратная связь

Дисциплины:






Україна на першому етапі Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до СРСР та їх радянізація.



58. 22 червня 1941 р. почалась гітлерівська навала на СРСР. Відповідно плану ''Барбаросса'' німецькі війська на Східному фронті ставили за мету здійснення блискавичної війни - ''бліцкрігу''. За два тижні вермахт планував за допомогою раптових комбінованих ударів танкових і механізованих військ та авіації оточити і знищити головні сили Червоної армії в західних районах СРСР, просуваючись вглиб країни, вийти на лінію Архангельск-АстраханьГрупа армій Північ (командуючий генерал-фельдмаршал фон Леєб) одержала завдання розгромити радянські війська в Прибалтиці, захопити Ленінград і північні порти. Група армій ''Центр'' (командуючий генерал-фельдмаршал фон Бок) повинна була оточити і знищити радянські війська в Білорусії і розпочати наступ на Москву. На київському напрямку була розгорнута група армій ''Південь'' (командуючий генерал-фельдмаршал фон Рундштедт).

59.Війскові дії 1941-1943рр. на території України.1941 р.Танкова битва в районі Рівне - Луцьк - Дубно - Броди (23-29 червня 1941 р.)- найбільша танкова битва. Наслідок: ціною розгрому радянських механізованих корпусів затримано на тиждень просування німецьких військ на Київ. Київська оборонна операція (11 липня - 19 вересня 1941 р.). Наслідок: зрив плану блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримка поступу ворога на московському стратегічному напрямку.1942 р.18 грудня 1842 року - звільнення першого населеного пункту в Україні - с. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області.1943р .Курська битва (5 липня - 23 серпня 1943 р.). Результат: звільнення Лівобережної України та Донбасу. «Битва за Дніпро» (вересень-листопад 1943 р.). Наслідок: завершення визволення Лівобережної України та Донбасу, початок визволення Правобережної та Південної України. Житомирсько-Бердичівська операція (24 грудня 1943 р. - 14 січня 1943 р.) Результат: визволення територій Житомирської області, більшу частину Київської, Рівненської та Вінницької областей.

60. Окупаційний режим в Україні в 1941—1944 рр.За розробленим ще 1940 р. стратегічним «Генеральним планом «Ост»» гітлерівська Німеччина передбачала щодо України такі заходи:Часткове онімечення місцевого населення; заселення німцями окупованих земель. · Масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру. - Підрив біологічної сили слов'янських народів. -Економічне пограбування території України; - перетворення місцевого населення на рабів. Пограбування культурних цінностей, знищення пам'яток культури. Захопивши Україну, німці розчленували її на окремі частини. 1.Дистрикт «Галичина»Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільска Області (без північних районів); підпорядковувалися так званому Польському (Варшавському) генерал-губернаторству. 2. Рейхскомісаріат «Україна»Рівненська, Волинська, Камґянець-Подільська, Житомирська області, північні райони Вінницької, східні райони Миколаївської, Київська, Полтавська, Дніпропетровська області, північні райони Криму та південні райони Білорусії. Центром рейхскомісаріату стало місто Рівне 3.Трансністрія-Територія Одеської, Чернівецької, південні райони Вінницької і західні райони Миколаївської областей утворили нову румунську провінцію 4.Військова адміністрація Східні райони України (Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас) до узбережжя Азовського моря, південь Кримського півострова,



61. Рух Опору в Україні.Причини розгортання руху опору окупантам в Україні-окупація Батьківщини загарбниками;жорстокість окупаційного режим;організаційна діяльність радянського керівництва, керівництва ОУН.;В Україні було дві течії Опору:Радянська, і Українська націоналістична. Радянська течія руху ОпоруМета:1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників2) відновлення радянської влади.Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - партизанські загони, з'єднання, радянське підпілля.Основні райони дій: Сумщина, Чернігівщина, українське Полісся.Найвідоміші командири партизанських загонів: С. Ковпак, О. Сабуров, М. Наумов, О. Федоров, Я. Мельник Українська націоналістична течія руху Опору.Мета:1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників2) домогтися державної незалежності УкраїниОрганізаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - похідні групи, підпілля ОУН, УПА та інші формування.Основні райони дій: українське Полісся, Галичина, Волинь. Керівники: А. Мельник (ОУН-М), С. Бандера (ОУН-Б), Я. Стецько.Таким чином, Україна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибокі ідеологічні суперечності між двома його течіями точилася жорстока боротьба.

