Главная Обратная связь

Дисциплины:






Роль різних відділів головного мозку жаби в здійсненні м’язового тонусу, установчих тонічних рефлексів та локомоторних актів. Сеченівське гальмування



Мета роботи: аналізуючи результати видалення різних відділів головного мозку у жаби, вивчити механізми підтримання пози та здійснення рухової діяльності; провести класичний дослід І.М. Сєченова.

Питання для теоретичної підготовки: Будова мозку жаби. Будова та функції відділів мозку людини.

Матеріали та обладнання: жаба, ножиці, пінцет, скальпель, коркова або інша пластинка, вата, ефір, розчин Рінгера, розчин новокаїну.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Вивчення ролів різних відділів головного мозку жаби.

Роблять ножицями поперечний розріз шкіри голови жаби позаду носових отворів, потім з обох сторін – два повздовжні розрізи ( в середину від очей ) на 1,5-2см назад і завертають кожен шкіряний шматок (рис. 1). В тій же послідовності відкривають черепну порожнину і дуже обережно, намагаючись не ушкодити мозок, розтинають і видалять кістки, які його покривають.

Розглянувши відділи головного мозку жаби, переходять до їх послідовного видалення (рис. 2).

Через 20-30хв після кожної з операцій визначають, чи зберігає жаба нормальну позу, чи здійснює вона установчі тонічні рефлекси, чи здатна вона до виконання складних локомоторних актів.

Видалення великих півкуль проводять так. Фіксують голову жаби на пластинці і тримаючи вертикально скальпель, відділяють великі півкулі від нижче розміщених, видаляють їх з черепа і прикривають його порожнину шматочком шкіри.

Через 30хв спостерігаємо за жабою, чи зберігає вона нормальну позу; як поводиться, якщо перевернемо її на спину, при повільному повороті пластинки; вщипнемо її.

Для одностороннього перерізу середнього мозку роблять скальпелем розріз з одного боку, наприклад справа, між середнім і продовгуватим мозком. Через 30-40хв спостережень відмічаємо позу жаби, її реакцію на подразнення.

Для видалення проміжного та середнього мозку проводять симетричний розріз на межі між середнім мозком та мозковою складкою. Через 20-30хв проводять спостереження за жабою-її позою, рефлексами, відповіддю на подразнення.

Для видалення продовгуватого мозку у жаби роблять розріз між продовгуватим мозком і спинним. Відмітьте чи зберігається у жаби м’язовий тонус, як вона реагує на подразнення.

Дослід № 2.Сеченівське гальмування.

Проводимо класичний дослід І.М. Сєченова. Переріжте головний мозок по задньому краю великих півкуль (по лінії 4), непошкоджуючи зорові бугорки (таламус), вище розрізу видаліть тканину мозку. Підвісьте жабу на штативі і через 5-7хв визначте середній час рефлексу. На розрізі зорових бугрів накладіть кристалик повареної солі, попередньо відсмоктавши вологість із поверхні мозку фільтрувальним папером. Зробити це потрібно ретельно, так як при вологій поверхні мозку сіль буде розчинятись і затікати на сусідні ділянки мозку і оточуючі тканини. В результаті може виникнути загальна рухова активність. Після накладання кристалика повареної солі декілька раз визначте час рефлексу, результати записуйте в зошити. Зареєструвавши значне збільшення часу рефлексу, видаліть з поверхні мозку кристалик повареної солі і змийте її залишки фізіологічним розчином. При цьому жабу тримайте головою вниз. знову декілька разів визначте час рефлексу. Відмітьте поступове повернення часу рефлексу до початкової величини. Проаналізуйте отримані результати, розберіть механізм сєченівського гальмування.



 

 

Рис. 1. Послідовні етапи розкриття Рис. 2. Головний мозок жаби: 1 – нюхові головного мозку жаби: 1 – відігнули над нерви; 2 – нюхові частки; 3 – великі півкулі;

черепною коробкою шматок шкіри; 2 - 4 – лінія розрізу, яка проходить через видалений дах черепу і оголений мозок. проміжний мозок; 5 – середній мозок; 6 - мозочок; 7 – довгастий мозок.

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

Контрольні питання та завдання

1. Яка будова мозочка? Опишіть розміщення та зв’язок з іншими відділами мозку.

2. Які функції мозочка?

3. Механізм впливу мозочка на моторні функції організму.

4. Яка участь мозочка в регуляції вегетативних функцій?

5. Будова проміжного мозку: таламус, гіпоталамус, метаталамус, епіталамус.

6. Яка фізіологічна роль проміжного мозку?

7. Дайте функціональну характеристику ядер таламуса.

8. Яка роль гіпоталамуса в регуляції та інтеграції вегетативних функцій?

9. Розкрийте нервові та гуморальні зв’язки гіпоталамуса.

10. Яка роль гіпоталамуса у формуванні емоцій та мотивацій?

11. Будова підкіркових ядер (стріопалідарної системи).

12. Роль підкіркових ядерних утворень у регуляції та інтеграції рухових, вегетативних і чутливих функцій.

13. Яка будова лімбічної системи?

14. Який функціональний вплив ретикулярної формації на кору головного мозку?

15. Поясніть механізм сєченівського гальмування.

 

Завдання 1. Після переохолодження голови у хворого в лівій половині обличчя визначається параліч всіх мімічних м’язів: різко опущений кут роту, згладжена носо-губна складка, ліве око не закривається. Визначте причину ураження.

Завдання 2. Після травми голови у хворого, крім головного болю, з’явилось порушення дихання, сонливість, посилилось слиновиділення, виявлено зниження АД. Укажіть рівень ураження ЦНС.

Завдання 3. Після травми голови у собаки з’явилось різке підвищення тонусу розгинальних м’язів, посилення сухожильних рефлексів, переважання реакції розгинання над згинанням. Поясніть, про порушення якої частини стовбуру мозку свідчать ці порушення.

Завдання 4. У хворого виявляється нестійка хода (п’яна), хворий ходить, широко розставляючи ноги, хитання підсилюється при поворотах тулуба. Координаторні проби порушені, м’язовий тонус знижений. Укажіть, ураження якого відділу ЦНС обумовило появу вказаних симптомів.

Завдання 5. У дитини спостерігаються швидкі, аритмічні мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Він кривляється, прицмокує, часто висовує язик. Тонус м’язів кінцівок знижений. Визначте осередок ураження нервової системи (підкіркових утворень).

Завдання 6. Хворий ходить малими кроками, тулуб нахилений уперед, руки і ноги напівзігнуті. Бідна міміка м’язів обличчя. Мова монотонна, тиха, затухаюча. Спостерігається стереотипічний тремор пальців рук. Тонус м’язів дифузно підвищений. Визначте осередок ураження нервової системи (підкіркових утворень).

Література

1. Филимонов В.Н. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. Информационное агенство, 2002.–958с.

2. Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.-323с.

3. Практикум по общей физиологии и физиологии спорта./ Под ред. проф. А.Б. Гандельсмана.- М: Физкультура и спорт, 1973.-152с.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...