Главная Обратная связь

Дисциплины:






Дослідження короткочасної пам’яті. Визначення об’єму безпосереднього запам’ятовування; визначення об’єму смислової пам’яті



Мета роботи: визначити обсяг безпосереднього та смислового запам’ятовування у людини.

Основні положення

Біологічна пам’ять – це фундаментальна властивість живої матерії набувати, зберігати і відтворювати інформацію.

І класифікація видів біологічної пам’яті: генетична, імунологічна, неврологічна.

Пам’ять про структурно-функціональну організацію живої системи як представника певного біологічного виду називається генетичною пам’яттю.

Імунологічна пам’ять проявляється в здатності імунної системи посилювати захисну реакцію організму на повторне проникнення в нього генетично чужорідних тіл.

Властивості нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка може бути виведена із цієї системи при певних умовах, без порушень властивостей і характеру запису називається неврологічною (нервовою) пам’яттю.

ІІ класифікація видів пам’яті.

Логічно-змістова – коли людина оперує поняттями, при домінуванні лівої півкулі.

Образно-чуттєва – коли людина оперує уявленнями, предметними образами, при домінуванні правої півкулі.

ІІІ класифікація базується на основі природи подразника та подразнюючих рецепторів: зорова, слухова, моторна, смакова, нюхова.

ІV класифікація – в її основі лежить процес запам’ятовування: 1) сенсорна; 2) короткочасна; 3) проміжна; 4) довготривала або 1) сенсорна; 2) первинна; 3) вторинна; 4) третинна.

V класифікація. Довготривала пам’ять представлена двома типами пам’яті: декларативною та процедурною.

Робоча (оперативна) пам’ять – це тимчасово актуалізована система слідів пам’яті, яка оперативно використовується під час виконання різних когнітивних дій (перцептивних, розумових та ін.) і реалізації цілеспрямованої поведінки.

Матеріали та обладнання: секундомір.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Дослідження короткочасної пам’яті.

Досліджуваному надається інструкція: „ Слухайте уважно. Вам буде названо декілька цифр, які Ви повинні запам’ятати та записати в протоколі в тій же послідовності, як вони були названі”. Експериментатор по одному разу голосно та виразно читає по черзі ряд цифр, починаючи з більш короткої. Після читання кожного ряду, через 1-2 с по команді „Пишіть” досліджуваний записує ті елементи ряду, які він запам’ятав, в тій же послідовності, як вони були прочитані експериментатором.

Дослід № 2. Дослідження довготривалої пам’яті.

Досліджуваному надається інструкція: „Вам буде названо ряд понять. Для того, щоб краще їх запам’ятати, робіть після вимови кожного поняття на папірці які-небудь замальовки або помітки, тільки не слова, фіксуючи таким чином асоціації, які вони у Вас викликають. При відтворенні понять Ви будете користуватись вашими помітками. Старайтесь точно відтворити поняття”.



Експериментатор голосно та виразно один раз зачитує 20 понять з інтервалом, достатнім для того, щоб досліджуваний зробив необхідні йому помітки. Через 30-60 хвилин досліджуваний під кожною із своїх поміток підписує всі двадцять понять.

В протоколі дослідження потрібно записати підрахований обсяг безпосереднього та смислового запам’ятовування по даній формулі:

, де

К – обсяг;

nправ. – кількість правильних відповідей;

nзаг. – кількість загальних відповідей.

Дослід № 3. Виявлення асоціативних зв’язків.

Експериментатор зачитує одне із слів таблиці і пропонує піддослідному швидко відповісти на нього першим словом, яке прийшло йому в голову.

Зарегеструйте латентні періоди відповіді і самі слова. Проаналізуйте характер відповіді. При аналізі зверніть увагу на наступне: чи містить відповідь елементи абстракції, узагальнення чи вона являється конкретно-образною, що може служити непрямим свідченням ступеня розвитку другої або першої сигнальних систем.

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

Контрольні питання.

1. Дайте визначення пам’яті.

2. Назвіть види пам’яті

3. Назвіть типи довготривалої пам’яті.

4. Що таке короткочасна пам’ять? Який її механізм?

5. Що таке довготривала пам’ять? Який її механізм?

6. Поясніть результати досліду, спираючись на фізіологічний механізм запам’ятовування.

Література

1. Яновський І.І, Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. – Київ: “Вища школа”, 1991. – с. 78-79.

2. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 480с.

3. Чайченко Г.М. Основы физиологии высшей нервной деятельности. - К.: Вища школа, 1987. - 176с.

4. Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.- 323 с.


Лабораторне заняття № 5





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...