62.Початок визволення УРСР.У ході загального контрнаступу Червоної армії з кінця грудня 1942 р. почалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова, які 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Меловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволенні й деякі інші населені пункти Меловського району.Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ почався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків, однак супротивник завдав потужних контрударів і повернув під свій контроль ряд цих територій. Але, незважаючи на невдачі, стратегічна ініціатива залишалася на боці Червоної армії.Битва на Курській дузі (5 липня - 23 серпня 1943 р.) стала завершенням докорінного перелому в ході Великої Вітчизняної та ДругоїHYPERLINK "http://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/pochatok-drugoi-svitovoi-vijni" HYPERLINK "http://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/pochatok-drugoi-svitovoi-vijni"свHYPERLINK "http://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/pochatok-drugoi-svitovoi-vijni"ітовоїHYPERLINK "http://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/pochatok-drugoi-svitovoi-vijni" HYPERLINK "http://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/pochatok-drugoi-svitovoi-vijni"війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. 23 серпня 1943 р. був визволений м. Харків практично повністю зруйнований окупантами.У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня - 22 вересня 1943 р.) були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня - м. Сталіно (зараз м. Донецьк). Командування вермахту у своїх планах розраховувало, що непереборною перешкодою для наступу військ Червоної армії стане р. Дніпро, і назвало створювану гітлерівськими військами захисну лінію «Східним валом». Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. Уночі проти 21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра - епопея масового героїзму радянських воїнів. 14 жовтня 1943 р. було визволене м. Запоріжжя, 25 жовтня - м. Дніпропетровськ, a 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили від німецько-фашистських загарбників столицю України м. Київ

63. Завершальний етап Другої світової війни посідає дуже важливе місце як у світовій історії, так і в історії України. Саме тоді починали формуватися нові погляди на повоєнну розбудову світу, на всю систему міжнародних відносин. І що ближчою ставала перемога над спільним ворогом, ці питання привертали дедалі пильнішу увагу політичних лідерів США, Великої Британії, СРСР.
Що стосується ходу Другої світової війни в 1944—1945 рр., то тут ставало дедалі зрозумілішим, що антигітлерівська коаліція впевнено йде до перемоги над нацистською Німеччиною. Зокрема, 1944 р. став роком остаточного визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників. У лютому 1944 р. в районі м. Корсунь-Шевченківський було ліквідовано велику групу німецьких військ. 26 березня радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією. Після того як у першій половині травня 1944 р. був звільнений Крим, основні зусилля сконцентрувалися на західному напрямку. Під Бродами було розбито вісім німецьких дивізій, у тому числі дивізія СС «Галичина». Були звільнені Львів, Станіславів, Ужгород.
На початку жовтня 1944 р. територія України була повністю очищена від окупантів, а наприкінці цього місяця було звільнено й Закарпаття. 29 червня 1945 р. між СРСР та Чехословаччиною укладено угоду про возз'єднання Закарпаття з Українською РСР.

64.Голодомор в Україні 1946–1947масовийHYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4" голод (третій голодомор), який влаштувала народам СРСР російсько-більшовицька (комуністична) диктатура19461947, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам у соціалістичному таборі.Причини голоду 1946-1947 рр..Голод 1946 - 1947 років в Україні відбувався у складних соціально - політичних умовах. Після кривавої, руйнівної війни республіка перебувала в стані страшної розрухи. Колосальні збитків зазнало сільське господарство. Було зруйновано і розграбовано близько 30 тис. колгоспів, радгоспів. Матеріально - технічна база аграрного сектора економіки виявилася повністю зруйнованою. Це була одна з головних причин, що викликали голод. Однією з головних причин післявоєнного голоду була сильна засуха в 1946 р. і 1947 р., що охопила майже всі зернові райони півдня та сходу України. Наслідками голоду стало: ускладнення і без того важкого процесу відбудови; скорочення трудових ресурсів села і його можливостей; падіння морального духу населення; невиконання планів п'ятирічки по відбудові сільського господарства.

65 У період 1939-1940 рр. на західноукраїнських землях радянський режим ще не встигзміцнитися. Томупісля війни партійні і державні керівники СРСР намагались встановити у Західній Україні такий порядок, який діяв на інших територіях Союзу. Цей процес дістав назву «радянізація». Радянізація включала в себеколективізацію, індустріалізацію, культурну революцію і масові репресії проти невдоволених новою владою. Представники влади намагались провести радянізацію у найкоротші строки, незважаючи на опір місцевого населення. Мешканці Західної України добре пам'ятали перший досвід спілкування з радянською владою. Вони боялися колективізації і переслідувань на релігійному ґрунті, і їхні побоювання виявились недаремними. Для впровадження радянського способу життя в Західну Україну були направлені потужні політичні та військові сили.

66.Опера́ція «Ві́сла»етнічна чистка, здійснена у 1947 році (початок — 29 березня) за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ (СРСР, ПНР, ЧСР), депортації українців з їх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині. Депортаційні заходи проходили в три етапи:1) з 28.04.1947 до 15.06.1947 виселялись українці з повітів Ліско, Сянік, Перемишль, Ясло, Кросно, Любачів, Горлиці, Ярослав;2) до 30.06.1947 вивозилося українське населення з повітів НовийHYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" HYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82"Сонч, НовийHYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82" HYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82"Тарг, ТомашівHYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_%28%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29" HYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_%28%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29"Любельський, Грубешів.3) до кінця жовтня 1947 депортовано населення з решти повітів Закерзоння.На 31.07.1947, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборіHYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%B2_%D0%AF%D0%B2%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96" HYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%B2_%D0%AF%D0%B2%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96"Явожно 3800 чол., убито 655 чол., заарештовано 1466 членів українського руху Опору.1 серпня 1947 таємна інспекція Державної комісії безпеки наказала командувачам Краківського і Люблінського воєводств виселити всіх українців, що залишилися на їх території після акції «Вісла», без огляду на ступінь лояльності і партійну приналежність та організувати контрольні бригади з перевірки кожного виселеного села, щоб у них не залишилася жодна українська чи змішана родина. Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців, органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей.До кінця 1947 у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.

67. Смерть Й. Сталіна 5 березня 1953 р.стала поштовхом до кардинальних змін в духовному житті, в економіці, серйозних змін зазнала внутрішня і зовнішня політика Радянського Союзу. Починаючи з березня 1953 р. нове керівництво СРСР, в якому поступово посилювались позиції першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова, розпочало курс на лібералізацію внутрішньої політики.Цей процес отримав назву десталінізації. Причини десталінізації:Продовження політичних репресій могло призвести до соціального вибуху. Тотальний контроль над усіма сферами життя, максимально жорстка цензура в культурі та мистецтві створювалинепотрібну напругу в суспільстві, обмежували будь-які прояви творчості таініціативи, в кінцевому рахунку гальмували матеріальний і духовний розвиток суспільства. Відверте ігнорування національної самобутності народів СРСР для радянського керівництва загрожувалопоявою потужних національних антирадянських рухів.Існувала потреба покращитиміжнародний імідж СРСР, для успішної боротьби з США на ідеологічному фронті врамках холодної війни.Економіка та система управління потребували реформування.

 

68. Після смерті Сталіна 5 березня 1953 p. в Москві Першим секретарем ЦК КПРС став Микита Сергійович Хрущов. Великим досягненням Хрущова як політичного діяча була відмова від авторитарних методів у політиці. Але Хрущов був сином сталінської епохи, тому часто використовував старі методи.Реформи: люди отримали можливість вільно висловлювати свої думки;- відновилися демократичні норми діяльності КПРС, розпочалася десталінізація Він поставив завдання „наздогнати і перегнати Америку” і пообіцявши за 20 років побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов розгорнув широку програму реформування економіки. Головним завданням на початку 50-х років стало вирішення продовольчої проблеми, яка вимагала радикальних реформ усього процесу сільськогосподарського виробництва.

69. Криза тоталітарного режиму60-80рр Після хрущовський період (1964—1984) у житті народів СРСР, у т. ч. й України, увійшов в історію як період "застою" ("розвинутого соціалізму" — за партійною фразеологією), що проявився в економіці, суспільно-політичному та культурному житті країни. Він характеризувався надмірною ідеологізацією суспільної свідомості, посиленням тоталітарних тенденцій в адміністративно-державному управлінні, боротьбою з інакомисленням. Було припинено хрущовські реформи, які, незважаючи на непослідовність, все ж вели до лібералізації та гуманізації суспільства. Почався тотальний наступ на шістдесятників, практично припинився процес реабілітації репресованих сталінським режимом, пройшла хвиля арештів і судових процесів, посилилася русифікація України. Десталінізація поступилася місцем неосталінізму.

70, ------

71. Український визвольний рух в кінці50 -60 рр.Дисидентство — виступ проти існуючого державного ладу чи загальноприйнятих норм певної країни, протистояння офіційній ідеології й політиці; відступництво від учення панівної церкви.Хрущовська «відлига» породила надії й водночас принесла розчарування. Процес оновлення суспільства розвивався надзвичайно непослідовно. Тим часом молодь, що відчула смак свободи, прагнула рішучих змін. Те, що реформи М. Хрущова мали поверховий характер, не торкалися підвалин тоталітаризму, а права, компетенції, реальне становище республіки істотно не змінилося,— все це примушувало незгодних з існуючими порядками шукати інших шляхів досягнення національного суверенітету. поразкою збройної боротьби ОУН—УПА український національно-визвольний рух не припинився, він лише набув нових форм. У другій половині 1950-х років в Україні в різних містах починають спонтанно виникати підпільні групи та організації, які намагаються набути струнких організаційних форм і розгорнути пропагандистську діяльність з метою залучити нових прихильників і розгорнути більш активну роботу. Однією з найпоширеніших форм боротьби на цьому етапі стало виготовлення і поширення листівок, наклад яких складав декілька тисяч.

72.------

73. Поверхова і непослідовна за своїм змістом хрущовська «відлига» принесла українській національно свідомій інтелігенції великі сподівання і гіркі розчарування. Передова молодь, що відчула смак свободи, не хотіла зупинятися, а прагнула справжньої демократизації суспільства. З середини 60-х - у 80-і рр., з відходом влади від політики лібералізації, в республіці посилилося відверте ігнорування правлячою компартійною верхівкою конституційних прав людини.Закономірним наслідком цих процесів стала поява руху захисту прав людини. Його представники, як і учасники вже традиційних опозиційних груп культурницького та самостійницького спрямування, також жорстоко переслідувалися владою.Основними напрямамиопозиційного руху в Україні 60-80-х рр. були:– самостійницька течія, репрезентована нелегальними групами і організаціями;– національно-культурницька, представлена колишнім шістдесятництво.- правозахисна, учасники якої виборювали права людини ;– релігійно-захисна, що виступала за реабілітацію репресованої УГКЦ.

74. .Політичний розвиток України за часів перебудови.(1985-1991) Україна в період "перебудови" (1985 - серпень 1991 р.).
Смерть Л.Брежнєва в 1982 р. поклала край його "ері", але не змінила загальної ситуації в країні. Наступником Брежнєва став тяжко хворий Ю.Андропов. У 1984р. він помирає. Ю. Андропова змінив тяжко хворий К. Черненко, який у березні 1985 р. приєднався до своїх попередників.
Настав час тоді ще молодого і енергійного М. Горбачова. З його приходом до влади знову, як це вже бувало не раз, постала надія на краще. Новий керівник та його прихильники були першим поколінням радянських лідерів, які формувалися вже після смерті Сталіна. Незважаючи на шалений опір консервативної частини партійної номенклатури, М. Горбачов починає кампанію перебудови радянської системи й насамперед її застійної економіки. Щоб досягти своєї мети, він проголошує новий стиль керівництва, створюючи враження більшої наближеності до народу, закликаючи до гласності в управлінні державою та до плюралізму думок у межах соціалістичного вибору. Щодо зовнішньої політики СРСР М. Горбачов висловився за впровадження нового політичного мислення в систему міжнародних відносин

75. Соціально економічна криза в україні за часів «перебудови»

--------

80.Конституція України та її значення. Прийняття Конституції України. Центральною подією всього конституційного процесу в сучасній історії України стало прийняття 28 червня 1996р. Верховною Радою України нової Конституції України. Конституція України складається з Преамбули, 15 розділів, 161 статті й 14 пунктів Перехідних положень. Конституція України як вищий законодавчий акт визначила базові принципи організації вищих органів держави і місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, а також права, свободи й обов'язки громадян. Затвердження Основного Закону держави створило юридичне підґрунтя для ефективної та раціональної розбудови політичних структур, стабілізації економіки, формування розвиненого громадянського суспільства, органічного входження України до світової спільноти.Ззначення Конституції 1996 р. Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу.Конституція України закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. 3 прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей - усе те, що формує політико економічну систему.

Створено передумови для того, щоб функціонування і розвиток держави і суспільства не залежали від політичної орієнтації партій чи окремих політичних діячів. Окреслено відносини держави і громадянина, їхні права і взаємні обов'язки. Установлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості. Прийняття Конституції внесло стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обов'язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій. Прийняття демократичної за своїм характером Конституції зміцнило міжнародний авторитет молодої держави.

 

 

.

 

 

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...